Мережеві послуги глобальної мережі Internet

NFS

Network File System (NFS) — протокол мережевого доступу до файлових систем, спочатку розроблений Sun Microsystems в1984 році. Заснований на протоколі виклику віддалених процедур (ONC RPC, Open Network Computing Remote Procedure Call,RFC 1057, RFC 1831). Дозволяє підключати (монтувати) віддалені файлові системи через мережу, описаний в RFC 1094,RFC 1813, RFC 3530 і RFC 5661.

NFS абстрагована від типів файлових  систем як сервера, так і  клієнта, існує безліч реалізацій NFS-серверів і клієнтів для  різних операційних систем і  апаратних архітектур. У цей час  (2007) використовується найзріліша  версія NFS v.4 (RFC 3010), що підтримує різні засоби аутентифікації (зокрема, Kerberos і LIPKEY з використанням протоколу RPCSEC_GSS) і списків контролю доступу (як POSIX, так і Windows-Типів).

pNFS (паралельний NFS, див. pnfs.com) — включена в найсвіжішу версію стандарту NFS v4.1 специфікація, яка забезпечує реалізацію загального доступу до файлів, що збільшує швидкість передачі даних пропорційно розмірам і ступеню паралелізму системи.

NFS надає клієнтам прозорий доступ  до файлів і файлової системи  сервера. На відміну від FTP протокол NFS здійснює доступ тільки до  тих частин файлу, до яких  звернувся процес, і основна перевага  його в тому, що він робить  цей доступ прозорим. Це означає,  що будь-який застосунок клієнта, що може працювати з локальним файлом, з таким же успіхом може працювати й з NFS файлом, без будь-яких модифікацій самої програми.

NFS-клієнти одержують доступ  до файлів на NFS-сервері шляхом  відправлення RPC запитів на сервер. Це може бути реалізоване з  використанням звичайних користувальницьких  процесів — а саме, NFS клієнт може бути користувальницьким процесом, що здійснює конкретні RPC виклики на сервер, що так само може бути користувальницьким процесом.

 

 

Першочергова розробка NFS мала наступні цілі:

• NFS не повинна обмежуватися операційною системою UNIX. Будь-яка операційна система має бути здатною реалізуватисервер і клієнт NFS.
• Протокол не повинен залежати від будь-яких визначених апаратних засобів.
• Повинні бути реалізовані прості механізми відновлення у випадку відмов сервера або клієнта.
• Застосунки повинні мати прозорий доступ до віддалених файлів без використання спеціальних шляхових імен або бібліотек і без перекомпіляції.
• Для UNIX-Клієнтів повинна підтримуватися семантика UNIX.
• Продуктивність NFS повинна бути порівнювана із продуктивністю локальних дисків.
• Реалізація повинна бути незалежною від транспортних засобів.

Реалізація NFS складається з кількох  компонентів. Деякі з них локалізовані або на сервері, або на клієнті, а  деякі використовуються й тим  і іншим. Деякі компоненти не потрібні для забезпечення основних функціональних можливостей, але становлять частину  розширеного інтерфейсу NFS:

• Протокол NFS визначає набір запитів (операцій), які можуть бути спрямовані клієнтом до сервера, а також набір аргументів і значення, які повертаються, для кожного із цих запитів. Версія 1 цього протоколу існувала тільки в надрах Sun Microsystems і ніколи не була випущена. Всі реалізації NFS (у тому числі NFSv3) підтримують версію 2 NFS (NFSv2), що вперше була випущена в 1985 році в SunOS 2.0. Версія 3 протоколу була опублікована в 1993 році й реалізована деякими фірмами-постачальниками.
• Протокол віддаленого виклику процедур (RPC) визначає формат всіх взаємодій між клієнтом і сервером. Кожний запит NFS посилається як пакет RPC.
• Зовнішнє подання даних (XDR — External Data Representation) забезпечує машинно-незалежний метод кодування даних для пересилання через мережу. Всі запити RPC використовують кодування XDR для передачі даних. Слід зазначити, що XDR і RPC використовуються для реалізації багатьох інших сервісів, крім NFS.
• Програмний код сервера NFS відповідає за обробку всіх запитів клієнта й забезпечує доступ до експортованих файлових систем.
• Програмний код клієнта NFS реалізує всі звернення клієнтської системи до віддалених файлів шляхом посилки серверу одного або декількох запитів RPC.
• Протокол монтування визначає семантику монтування й розмонтування файлових систем NFS. NFS використовує кілька фонових процесів-демонів. На сервері набір демонів nfsd очікують запити клієнтів NFS і відповідають на них.
• Демон mountd обробляє запити монтування. На клієнті набір демонів biod обробляє асинхронне уведення/вивід блоків файлів NFS.
• Менеджер блокувань мережі (NLM — Network Lock Manager) і монітор стану мережі (NSM — Network Status Monitor) разом забезпечують засоби для блокування файлів у мережі. Ці засоби, хоча формально не пов'язані з NFS, можна знайти в більшості реалізацій NFS. Вони забезпечують сервіси не можливі в базовому протоколі. NLM і NSM реалізують функціонування сервера за допомогою демонів lockd і statd відповідно.[8]

Е-mail

Електронна пошта (e-mail), мабуть, найбiльш поширений сервiс у Internet. Швидкий i простий зв'язок мiж людьми всiєї земної кулi, формування партнерства, загальних iнтересiв - усе це риси e-mail. Але обмiн iдеями й iнформацiєю мiж окремими людьми - це ще не все. Ви завжди можете звернутися з "широкомовним" запитом, одержати думки, вiдгуки, необхiднi документи, брати участь у дискусiях, як i тисячi iнших людей, що мають доступ до Internet.          В Internet для роботи з електронною поштою використовуються прикладнi протоколи SMTP, POP, IMAP.       Протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передачi пошти) пiдтримує передачу повiдомлень мiж довiльними вузлами Internet. Маючи механiзми промiжного збереження пошти i пiдвищення надiйностi доставки, протокол SMTP припускає користування рiзноманiтних транспортних служб i поштових серверiв. Вiн може працювати навiть у мережах, що не пiдтримують стiк протоколiв TCP/IP. Протокол SMTP дозволяє групувати повiдомлення на адресу одного одержувача i розмноження копiй e-mail- повiдомлення для передачi за рiзними адресами. POP (Post Office Protocol) дає кiнцевому користувачу доступ до до його електронних повiдомлень. POP-клiєнти при запитi користувача на одержання пошти зажадають ввести пароль, що пiдвищує конфiденцiйнiсть листування.  Існує багато різних програм-клієнтів електронної пошти, які можуть відрізнятися окремими функціями, можливостями та інтерфейсом, в тому числі й такі, що працюють на сервері (в режимі on-line). Проте загальні функції у більшості пакетів однакові. До них можна віднести:

• підготовка тексту;
• імпорт файлів-додатків;
• відправка листа;
• перегляд і збереження кореспонденції;
• знищення кореспонденції;
• підготовка відповіді;
• коментування і пересилка інформації;
• експорт файлів-додатків.[9]

Запити програм-клiєнтiв вiдстежуються  демоном (daemon), процесом, що знаходиться  у "сплячому" станi, деякий час  в UNIX-системах. Так, pop3d - демон, що дозволяє не тiльки одержати листа, але й вiдправити свої повiдомлення через e-mail.[10]       Сучасний пакет програм електронної пошти має добре організований інтерфейс користувача, який не потребує багато часу і зусиль для засвоєння, та звичайно забезпечує такі додаткові функції:

• ідентифікація власника поштової скриньки;
• автоматичне приєднання підпису;
• адресні книги;
• перевірка орфографії;
• можливість створення поштових скриньок різного призначення;
• шифрування/дешифрування повідомлень;
• робота у автономному (off-line) режимі;
• фільтрацію/маршрутизацію повідомлень;
• автоматична відправка відповіді про тимчасову відсутність отримувача або
• автоматична переадресація листа на іншу адресу електронної пошти

 

WAIS

Однією з додаткових послуг Internet є пошук в індексованих базах даних, 
що виконує глобальна інформаційна служба (Wide Area Information Service, 
WAIS). 
Система WAIS дозволяє знаходити ресурси в мережі і отримувати до них 
доступ незалежно від того, де вони знаходяться. Система знаходить 
ресурси, рухаючись по ланцюгу меню і сама виконує пошук. Потрібно тільки 
повідомлення системі, що необхідно знайти. Команда для системи WAIS 
зводиться, по суті, до вимоги: "Знайдіть мені матеріали про таке-то в 
такій-то бібліотеці". WAIS переглядає всі документи в бібліотеці ( 
бібліотеках), що вказані в команді, і повідомляє, які документи вміщують 
те, що потрібно по заявці. При бажанні система WAIS виведе ці документи 
на екран монітора або принтер.         Зараз в мережі Internet нараховується близько 500 загальнодоступних 
бібліотек WAIS. Оскільки вони ведуться на добровільній основі за рахунок 
спонсорів, одні галузі знань в них представлені більш повно, інші – 
менш. Існує багато бібліотек з обчислювальної техніки, мереж, 
молекулярної біології. снують літературні бібліотеки, наприклад, набір художніх творів за проектом "Гутенберг" та бібліотеки, що вміщують різні релігійні тексти і книги. Суспільні науки в сучасний час представлені значно гірше, але бібліотеки з цієї галузі знань постійно поповнюються. Працюючи із системою WAIS, можна запитати: "Чи є бібліотека з даної теми?" і 
отримати відповідь, яка дозволить з'ясувати питання про наявність у 
системі WAIS відповідних ресурсів.       Деяка інформація комерційного характеру, наприклад, матеріали 
інформаційної служби Доу-Джонса, також можуть надаватись через WAIS. Але такі послуги є платними, а загалом вони нічим не відрізняються від 
безкоштовних послуг.         Система WAIS при пошуку інформації звертає увагу тільки на індекс, 
вибирає всю інформацію незалежно від її формату (текстового, графічного 
або змішаного). Таким чином, систему WAIS можна розглядати як базу даних спеціалізованих бібліотек.         
Розглянемо деякі принципи роботи системи WAIS. Щоб змусити WAIS 
виконувати команди користувача, необхідно правильно задавати питання та 
команди. При цьому необхідно знати, як будувати ці питання, і як система 
WAIS їх обробляє.Система WAIS репрезентує розподілену службу пошуку тексту. До її основи покладений стандарт номер Z 39.50. Це стандарт Американського національного інституту стандартів, що визначає процедуру  запиту бібліографічної інформації. Цей стандарт довгий час розроблявся 
фахівцями з бібліотечної справи та комп'ютерної техніки. Даний стандарт 
регламентує процедуру пошуку, тобто визначає порядок взаємодії двох 
комп'ютерів у ситуації, коли один комп'ютер повинен запитувати, а інший 
проводити для нього пошук. Система WAIS є однією з перших реалізацій 
цього проекту стандарту і найбільш популярною серед аналогічних систем у 
них систем усучасний час.[11]

WWW

Сервіс WWW (World Wide Web - всесвітня павутина). WWW - це єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємозв'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються на Web-серверах. Окремі документи всесвітньої павутини називаються Web-сторінками. Групи тематично об'єднаних Web-сторінок утворюють Web-вузол (жаргонний термін - Web-сайт, або просто сайт). Web-сторінка - це текстовий файл, що містить опис зображення мультимедійного документа на мові гіпертекстової розмітки - HTML (Hyper-Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відео об'єкти. WWW часто використовується в якості інтерфейсу до баз даних WAIS, але відсутність гіпертекстових зв'язків обмежує можливості WWW до простого перегляду, як o Gopher. Користувач із своєї сторони може задіяти можливість WWW працювати з гіпертекстом для зв'язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином, щоб власні записи користувача як би інтегрувалися в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так.[12]

Найважливішою рисою Web-сторінок є  гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із малюнком, можна пов'язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. У  цьому разі під час клацання лівою  клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, відправляється запит на доставку нового документа. Цей документ, у свою чергу, також  може мати гіперпосилання на інші документи. Таким чином сукупність величезного  числа гіпертекстових електронних  документів, які зберігаються в серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе  переміщення.        Для передачі інформації у WWW використовується протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту). Перегляд Web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм браузерів (від слова "to browse" - переглядати).

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Рівень цікавості всіх шарів суспільства до глобальної інформаційної мережі Інтернет зростає  з кожним днем. Ніхто і ніщо не спроможне зупинити цей лавиноподібний процес. Користувачів не зупиняють навіть проблеми, які пов'язані з забезпеченням захисту даних та особистих комп'ютерів користувачів від несанкціонованого доступу. При цих умовах потреба в інформації про мережу Інтернет, її можливості, сервіси, послуги які існують в Інтернеті, стає особливо гострою.

Як вже згадувалось, на сьогоднi Інтернет охоплює майже  всі країни свiту. Її вплив на розвиток суспiльства неможливо переоцiнити. Про це свiдчать i та увага, яка придiляється  керiвництвом розвинутих країн цiй  мережi та розвитку iнформацiйних технологiй  взагалi. Так, наприклад, в Сполучених штатах впровадження сучасних iнформацiйних технологiй в сферi телекомунiкацiй  вiдбувається пiд безпосереднiм патронажем держави.

Про свiй iнтерес до розвитку нацiональної iнформацiйної iнфраструктури  постійно говорять у своїх промовах найвидатніші особи сучасності. Бiльш  того, в США вже впроваджений проект надшвидкiсної iнформацiйної магiстралi Internet-2, що поєднає мiж собою американськi унiверситети та дослiдницькi центри. Проект передбачає не тiльки прокладання  нових лiнiй зв’язку пропускною спроможнiстю 2,4 Гбiт/с i встановлення вiдповiдного  обладнання, але й модифiкацiю  деяких стандартiв Internet.

Україна з її могутнім інтелектуальним  потенціалом, в жодному випадку  не повинна знаходитись в стороні  від всіх світових процесів стосовно розвитку Інтернету.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. http://art-web.net.ua/uk/history

2.Газета «Економічна правдв» Finance [Електронний ресурс] – Режим доступу: //www.epravda.com.ua/news

3. http://uk.wikipedia.org/

4. «Библиофонд» - некомерційний інформаційний портал -    http://www.bibliofond.ru/

5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Telnet

6. http://www.znannya.org/?view=web_tech_basic_Telnet

7. http://blog.i.ua/user/

8.http://uk.wikipedia.org/wiki/Network_File_System

9http://uk.wikipedia.org/wiki/Електронна_пошта

10. http://www.znannya.org/?view=web_tech_email

11. http://alive-inter.net/ukr/referat-42001biokg

12. http://www.refotext.com/

13. 1. Егоров Р.Н. Интернет вчера, сегодня, завтра. - Спб.: Компьютерный мир, 2002