Особливості розробки продукту ОІВ на основі патентних досліджень

 

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                        2

Ринок повітряних фільтрів для двигунів

внутрішнього згоряння в  Україні                                                          3

Роль маркетингових досліджень для підвищення

конкурентоспроможності  підприємства                                              4

Етапи патентно-інформаційного пошуку                                           11

Загальна характеристика підприємства                                               27

Патентно-інформаційний  пошук                                                           28

Оцінка впливу проведених досліджень

на економічний розвиток підприємства                                                45

Рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності              45

Перелік використаних джерел                                                              48

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В сучасних умовах господарювання все більш актуальності набуває  питання економіко-правового використання об’єктів інтелектуальної власності. Як відомо, життєвий цикл ОІВ складається  з п’ятьох етапів.

На першому етапі з’являється  замисел, відбувається розробка та створення  об’єкта інтелектуальної власності. Це може бути ідеєю нового винаходу, яку далі розробляють на відповідність  світовій новизні та іншим умовам патентоспроможності.

Другий етап починається  з подання заявки до національного  та/або міжнародного охоронного відомства  та закінчується отриманням охоронного документа.

На третьому етапі відбувається процес комерціалізації  прав на об’єкт інтелектуальної власності, тобто  його використання для отримання  прибутків.    

Захист прав здійснюється у випадку, коли ці права порушуються  недобросовісним конкурентом.

Утилізація є останнім етапом життєвого циклу об’єкта  інтелектуальної власності. Оскільки за визначенням об’єкт інтелектуальної  власності є нематеріальним, то немає  необхідності його знищувати або  переробляти у щось інше. Після  закінчення юридично визначеного строку дії прав інтелектуальної власності  він зникає як об’єкт інтелектуальної  власності і переходить у творче надбання та втрачає можливість використання за винагороду. Тобто будь-хто може його використовувати без дозволу  правовласника.

Перехід промислових підприємств  на інноваційний розвиток тісно пов’язаний з проблемою управління вибором стратегій реалізації їх інноваційного потенціалу як головної передумови розвитку, раціональних з погляду зовнішніх і внутрішніх умов на основі творчого використання новітніх наукових досягнень, вітчизняного та зарубіжного досвіду. Разом з тим слід відзначити недостатнє розроблення комплексу питань, пов’язаних з формуванням та оцінкою інноваційного потенціалу підприємств та організацій, зокрема, це стосується комплексного аналізу  інноваційної діяльності підприємства, визначення комерційного потенціалу окремих об’єктів інтелектуальної власності, забезпечення умов їх узгодженої взаємодії, оптимізації вибору й управління стратегіями реалізації та розвитку. Тому необхідні подальші дослідження змісту і ролі ОІВ в забезпеченні конкурентних переваг вітчизняних підприємств на зовнішньому і внутрішньому ринках та розробка ефективних механізмів цілеспрямованого управління комерційним використанням ОІВ, розробки методичних основ визначення їх вартісної оцінки і встановлення ринкової ціни.

РИНОК ПОВІТРЯНИХ ФІЛЬТРІВ ДЛЯ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ В УКРАЇНІ

Забруднюючі повітря домішки  створюють труднощі як для дихання, так і для роботи двигуна автомобіля. Для запобігання цьому на двигунах внутрішнього згоряння встановлюються спеціальні прилади – повітряні  фільтри.

Фільтр не дає часткам  пилу та бруду потрапляти в двигун, який за таких умов буде працювати  набагато довше. Кожен повітряний фільтр для двигуна  за умов своєчасної  заміни фільтруючого елементу повинен  сприяти найбільш довгому використанню двигуна.

Кожен фільтр є покликаним звільняти повітря, яке потрапляє  до двигуна від твердих часток. Якість повітряного фільтру впливає  не лише на кількість витрати палива, а й на довговічність двигуна  в цілому.

Зважаючи на кількість  транспортних засобів, які використовують двигуни внутрішнього згоряння на території  України, можна зробити висновок про досить великий ринок сбуту щодо виробництва запчастин для них.

В Україні наразі працюють багато підприємств, які займаються виробництвом повітряних фільтрів для  двигунів внутрішнього згоряння, більшість  з яких спеціалізуються на виробництві  лише фільтруючих елементів, які, найчастіше, не потребують будь-якого ліцензійного забезпечення. Винятком є лише сертифікація виробленого продукту виробником автомобілів  марки, для якої вони призначені. Зазвичай ці підприємства під час виробництва  використовують  так звані «технічні  умови», завдяки яким створюють продукти, які можна використовувати в  існуючих автомобільних фільтрувальних приладах.

