Випадки вживання іменників в англійській літературі, їх класифікація (на прикладі роману Ш. Бронте „Джейн Ейр”)

Міністерство  Освіти та Науки України

Запорізький Національний Університет

Факультет іноземної філології

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

«Випадки  вживання іменників в англійській  літературі, їх класифікація (на прикладі роману Ш. Бронте „Джейн Ейр”)».

                

 

 

 

 

 

       Виконала студентка

           Групи 2330 201-а

       Жеглова Анна

   Керівник: Ємельянова 

       Валентина Миколаївна

 

 

 

 

 

 

м.Запоріжжя, 2012

План

1. Вступ
2. Іменник як частина мови.
1. Загальні відомості про іменник.
2. Категорія роду в англійській мові.
3. Функції іменників у реченні.
4. Категорія множини іменників.
5. Категорія відмінка іменників.
6. Конструкції з іменником.  
3. Класифікація іменників за трьома групами:

1)прості (simple nouns),

2)похідні (derivative nouns),

3)складні (складені) (compound nouns).

4. Практична частина. Види іменників вживаних у романі Ш. Бронте «Джейн Ейр».
5. Висновки.
6. Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

Вже в глибокій старовині люди звертали увагу на те, що слова, якими вони користувалися в своїй рідній мові, поводяться в мові по-різному. Одні слова називають предмети, інші - дії, процеси, треті - якості, властивості предметів. Одні слова змінюються за відмінками, інші змінюються за родом та часом і т.д.

  Ці спостереження, які були відмічені давньоіндійськими та давньогрецькими граматистами, дали їм підставу для виділення двох чітко виражених розрядів слів - іменників та дієслів. Арістотель (384-322 до н.е.) виділяв три частини мови - іменники, дієслова та сполучник.

  Сучасна англійська мова за своєю будовою є аналітичною мовою, тобто має таку граматичну будову, у якій зв'язок слів у реченні виражається головним чином порядком слів і за допомогою службових слів - прийменників і сполучників. Але англосаксонська мова була синтетичною мовою, тобто мовою, в якій зв'язок слів у реченні виражається головним чином за допомогою зміни самих слів. У давньоанглійській мові була розвинена система словозмінних форм: іменники мали розвинену систему відмінювання і категорію граматичного роду, прикметники узгоджувалися з іменниками в роді, числі і відмінку, дієслова мали спеціальні форми для вираження доконаного та недоконаного виду та ін. Ці процеси в мові знайшли відображення в роботах А. І. Смирницького, І. П. Іванової, В. М. Ярцевої та інших вчених.

  Зміни значень слів не відбувалися стихійно. Вони були підпорядковані певним закономірностям, які складалися в залежності від конкретних історичних умов розвитку виробничої і всякої іншої діяльності народу, від зв'язків старих та нових понять, які виникали в народній свідомості народу, як відображення реально існуючих історичних відносин. [12, c. 287]

 

2. Іменник як частина мови.
1. Загальні відомості про іменник.

Як і в українській мові, іменники в англійській мові означають  назви предметів і речовин (a table, а house, water), живих істот (a girl, a cat), явищ і абстрактних понять (rain, peace, beauty, work, darkness).

Іменники в англійській мові мають деякі властивості, які  відрізняють їх від іменників  в українській мові. Головні з них такі:

1. Перед іменниками звичайно  ставлять спеціальні частки —  артиклі a, an, the .

I am a manager. — Я — менеджер. 
Open the window, please. — Відчиніть вікно, будь ласка.

2. Більшість іменників не змінюється  за відмінками, і тільки живі  іменники мають два відмінки —загальний (the Common Case) (a boy, boys) і присвійний (the Possessive Case) (boy's, boys').

Do you know the boy's name?  
Where is the teachers' room? [2, c. 43]

Іменники, що означають назви неживих  предметів, як правило, не мають форм присвійного відмінка. Значення відмінків  іменників української мови передаються  в англійській мові сполученнями прийменників of, to, for, by і with з іменниками у формі загального відмінка, а також порядком слів — певним розміщенням слів у реченні і словосполученні. Наприклад:

Н. в.

Я вчитель. - I am a teacher. 

Мій дідусь дуже старий. - My grandfather is very old.

P. в.

побудова демократії - the building of Democracy  
населення Києва - the population of Kyiv

Д. в.

Передай привіт Мишкові! - Give my regards to Mike! 

