Пароніми

Грегорі Джеймс, словник лексикографії Рутледж 1998 року, визначає поняття паронімії як відносини між двома або більше словами, частково однакових за формою та значенням, які можуть призвести до плутанини в сприйнятті або використанні. У вузькому розумінні термін паронімії відноситься до «soundalikes» (звукової подібності слів, тобто, слова омофони: affect – effect; feminine – feminist), але в більш широкому розумінні пароніми охоплюють будь-які «lookalike» (слова схожі по вигляду) або «meanalike» (по значенню слова). На приклад: personal «персональний, особистий» – personnel «персонал, особовий склад»; anterior «передній, попередній» –interior «внутрішній»;  corps «корпус» – corpse «метвець».

Словник Oxford Dictionary визначає пароніми, як похідні слова, що мають схоже значення і мають спільну хоча б спільну морфему (wisdom «мудрість» – паронім до слова wise «мудрий»). Часто утворюються адоптацією іншомовних слів: preface «пролог» – паронім латинського слова prefaсio «передмова».

 

Висновок до Розділу 1

Явищем паронімія позначається часткова звукового подібності слів при частковому або повному відмінності їх значень. Паронімічними відношеннями поєднується парами слів, значно рідше – три або більше.

Серйозне дослідження паронімічних та парономастичних явищ, і паронімічних конструкцій зокрема, розпочалося тільки у 60-х роках ХХ століття. У зв’язку з цим питання про паронімічні явища лишається на сьогоднішній момент одним із найбільш дискутованих та недостатньо вивчених. Існує кілька трактувань терміна «паронімія».

У рамках вузького підходу  пароніми обмежуються областю співзвучних однокореневих слів з різним значенням, що належать до одного лексико-граматичного розряду, це тільки спільнокореневі слова, які мають певний змістовий зв’язок і у рамках широкого підходу до паронімів відносять як однокореневі так і різнокореневі слова..

Паронімами можуть бути слова не тільки з однієї і тієї ж частини мови, а й різних частин мови, а також різні форми одного і того ж слова. За лексичним значенням пароніми бувають синонімічними – це ті пароніми, що мають схоже значення і є взаємозамінними в певних оточеннях, антонімічні – ті, що мають протилежний зміст, семантично близькі (контактні), що не мають загальних словникових значень і в нормі мови не є взаємозамінними і семантично різні (дистантні) тобто пароніми, що не мають явних семантичних зв'язків.

За ступенем зближення або подібності  звукового  оформлення  морфемного складу виділяють як мінімальні (відрізняються не більше, ніж однією звуковою одиницею), так і максимальні  пароніми (відрізняються більш ніж однією одиницею).

 

Розділ 2. Парономазія

Пароніми можуть ненавмисно змішуватися в мовленні, і тоді виникає мовленнєва помилка, або вони можуть зближуватися навмисно для досягнення деякого ефекту, найчастіше в художньому, публіцистичному чи рекламному тексті, переважно у вигляді заголовків до статей.

Парономазія (гр. paronomasia – "біля називання") – стилістична фігура, що виникає на каламбурному зближенні близьких за звучанням, але різних за змістом слів: талант твій латаний (Т. Шевченко); вогонь вагань (Д. Фальківський); будьте безумні – не зимні, атоми утоми (П. Тичина); серпанок серпня (І. Драч); груди грудня (М. Вінграновський); у білій білоті недосягання (В. Стус); Зимно, зимно вітер над землею віє. І кричить, і виє, і когось шукає (О. Олесь); I chose to choose the ethical choice; whether the weather is warm; a mouse’s mouth was full of cheese; did you hear the sound over here?; the children ate eight cookies each; finding the missing piece of the puzzle brought me peace of mind.

Найчастіше парономазія використовується у віршових творах, з тої причини, що вони більшою мірою, ніж проза, орієнтовані на звукову відчутність слова, на вияв звукової значущості художнього мовлення. У прозі хоча парономазія також використовується для створення каламбурів

        2.1.     Парономазія в українській мовній традиції

Парономазію можна назвати звуковою метафорою, при якій ідея звукового зближення слів поширюється на семантику і веде їх до смислового зближення. Виникають нові несподівані умовно-асоціативні образи; Синь уже синіє. Ніч іде нечутно, та для міста ночі наче і нема (В. Сосюра); Борвій-буран схопив дерева в бран; І ніжним чадом, чудом чистим бузкова свічка понад листом вже злотом-променем жива (І. Драч); Моєнечуване терпіння іще ніхто не переміг, бо за терпінням є Трипілля, аза Черніговом – Черніг (Л. Костенко); І вже болить душа на дуб здубіла, в цій чужаниці, чужбі, чужині! (В. Сгус).

