Основи функціонування глобальної комп'ютерної мережі Internet

Конфiденцiальна iнформацiя - це вiдомостi, якi знаходяться  у володiннi, користуваннi або розпорядженнi окремих фiзичних чи юридичних осiб i поширюються за їх бажанням вiдповiдно  до передбачених ними умов.

Громадяни, юридичнi особи, якi володiють iнформацiєю професiйного, дiлового, виробничого, банкiвського, комерцiйного та iншого характеру, одержаною на власнi кошти, або такою, яка є предметом їх професiйного, дiлового, виробничого, банкiвського, комерцiйного та iншого iнтересу i не порушує передбаченої законом таємницi, самостiйно визначають режим доступу до неї, включаючи належнiсть її до категорiї конфiденцiальної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Виняток становить iнформацiя комерцiйного  та банкiвського характеру, а також iнформацiя, правовий режим якої встановлено  Верховною Радою України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України (з питань статистики, екологiї, банкiвських операцiй, податкiв тощо), та iнформацiя, приховування якої являє загрозу життю i здоров'ю  людей.

До таємної iнформацiї належить iнформацiя, що мiстить  вiдомостi, якi становлять державну та iншу  передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особi, суспiльству i державi.

Вiднесення iнформацiї до категорiї таємних  вiдомостей, якi становлять державну таємницю, i доступ до неї громадян здiйснюється  вiдповiдно до закону про цю iнформацiю.

Порядок обiгу таємної iнформацiї та її захисту  визначається вiдповiдними державними органами за умови додержання вимог, встановлених цим Законом.

Порядок i термiни обнародування таємної iнформацiї  визначаються вiдповiдним законом.

Стаття 33.

Термiн розгляду запиту щодо доступу  до офiцiйних документiв 

Термiн  вивчення запиту на предмет можливостi його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днiв.

Протягом  вказаного термiну державна установа письмово доводить до вiдома запитувача, що його запит буде задоволено або  що запитуваний документ не пiдлягає наданню для ознайомлення.

Задоволення запиту здiйснюється протягом мiсяця, якщо iнше не передбачено законом.

Аналогiчний термiн розгляду встановлюється i щодо запиту про надання письмової iнформацiї.

Стаття 36.

Порядок вiдшкодування витрат, пов'язаних iз задоволенням запитiв щодо доступу  до офiцiйних документiв i надання письмової iнформацiї 

Запитувачi повиннi повнiстю або частково вiдшкодувати витрати, пов'язанi з виконанням запитiв  щодо доступу до офiцiйних документiв  та наданням письмової iнформацiї.

Порядок оплати копiй запитуваних документiв  встановлюється державними установами.

Кабiнет  Мiнiстрiв України або iншi державнi установи визначають порядок i розмiр  оплати робiт по збиранню, пошуку, пiдготовцi, створенню i наданню запитуваної  письмової iнформацiї, який не повинен  перевищувати реальних витрат, пов'язаних з виконанням запитiв.

Стаття 37.

Документи та iнформацiя, що не пiдлягають наданню для ознайомлення за запитами

Не пiдлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за iнформацiйними запитами офiцiйнi документи, якi мiстять у собi:

iнформацiю,  визнану у встановленому порядку  державною таємницею; 

iнформацiю  про оперативну i слiдчу роботу  органiв прокуратури, МВС, СБУ,  роботу органiв дiзнання та  суду у тих випадках, коли її  розголошення може зашкодити  оперативним заходам, розслiдуванню  чи дiзнанню, порушити право людини  на справедливий та об'єктивний  судовий розгляд її справи, створити  загрозу життю або здоров'ю  будь-якої особи; 

iнформацiю,  що стосується особистого життя  громадян;

документи, що становлять внутрiвiдомчу службову кореспонденцiю (доповiднi записки, переписка  мiж пiдроздiлами та iнше), якщо вони пов'язанi з розробкою напряму дiяльностi установи, процесом прийняття рiшень i передують їх прийняттю;

Стаття 38.

Право власностi на iнформацiю 

Право власностi на iнформацiю - це врегульованi законом  суспiльнi вiдносини щодо володiння, користування i розпорядження iнформацiєю.

Iнформацiя  є об'єктом права власностi громадян, органiзацiй (юридичних осiб) i держави. Iнформацiя може бути об'єктом  права власностi як у повному  обсязi, так i об'єктом лише володiння,  користування чи розпорядження. 

Власник iнформацiї щодо об'єктiв своєї  власностi має право здiйснювати будь-якi законнi дiї.

Пiдставами виникнення права власностi на iнформацiю  є:

створення iнформацiї своїми силами i за свiй  рахунок;

договiр  на створення iнформацiї;

договiр, що мiстить умови переходу права  власностi на iнформацiю до iншої особи.

Iнформацiя,  створена кiлькома громадянами  або юридичними особами, є колективною  власнiстю її творцiв. Порядок  i правила користування такою  власнiстю визначаються договором,  укладеним мiж спiввласниками. 

Iнформацiя,  створена органiзацiями (юридичними  особами) або придбана ними iншим  законним способом, є власнiстю  цих органiзацiй. 

Стаття 39.

Iнформацiя як товар

Iнформацiйна  продукцiя та iнформацiйнi послуги  громадян i юридичних осiб, якi займаються iнформацiйною дiяльнiстю, можуть  бути об'єктами товарних вiдносин, що регулюються чинним цивiльним  та iншим законодавством.