Наразі в Україні є  досить великий попит на так звані  «комерційні» автомобілі, тобто ті, завдяки яким їх власник може отримувати певний прибуток.

РОЛЬ МАРКЕТИНГОВИХ  ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Головною метою функціонування підприємства є генерування у  довгостроковому періоді постійного потоку прибутків, чого можна досягти  шляхом визначення та задоволення потреб споживачів. В умовах ринкових відносин ефективність діяльності підприємства, в першу чергу, залежить від його конкурентоспроможності. Вона може бути оцінена як можливість ефективної господарської діяльності в умовах конкурентного ринку, що забезпечується всім комплексом засобів підприємства, одним з елементів якого є маркетингові дослідження.

Конкурентоспроможність підприємства полягає у поєднанні інтересів споживачів (потрібна продукція з необхідними споживчими властивостями, за оптимальною ціною) та виробників (прибуткова реалізація своєї діяльності при створенні продукції). Конкурентоспроможність підприємства залежить від конкурентоспроможності продукції,  яку воно виробляє,  під якою розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають його відповідність умовам ринку, тобто перевагу саме цього товару над іншими в умовах широкої пропозиції конкуруючих товарів-аналогів.

Конкурентоспроможність  полягає також у відповідності  товару конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми якісними, технічними, економічними, естетичними характеристиками, але й за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, строки поставки, канали збуту, сервіс, гарантійне обслуговування, реклама). Критеріями конкурентоспроможності товару є стабільність рівня якості, рівень новизни товару,його імідж, інформативність, витрати споживача на його експлуатацію.

Для досягнення та підтримання  конкурентоспроможності необхідно проводити маркетингові дослідження, які забезпечують керівництво підприємства необхідною інформацією стосовно ринкової ситуації, що необхідна для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Їх проведення дозволяє обрати правильну стратегію на ринку, підвищити ефективність діяльності підприємства, що, в свою чергу, дозволить максимізувати прибуток.

При розробці маркетингової  стратегії необхідно дослідити  внутрішнє та зовнішнє маркетингове середовище, яке, в свою чергу, складається з мікро- та макросередовища.

Зовнішнє макросередовище  – це все, що відбувається навколо  бізнесу, усе, що впливає на нього, але на що підприємство не може вплинути. Окремою групою факторів макросередовища можна зазначити так звані форс-мажорні обставини(повінь, ураган, землетрус і т.п.).

Мікромаркетингове середовище – це елементи з оточення фірми, на які вона може безпосередньо впливати в процесі своєї роботи на ринку. Головними з них є споживачі, які поділяють на активних і потенційних, та конкуренти.

Якщо підприємство працює на ринку виробничих товарів,  його завданням є скоротити кількість конкурентів, а якщо це ринок масових товарів, і підприємство є виробником, його завдання – зробити так, щоб конкурентів взагалі не було.

Внутрішнє маркетингове середовище включає в себе фактори, на які підприємство може вплинути не виходячи за свої межі. Це фінансові можливості, виробничі можливості, люди, з якими працює підприємство.

Перелічені вище фактори  впливають на діяльність підприємства та мають бути вивчені та враховані в ході маркетингового дослідження, а також наступного прийняття рішень за його результатами.

Для того, щоб маркетингове дослідження забезпечило очікуваний результат, який полягає у досягненні позитивного ефекту (зростання обсягу продажів,  розширення кола споживачів, збільшення прибутку тощо) необхідно розробити план його проведення, тобто визначити його етапи.

Першим етапом маркетингового дослідження є формулювання гіпотези цільового ринку, яка буде перевірятися в його ході. Цей етап ще називають визначенням проблеми маркетингового дослідження. Для того, щоб правильно сформулювати гіпотезу необхідно володіти інформацією, що є у відкритих джерелах вторинної інформації стосовно зовнішнього маркетингового середовища. Вивчення цієї інформації допоможе з’ясувати,  чи з’явилась нова можливість для бізнесу, яку необхідно перетворити в гіпотезу цільового ринку та на її основі побудувати маркетинговий проект.

Наступним кроком є перевірка  того, наскільки підприємство готово до того,  що воно декларує. Для цього необхідно провести аналіз мікросередовища та внутрішнього середовища фірми, тобто визначити слабкі та сильні сторони підприємства. Після цього формулюються гіпотези цільового ринку.

Практика показує, що це досить складний процес. Гіпотеза являє собою відповіді на питання що, кому, де, коли й по якому каналу продавати.

Від того, як буде прописана  гіпотеза цільового ринка, залежить, наскільки докладно вона може бути перевірена, що, в свою чергу, впливатиме на зменшення невизначеності при  розрахунку цільового ринку.

Мінімальні маркетингові дослідження – це перевірка гіпотези цільового ринку (дослідження для ідентифікації проблеми), а розширені – перевірка гіпотези цільового ринку (дослідження для розв’язання проблеми).

Відповідно до результату та виду інформації маркетингові дослідження можна поділити на два види: кількісні та якісні.

Якісні використовуються для визначення тенденцій на споживчому ринку. В процесі їх здійснення проблема вивчається на основі декількох попередніх думок стосовно очікуваних результатів дослідження. Вони дають можливість зрозуміти суть та основні параметри проблеми, розробити підхід до її розв’язання.  Ці дослідження можна використовувати в ситуаціях невизначеності, які виникають, коли кінцеві результати значно відрізняються від очікуваних. Вони проводяться на основі невеликих нерепрезентативних вибірок,  а дані аналізуються нестатистичним способом. Якісні дослідження використовуються для попереднього аналізу, тому їх результатом є початкове розуміння проблеми.

Кількісні дослідження використовуються для наступного оцінювання даних, наприклад, обсягу ринку, ефективності рекламної кампанії, її бюджету, результатів тощо. В його ході виявляються закономірності на основі аналізу великих репрезентативних вибірок з використанням статистичних методів. Результати цих досліджень можуть бути використані для розробки рекомендацій відносно поведінки підприємства на ринку. Кількісні дослідження дають можливість зрозуміти, у скількох людей сформована потреба, а якісні – чи вона сформована взагалі.

Наступним етапом маркетингового дослідження є визначення методу збирання первинної інформації:

• Опитування. Це найбільш гнучкий і найбільш дорогий спосіб збору даних, коли на підставі відповідей на питання анкети робляться розрахунки та висновки;
• Експеримент,  коли частину споживачів поміщають в умови, що змінилися. В більшості випадків змінюється один з чинників. Експеримент проводиться досить рідко, тому що його важко влаштувати таким чином, щоб не нанести шкоди компанії, якщо він дасть негативний результат;
• Спостереження. Передбачає спостереження за природним ходом подій. В основному це спостереження в торговельних точках за поведінкою споживачів;
• Моделювання, в ході якого будується спрощена модель реальної ситуації;
• Аналіз аналогічних ситуацій.

На наступному етапі визначається спосіб формування репрезентативної вибірки. Це вимагає попередньої відповіді на три питання: кого потрібно опитувати (це прописано в гіпотезі цільового ринку),  скільки осіб опитувати (визначення розміру вибірки), за яким критерієм потрібно включати опитуваних у вибірку, або яка структура вибірки (вибір методу вибіркового відбору). Використання статистики на цьому етапі дає можливість визначити середню, граничну та відносну помилку вибірки, а також довірчий інтервал для генерального середнього з певним рівнем ймовірності. Крім цього, на основі попереднього визначення допустимої помилки можна розрахувати обсяг вибірки. Після цього можна почати збір первинної інформації, використовуючи один з визначених раніше методів збору.

Отримана інформація має  бути узагальнена та проаналізована з метою підготовки звіту про результати маркетингового дослідження, на основі якого і будуть прийматись управлінські рішення, від якості та правильності яких залежить конкурентоспроможність підприємства. Для узагальнення інформації необхідно використовувати метод статистичного групування, а для аналізу – здійснювати розрахунок показників динаміки, відносних величин структури, координації, порівняння, інтенсивності тощо. Аналіз також передбачає визначення взаємозв’язків та взаємозалежностей між даними, для чого використовуються такі методи,  як регресійний, кореляційний, дискримінантний, дисперсійний, коваріаційний, факторний, кластерний тощо. Можливість застосування того чи іншого методу залежить від того,  які шкали використовуються для виміру даних та від завдань, які ми ставимо перед аналізом. Останнім кроком є оцінювання якості проведеного дослідження, для чого необхідно здійснювати аналіз наслідків практичного застосування його результатів в діяльності підприємства.  Оскільки керівництво витрачає великі кошти на проведення маркетингового дослідження, його цікавить, в першу чергу, віддача від нього. Можна виділити три методи для здійснення такого аналізу: аналіз динаміки результатів, які можуть виступати у формі прибутку, обсягу продажу, кількості споживачів тощо; реалізацію маркетингового плану (чи покриваються витрати за рахунок приросту доходів); аналіз витрат на проведення маркетингового дослідження та порівняння їх з отриманим приростом результатів.