Символические названия цветов

 

СИМВОЛІЧНІ ЗНАЧЕННЯ НАЗВ КВІТІВ

У БРИТАНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ

У рефераті розглядаються лексичні одиниці на позначення назв квітів та символічні значення, притаманні їм у британській культурі.Виокремлені основні асоціації, пов'язані з рослинною символікою.Наголошується на регіональній варіативності й відмінності певнихрослин-символів окремих частин Великобританії.

Ключові слова: фітонім, вживання, асоціація, регіональний,

варіативність.

В статье рассматриваются лексические единицы для обозначения

названий цветов и символические значения, присущие им вбританской культуре. Выделены основные ассоциации, которыесвязаны с растительной символикой. Отмечается региональная вариативность и различия определенных растений-символов отдельных частей Великобритании.

Ключевые слова: фитоним, употребление, ассоциация,

региональный, вариативность.

This article examines the lexical units for designation of names of flowers and the symbolical meanings, which are inherented in them in theBritish culture. The main associations which are connected with flowersymbolism are described. It is emphasized that there are some regional variations and differences of certain plants-symbols of British regions.

Key words: phitoname, usage, connotation, regional, variability.

Наявна картина світу та її віддзеркалення у мові базується не тільки на об’єктивних характеристиках предметів, але й на їх суб’єктивному сприйнятті носіями мови, емоційному ставленні до них. Символи уособлюють певні моральні правила, що створювалися людством тисячоліттями. Символи ніколи не зникають, а створюють новий світ знаків та значень, до яких при потребі можна звернутись [Куцик 1997, 14].

Культурна цінність слова як символу полягає не тільки в його здатності зберігати й повідомляти історичну інформацію, а й сприяти творенню художніх образів, заснованих на метафоричному баченні світу. Мислення метафорами й метоніміями є органічним для підсвідомості та свідомості

людини, як це було встановлено фрейдо-юнгівською школою інтерпретації символів на матеріалі вербальних асоціацій

[Подолян 1999, 358].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Англомовна культура перебуває під великим впливом розмаїття рослинного світу, що не могло не відбитися в тому числі й у дзеркалі англійської мови. Тому цілком зрозумілим є значний інтерес

англомовних лінгвістів до вивчення символічних значень фітонімів як невід’ємних елементів культури та світобачення (Brown C.H., Fantinni A., та ін.), а також до вивчення їх місця в словниковому складі англійської мови та функціонування в різних сферах мовної діяльності (Pickles S. та ін.).

Наше завдання полягає у проведенні інтегрованого лінгвістичного опису символічних значень назв квітів, їх особливостей вживання в англійській мові.

Фітоніми є об’єктом ґрунтовних етнопсихолінгвістичних досліджень і мають велике значення для розвитку сучасного мовознавства. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу національної символічної специфіки семантики англійських назв квітів шляхом зіставлення пов’язаних із ними уявлень, які існують у свідомості сучасних носіїв англійської мови. Метою дослідження є виявлення лінгвістичної специфіки символічного значення англійських  назв квітів у структурному аспекті.

 Наукова новизна

визначається тим, що символічні значення лексичної групи назв квітів (фітонімів) в англійській мові є маловивченими з погляду фонової семантики. Відповідно, об'єктом дослідження є

основні значеннєві асоціації найпоширеніших у Британії назв квітів.

 Предметом дослідження є лексичні одиниці на позначення назв квітів у сучасній англійській мові.

Серед багатої палітри символічних образів британської культури важливе місце посідають рослини, уособлюючи _____+Yідеали・ прекрасного й потворного, високого й низького, земного та божественного, жіночого та чоловічого. Символізація рослин властива культурі будь-якого народу, це одна з найбільш ранніх в історії форм художньо-образного освоєння дійсності [Керлот 1994, 44-49].

Рослини з’явились задовго до самих людей, тому й наділялися особливими характеристиками. В усі часи люди усвідомлювали символічне значення рослин. Римляни вшановували своїх героїв лавровими вінками, а давньогрецька

міфологія розповідає про появу багатьох квітів [Красиков 1998, 98-104]. Наукові праці, присвячені дослідженню рослин, зокрема, квітів, почали активно з’являтися у добу Ренесансу (XV-XVI століття). Особливо багаті на символічні алюзії назв рослин поетичні твори минулих століть, зокрема, В. Шекспіра. У творах великого англійського поета фітоніми вживаються здебільшого у своїх символічних значеннях, зрозуміти які важко без спеціальних глосаріїв. Людина ХІХ-ХХ ст. була мало обізнана з духовним спадком свого народу, що й призводило до поступового зникнення рослинної символіки. Цій тенденції

намагалися чинити опір у ХІХ ст. вікторіанці, створивши "мову квітів" (англ. language of flowers) – систему спілкування, у якій рослини (не тільки квіткові) означали поняття й цілі повідомлення. Вікторіанська "мова квітів" становила собою узагальнення символічних уявлень античності, християнства народів Європи.