Цiни i цiноутворення  на iнформацiйну продукцiю та iнформацiйнi послуги встановлюються договорами, за винятком випадкiв, передбачених Законом.

Стаття 40.

Iнформацiйна продукцiя 

Iнформацiйна  продукцiя - це матерiалiзований  результат iнформацiйної дiяльностi, призначений для задоволення  iнформацiйних потреб громадян, державних  органiв, пiдприємств, установ  i органiзацiй. 

Стаття 41.

Iнформацiйна послуга 

Iнформацiйна  послуга - це здiйснення у визначенiй  законом формi iнформацiйної дiяльностi  по доведенню iнформацiйної продукцiї  до споживачiв з метою задоволення  їх iнформацiйних потреб.

Роздiл IV

УЧАСНИКИ IНФОРМАЦIЙНИХ ВIДНОСИН, ЇХ ПРАВА  ТА ОБОВ'ЯЗКИ

Стаття 42

Учасники iнформацiйних вiдносин

Учасниками iнформацiйних вiдносин є громадяни, юридичнi особи або держава, якi набувають  передбачених законом прав i обов'язкiв  у процесi iнформацiйної дiяльностi.

Основними учасниками цих вiдносин є: автори, споживачi, поширювачi, зберiгачi (охоронцi) iнформацiї.

Стаття 43.

Права учасникiв iнформацiйних вiдносин

Учасники iнформацiйних вiдносин мають право  одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберiгати iнформацiю  в будь-якiй формi з використанням  будь-яких засобiв, крiм випадкiв, передбачених законом.

Кожний  учасник iнформацiйних вiдносин для  забезпечення його прав, свобод i законних iнтересiв має право на одержання iнформацiї про:

дiяльнiсть  органiв державної влади;

дiяльнiсть  народних депутатiв;

дiяльнiсть  органiв мiсцевого i регiонального  самоврядування та мiсцевої адмiнiстрацiї;

те, що стосується його особисто.

Роздiл VI. ФIНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНА  БАЗА ТЕЛЕРАДIООРГАНIЗАЦIЙ 

Роздiл VII. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ  ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ 

 

 

Стаття 47.

Вiдшкодування моральної шкоди 

Моральна (немайнова) шкода, заподiяна громадяниновi в результатi розповсюдження телерадiоорганiзацiєю даних, що не вiдповiдають дiйсностi, принижують честь i гiднiсть громадянина  або завдають йому iншої немайнової шкоди, компенсується за рiшенням суду цiєю телерадiоорганiзацiєю, а також  винними посадовими особами i громадянами. Розмiр вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди в грошовому виразi визначається судом.

Роздiл VIII. МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО  В ГАЛУЗI ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ 

Стаття 50.

Дiяльнiсть представникiв зарубiжних телерадiоорганiзацiй на територiї  України 

Акредитацiя  зарубiжних кореспондентiв телебачення i радiо проводиться Мiнiстерством  закордонних справ України.

Правовий  стан i професiйна дiяльнiсть представникiв  зарубiжних телерадiоорганiзацiй, акредитованих  в Українi, регулюються Кабiнетом  Мiнiстрiв України.

Представники  зарубiжних телерадiоорганiзацiй, не акредитованi в Українi у встановленому порядку, здiйснюють свою дiяльнiсть як спiвробiтники iноземних юридичних осiб.

Роздiл IX. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ 

1. На  час загальної або часткової  мобiлiзацiї та/чи воєнного стану  в Українi або в окремих її  мiсцевостях встановлюється особливий  режим роботи телебачення i радiомовлення,  за якого розповсюдження в  ефiрi теле- i радiопередач (програм)  здiйснюється лише телерадiоорганiзацiями  спецiально уповноваженого центрального  органу виконавчої влади з  питань телебачення i радiомовлення  з використанням лише каналiв  пiдприємств, що вiднесенi до сфери  управлiння Державного комiтету  зв'язку України i спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення i радiомовлення.

Органам виконавчої влади, уповноваженим у  справах цивiльної оборони, захисту  населення i надзвичайних ситуацiй, надається  право використовувати без перешкод державнi телерадiоорганiзацiї i технiчнi засоби мовлення для передачi iнформацiї, пов'язаної з захистом населення.

2. Дiя  статей 6, 22, 23, 26 i 38 Закону України  "Про телебачення i радiомовлення"  пiд час загальної або часткової  мобiлiзацiї та/чи воєнного стану  тимчасово припиняється.

Порядок мовлення телерадiоорганiзацiй пiд  час загальної або часткової  мобiлiзацiї та/чи воєнного стану  визначається Кабiнетом Мiнiстрiв  України.

(Закон  доповнено новим роздiлом IX згiдно  iз Законом України вiд 20.10.98 р. N 193-XIV)

 

 

 

Висновок

В процесі  виконаної роботи я ознайомилась з загальними принципами, а також зі спеціальними та допоміжними режимами, можливостями роботи поштових програм. Також отримала практичні навички роботи з ЗМІ. Освоїла технології і методи інформаційного пошуку за допомогою WWW-послуги. Добре ознайомиласьз можливостями системи телекомунікацій через мережу інтернет. Перглянула Закон України «Про інформацію»

 

 

 

 

Перелік джерел та Інтернет-ресурсів, які були використані.

1. Закон України  «Про інформацію»

2. www.mail.ru

3. www.yandex.ru

4. www.mignews.com.ua

5. http://www.youtube.com/

6. www.news.runnet.ru

7. e-commerce.com.ua

8. http://uk.wikipedia.org/wiki