Використання технологій розвитку критичного мислення

 

 

Вступ

Реформування системи освіти, що здійснюється в Україні, передбачає, що основною метою навчання має бути не “озброєння” учнів сумою знань, умінь і навичок з окремих предметів, а розвиток особливостей учнів, формування якостей що їх потребує життя. На перше місце в оцінюванні результатів навчання з іноземної мови на всіх ступенях школи винесено вміння ефективно здійснювати різні види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання та письмо. Оскільки іноземна мова має безпосереднє відношення до сучасного життя, то завдання вчителя іноземної мови полягає в тому, щоб дати учням не тільки мовну підготовку, але й зорієнтувати їх на використання іноземної мови в житті й професійній діяльності – у техніці (працюючи з комп’ютером), бізнесі (ведення ділової документації іноземною мовою), науці (робота зі статтями, монографіями). Отже, останнім часом в Україні зріс інтерес до технології розвитку критичного мислення, що зумовлено сучасними тенденціями освітнього простору, змінами в організації навчально-виховного процесу в напрямі використання особистісно орієнтованого навчання.

Темою дослідження є використання технологій розвитку критичного мислення на уроках англійської мови.

        Мета роботи полягає в дослідженні використання методів розвитку критичного мислення.

Предметом дослідження є використання методів розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови.

Актуальність дослідження полягає в необхідності всебічного вивчення методів розвитку критичного мислення та поступову зміну традиційних прийомів у вивченні англійської мови на інтерактивні. Навчання за технологією критичного мислення передбачає використання активної та інтерактивної моделей.

М. Кларін розглядає модель навчання як визначену схему діяльності педагога при здійсненні навчально-виховного процесу. В основі схеми – переважаюча діяльність учнів, яку організовує та вибудовує вчитель.

  М.Ліпман, відомий фахівець із цієї проблеми, вважає, що критичне мислення це «вміле, відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: ґрунтується на критеріях; є таким, що самокорегується та «пливе до контексту».

Згідно з метою поставлені такі завдання:

1. розглянути значення сучасних технологій розвитку критичного мислення на уроках англійської мови;
2. дослідити технології розвитку критичного мислення;
3. довести доцільність застосування технологій розвитку критичного мислення на уроках англійської мови.

Практична цінність теми полягає у можливості подальшого  застосування технологій розвитку критичного мислення навчання на уроках англійської мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Використання технологій розвитку критичного мислення

1. Критичне мислення

         Одним із пріоритетних напрямів освіти є досягнення якісного нового рівня у вивченні базових навчальних предметів, у тому числі іноземних мов. У Державному стандарті з іноземної мови вказано, що суттю предмета «Іноземна мова» є не лише система мови, але й мовленнєва діяльність та взаємодія за допомогою мовних засобів, а також певні мовні, лінгвокраїнознавчі та суто країнознавчі знання. У цьому документі наголошується, що іноземна мова призначена слугувати засобом спілкування завдяки сформованим комунікативним умінням. Навчання в школі має забезпечити реалізацію практичних, освітніх, розвивальних і виховних цілей. Практичною метою є навчання учнів спілкуватися іноземною мовою в усній і письмовій формах. Щоб досягти цієї мети на уроках іноземної мови, необхідно підвищувати комунікативну спрямованість навчального процесу.

      Розвиток науки і техніки дав учителям і учням нові форми комунікації та способи вирішення абстрактних і конкретних завдань. Вчитель стає натхненником інтелектуального й творчого потенціалу учнів. Майбутнє – за навчанням, що вкладається в схему «учень – технологія - учитель», за якої викладач перетворюється на педагога-методолога чи технолога, а учень стає активним учасником навчального процесу.

       М.Ліпман, відомий фахівець із цієї проблеми, вважає, що критичне мислення – це «вміле, відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

• ґрунтується на критеріях;
• є таким, що самокорегується;
• «пливе до контексту».

Дослідник виділяє шість ключових елементів критичного мислення:

• уміння міркувати, що передбачає оволодіння певними прийомами, які розвивають апарат мислитель них операцій;
• формулювання самостійних суджень (для цього необхідне вміння продуктивного порівняння різних суджень і визначення альтернатив);
• відповідальність, що передбачає вміння переконливо аргументувати власні думки, які будуть предметом подальшого розгляду іншими;
• самокорекція (використання людиною критичного мислення як методу, зверненого на її власні судження з метою їх виправлення чи покращення);
• необхідність вибору критеріїв,  що їх бере до уваги людина з метою детального аналізу чи критики;
• увага та здатність сприймати контекст, які передбачають розуміння загальних критеріїв у зв’язку з контекстом їх використання та розробку інших альтернативних критеріїв, що відповідають конкретній ситуації.

Процес розвитку критичного мислення складається з таких етапів:

• сприймання інформації;
• аналіз висновків, які можна зробити завдяки отриманій інформації;
• зіставлення висновків із протилежними точками зору;
• розробка системи доказів на користь відповідної точки зору;
• прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

 

Критичне мислення – це процес обмірковування власних думок і причин виникнення певної точки зору. Воно передбачає послідовний ланцюг логічних операцій, які впорядковуються в такий спосіб: «Що? – Як? – Чому? – Для чого?». У критичному мисленні можна визначити рівні, які залежать від запитань (проблемних ситуацій), що потребують вирішення дитиною (див. схема).

