Інтерактивні технології на уроках англійської мови

Сучасні системи освіти характеризуються орієнтацією на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується  суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці начально-виховного  процесу. Одним із найважливіших  компонентів викладання англійської  мови стає особисто-орієнтовна взаємодія  учителя і учня. Перспективним  шляхом модернізації загальної середньої  освіти є впровадження інноваційних рефлексивно-предметних ігрових технологій.

Слово "інтерактив" прийшло  до нас з англійської мови від  слова interaction, де inter - взаємний, action - дія. Таким чином, інтерактивний - здатний  до взаємодій, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації  пізнавальної діяльності, яка має  конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування  одного учасника навчального процесу  над іншим, так і однієї думки  над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Процес навчання не автоматичне вкладання  навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової  роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення  і демонстрація, самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких результатів. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Інтерактивна взаємодія  потребує певної зміни всього життя  класу, а також значної кількості  часу для підготування. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтовне навчання.

Будь-яка інтерактивна технологія повинна відповідати основним критеріям  технологічності; системності (наявності  логіки процесу, взаємозв’язку частин, цілісність), керованості (планування процесу навчання), ефективності (технологія повинна вибиратися відповідно до результатів  і оптимальних затрат, гарантувати  досягнення певного стандарту навчання), відповідальності (можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб’єктами).

На відміну від традиційних  методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання  певних навчальних завдань, а самою  своєю структурою визначають кінцевий результат.

Метою даної роботи було дослідити використання сучасних інтерактивних методів викладання на середньому етапі навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Отже, останнім часом у  сфері навчання англійської мови відбулися значні зміни, зумовлені  появою нових, інтерактивних технологій навчання.

Інтерактивна форма роботи має значні переваги над фронтальною  та індивідуальною формами: у групах учні залучаються до колективної  творчої діяльності, осмисленого  спілкування і взаємодії, розподілу  праці між членами групи; здійснюється взаємонавчання та взаємоконтроль.

Але цю групову форму аж ніяк не можна вважати універсальною - вона має деякі недоліки:

1)  Часто в одній групі опиняються різні за здібностями учні.

2)  Якщо вчитель має можливість порівняти групи за рівнем підготовки учнів, може виявитися їх психологічна несумісність.

3)  Група, створена за бажанням учнів, буде мати різні рівні навченості.

4)  У групах, що формуються за бажанням, досить висока сумісність, але при цьому відбувається психологічний тиск на тих, кого не хотіли обирати.

Єдиний вихід із цієї ситуації є правильний розподіл обов'язків і різних форм розумової діяльності серед членів групи, що повинен виконати вчитель.

Таким чином, школи нового типу є осередком для розкриття  творчих можливостей учнів, задоволення  їх особистих та суспільних інтересів. Втілення цієї мети можливе, якщо оволодіти  методикою, що стимулює конструктивно  критичне мислення активними методами та технологіями навчання. Інтерактивні технології захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя.

                           Список використаної літератури

1. Veen W., Lam I., Taconis R. A virtual workshop as a tool for collaboration: towards a model of telematic learning environments // Computer & Education: An International Journal. –1998. –Vol. 30. – No. . – PP. 31–39.

авт.-уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002, - 136 с.

2. Александренко А.П. Формирование иноязычной коммуникативной компетентности младших школьников на основе інтегративного подхода: на материале английского языка: Дисс. ... канд. пед. наук. – М., 2005.
3. Баханов К. О.  Що ж таке технологія навчання? // Шлях освіти. – 1999. -      №3.- 24 с.
4. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.
5. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – с. 160.
6. Безукладников К.Э. Залог успешности овладения иностранным языком в начальной школе // Начальная школа плюс до и после. – 2004. – № 5. – С. 37-43.
7. Воронцов В. В. Технология обучения // Педагогика / Под ред. П. И. Пидкасистого. – М.: 1996. – 168 с.
8. Воронцова В.В. Технология обучения // Педагогика / Под редакцией П.И. Пидкасистого. – M., 1996. – стр. 168.
9. Вужик Т. Тренировка ума. – СПб. – 1996.
10. Гриценко В.И., Кудрявцева С.П., Колос В.В., Веренич Е.В. Дистанционное обучение: теорія и практика: (Монографія). – К.:Наукова думка, 2004. – 375 с.: ил., табл. –Библиогр.: – с. 359–371.
11. Иванов C.B. Типы и структура уроков в школе. – М., 1952.Іноземні мови в навчальних закладах. 2004. – №1. – с. 77.
12. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / Д. Галіцина (упоряд.). – К.: Редакції загально педагогічних газет, 2004. – 128 с.
13. Іноземні мови в навчальних закладах. 2001. – №4. – с. 43
14. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод. посіб.
15. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод. посіб. авт.-уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002, - 136 с.
16. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. Посіб. Уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.Н.Н., 2002. – 136 с.
17. Кларин М. В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта // Педагогика, 2000. - №7. – С. 12-18.ю
18. Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта // Педагогика. – 2000. – № 7. – С. 12-19.
19. Кларин М.В. Игра в учебном процессе // Сов. Педагогика. – 1985. – №6. – с. 26–33.
20. Коваль Т.І., Сисоєва С.О., Сущенко Л.П.. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності: навч.-метод. посібник . – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2009. – 380 с.
21. Конышева А.В. Игровой метод в обучении иностранному языку. – Спб.: КАРО, Минск: Изд-во «Четыре четверти», 2006. – 192 с.
22. Косенко ОІ.. Інтерактивні форми роботи й розкриття лідерських здібностей під час формування на<sp