Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Ноября 2014 в 20:55, курсовая работа
Пізнання іноземної і навіть рідної мови – складна наука. Культура мовлення охоплює надзвичайно широке коло проблем, однією з яких є активне оволодіння словниковим багатством. Унаслідок взаємодії між різними мовами, так і під дією внутрішньомовних чинників з’являються слова, що мають однакове написання й звучання, але зовсім різне значення. Терміном паронімія зазвичай називають таке мовне явище, коли два слова, схожі за звучанням, але різні за значенням, помилково вживають одне замість іншого (боцман – лоцман; кремній – кремінь). Саме незнання чи нерозуміння лексичного значення слова стає причиною численних помилок в усній та писемній мові.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЯВИЩЕ ПАРОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ 6
1.1. Визначення паронімів як лінгвістичного явища 6
1.2. Класифікація паронімів 7
1.3. Думки українських вчених щодо паронімів 10
1.4. Погляди англійських вчених на явище паронімії 11
Висновок до Розділу 1 13
РОЗДІЛ 2. ПАРОНОМАЗІЯ 14
2.1. Парономазія в українській мовній традиції 14
2.2 . Парономазія в англійській мовній традиції 15
2.3. Стилістичні функції використання параномазії 17
Висновок до Розділу 2 19
РОЗДІЛ 3. МІЖМОВНА ПАРОНІМІЯ 20
Міністерство аграрної політики України
Білоцерківський національній аграрний університет
Кафедра теорії та практики перекладу
Курсова робота
Пароніми
Виконанала:
студентка 2 курсу 1 групи
лінгвістичного факультету
Т.І.Гаврилюк
Науковий керівник:
Повшедна І.В.
Біла Церква – 2014
Зміст
Вступ
У житті людської спільноти, як і кожної людини, мова є не лише засобом спілкування, за висловом видатного мовознавця Олександра Потебні, є божественно-людським витвором, укоріненим у вічності; вона формує особистість, дисциплінує мислення і волю, тренує пам'ять, тісно пов’язана зі світом людського духу.
Пізнання іноземної і навіть рідної мови – складна наука. Культура мовлення охоплює надзвичайно широке коло проблем, однією з яких є активне оволодіння словниковим багатством. Унаслідок взаємодії між різними мовами, так і під дією внутрішньомовних чинників з’являються слова, що мають однакове написання й звучання, але зовсім різне значення. Терміном паронімія зазвичай називають таке мовне явище, коли два слова, схожі за звучанням, але різні за значенням, помилково вживають одне замість іншого (боцман – лоцман; кремній – кремінь). Саме незнання чи нерозуміння лексичного значення слова стає причиною численних помилок в усній та писемній мові.
Серйозне дослідження паронімічних та
парономастичних явищ, і паронімічних конструкцій зокрема,
розпочалося тільки у 60-х роках ХХ століття.
У зв’язку з цим питання про паронімічні
явища лишається на сьогоднішній момент
одним із найбільш дискутованих та недостатньо
розроблених.Термін паронім увів Арістотель
("Категорії"), який так називав похідні
слова. Явище паронімії вивчається у працях
Ю. Бєльчикова, И. В. Арнольда, О. С. Ахманової,
И. Р. Гальперина, Н. П. Колесникова,
Д. Н. Розенталя, В. В. Виноградова А.
Гвоздєва, В. Григор'єва, Д. Гринчишина,
О. Сербенської, О. Тараненка, О. Пономаріва
та інших. Дослідження цих вчених і становлять
теоретичну основу данної наукової роботи.
Актуальність теми вивчення паронімів
української і англійської мов, полягає
у недостатньому вивченні цього явища,
про що свідчить наявність у сучасній
лінгвістиці суперечливих поглядів на
проблему паронімії, прагнення виявити
нові підходи до вивчення цього явища,
знайти більш адекватні способи опису
паронімічних відносин між словами.