3. в.

Я не дивився цей фільм. - I haven't seen this film.

О. в.

Я звичайно пишу самописною ручкою. - I usually write with a fountain-pen.  
 
Це оповідання було написано Джеком Лондоном. - This story was written by Jack London. 

M. в.

Він любив розповідати нам про своє життя. - Не liked to tell us about his life.

3. Іменники можуть вживатися  як безприйменникові означення  до інших іменників. У цьому  випадку вони часто відповідають  за значенням прикметникам в  українській мові.  
You must wear your school suit. — Ти повинен носити шкільну форму.

Which you like best — winter or summer sports?

Деякі властивості іменників спільні  для англійської, і української  мов, наприклад:

• властивість сполучатися з прийменниками: 
  What's the time by your watch? 
  What shall we do after breakfast ?
• властивість визначатися прикметниками:

Who is your favorite author?

 

2. Категорія роду в англійській мові.

  Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові має свою досить примітну і довгу історію. Категорія граматичного роду - чоловічий, жіночий, середній - була колись властива іменником давньоанглійського періоду. [9, c. 221]

Так, М.А. Колпакчі наводить такі приклади з давньоанглійської мови:

mona - місяць, steorra - зірка були чоловічого роду,

bricg - міст, tigol - цегла - жіночого роду,

scip - корабель, eage - око - середнього роду.

Категорія роду іменників остаточно  зникла в числі багатьох граматичних  спрощень у мові другої половини XVII століття. Чоловічий рід зберігся тільки за чоловіками, жіночий, - за жінками, а всі поняття і предмети, і  навіть тварини стали вважатися  іменниками середнього роду, який передається  займенником it.

Таким чином, історичний розвиток морфологічної  структури англійської мови призвів  до того, що категорія граматичного роду істотно модифікувалася. [28, c. 305]

Похідні жіночі форми сьогодні маркуються суфіксом або якою-небудь іншою морфологічною  або лексичною ознакою, що відрізняє  жіночий рід від загального і  в ряді випадків частково дублює початкову  форму чоловічого роду. Наприклад: man - woman, author - authoress.

Особливе місце у створенні  гендерного модуля займають маркери  жіночого роду англійських іменників, що позначають людей у ​​сфері їх професійної діяльності. У першу чергу, в даній підгрупі слід відзначити традиційні суфікси, які оформляють іменники відповідної семантики: -ess, -ette, -ine.

У британському варіанті нормативне вживання допускає hostess, waitress, governess, stewardess та інші. [11, c. 309]

Необхідність уточнення родової  приналежності в контексті художніх творів чи в усному спілкуванні розширює гендерний діапазон за рахунок паралельного співіснування форм woman-doctor, she-doctor, doctress, doctorine.

Розширення професійного діапазону  для представниць жіночої статі, сприяли появі іменників з  суфіксом - ette: astronette, cosmonette, aviarette, farmarette, pickette - woman striker (учасниця протесту-пікетування), copette - woman police officer (жінка-поліцейський). Такі утворення зареєстровані і серед номінацій у сфері шоу-бізнесу: usherette, screenette, glamorette.

Отже, в англійській мові немає граматичної форми роду. Всі іменники, що означають назви неживих предметів, замінюються займенником it, тоді як в українській мові ці іменники можуть замінюватися займенниками чоловічого, жіночого або середнього роду:

Table стіл — він

school it школа — вона

window вікно — воно

Іменники, що означають осіб чоловічої  статі, замінюються займенником he — він, іменники, що означають осіб жіночої статі, — займенником she — вона. Слово baby (немовля) звичайно замінюється займенником it :

a boy — he 
a girl — she 
a teacher — he або she 
a pupil — he або she 
a friend — he або she і т. п.

Назви тварин звичайно замінюються  займенником it .

A cat is a cat and it will catch mice (присл.).

Іноді назви тварин замінюються  займенниками he або she. У казках це зв'язано з персоніфікацією:

Once a hare and a tortoise (черепаха) ran a race. Of course the hare ran faster than the tortoise and when she looked back, she saw the tortoise far behind her.[5, c. 78]

"He is so slow," thought the hare, "that I may rest here."

Then she fell asleep.

Займенники he або she іноді вживаються також замість назв свійських тварин.

I have a dog. His name is Rex. He is a very clever dog.

