Розвиток логічного мислення молодших школярів через впровадження інтерактивних технологій

Розвиток логічного мислення молодших школярів через впровадження інтерактивних технологій

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одна з найголовніших задач школи - підготовка різнобічно розвиненої, активної особистості, здібної до самостійних  досліджень і відкриттів. Це означає, перш за все, навчити всіх, без виключення, добре читати, писати, сформувати уміння самостійно працювати з підручником, довідковою літературою.

 

Практика показує, що навчити всіх без виключення на високому рівні неможливо, на те є  вагомі аргументи: діти відрізняються  своєю здібністю до раціонального  мислення, увагою, властивістю пам'яті. Дитина, у якої нестійка увага, не розвинена  пам'ять, не зможе виконати, навіть, деякі з традиційних завдань. Про це не прийнято говорити, але  це так. І які б нові педагогічні  технології не застосовувалися, такі діти відрізняються низькою успішністю.

 

Уміння логічно  мислити характеризуються здатністю  виконувати певні дії в різних умовах. Особливістю логічних умінь  є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і  мислити, робити висновки, встановлювати  причинно-наслідкові зв'язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це зв'язано  як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю учбового матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.

 

Відомо, що діти від  природи допитливі і повні  бажання вчитися. Але для того, щоб кожна дитина могла розвинути  свої творчі здібності, необхідне розумне  керівництво вчителя. Нерідко ми спостерігаємо, як наші учні, успішно  навчаючись в початковій школі, починають  «падати», відставати в середній і  старшій школі. Чому це відбувається? Це - недостатній розвиток уміння працювати  самостійно, уміння вирішувати задачі творчо, знаходити раціональні шляхи рішення.

 

З метою розвитку логічного мислення кожного учня вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і  розвинути всю різноманітність  інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід  від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

 

У практиці навчання молодших школярів небезпечним є  захоплення виконанням дій по готовому зразку. Тут дитині не треба думати, аналізувати, зіставляти: подивився, зрозумів - виконуй! В цьому випадку ні про  яку творчість і роздум не йдеться. Це механічне запам'ятовування. Буває  учням пропонуються завдання тільки тренувального характеру. Дається  певна кількість однотипних завдань, учень виконує їх, але при цьому  у дітей затримується розвиток пізнавальної активності, мислення. 

 

При розв’язуванні  задач діти повинні вчитися думати, міркувати, шукати раціональний шлях розв’язання, різні способи розв’язання. На першому  ступені знайомства із задачами (простих  задач) обов'язково треба складати зворотні задачі, щоб діти змогли побачити закономірність між компонентами задачі. Задачі - багатющий  матеріал, який сприяє розвитку логічного  мислення і дослідницьких навиків  і, я упевнена, ніщо не розвиває логічне  мислення так, як текстові задачі в  початковій школі. Хоча існує два  види традиційного розбору задач, я  віддаю перевагу аналізу задач, "докопуватися" до суті, "засипати" дітей питаннями: "Чому? Навіщо?" Постановка додаткових питань пізнавального характеру  не тільки допомагає дітям в розв’язанні, але і підсилює практичний зміст  задач, сприяє виробленню уміння застосовувати  одержані знання в житті, на практиці. Крім того, така робота підвищує ефективність самого процесу навчання розв’язання  задач.

 

Необхідно надавати увагу і розвитку нестандартного мислення, давати можливість одну і  ту ж задачу розв’язати різними  способами і оцінити, вибрати  найраціональніший. Така плідна робота створює максимальні умови для  самореалізації, сприяє розвитку творчості  учнів, дає відмінну математичну  освіту.

 

Звичайно, вчитель  повинен на кожний урок приготувати  своїм вихованцям що-небудь неординарне, цікаве, "примусити" дітей розмірковувати, і якщо не вдалося знайти правильне  рішення в класі, дати можливість подумати удома.

 

Задачі нового типу природно починати розв'язувати з  найпростіших, доступних усім учням. Якщо майже на кожному уроці усно розв'язувати 5-6 таких задач, можна  досягти гарних результатів. Поступово  склад¬ність пропонованих задач має підвищуватися, але таким чином, щоб труднощі, які виникають у процесі їх розв'язання, могли долати й слабкі учні.