У лінгвістичній літературі відсутнє
всебічне висвітлення сутності паронімів,
у кожному дослідженні пропонується своє
визначення, досліджується обмежене коло
питань, по-різному інтерпретуються лексико-семантичні
контакти в групах співзвучних слів.
Об'єктом дослідження є явище паронімії та парономазії в лексичному складі сучасної української і англійської мов.
Предметом дослідження є функціонування та вживання слів-паронімів у сучасній лексиці даних мов. Міжмовна паронімія і паронамазія, проблеми при перекладі цих мовних одиниць.
Метою дослідження є визначення суті явища паронімії, встановлення факторів, механізмів і функцій, що спонукають до актуалізації в мовній свідомості й мовномисленнєвій діяльності смислової взаємодії формально подібних, але семантично різнородових одиниць, що представляє значний науковий і практичний інтерес.
Завдання дослідження:
Методи дослідження: виступали індуктивний та описовий, метод аналізу словникових дефініцій, пошуковий метод, систематизація та узагальнення.
Новизна дослідження полягає у тому, що в ній є спроба всебічно розглянути вживання паронімів в українській та англійській мовах, розглянути проблеми їх використання і перекладу при цьому, ураховуючи масив попередніх досліджень.
Практичне використання роботи полягає у тому, що її результати й мовний матеріал можуть бути використані в практиці викладання української та англійської мови на різних етапах навчання, у читанні лекцій і проведенні семінарів по лексикології, стилістиці.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, їх підрозділів, загального висновку, переліку використаних джерел та літературних праць. У першому розділі розглядається суть явища паронімії та параномазії в українській мові, їх різновиди і класифікації. У другому розкривається значення паронімів в англійській мові, їх особливості і третій розділ присвячений міжмовній паронімії, труднощам перекладу паронімів.
Паронімія (від грец. para – «близько, поруч, біля» і onima – «ім'я») – це явище часткової звукового подібності слів при частковому або повному відмінності значень: адресат (той, кому адресують) – адресант (той, хто адресує), інтелігентний (розумово розвинутий, освічений, культурний) – інтелігентський (властивий інтелігентові); personal «персональний, особистий» – personnel «персонал, особовий склад»; anterior «передній, попередній» –interior «внутрішній»; corps «корпус, служба» – corpse «метвець».
Існує кілька трактувань терміна «паронімія». У вужчому розумінні пароніми – близькі за звучанням і написанням слова, що мають наголос на тому самому складі, належать до однієї частини мови і до однієї тематичної групи, але мають відмінності у значенні. У такому розумінні проніми сприймаються як одне з джерел мовних труднощів, бо при недостатньому знанні словникового складу та значень слів мовець може вживати одне слово замість іншого. До таких слів належать пароніми: веліти – воліти, базилік – базиліка, компанія – кампанія, афект – ефект, жакет – жилет, career «кар’єра» – carrier «носій, перевізник», human «людський» – humane «гуманний», physics «фізика» – physique «фізичний дані», polity «форма правління» – policy «політика», shadow «тінь» – shade «відтінок», ensure/insure «гарантувати» – assure «запевнювати».
При широкому розумінні розумінні пароніми – це слова, що при повній або частковій семантичній відмінності мають певну звукову подібність, причому їх морфемний склад до уваги не береться (етика – естетика, дипломант – дипломат, камінь – кремінь, коледж – котедж, комплекс – комплект, контингент – континент, hare «заєць» – hair «волосся», skirt «спідниця» – shirt «футболка», diary «щоденник» – dairy «молочний», wander «блукати» – wonder «дивуватися, цікавитися»).
Серед паронімів значне місце посідають іменники одного граматичного роду: абрис – обрис, ампер – ампір, галка – галька, opacity «неясність» - opaqueness «непрозорість», parricide «зрада батьківщині» – particide «батьковбивство», formalism «педінтичність» – formality «формальність»; рідше вони належать до різних родів: актиній – актинія, базилік – базиліка, parricide «зрада батьківщині» – particide «батьковбивство».