Широко використовується звуко-семантичне зближення слів у сучасній українській поезії. Слова, близькі за звучанням, зазнають поетичної семантизації і створюють асоціативно-узагальнену форму, яку називають паронімічною атракцією (лат. Attractio – притягування). Паронімічна атракція може формуватися на фольклорній семантичній паралелі: Та забіліли сніги, забілиш білі, ще й дібровонька... Та заболіло тіло бурлацькеє біле, ще й головонька (Нар. пісня). Наприклад, в українській культурній традиції білий колір викликає приємні асоціації і ніби притягує до себе різні дистрибути: білі руки, біле личко, біла хата, білий лебідь, білий цвіт на калині; плаче тепер білим цвітом мамина вишня в саду (Д. Луценко) тощо.

На зв'язках і перенесенні називань – білий сніг [сивина] на скронях – зболіла душа – посивіла голова – побіліла голова – виникла асоціативно-узагальнена поетична формула білий біль: ...болем збілілим (О. Олесь); Лечу над білим болем бездоріж... (Л. Костенко); Білого болю, як білого терну (І. Драч); Прив'язаназа коси до сосни біліє, наче біль, за біль біліша (В. Стус).

2. .     Парономазія в англійській мовній традиції

Уживання паронімів може бути засобом уточнення думки. Іноді авторові досить звернути увагу на різну лексичну сполучуваність паронімів, щоб уточнити їхнє значення. Можливе зіставлення паронімів, якщо автор хоче показати тонкі значеннєві розходження між ними. Поети люблять зближати самі «невідповідні» слова, дивуючи нас своєю фантазією.

Яскравий стилістичний ефект народжує протиставлення паронімів. Звичайно в цьому випадку пароніми з'єднані протиставним сполучником і одне зі співзвучних слів дається із запереченням.

Паронімія й парономазія виконують роль звукового курсиву, виділяючи співзвучні слова, яким автор надає особливого значення.

Прослідкуємо як паронімія і парономазія можуть емоційно впливати на художній текст на прикладі цитат з творів відомих англомовних письменників.

1 a) Than the moon rose like a wonderful silver shield. «Потім зійшов місяць схожий на дивовижний срібний щит». (ОскарУайлд)

b) At a less anxious moment he might have been amused by the conflict his words aroused. «Можливо, що у менш хвилюючий момент, він би здивувався тим, який конфлікт спричинили його слова». (Джон Голсуорсі).

c) Forgive me, old man, for asking you not to raise your voice. «Простіть мене, старого, що прошу вас не підвищувати голос». (Пелем Ґренвіль Вудгауз)

2. a) I remember before the war, when Charles inspected the Corps on a white horse. «Я пам'ятаю, ще до цієї війни, коли Чарльз оглядав цей корпус зверху на білому коні». ( Джон Ле Карре).

b) They spent a time between death and rebirth as corpses and were buried. «У цей час вони перебували між смертю і переродженням, як трупи, і були похоронені». (Серіал «Вампіри»)

3. a) He was wearing a navy blue suit, a blue shirt and a white starched collar. «Він був одягнений у темно-синій костюм, блакитну сорочку і білий накрохмалений комірець».  (Мітчелл Уілсон)

b) We went into a motel court and bought a comfortable little suite for about four dollars. «Ми пішли на подвіря мотелю і купили не великий зручний комплект всього за чотири долари». (Джек Керуак)

З поданих прикладів видно, що змішання або неправильне вживання даних паронімів може призвести до грубих лексичних помилок, до каламбурів або може стати причиною комічних ситуацій. Тобто, можна відзначити, що вживаючи пароніми в мовленні треба бути досить обережним, щоб фраза не виявилась абсурдною.

Практика доводить, що і в мові навіть високоповажних політиків, що говорять рідною мовою, трапляється плутанина з паронімами. Наприклад, кілька зафіксованих «бушивізмів» - слів ужитих президентом США Дж. Бушем замість потрібного пароніма:

«Anyway I’m so thankful, and so gracious that my brother Jeb is concerned about hemisphere as well.» Maiami, June 4, 2001 (малося на увазі grateful) (У всякому разі я так вдячний, і настільки милостивий, що мій брат Джеб також стурбований цією півкулею Землі.)

«I don’t have to accept their tenants. I was trying to convince those college students to accept my tenants.», Feb. 23, 2000 (tenant – орендатор, наймач; tenet – доктрина, принцип) (Мені не потрібно приймати їх орендарів. Я намагався переконати тих студентів прийняти моїх орендарів.)

        2.3.     Стилістичні функції використання параномазії

Відкрите використання паронімів носить інший характер, коли письменник ставить їх поруч, показуючи їхні значеннєві відмінності при видимій схожості. У цьому випадку пароніми виконують різні стилістичні функції, виступаючи як засіб посилення дієвості мовлення:

1) зіткнення паронімів використається для виділення певних відповідних понять:

• Та забіліли сніги, забілиш білі, ще й дібровонька... Та заболіло тіло бурлацькеє біле, ще й головонька (Нар. пісня). 