 

Роль простих  задач у навчанні математики надзвичайно  велика. Вони є основним засобом  у формуванні поняття про арифметичні  дії та величини. У процесі розв'язання простих задач учні опановують основні  прийоми роботи над задачею. Високий  рівень умінь розв'язувати прості задачі — необхідна умова успішного  розвитку вмінь розв'язувати задачі складені. Навіть для найсильніших учнів усне розв'язання задач корисне: воно сприяє розвитку швидкості та гнучкості мислення, удосконалює  вміння обчислювати та вста¬новлювати функціональні залежності.

 

Задача  чи ні?

 

1. До Нового року діти робили з паперових квітів гірлянду. Їм потрібно було склеїти 56 квіток. Вони вже склеїли 35.

2. До годівниці насипали просо. Спочатку прилетіло 13 горобців, а потім — 9 синиць. Скільки проса вони з'їли?

 

Задачі  з недостатніми чи надлишковими даними

 

1. Бабуся пришила 6 ґудзиків, а потім — решту. Скільки всього ґудзиків пришила бабуся? Ваші пропозиції?

2. Біля годівниці сиділо 11 синиць. Прилетіло ще 9 синиць і 5 горобців. Скільки синиць біля годівниці?

 

Задачі  з непрямою залежністю величин 

 

У підручниках математики для початкових класів провідне місце  посідають задачі з прямою залежністю величин. Розв'язуючи їх, учні звикають до прямого логічного зв'язку, зокрема, керуючись такими правилами: якщо «на  стільки більше» — треба додати; якщо «на стільки менше» — відняти; якщо «у стільки ра¬зів більше» — помножити; «у стільки разів менше» — поділити.

Нерідко під час  навчання дітей розв'язувати задачі з непрямою залежністю виникають  труднощі, бо в них вже виробився  певний стереотип.

Подолати його допомагає  усне виконання поданих вправ  і розв'язування нескладних задач  на порівняння.

 

Вправа  «Логічні кінцівки».

 

• Якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола).

• Якщо 10 більше ніж 9, то 9... (менше ніж 10).

• Якщо сестра старша за брата, то брат... (молод¬ший від сестри).

• Якщо річка глибша від струмка, то струмок... (мілкіший за річку).

• Якщо Галинка із квартири вийшла раніше, ніж її братик, то братик вийшов... (пізніше).

• Якщо влітку день довший, то ніч... (коротша).

• Якщо права рука праворуч, то ліва... (ліворуч).

Вправа «Доповни речення».

• Якщо одна величина більша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина менша від першої на стільки ж одиниць).

• Якщо одна величина менша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина більша від першої на стільки ж одиниць).

• Якщо одна величина більша від другої у кілька разів, то... (друга менша від першої у стільки ж разів).

• Якщо одна величина менша від другої у кілька разів, то... (друга більша у стільки ж разів).

• Назвіть, будь ласка, один з ефективних засобів навчання дітей розу¬міти і розв'язувати задачі?

 

У своїх рекомендаціях  щодо початкового навчання школярів К.Д.Ушинський писав: «...нехай вони вимірюють клас, двері, вікна, нехай  перелічують сторін¬ки своїх підручників і зошитів і про все це складають свої задачі, які поступово ускладнюватимуться, але ніколи не втрачатимуть свого практичного наочного характеру».

 

Найголовнішим завданням  педагога на кожному уроці є активізація  пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно  перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка  про істину, як діалог.

Завдання  курсу[ред. • ред. код]

Основним завданням курсу  є опанування молодшими школярами  практичних навичок сучасними інформаційно-комунікаційними  технологіями, з метою розв'язування життєвих та навчальних завдань. Курс «Сходинки до інформатики» є пропедевтичним.

Напрямки  навчальної та розвиваючої діяльності учнів[ред. • ред. код]

При вивченні курсу передбачено  п'ять напрямків навчальної та розвиваючої  діяльності учнів.