Паронімія зустрічається не тільки серед загальних назв, але й серед власних, наприклад, прізвищ людей: Сосюра – Соссюр, Чаплигін – Чапигін, Ейзенштейн – Енштейн (Eisenstein – Einstein); географічних назв: Абакан – Абадан, Австрія – Австралія (Austria – Australia), Будапешт – Бухарест, Швейцарія – Швеція (Switzerland - Sweden).
Пароніми утворюють по–різному, а саме: на основі спільності кореня (прохід – прихід, economical – economic), у результаті відсутності в одному із слів одного-двох звуків, наявних в іншому слові (коса – оса, вовна – бавовна, manifesto – manifest); унаслідок зміни одного звука на інший (прізвище – прозвище, проходити – приходити, adapt – adopt – adept).
За звуковим значенням пароніми бувають як однокореневими, так і різнокореневими.
Однокореневі (афіксальні) пароніми – відрізняються один від одного лише суфіксами або префіксами: земний «пов'язаний із землею, земною сушею» – земельний «пов'язаний із землекористуванням» – земляний «зроблений із землі» – землистий «з частками землі», «за кольором подібний до землі»; ефектний «вражаючий» – ефективний «з позитивними наслідками» – дефектний «зіпсований, з дефектом» – дефективний «ненормальний», «із психічними або фізичними вадами»; consеquent «наступний» – consequential «важливий»; especially «надто» – specially «спеціально»; advance «успіх» – advancement «висування».
Різнокореневі пароніми бувають, коли відмінності між словами спостерігаються у корені слова, як на приклад у таких словах: компанія «товариство» – кампанія «сукупність заходів»; ступінь «міра інтенсивності», «вчене звання» – степінь «добуток однакових співмножників»; гучний «голосний» – бучний «пишний», «галасливий»; веліти «наказати» – воліти «хотіти»; гамувати «заспокоювати, приборкувати» – тамувати «задовольняти потребу в чомусь», «стримувати»; continual «регулярний» - continuous «тривалий, тяглий», momentary «миттєвий» – momentous «дуже важливий», caw «каркання» – core «серцевина» – corps «корпус»; way «шлях» – weigh «важити» – whey «сироватка»..
Паронімами можуть бути слова не тільки з однієї і тієї ж частини мови, а й різних частин мови, а також різні форми одного і того ж слова: polemic «полеміка» – polemical «полемічний», accept «приймати, погоджуватися» – except «крім, окрім», wisdom «мудрість» – wise «мудрий»; thesis «теза» – theses «тези», пожежник – пожежний, сиротити – сиротіти, веснянка – веснянки, висвітлювати – освітлювати.
Семантичні зв’язки між паронімами можуть бути різними – синонімічними, антонімічними, іноді це слова з близьким, суміжним значенням або члени однієї тематичної групи. Основну групу паронімів становлять слова, що семантично пов’язані між собою, частково збігаються за морфемним складом, близькі за походженням. Паронімічними відношеннями поєднується пара слів (lay – lie, suit – suite, seize – cease), значно рідше – три або більше (draught – draughts – drought).