Головною функцією лінгвокультурного символу визнається   його здатність відтворювати у своїй семантиці характерні риси національного менталітету представників певного лінгвокультурного простору [Киреева 2008, 19]. Символічні значення назв квітів (фітонімів) виявляються передусім у їх асоціатах-іменниках, які називають онтологічні, естетичні й аксіологічні поняття, риси людської вдачі, знаменні та святкові події, а також країни й ареали. Символічна

семантика фітонімів віддзеркалюється на фразеологізмах, порівняннях, стійких метафорах та іншому мовному матеріалі. Наприклад, порівняння осіб жіночої статі з квітковими рослинами: англ. as nice as a rose / укр. гарна як троянда;

англ.as modest as a violet / укр. скромна як фіалка; англ. as pure

as a lily/ укр. чиста як лілія.

Реалізація образів найулюбленіших квітів у мовній картині

світу зумовлена їх символічними значеннями, троянда (ан . rose) вважається царицею квітів. Її люблять, перед нею схиляються. Вважається, що троянда є символом ніжності,

радості, краси, кохання, і саме ця тендітна квітка є емблемою Англії з часів міжусобної феодальної війни Червоної та Білої троянд (War of the roses)1455-1485 років, яка закінчилася боротьбою династій Ланкастерів (House of Lancaster) і Йорків (House of York) [Золотницький 1992, 23]. Образ і символ цієї квітки знайшов своє відображення у фразеологічних одиницях. Більшість ідіоматичних виразів, що містять лексему rose (троянда) проявилися у реалізації як

позитивних, так і негативних відтінків значення.

Наприклад: to blush like a rose / червоніти подібно троянді

[Куцик 1997, 17]; to come up roses / складеться дуже вдало;

To gather life’s roses /зривати квіти задоволення (вжито в

позитивному значенні); to lose one`s roses / зблякнути зів’янути,

зачахнути;

not all roses / всипаний не тільки трояндами,тобто, не все так легко;

 (there is) no roses without a thorn/ присл. немає троянди без колючок (ужито в негативному значенні) [Daphne M. Gulland and David Hinds-Howell 1994, 46].

Дія мовних явищ на свідомість виявляється також під час зіставлення асоціативних полів двох видових (різностильових) назв однієї рослини: англійських narcissus "нарцис звичайний" і daffodil "нарцис жовтий". Унаслідок зіставлення асоціативних полів назв нарциса англійці розмежовують у своїй свідомості образи двох видів рослини. Для них narcissus – це мiфологiчний символ егоїзму. Фітонім daffodil сприймається як назва жовтої весняної пасхальної квiтки: англ. yellow "жовтий", spring "весна", Easter "Великдень" тощо [Подолян 2000, 179].

Рослини порівнюють не тільки з ознаками зовнішності людини, рисами її характеру, поведінки, інтелекту, а й з кольоровим сприйняттям дійсності. Міжмовна відповідність характеризує також кілька фітонімів, які вживаються в

усталених порівняннях з назвами кольорів. Наприклад, корелюють між собою фітоніми англ. lily/ укр. лілія /< англ.

white/ укр. біла/. Асоціативний збіг фітонімів пояснюється

наявністю семантично й структурно подібних порівнянь:

англ.  as white as a lily / укр. біла, як лілія.

Англійські фітоніми-кореляти narcissus "нарцис" і daffodil"жовтий нарцис" отримали асоціат-відповідник

 

Easter/"Великдень". Культова символіка нарциса відображена в

його розмовній англійській назві Easter lily/ "Великодня лілія"

[Подолян 2000, 195].

Символом Шотландії, яка вабить своєю особливою атмосферою та незбагненністю, вважається квітучий чортополох (англ.thistle). Як відомо з джерел, чортополох – це не просто рослина з цікавими легендами та історією, в

британській культурі вважається, що за його колючими голочками ховається ранима душа, що здатна до самопожертви.

З одного боку, це бур’ян, а з іншого – це вельмишановна     рослина, яка зображена на гербі Шотландії і є символом, на честь якого названий лицарський орден – Чортополох. Девіз ордена – "Nobody will touch me with impunity!"/"Ніхто не чіпатиме мене безкарно!" [Золотницький 1992, 179].