1. Пізнавальний. Учні засвоюють відомості про призначення комп'ютера, про можливості його використання, про його складові частини, основні принципи його роботи.
2. Прикладний. Учні здобувають навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, створення малюнків у графічному редакторі та інше.
3. Алгоритмічний. Учні знайомляться з поняттям алгоритму, розрізняють їх основні види, вчаться складати і записувати прості алгоритми для виконавців.
4. Розвиваючий. Учні розвивають свої творчі здібності та логічне мислення, шляхом виконання різноманітних творчих завдань.
5. Підтримка, корекція і пропедевтика знань, умінь і навичок з інших предметів.

Умови навчання[ред. • ред. код]

Кожний урок при вивченні «Сходинок до інформатики» проводиться  із використанням комп'ютерів, тому клас ділиться на підгрупи так, щоб  кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп'ютером, але не менше 8 учнів у підгрупі^[1].

При використанні комп'ютерної  техніки на уроках безперервна тривалість занять повинна відповідати вимогам ДСанПіН 5.5.6.008-98 «Улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах».

Час роботи молодших школярів за комп’ютером на уроці не повинен  сумарно перевищувати 15 хвилин. Весь інший час уроку вчитель знайомить  учнів з теоретичним навчальним матеріалом. Теоретична частина уроку  може проводитись у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій або повторення і закріплення вивченого матеріалу.

Після роботи за комп’ютером  необхідно проводити гімнастику для очей, яка виконується учнями на робочому місці.

Курс «Сходинки до інформатики» розрахований на 35 годин у другому  класі з розрахунку 1 година на тиждень.

Підручники[ред. • ред. код]

• «Сходинки до інформатики» (автори Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко, Ф. М. Рівкінд , Й. Я. Ривкінд).
• «Сходинки до інформатики, 2 клас» (авт. О.В. Коршунова)
• «Сходинки до інформатики» для 2 класу (авт. М. М. Корнієнко, С. М. Крамаровська, І. Т. Зарецька)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Главная » Блоги » Блог Киричевская Е. Г. » «Формування комп’ютерної грамотності учнів початко

 

 
Учитель

Киричевская Елена Григорьевна

 
"Класна  оцінка"

 
 

 

25.04.2013

 
 
 

«Формування комп’ютерної грамотності  учнів початкових класів на уроках інформатики»

 

 

Формування  комп’ютерної грамотності  учнів початкових класів на уроках інформатики 

 

 

                                                                                          Компьютер - как мельница, -                                                                                         

  что засыплешь, то и получиш. 

 

 

         Сучасний світ вимагає від людини вміння орієнтуватися у величезному морі інформації. Саме тому набуває актуальності питання формування в учнів початкових класів компетентності у галузі інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Відповідно до нового Державного стандарту, освітня галузь «Технології», і зокрема одна з її змістових ліній, що передбачає ознайомлення з ІКТ, стане частиною інваріантної складової навчального плану.        

  Починаючи з 2013-2014 навчального року  Інтегрований курс 2-4 класів «Сходинки  до інформатики»  за новими Стандартами  стає обов’язковим  предметом у 2 класі  початкової школи  та в 5 класі  середньої школи.       

  Впровадження в  навчання учнів  молодшої школи  експериментального  курсу «Сходинки  до інформатики»  вже триває понад  10 років. Спочатку  це були учні 50 навчальних закладів  м.Києва. Згодом до експерименту долучилися більшість навчальних закладів столиці, а також багато навчальних закладів з різних регіонів України. Заняття проходили з використанням комп’ютерів для учнів різного віку. Вплив комп’ютерів на здоров’я і розвиток учнів  молодшої школи досліджували наукові співробітники Інституту психології АПНУ та Інституту гігієни дітей та підлітків. Ці дослідження виявили, що використання комп’ютерів у молодшій школі сприяє розвитку пам’яті учнів , уваги, просторової уяви, алгоритмічного і логічного мислення, моторики, створює гарний настрій і не впливає на стан їхнього здоров’я за умови дотримання всіх санітарно-гігієнічних норм.