Основи функціонування глобальної комп'ютерної мережі Internet

 

 

11. Архіви телеконференцій. Пошук у телеконференціях.

Архіви  телеконференцій - це “комп’ютерні бібліотеки“, в яких зберігаються різноманітні матеріали  і програми, що користуються тривалим попитом і нерідко мають значний  обсяг. Інформація в архівах зберігається у вигляді файлів, які в залежності від їх тематичної спрямованості  групуються в каталоги і підкаталоги, створюючи деревовидну структуру (аналогічну файловій структурі операційних  систем MS-DOS і UNIX). Каталог найвищого рівня називається кореневим каталогом архіву. Основною функцією поштового серверу інформаційного архіву є пересилання по запиту користувачів необхідних файлів засобами електронної пошти. В процесі підготовки файлу до пересилання поштовий сервер автоматично виконує (у випадку необхідності або по запиту користувача) операції стиску і кодування інформації. Поштові програмні сервери, що працюють з інформаційними архівами, можна розділити на три види:

· файловий сервер;

· FTPmail-сервер;

· WAISmail-сервер.

Файловий  сервер обслуговує тільки один інформаційний  архів і призначений тільки для автоматичного прийому запитів користувачів і видачі по електронній пошті результатів їх виконання у вигляді файлів з текстовою інформацією, графічними продуктами, програмами і т.д.

 

 

 

 

12. World Wide Web: пошук інформації в Інтернет за допомогою браузера; стратегії пошуку інформації; Web-сервери.

World Wide Web (називається "WWW '," Web "або" W3 ") - це всесвіт інформації, доступної з Інтернету. WWW з'явився як мережевий інформаційний проект в CERN, європейській фізичної лабораторії. WWW складається з програм, набору протоколів та угод, використовуваних для отримання доступу до інформації та її пошуку в Інтернеті. За допомогою використання гіпертекстових і мультимедійних технологій WWW дозволяє будь-якому користувачеві легко додавати нову інформацію, переглядати її і шукати. 
Web-клієнти, також відомі як веб-браузери, забезпечують користувальницький інтерфейс для навігації серед інформації за допомогою методу вказівки і клацання мишкою. Веб-сервера надають браузерам HTML та інші засоби для отримання інформації за допомогою протоколу HTTP. Браузери інтерпретують, форматують і відображають документи користувачам. Кінцевим результатом є мультимедійне представлення Інтернету.

Веб-сервери можуть бути атаковані, або використані як місце, з якого  будуть атаковані внутрішні мережі організації. Необхідно забезпечити  безпеку ряд областей в веб-серверах - самої операційної системи, програми веб-сервера, скриптів сервера і  ряду інших програм.

Браузери також призводять до появи  вразливих місць, хоча ці вразливі місця  набагато менш серйозні, ніж ті, які  можуть виникнути через веб-сервера. Наступні розділи описують приклади політик для використання WWW-браузерів, серверів, і публікації інформації на домашніх сторінках WWW.

Пошук інформації в Інтернеті за допомогою браузера 
Існує низка ризиків, пов'язаних з використанням WWW-браузерів для пошуку та отримання інформації з Інтернету. Програми веб-браузерів є дуже складними і стануть ще складніше. Чим складніша програма, тим менше вона безпечна. Помилки в ній можуть використовуватися для мережевих атак.

13. Закон України  "Про інформацію".

ЗАКОН УКРАЇНИ 

Про iнформацiю 

Iз змiнами i доповненнями, внесеними Законoм  України 
вiд 6 квiтня 2000 року N 1642-III

Цей Закон  закрiплює право громадян України  на iнформацiю, закладає правовi основи iнформацiйної дiяльностi.

Грунтуючись на Декларацiї про державний суверенiтет  України та Актi проголошення її незалежностi, Закон стверджує iнформацiйний суверенiтет  України i визначає правовi форми мiжнародного спiвробiтництва в галузi iнформацiї.

Роздiл I

ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ 

Стаття 1. Визначення iнформацiї

Пiд iнформацiєю цей Закон розумiє документованi або публiчно оголошенi вiдомостi про подiї та явища, що вiдбуваються у суспiльствi, державi та навколишньому  природному середовищi.

Стаття 2. Мета i завдання Закону

Закон встановлює загальнi правовi основи одержання, використання, поширення та зберiгання iнформацiї, закрiплює право особи на iнформацiю  в усiх сферах суспiльного i державного життя України, а також систему iнформацiї, її джерела, визначає статус учасникiв iнформацiйних вiдносин, регулює  доступ до iнформацiї та забезпечує її охорону, захищає особу та суспiльство вiд неправдивої iнформацiї.

Стаття 3.

Сфера дiї Закону

Дiя цього  Закону поширюється на iнформацiйнi вiдносини, якi виникають у всiх  сферах життя i дiяльностi суспiльства i держави при одержаннi, використаннi, поширеннi та зберiганнi iнформацiї.

Стаття 4.

Законодавство про iнформацiю 

Законодавство України про iнформацiю складають  Конституцiя України, цей Закон, законодавчi акти про окремi галузi, види, форми i засоби iнформацiї, мiжнароднi договори та угоди, ратифiкованi Україною, та принципи i норми мiжнародного права.

Стаття 6.

Державна iнформацiйна полiтика

Державна iнформацiйна полiтика - це сукупнiсть  основних напрямiв i способiв дiяльностi держави по одержанню, використанню, поширенню та зберiганню iнформацiї.

Головними напрямами i способами державної iнформацiйної полiтики є:

забезпечення  доступу громадян до iнформацiї;

створення нацiональних систем i мереж iнформацiї;

змiцнення матерiально-технiчних, фiнансових, органiзацiйних, правових i наукових основ iнформацiйної дiяльностi

Стаття 7.

Суб'єкти iнформацiйних вiдносин

Суб'єктами iнформацiйних вiдносин є:

громадяни України;

юридичнi особи;

держава.

Суб'єктами iнформацiйних вiдносин вiдповiдно до цього Закону можуть бути також iншi держави, їх громадяни та юридичнi особи, мiжнароднi органiзацiї та особи без  громадянства.

Стаття 8.

Об'єкти iнформацiйних вiдносин

Об'єктами iнформацiйних вiдносин є документована  або публiчно оголошувана iнформацiя  про подiї та явища в галузi полiтики, економiки, культури, охорони  здоров'я, а також у соцiальнiй, екологiчнiй, мiжнароднiй та iнших сферах.

(стаття 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз  Законом України вiд 06.04.2000 р. N 1642-III)

Стаття 9.

Право на iнформацiю 

Всi громадяни  України, юридичнi особи i державнi органи мають право на iнформацiю, що передбачає можливiсть вiльного одержання, використання, поширення та зберiгання вiдомостей, необхiдних їм для реалiзацiї ними своїх прав, свобод i законних iнтересiв, здiйснення завдань i функцiй.

Реалiзацiя  права на iнформацiю громадянами, юридичними особами i державою не повинна  порушувати громадськi, полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, духовнi, екологiчнi та iншi права, свободи i законнi iнтереси iнших громадян, права та iнтереси юридичних осiб.

Кожному громадянину забезпечується вiльний  доступ до iнформацiї, яка стосується його особисто, крiм випадкiв, передбачених законами України.

Стаття 10.

Гарантiї права на iнформацiю 

Право на iнформацiю забезпечується:

обов'язком  органiв державної влади, а також  органiв мiсцевого i регiонального  самоврядування iнформувати про свою дiяльнiсть та прийнятi рiшення;

створенням  у державних органах спецiальних iнформацiйних служб або систем, що забезпечували б у встановленому  порядку доступ до iнформацiї;

вiльним  доступом суб'єктiв iнформацiйних вiдносин до статистичних даних, архiвних, бiблiотечних i музейних фондiв; обмеження цього  доступу зумовлюються лише специфiкою  цiнностей та особливими умовами  їх схоронностi, що визначаються законодавством;

створенням  механiзму здiйснення права на iнформацiю;

здiйсненням державного контролю за додержанням  законодавства про iнформацiю;

встановленням вiдповiдальностi за порушення законодавства  про iнформацiю.

Роздiл II

IНФОРМАЦIЙНА ДIЯЛЬНIСТЬ 

Стаття 13.

Основнi напрями iнформацiйної дiяльностi

Основними напрямами iнформацiйної дiяльностi є: полiтичний, економiчний, соцiальний, духовний, екологiчний, науково-технiчний, мiжнародний тощо.

Держава зобов'язана постiйно дбати про  своєчасне створення, належне функцiонування i розвиток iнформацiйних систем, мереж, банкiв i баз даних у всiх напрямах iнформацiйної дiяльностi.

Держава гарантує свободу iнформацiйної дiяльностi в цих напрямах всiм громадянам та юридичним особам в межах їх прав i свобод, функцiй i повноважень.

Стаття 14.

Основнi види iнформацiйної дiяльностi

Основними видами iнформацiйної дiяльностi є одержання, використання, поширення та зберiгання iнформацiї.

Одержання iнформацiї - це набуття, придбання, накопичення  вiдповiдно до чинного законодавства  України документованої або публiчно  оголошуваної iнформацiї громадянами, юридичними особами або державою.

Стаття 16.

Органiзацiя наукових дослiджень  в галузi iнформацiйної дiяльностi

Для забезпечення успiшного функцiонування i розвитку нацiональних систем iнформацiї в  Українi здiйснюються пошуковi фундаментальнi та прикладнi науковi дослiдження в галузi iнформацiйної дiяльностi.

З цiєю метою  створюються науковi установи, науково-виробничi пiдроздiли, об'єднання, асоцiацiї, центри нових iнформацiйних технологiй та iншi формування, в тому числi за участю зарубiжних партнерiв.

Фiнансування пошукових i фундаментальних наукових дослiджень, наукових програм, проектiв  державного значення у науково-дослiдних установах i навчальних закладах здiйснюється  за рахунок бюджетних асигнувань, власних коштiв та коштiв замовникiв.

Фiнансування прикладних дослiджень, розробок здiйснюється, як правило, на договiрнiй або контрактовiй  основi, а їх результати можуть бути об'єктом товарних вiдносин.

Роздiл III.

ГАЛУЗI, ВИДИ, ДЖЕРЕЛА IНФОРМАЦIЇ ТА РЕЖИМ ДОСТУПУ ДО НЕЇ 

Стаття 17.

Галузi iнформацiї 

Галузi iнформацiї - це сукупнiсть документованих або  публiчно оголошених вiдомостей про  вiдносно самостiйнi сфери життя i дiяльностi суспiльства та держави.

Основними галузями iнформацiї є: полiтична, економiчна, духовна, науково-технiчна, соцiальна, екологiчна, мiжнародна.

Стаття 18.

Види iнформацiї 

Основними видами iнформацiї є:

статистична iнформацiя;

масова iнформацiя;

iнформацiя  про дiяльнiсть державних органiв  влади та органiв мiсцевого  i регiонального самоврядування;

правова iнформацiя;

iнформацiя  про особу; 

iнформацiя  довiдково-енциклопедичного характеру; 

соцiологiчна iнформацiя.

Стаття 19.

Стаття 20.

Масова iнформацiя та її засоби

Масова iнформацiя - це публiчно поширювана друкована та аудiовiзуальна iнформацiя.

Друкованими засобами масової iнформацiї є перiодичнi друкованi видання (преса) - газети, журнали, бюлетенi тощо i разовi видання з визначеним тиражем.

Аудiовiзуальними  засобами масової iнформацiї є: радiомовлення, телебачення, кiно, звукозапис, вiдеозапис тощо.

Порядок створення (заснування) та органiзацiї  дiяльностi окремих засобiв масової iнформацiї визначаються законодавчими  актами про цi засоби. 

Стаття 26.

Джерела iнформацiї 

Джерелами iнформацiї є передбаченi або встановленi Законом носiї iнформацiї: документи  та iншi носiї iнформацiї, якi являють  собою матерiальнi об'єкти, що зберiгають iнформацiю, а також повiдомлення засобiв масової iнформацiї, публiчнi виступи.

Стаття 29.

Доступ до вiдкритої iнформацiї 

Доступ  до вiдкритої iнформацiї забезпечується шляхом:

систематичної публiкацiї її в офiцiйних друкованих виданнях (бюлетенях, збiрниках);

поширення її засобами масової комунiкацiї;

безпосереднього її надання заiнтересованим громадянам, державним органам та юридичним  особам.

Порядок i умови надання громадянам, державним  органам, юридичним особам i представникам  громадськостi вiдомостей за запитами встановлюються цим Законом або  договорами (угодами), якщо надання iнформацiї  здiйснюється на договiрнiй основi.

Обмеження права на одержання вiдкритої iнформацiї  забороняється законом.

Переважним  правом на одержання iнформацiї користуються громадяни, яким ця iнформацiя необхiдна  для виконання своїх професiйних обов'язкiв.

Стаття 30.

Iнформацiя з обмеженим доступом 

Iнформацiя  з обмеженим доступом за своїм  правовим режимом подiляється  на конфiденцiальну i таємну.