Символом Північної Ірландії є трилисник (англ. shamrock). Про цю рослину кажуть так: "Це зелене золото, трилисник, яким Патрік охрестив Ірландію". Трилисник вважається символом щастя, а ще він незамінний помічник у домі та медицині.

Маргаритка (англ. daisy) в англійській мові порівнюється з

яскравим, осяйним, сонячним: as bright as a daisy /"яскравий як

маргаритка"; as fresh as daisy = full of energy / повний енергії. Вираз "a girl as nice as a daisy" асоціюється з "дівчиною гарною, як маргаритка". Із тієї назви й утворилось тендітне ласкаве ім’я "Daisy" (Дезі), котре в Англії пов’язують із самою квіткою daisy.

Символіка радості та щастя властива ще одній англійській назві квітки violet. Дивовижний, незрівнянний за своєю ніжністю запах фіалки (англ. violet), яка є улюбленицею британців. Вона вважається в них квіткою радощів і щастя.

Тепер не знайдеш такого будинку в Англії, біля якого не було б різнокольорових фіалок, що символізують красу, радість. В. Шекспір називає фіалку своєю улюбленою "darling", згадує її у віршах і П.Б. Шеллі [Золотницький 1992, 43].

В англійській мові існує два види найменувань цієї квітки, що виникли під впливом розмовних і діалектних традицій або є результатом іншомовних запозичень, напр., у науковому стилі англійської мови перевага надається латинській, фонетично асимільованій назві фіалки viola, а в розмовному стилі – назві violet. Стильові розбіжності та інші особливості обох лексем (напр., моносемантичність: viola "фіалка"; "віола;" полісемантичність violet "фіалка"; "фіолетовий (ліловий, бузковий) колір; запашні фіалки; жін. ім’я Вайолет, Віолета та ін.") спричиняються до різних конотацій, а, отже, до різних уявлень про ту саму рослину.

Український фітонім лілія, наприклад, у спеціалізованих словниках передається чотирма стійкими порівняннями з англійською назвою lily: as fair / fresh / pure/ white as a lily "/прекрасний/ свіжий / чистий білий, як "лілія" та похідні

прикметники lilaceous "лілейний", lily-pure "лілейно-чистий" і

"лілейно-білий".

У британській культурі лілія – символ благородного походження й високого соціального статусу.

Символом вірності, "весняної королеви" (spring Queen)

вважають __________британці дивовижну квітку незабудку (англ.forget-menot).

Ніжно-голуба, мов бірюза, незабудка – окраса весняної  флори Британії. З нею пов’язане англійське свято "весняної королеви" (spring Queen), що бере свій початок із сивої давнини. Свято відзначали першого травня. Приблизно у цей же

час виник звичай саджати по селах, а то й містах травневе дерево перед будинком найкращої дівчини і проголошувати її "весняною королевою". Це свято згодом набуло такої популярності, що кожна гарна дівчина палко мріяла стати

"весняною королевою" [Золотницький 1992,194].

Отже, фітоніми – це незамінна частина лексичних одиниць в сучасній англійській мові, які надають їм особливого яскравого забарвлення, та є проявом ерудиції та освіченості людини, оскільки вимагають до себе певних знань із природничих наук. Назви рослин мають низку специфічних ознак, зумовлених їх особливою семантикою, а також стилістичною характеристикою та певними функціями у мові.

Символічний світ квітів Великої Британії дуже різноманітний і цікавий. Він допомагає пізнати навколишній світ британців, їх відчуття, реалії життя, відтворювати в пам’яті цікаві історичні події та культурні цінності

Використана література.

. 1. Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник. – 2- ге вид., випр. – К. : Знання, 2005. – 1056 с. 2. Бояркина Л.М.

Репрезентацыя концепта "Человек/личность" средствами разных

языковых уровней в современном английском языке (на материале

зоонимов и фитонимов).

 Квіти в легендах і переказах. – К.: Довіра. – 1992. – 207 с. 4. Керлот Х.Э.

Словарь символов. – REFL-book. – М., 1994. – 608 с. 5. Киреева И.И.

Структурно-семантические и прагматические характеристики

английского лингвокультурного кода "Флора". Автореф. дис.

канд. филол. н.: (10.02.04). – Самара, 2008. – 22 с. 6. Красиков С.П.

Цветы и самоцветы: Мифы, легенды, предания. – М. : Фаир-Пресс,

1998. – 384 с. 7. Куцик О.А. Слова-символи як образно-смисловий