За лексичним значенням пароніми бувають:
Синонімічні пароніми – це слова, які є взаємозамінними в певних оточеннях покажчик – показник, , крапля – капля, слимак – слизняк, барабанити – тарабанити, линути – ринути, притаїтися – причаїтися, рипіти – скрипіти, special «спеціальний» – specific «конкретний» , campaign «кампанія» – company «компанія», canal «канал» – channel «джерело, річище», human «людський» – humane «гуманний»;
Антонімічні: лепський – кепський, прогрес – регрес, експорт – імпорт, еміграція – імміграція, густо – пусто; employer «роботодавець» – employee «робітник», immigrant «іммігрант» – emigrant «емігрант», evolution «еволюція, розвиток» – revolution «революція, переворот»;
Семантично близькі (контактні), ті слова, що не мають загальних словникових значень і тому в нормі не є взаємозамінними. Однак такі пароніми належать до одного семантичного поля: крикливий – кричущий, церемонний «манірний, проханий» – церемоніальний «урочистий, за певним розпорядком», цегельний – цегляний, ніготь – кіготь, м'язи – в'язи, кіш «кошик» – ківш «черпак», кристал – кришталь; special – specific; campaign – company;
Семантично різні (дистантні) пароніми відрізняються тим, що не мають явних семантичних зв'язків. Однак, на відміну від випадкових застережень, змішання дистантних паронімів регулярно відтворюється в мовленні й може бути розцінене як явище «негативної мовної норми», наприклад, помилкова взаємозаміна українських та англійських слів: газ – гас, глуз – глузд, орден – ордер, дипломат – дипломант, ефект – афект, accept «приймати» – except «заперечувати, виключати», bear «ведмідь» – beer «пиво», very «дуже» – vary «різноманітний», quiet «тихий» – quite «лише».
За ступенем зближення (подібності) звукового оформлення морфемного складу виділяють як мінімальні, так і максимальні пароніми.
Максимальні пароніми відрізняються не більше, ніж однією звуковою одиницею: стрес-струс, гамувати-тамувати, багатир – богатир, биліти – біліти, жалібний – жалобний; hare – hair,wander – wonder, inapt – inept, partisan – partisan, affect - effect.
Мінімальні пароніми, у свою чергу, вірдрізняються більш ніж однією одиницею, такими паронімами є: апендикс – апендицит, загрожувати – погрожувати, завдання – задача, індіанець – індієць, крикливий - кричущий; company – campaign, credible – creditable, elaborateness – alaboration, lay – lie, resort – resource - recourse.
Паронімічними відношеннями поєднується парами слів (lay – lie, suit – suite, seize – cease, гранат – граната, екскаватор - ескалатор), значно рідше – три або більше (draught – draughts – drought, гарнітур – гарнітура – фурнітура).
У зв'язку з явищем паронімії, тобто неможливістю взаємозаміни мовних паронімів в різних фразах, постає питання про варіантність – можливість взаємозаміни без перекручування змісту тієї або іншої фрази. До варіантності слова відносяться такі випадки, як advance, advancement; analytic, analytical, де зовнішнє розходження не веде до розриву тотожності слова.
Пароніми в сучасній українській, особливо літературній українській мові, займають значний прошарок лексики. Однак паронімія як мовне явище досліджене ще не повністю. Думки вчених щодо розуміння самої сутності явища паронімії розходяться.
Таким чином Н. П. Колєсніков відносить до лексичних паронімів будь-які співзвучні слова як однокореневі, так і різнокореневі (легальний – лояльний, струхнути – стряхнути).
Учений О. Ю. Бєльчиков вважає лексичними паронімами тільки спільнокореневі слова, які належать до однієї частини мови, але розрізняються значенням (освоїти – засвоїти, димний – димовий).
О.В.Вишнякова говорить про одноманітність наголосу в обох компонентах паронімічного ряду. В результаті чого чимало паронімів взагалі випадає з поля зору науковців.
Проблеми паронімії давно привертають увагу викладачів мови й тих, хто її вивчає. Часто, яке слово-паронім ужити, як правильно сказати – “a historic event”, або “historical event”– ставить у глухий кут навіть людей, що непогано володіють мовою.
Словник «Academic Dictionaries and Encyclopedias» дає такі пояснення терміну «пароніми» – слова схожі за написанням і походить від одного, і того ж кореня, або слова, які відносяться до одного граматичного роду; пароніми – cлова, які схожі на омоніми, але мають невеликі відмінності в написанні або вимові і мають різне значення. Деякі пароніми відносяться до синонімів, але тільки у контексті і часто призводять до плутанини у розумінні значення. Приклади паронімів: collision «зіткнення» і collusion «таємна змова»; conjuncture «кон'юнктура або обє’днання» і conjecture «здогадка»; excise «акциз, ліцензія» і exercise «вправа, задача».