Запитання низького рівня стосуються деталей і фактів; високого – передбачають виконання складних розумових операцій, що приводять учня до формування висновків, прийняття рішень тощо.

Отже, технологія розвитку критичного мислення – це технологія, спрямована на формування в дітей уміння самостійно міркувати на основі використання відомих фактів і понять.

         1.2. Моделі навчання

          Навчання за технологією критичного мислення передбачає використання активної та інтерактивної моделей.

М.Кларін розглядає модель навчання як визначену схему або план діяльності педагога при здійсненні навчально-виховного процесу. Її основу складає як діяльність педагога, так і діяльність учнів, що має продуктивний, пошуковий і творчий характер. Вибір моделі уроку залежить від того, які функції будуть покладені педагогом на себе і на учнів, які методи й прийоми будуть застосовані.

Урок критичного мислення має чітко визначену структуру, зокрема такі три основні фази:

1. Фаза актуалізації (передбачення)

Мета: актуалізувати в пам’яті учнів засвоєні знання; цінувати знання, використовуючи неформальні методи; зосередити увагу дітей на темі.

2. Фаза побудови знань (конструювання)

Мета: порівняти очікування учнів із тим, що вивчається; виявити основні моменти; відстежити процеси мислення; зробити висновки й узагальнити матеріал; поєднати зміст уроку з особистим досвідом дітей; поставити запитання до вивченого матеріалу.

3. Фаза консолідації (рефлексія)

Мета: узагальнити основні ідеї; обмінятися думками; виявити особисте ставлення; апробувати ідеї; оцінити процес навчання; поставити додаткові запитання.

   Важливим фактором для проведення занять на основі технологій активного навчання та критичного мислення є організація сприятливого середовища на уроці, яка має такі риси:

• позитивний психологічний клімат (покладається на вчителя й на учнів, причому саме учні беруть активну участь у виробленні правил поведінки);
• використання методів «кооперативного навчання» (робота в групах);
• застосування слова «об’єднайтесь» (не використовується слово «розділіться»).

Учитель моделює процес мислення на уроці:

• він ніколи не висловлює думку чи ідею так, ніби вона є єдино правильною;
• обережно спрямовує роботу учнів у потрібному напрямі, заохочуючи їх поважати будь-яку точку зору;
• учні мають можливість відкрито обговорювати питання;
• учитель й учні можуть ставити під сумнів правильність знань та висновків.

На занятті панує атмосфера пошуку та відкритості:

• учитель й учні використовують непрямі запитання та запитання високого рівня: «А якщо…?», «Чому б не…?»
• школярі виконують різні види завдань (збирають інформацію, роблять припущення, ставлять під сумнів висновки тощо).
• Вчитель дає поради дітям та з метою корекції їхніх дій показує, як виконувати завдання.

Учитель підтримує учнів лише за необхідності:

• він уважно спостерігає за процесом засвоєння знань, за ходом міркувань, за розгортанням дискусії;
• у процесі навчання надає їм більше незалежності й дозволяє працювати самостійно, якщо вони до цього готові.

        Використання технології розвитку критичного мислення може мати свої особливості залежно від навчальної дисципліни. Урок англійської мови не є винятком і дає широкі можливості для її впровадження в навчально-виховний процес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Практичне впровадження методів розвитку критичного мислення

               на уроках англійської мови.       

2.1. Методи розвитку критичного мислення

   На фазі актуалізації доцільно використовувати такі методи критичного мислення:

1. Метод «Структурований огляд» (коротка лекція, повідомлення або пояснення даються на початку уроку, щоб викликати цікавість, представити ключові поняття та підготувати дітей до засвоєння навчального матеріалу);
2. Метод «Мозковий штурм» (використання цього методу допомагає учням «звільнити свій розум» - у дітей можуть з’явитися міркування, які за інших обставин не спали б їм на думку). Мозковий штурм може проводитись учнями індивідуально, у парах, у малих групах або під час колективної роботи всього класу;

Приклад використання методу: Тема «The environment»

Step 1. At first the teacher presents the methods for the pupils.

Step 2. The teacher calls the theme or the problem, f.i. “The environment”.

Step 3. The teacher gives the pupils the time to solve a problem (about 15 minutes).

Step 4. The teacher and the pupils discuss the ideas altogether. The teacher shouldn’t criticize and choose the best ideas.

Step 5. The teacher writes down all ideas.

3. Метод «Дошка запитань» (на класній дошці учні записують будь-які запитання, що виникають у них, коли вони беруть участь в обговореннях, пишуть, читають, виконують завдання в класі);

Приклад використання методу: Тема «Travelling»

The pupils write down the questions to the topic. They do that after reading, writing or speaking.

4. Метод «Обмін проблемами» (учні вчаться виокремлювати важливі питання, формулювати проблеми, взаємодіяти);

Приклад використання методу: Тема «Sport»

Step 1. It’s said, that sport is healthy. But many of the people disagree that. So … Sport: agree or disagree. Write down your opinions and discuss it with the second group. (Gr.1 – Agree.  Gr.2 - Disagree)

Step 2. Each group has got 10 minutes to solve this problem.

Метод «Я досліджую» (це прекрасний спосіб залучити учнів до проведення дослідження, що має значення для них особисто. Дослідницька діяльність допомагає учням знайти актуальну інформацію або навіть створити власні матеріали в межах навчальної програми).