• The effect of the tornado affected the decision to evacuate the county. (Резульати спричинені торнадо вплинули на прийняття рішення про евакуацію країни.)

2)         сполучення паронімів може створювати тавтологічний і звуковий повтор, що сприяє їхньому посиленню;

• Зимно, зимно вітер над землею віє. І кричить, і виє, і когось шукає (О. Олесь)

• I assure you that the company will ensure to insure your most valuable possessions. (Я запевняю вас, що компанія забезпечить страхування ваших найбільш ціних речей)

3)  уживання паронімів може бути засобом уточнення думки. Іноді авторові досить звернути увагу на різну лексичну сполучуваність паронімів, щоб уточнити їхнє значення;

• «Як у вас тяглова сила, що-небудь тягає? – Тягає!.. Оце два дні у степ вивозила курей» (О. Ковінька, «Розмова по телефону»).

• A loose wheel caused the driver to lose the race. Злетівше колесо стало причиною програшу у гонці водія.

4) зіставляючи пароніми автор хоче показати тонкі значеннєві розходження між ними;

• Моє нечуване терпіння іще ніхто не переміг, бо за терпінням є Трипілля, аза Черніговом – Черніг (Л. Костенко)

• The doctor prescribed a new medication and proscribed grapefruit juice. Лікар прописав нове лікування і забороненив споживати грейфрутовий сік.

Зближаючи самі «невідповідні» слова поети дивують нас своєю фантазією.Паронімія й парономазія виконують роль звукового курсиву, виділяючи співзвучні слова, яким автор надає особливого значення.

 

Висновок до Розділу 2

Якщо змішання паронімів – груба лексична помилка, то навмисне вживання двох слів-паронімів в одному реченні являє собою стилістичну фігуру, яка називається парономазією.

Парономазією називають стилістичну фігуру, що виникає на каламбурному зближенні близьких за звучанням, але різних за змістом слів. Її ще можна назвати звуковою метафорою, при якій ідея звукового зближення слів поширюється на семантику і веде їх до смислового зближення. Виникають нові несподівані умовно-асоціативні образи.

Зближаючи самі «невідповідні» слова поети дивують нас своєю фантазією. Паронімія й парономазія виконують роль звукового курсиву, виділяючи співзвучні слова, яким автор надає особливого значення.

Ставлячи пароніми поруч письменник намагається показати їхні значеннєві відмінності при видимій схожості. У цьому випадку пароніми виконують різні стилістичні функції, виступаючи як засіб посилення дієвості мовлення.

По-перше, вони слугують для виділення певних відповідних понять. По-друге, пароніми використовують для створення тавтологічних і звукових повторів, що сприяє їхньому посиленню, а також уживання паронімів може бути засобом уточнення думки. Іноді авторові досить звернути увагу на різну лексичну сполучуваність паронімів, щоб уточнити їхнє значення, або зіставляючи пароніми автор хоче показати тонкі значеннєві розходження між цими словами.

Найчастіше парономазія використовується у віршових творах, з тої причини, що вони більшою мірою, ніж проза, орієнтовані на звукову відчутність слова, на вияв звукової значущості художнього мовлення. У прозі хоча парономазія також використовується для створення каламбурів.

 

Розділ 3. Міжмовна паронімія

В англійській та українській мовах існують слова, схожі за формою, та відмінні за значенням. Здебільшого це слова інтернаціональні, запозичені як в англійську так і в україньку мову з грецької та латинської мови, але в різних значеннях, що й викликає труднощі у розумінні, скажімо, англійських слів українцями і навпаки.

Порівнюючи пароніми у двух мовах, можна помітити, що там, де в одній мові є два подібних слова з різними суфіксам, у другій мові існує тільки одне з обома значеннями, причому в українській мові таких паронімів більше, що призводить до більшої плутанини.

Готський – готичний (Gothic)

Алкогольних – алкоголічний (alcoholic)

Особовий (займенник) – особистий (речі) (personal)

Професійний  – професіональний (professional)

Мовні пароніми нерідко зустрічаються в різних областях навчання,  де студенти часто не знають, або, навіть знаючи,  нерідко роблять помилки при використанні або перекладі таких слів. Навіть носіі англійської мови можуть плутати певні подібні за формою слова і тому для попередження помилок укладаються списки і словники паронімів, аби навчитися відрізняти паронімічні слова.

До міжмовних паронімів зараховуємо тільки такі лексичні одиниці, які мінімум у двох зіставлюваних мовах викликають хибні асоціації, ототожнюються одна з одною за фактичного розходження їх значень. Цікаво, що порівнюватися можуть не лиш пари паронімів, але й більш складні структури, що складаються з більш ніж двох слів, наприклад: