Методи наукового дослідження

У межах цього методу дієвою методикою є лінгвогеографічна, що може надати пояснення історичним фактам шляхом картографування поширення певних мовних явищ у відповідних регіонах. Метою типологічного методу є диференціація мов світу залежно від їхніх структурних, граматичних і функціональних рис безвідносно до генетичної спорідненості. Базовим поняттям такої класифікації є тип мови, що передбачає сукупність певних семантико-граматичних характеристик за умови домінування найбільш загальної й імплікації інших. Зіставний метод – головний метод контрастивної лінгвістики, спрямований на вияв спільних і специфічних рис зіставлюваних мов на всіх рівнях і в мовленні, тексті. Рівнями аналізу визнаються підсистеми мовної системи, а також семіотичні рівні форми, значення й дистрибуції (як контекстуального оточення слова, так і його використання в певних ситуаціях). Зіставний метод застосовують із різною метою: поглиблення знань про одну з мов на тлі другої, вияву особливостей взаємодії мов у процесі оволодіння другою мовою, встановлення характерологічних рис сімей і груп мов тощо. Меті зіставлення споріднених мов може прислужитися й методика лінгвогеографії.

Структурний метод – метод синхронного аналізу мовних явищ лише на основі взаємозв’язків і відношень між мовними елементами.

Основою виникнення методу і структурного напряму в мовознавстві стали праці Ф. де Соссюра та І.О.Бодуена де Куртене. Основні ідеї теорії структуралізму можна звести до таких положень: 1) реальним є не окремий факт (звук, морф, слово та ін.), а реальною є мова як система; система не є сумою, що складається з елементів, – вона визначає ці елементи; 2) відношення домінують над елементами; основними є опозиційні відношення; 3) оскільки в мові основним є відношення, то для вивчення мови можна застосовувати математичні методи.

Мета структурного аналізу – вивчення мови як цілісної функціональної структури, складники якої взаємопов’язані суворою системою лінгвальних відношень. Структурний підхід до вивчення мови спрямовано на вивчення внутрішньої організації самого механізму мови. Структурний метод реалізують у ряді методик.

Функціональний метод, розроблений у межах прагматичної парадигми, передбачає дослідження мови в дії, у процесі функціонування з огляду на цілеспрямовану природу мовних одиниць і явищ. Цей метод застосовує методики моделювання функціонально-семантичних полів, контекстуально-інтерпретаційного аналізу тексту, прагматичного й конверсаційного аналізу, аналізу дискурсу, діалогічної інтерпретації тексту тощо.

 Конструктивний метод також є загальним методом лінгвістики, що передбачає побудову й конструювання об’єкта дослідження у вигляді спрощеної, гіпотетичної абстрактної схеми.

Дистрибутивний аналіз – методика дослідження мови на основі вивчення оточення (дистрибуції, розподілу) окремих одиниць у тексті.

Методика безпосередніх складників – прийом подання словотвірної структури слова й синтаксичної структури словосполучення та речення у вигляді ієрархії складових елементів. В основу аналізу за безпосередніми складниками покладено поступове членування висловлювання на бінарні складники, яке продовжується доти, поки не залишаться неподільні елементи (кінцеві складники).

Кількісний (статистичний) метод можна назвати й математичним, інша його назва – квантитативний. Як відомо, елементи, складові частини мовної структури, мають кількісну характеристику: одних елементів багато, інших мало, одні використовують рідко, інші часто, одні суворо вишиковують у великі ряди, інші весь час порушують логіку таких рядів тощо. Статистичний метод полягає у визначенні кількісних показників (параметрів) мовних одиниць у певних вибірках тексту.

Методи соціолінгвістики – синтез лінгвістичних і соціологічних процедур. Серед них виділяють методи польового дослідження (методика збирання матеріалу) і методи соціолінгвістичного аналізу зібраного матеріалу (обробка інформації). До перших належать різні форми опитування (анкетування, інтерв’ювання), а також безпосереднє спостереження, експериментування, вивчення документальних джерел.

Суть психолінгвістичного методу полягає в тому, що з його допомогою одержуємо дані від інформантів у результаті спеціально організованих експериментів. Найчастіше практикують два різновиди психолінгвістичних досліджень: 1) вивчення фізіологічних реакцій людського організму на певні мовленнєві стимули; 2) аналіз асоціацій, які викликають у реципієнта слова-стимули.