Слова ship, boat, steamer, а також назви країн звичайно замінюються займенниками жіночої статі she (her).

Where is our ship? She hasn't arrived yet. That boat of yours doesn't look very much. Ah, but I've built hermyself. Poland also sent her delegation to the conference.

3. Функції іменників у реченні.

 Крім основних властивостей значення й форми, іменник характеризується здатністю функціонувати в мові, у реченні. З нормативного курсу граматики відомо, що основною функцією іменника-підмета служить управління присудком і додатком, тоді як, наприклад, основною функцією дієслова є віднесення змісту висловлення до дійсності, виражене в реченні, а основною функцією прислівника служить характеристика присудка або означення. [1, c. 37]

Іменники в реченні найчастіше бувають підметом або додатком (прямим, непрямим або прийменниковим). Example:

The boy gave the book to his friend .  
The boy — підмет, the book — прямий додаток, to ... friend — прийменниковий додаток. 
The classmaster told the pupils a very interesting story . 
The classmaster — підмет, the pupils — непрямий додаток, a... story — прямий додаток.

Іменник у реченні також буває:

1. Означенням

• з прийменником: What's the name of this mountain ?
• без прийменника в загальному відмінку: I want to go to the town library today.
• без прийменника у присвійному відмінку: There are some mistakes in Petrov's answer. Tomorrow is the International Women's Day.

2. Предикативом (іменною частиною складеного іменного присудка): This is my sister , she is a student , but she'll become a teacher soon.

3. Обставиною

• з прийменником: I'll be back in a few moments . Let's go to the library together.
• без прийменника: Wait a minute , please. After dinner sit a while , after supper walk a mile.
4. Категорія множини іменників.

Зчислювані іменники мають форми  однини і множини. Однина (the Singular Number) характеризується відсутністю закінчення: a cap, a table, a teacher, a day. [9, c. 110]

Множина (the Plural Number) утворюється звичайно додаванням закінчення -s або -es (воно вимовляється [s], [z], [iz]) до форми однини:

a cat — cats  
a boy — boys  
a box — boxes

Звук [s] вимовляється після глухих приголосних (крім сибілянтів — шиплячих і свистячих голосних):

a cat — cats  
a month — months  
a book — books

Звук [iz] вимовляється після дзвінких приголосних (крім сибілянтів) або голосних:

Звуки [iz] вимовляються після сибілянтів, тобто шиплячих і свистячих звуків:

a box — boxes  
a rose — roses  
a brush — brushes  
a match — matches  
a page — pages

На письмі форма множини утворюється  звичайно додаванням букви s : a girl — girls. Закінчення –es додається в таких випадках:

• коли форма однини закінчується на букви s, ss, x, sh, ch, tch :

a class — classes 
a fox — foxes 
a bush — bushes 
an inch — inches 
a match — matches

• коли форма однини закінчується на букву у з попередньою приголосною; при цьому у множині буква у змінюється на букву і :

a story — stories  
an army — armies

• коли форма однини закінчується на букву о :

а hero — heroes  
а potato — potatoes

Такі випадки утворення множини  не підпорядковуються загальним  правилам:

Кінцеве [f], яке на письмі зображується буквами f або fe , змінюється в множині на [v] з додаванням закінчення [z], на письмі -ves :

a knife — knives 
a life — lives 
a wife — wives 
a wolf — wolves 
a leaf — leaves 
a shelf — shelves 
a loaf — loaves 
a thief — thieves 
a half — halves [29]

Кінцеве [Ѳ], яке на письмі зображується буквами th , іноді змінюється у множині на [ð] з додаванням закінчення [z], на письмі -ths :

а mouth — mouths 
a path — paths 
a bath — baths

У слові house кінцеве [s] у множині  переходить у [z] з додаванням закінчення [iz]:

house — houses

Такі іменники утворюють множину  зміною голосної кореня без додавання  закінчення:

a man — men  
a woman — women  
a foot — feet  
a tooth — teeth  
a goose — geese  
a mouse — mice [22]

Іменники sheep, deer (олень), means (засоби), fish мають однакову форму в однині і множині:

a sheep — many sheep  

 

Множина іменників child і ох (бик) утворюється додаванням закінчення –en , причому в слові child змінюється також голосний основи:

child— children 
ox— oxen

Деякі іменники, запозичені з латинської і грецької мов, зберігають форми  множини, які вони мали в цих мовах: