Впровадження інформаційних технологій в початковій школі

Зміст

Вступ

Розділ І Проблема і перспективи впровадження інформаційних технологій в початковій школі.

1.1. З історії виникнення  інформаційних технологій.

1.2. Аналіз педагогічних умов використання програмно-методичних комплексів у навчальному процесі.

1.2.2. Вимоги до комп'ютерно-орієнтованих систем навчання.

1.2.3. Можливості навчання за допомогою комп’ютерів.

1.3 Мультимедійні системи

1.4 Типи уроків, на яких використовуються готові програмні продукти.

Розділ ІІ Дослідно-експериментальна робота по впровадженю інформаційних технологій в початковій школі під час практики.

2.1. Аналіз стану впровадження  інформаційних технологій в початковій  школі під час практики в  ЗОШ №1 с. Шабо.

2.2 Експериментальна робота по  впровадженю інформаційних технологій  в 1 класі, ЗОШ №1.

2.3 Аналіз результатів експерименту

2.4 Методичні рекомендації

Висновки

Література

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Інформація - явище незрівнянно більш древнє, ніж сама людина. Природа у процесі своєї еволюції передавала закодовану інформацію в  рослинах і  живих  організмах. З перших своїх кроків люди шукають і знаходять нові засоби передачі, збереження та обробки інформації. Ніколи раніше людство не накопичувало інформацію й знання настільки стрімкими темпами. Тому закономірним є те, що жодна галузь людської діяльності не зазнала такого розвитку як інформаційні технології. Саме вони були покликані збільшити ефективність та зручність використання різноманітних видів інформації. За останні десятиріччя інформаційні технології зазнали глобального поширення, без яких важко уявити життя сучасної людини. Значного прогресу можна досягти і в галузі освіти з впровадженням відповідних інформаційних комп’ютерних технологій, які зможуть зробити процес здобуття освіти більш гнучким, індивідуалізованим. Адже, комп'ютер - відмінний помічник для організації індивідуального навчання. Адже як тільки педагог перестає бачити в учні просто судина, якім потрібно наповнити знаннями й уміннями, йому приходиться шукати індивідуальний підхід до кожного, підбудовуватися під його інтереси, темп засвоєння матеріалу, особисті особливості психіки. Сучасні методи представлення інформації в комп'ютерах містять у собі не просто текст, але і картинки, відео, звукові фрагменти. Це дозволяє задіяти практично всі органи почуттів, використовуваних для  сприйняття інформації, при цьому відбувається її дублювання по різних каналах сприйняття, що різко підвищує швидкість і якість засвоєння матеріалу. [5, с. 351]

Головна мета, пріоритетні напрямки, основні шляхи реформування української системи національного навчання та виховання сформульовані у восьмому розділі «Декларації про державний суверенітет України» 1990р., Державній національній програмі «Освіта», «Концепції безперервної системи національного виховання та навчання» (1994р.), «Концепції розвитку загальної середньої освіти» (2000р.), «Концепції 12-річної середньої загальної-освітньої школи» (2000р.). Також, Інформатизація, інформаційні системи, технології і засоби їх забезпечення Стаття 16 - Розробка і виробництво інформаційних систем, технологій і засобів їх забезпечення.  Стаття 18 - Право авторства і право власності на інформаційні системи, технології і засоби їх забезпечення. [12, с.3-4] Ці документи є суттєвим елементом розвитку освіти взагалі, реалізації конкретних завдань у навчально-виховному процесі. Саме це слугувало основою для вибору теми курсової роботи.

Предмет дослідження - процес розвитку пізнавальних процесів молодших школярів на уроках з використанням  засобів комп'ютерного навчання.

Об'єкт дослідження - процес навчання молодших школярів 1 – А класу Шабської ЗОШ  №1.

     Гіпотеза – використання комп’ютерних технологій веде до підвищення рівня навчальних досягнень учнів.

Мета дослідження - вивчити умови розвитку пізнавальних процесів молодших школярів на уроках з використанням  засобів комп'ютерного навчання.

Задачі дослідження:

• опрацювати психолого-педагогічну літературу з метою вивчення методичних аспектів з  використання комп'ютерів в процесі навчання;
• експериментально вивчити ефективність використання ЕОМ на уроках в початковій школі;
• дослідити умови ефективного впровадження ЕОМ в навчальний процес;
• виробити методичні рекомендації для наступного впровадження інформаційних технологій.

 

 

    РОЗДІЛ І Проблема і перспективи впровадження інформаційних технологій в початковій школі.

 

1.1 З історії виникнення  інформаційних технологій

До винайдення ЕОМ цілеспрямована обробка інформації провадилася тільки людиною за допомогою механічних пристроїв (швидкість абсолютно недостатня для сучасних об’ємів інформації). Використання ЕОМ прискорило швидкість обробки інформації у мільйони разів.

У 15 столітті Джон Неппер винайшов спосіб множення за допомогою спеціальних паличок, які назвали «паличками Неппера».

1623 року — німецький винахідник Вільгельм Шиккард удосконалив винахід Неппера, згорнувши палички у циліндр, що було першою спробою зробити механічну обчислювальну машину.

Але тільки Блез Паскаль, відомий французький математик, реалізував ідею, до кінця створив першу обчислювальну машину, що вміла віднімати і додавати багатозначні числа. [9, ст. 41]

Німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц поставив собі за дуету сконструювати лічильну машину, щоб звільнити вчених від ручних розрахунків. Ця машина була значно складнішою від лічильної машини Паcкаля. Вона, крім додавання та віднімання, виконувала операції множення, ділення, знаходження квадратного кореня з числа.

Лейбніц також вважав, що обчислювальні машини будуть придатні опрацьовувати не тільки групи цифр, а й групи символів (тексти, малюнки) і виконувати дії логічного характеру, що на той час видавалося зовсім абсурдним. Перші електронно-обчислювальні машини з'явилися в першій половині ХХ століття. Їхні можливості були значно ширшими, ніж можливості тогочасних механічних калькуляторів.

Батьком електронної «рахівниці» є американське вчення Ваневер Буш (вона називалася «Диференціальний аналізатор»). Це був перший у світі комп'ютер, що дозволяв досить швидко проводити складні математичні обчислення. Завдяки цьому і виникло поняття «інформаційні технології». [1 с.15-16]

 

1.2 Аналіз педагогічних умов використання програмно-методичних комплексів у навчальному процесі

Врахування психофізіологічних особливостей учнів як суб'єктів навчання та виховання є визначальними у раціонально організованому навчальному процесі, окрім цілей навчання. Інформаційні технології навчання (ІТН) можуть бути ефективними і не шкодити фізичному та психічному здоров'ю учнів тільки тоді, коли вони органічно вписуватимуться у традиційну систему навчання. [5, с. 355]

Основною і необхідною складовою ІТН є педагогічні програмні засоби (ППЗ) або програмні засоби навчально-виховного призначення (ПЗНП). До комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання можна віднести не тільки власне програмні засоби різноманітного призначення, а й інші засоби навчання, застосування яких поєднується з використанням обчислювальної техніки, зокрема і паперові навчальні посібники. До ПЗНП умовно можна віднести, окрім власне програмних засобів навчального призначення, відео матеріали, аудіо матеріали тощо.

Концепція інформатизації навчального процесу, заснована на органічному поєднанні традиційних і новітніх засобів навчання, передбачає поетапне, поступове впровадження у навчальний процес П3НП, раціональне поєднання традиційних методів та засобів навчання з сучасними інформаційними технологами, що зрештою веде до поліпшення результатів навчання. [11, с.56-57]

 

1.2.2 Вимоги до комп'ютерно-орієнтованих систем навчання

В основу використання засобів сучасних ІКТ в навчальному процесі, як і будь-яких традиційних засобів і систем навчання, повинні бути покладені загально визнані дидактичні принципи навчання. Савченко О.Я.[10, с.386] зважаючи на логіку навчального процесу виділяє таку групу дидактичних принципів: принципи науковості і доступності, принцип наочності, принцип індивідуалізації і диференціації навчання, принцип систематичності й послідовності.

Конкретизуючи вимоги до навчального процесу, організованого з використанням ІКТ, можна виділити як основні наступні принципи:

Принцип науковості і доступності

Принцип науковості визначає способи подання змісту навчального матеріалу відповідно до сучасного рівня наукових знань. У зв'язку з цим передбачається формування в учнів вмінь та навичок наукового пошуку, ознайомлення їх з сучасними методами пізнання. Отже і відтворення навчального матеріалу повинне відбуватись на основі моделей, які повинні бути доступними для розуміння учнями. Мультимедійні можливості сучасних комп'ютерів дозволяють викладати навчальний матеріал у доступній для молодших школярів формі і без примітивізму в поясненні явищ, законів і закономірностей природи, введенні і роз'ясненні складних понять тощо. [2, с. 33]

Принцип наочності

Ще Я.А.Коменський говорив: «Все, що можливо, надавати для сприйняття відчуттям, а саме: видиме – для сприйняття зором; те, що чується, -слухом; запахи – нюхом; те, що підлягає смаку, - смаком. Якщо є будь-які предмети і явища можна відразу сприймати кількома відчуттями – надавати кільком відчуттям.» [7, с. 242-276] Таким чином реалізуються суттєві дидактичні передумови успіхів у навчанні: — емоційне включення, наочність навчального матеріалу, дозована мультимодальність навчальних впливів, яка стимулює мимовільну увагу, індивідуалізація темпу подання навчального матеріалу.

Програмні засоби навчального призначення слід наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою комп'ютера, і використовувати пише тоді, коли це дасть незаперечний педагогічний ефект. У першу чергу це стосується демонстрацій процесів, реалізація яких за умов шкільного навчання ускладнена або неможлива, проведення численних експериментів, перекладання на комп'ютер громіздких обчислень і графічних побудов, пошуку необхідних відомостей у великих масивах даних тощо. [2, с. 37]

Принцип систематичності й послідовності

У змісті цього принципу доцільно виділяти новий компонент - спосіб реалізації навчальних дій, у ході виконання яких засвоюються знання. Отже, що в об'єктах або явищах, моделі яких відтворюються за допомогою програмних засобів, повинні бути виділені основні структурні елементи і суттєві зв'язки між ними, що дозволить уявити ці об'єкти чи явища як цілісні утворення. [3, с.8-9]

Реалізуючи принцип систематичності учитель повинен забезпечити логічність і послідовність етапів навчального процесу на основі знання психічних процесів оволодіння новими знаннями й уміннями. Тобто діяльність вчителя повинна характеризуватися цілеспрямованістю, послідовністю, визначеністю ролі і місця кожної складової навчального процесу. Нові знання повинні спиратись на ті, що вже засвоїли учні і, у свою чергу, повинні ставати фундаментом для наступних знань.

Принцип індивідуалізації і диференціації навчанні

Під час добору методики подання та перевірки засвоєння предметних знань і вмінь учнів необхідно враховувати індивідуально-особистісні, психофізіологічні особливості кожного учня. Важливим є також забезпечення визначення і наступного врахування індивідуального початкового рівня, тобто визначення обсягу та глибини засвоєння опорних знань.  Індивідуалізація навчання  реалізується через диференціацію навчання завдань, багатоваріантність. Вчитель може передавати частину функцій з забезпечення самостійної навчальної роботи компютеру, а учень буде самостійно добирати темп роботи з програмою, розміри зображень на екрані. [3, с. 36]

 

1.2.3 Можливості навчання  за допомогою комп’ютерів.

Навчання за допомогою комп’ютера дає більш ширші можливості передачі інформації. Будь-яке навчання пов’язано із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації. Як відомо людина в змозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Наочність, можливість побачити відіграє велику роль у зацікавленості й розумінні матеріалу. Тому традиційні плакати, стенди, роздаткові картки можуть бути замінені яскравою комп’ютерною графікою і навіть рухомими динамічними моделями процесів, що розглядаються. Якщо учень працює з програмою індивідуально, що підкреслюється ще й чуттєвий аспект отримання інформації. Дитина сама керує швидкістю подачі інформації і за можливостями програми, її обсягом і глибиною.

З використанням комп’ютера з’являється можливість зробити уроки динамічнішими. Наприклад, уроки інформатики, на яких лекції чергуються з практичними заняттями, дають змогу в різнобарвити подачу матеріалу і тому довше утримувати увагу учнів. До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп’ютер дає змогу перетворити урок або цього частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу і нервозність у дітей, особливо підліткового віку, які надто критично оцінюють своє можливості та свій власний рейтинг у колективі. Саме підлітковий вік є критичним з точки зору психології своєю вразливістю, підвищеною емоційністю та болісним сприйняттям зауважень товаришів. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми. [5, с. 25]