Комунікація в комп'ютерних мережах: психологічні детермінанти та наслідки

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

Психолого-педагогічний факультет

Реферат

На тему:

«Комунікація в комп'ютерних мережах: психологічні детермінанти та наслідки»

ВСТУП

Інформаційне середовище - поряд з природною, просторово-географічною, соціальною, культурною, ландшафтно-архітектурною та ін - відіграє все більш значну роль у професійній діяльності та в повсякденному житті сучасної людини. Інформаційне середовище, часто іменована ноосферою, неоднорідна; віднедавна в ній прийнято виділяти середовище Інтернету, або т.зв. "Кіберпростір". Для останнього характерний своєрідний хронотоп, в рамках яких здійснюються специфічні - і тому представляють інтерес для психологічного аналізу - форми людської поведінки. Такого роду "средовищна" поведінка не обмежується пошуком, обробкою і передачею інформації, придбанням і трансляцією знань. В "кіберпросторі" як елементі інформаційного середовища здійснюється цілий конгломерат людських діяльностей, основу яких складають пізнавальна, ігрова та комунікативна діяльність. Специфічні особливості протікання діяльності в Інтернет-середовищі як елементі інформаційного середовища є предметом все розширювального фронту досліджень фахівців-гуманітаріїв, в тому числі психологів.

Чи не скасовуючи значущості традиційних досліджень - і лабораторних, і "екологічних", - присвячених проблематиці систем "людина-машина" або систем "людина-комп'ютер", все більш виразно пробиває собі дорогу нова область досліджень, пов'язаних з вивченням діяльності людини, опосередкованої взаємопов'язаними глобальними комп'ютерними мережами, тобто Інтернетом і World-Wide-Web (WWW). Пояснюється це тим, що за останні кілька років Інтернет та WWW перетворилися на надзвичайно суттєвий фактор індивідуального і суспільного розвитку, зробивши "кіберпростір" привабливим для десятків мільйонів людей, серед яких безліч тих, хто навіть не подумував раніше про застосування комп'ютерів. Пов'язані із створенням Інтернету і WWW технічні та змістовні рішення увібрали в себе ряд раніше виконаних розробок, в тому числі таких, в яких тією чи іншою мірою брали участь психологи - напр., В галузі штучного інтелекту, ергономіки, автоматизації та комп'ютеризації проектно-конструкторської діяльності , систем інформаційного пошуку та ін

1.Інтернет не зводиться до набору технічних рішень, це не просто конгломерат комп'ютерних мереж, а й - що найбільше важливо для психологів - спільнота пов'язаних комп'ютерними мережами людей, активно діють в новому Інтернет-середовищі. Дане співтовариство може і має вивчатися як якесь єдине ціле: за словами К.Левина, "психології потурбувалися зробити багато кроків, перш ніж вона виявила, що динамічне ціле має властивості, які відрізняють його від властивостей його частин або від суми його частин" (Левін , 2000, с. 168-169). Цим не скасовується, зрозуміло, аналіз певних груп і підгруп всередині спільноти користувачів Інтернету, поділ цієї спільноти по всіляких параметрах. Можна стверджувати, що Інтернет-середовище являє собою практичне втілення деяких теоретичних уявлень екологічної науки.

Оскільки Інтернет - не тільки і не стільки мережа взаємозалежних комп'ютерів, а й спільнота людей - т.зв. користувачів Інтернету, то виглядає досить аргументованим нещодавно заявлений у науковій літературі термін "психологія Інтернету" (Wallace, 1999). Він представляється не менш обгрунтованим, ніж існуючі в літературі опису "психології оператора", "психології воїна", "психології ірландця", "психології біженця" та ін

У емпіричних дослідженнях діяльності користувачів в Інтернет-середовищі певні труднощі представляє відділення психологічних факторів від непсихологічних - дана проблема може бути названа "психологічною екологією", якщо скористатися терміном К.Левина (Левін, 2000). Дослідницька діяльність у даній області носить не тільки міждисциплінарний, але й комплексний характер, не будучи прив'язаною до конкретного розділу психологічної науки: психологія Інтернету вивчається з позицій психології свідомості, етнічної, когнітивної, соціальної, вікової, педагогічної психології, психології особистості, психології статевих відмінностей, психології праці та ін Широке поширення в галузі вивчення психології Інтернету отримали крос-культурні дослідження,

Вітчизняні дослідження діяльності людини в Інтернет-середовищі поки що досить нечисленні і обмежені за тематикою, якщо порівнювати із зарубіжними дослідженнями. Обмеженість ця - часто вимушена: якщо дослідження пов'язане з аналізом діяльності людей, воно не може бути проведено за відсутності в доступному дослідникам російськомовному секторі Інтернету (або Рунеті, як його часто називають) "критичної маси" зайнятих такою діяльністю користувачів Інтернету. Від актуальних, судячи з закордонного досвіду, дослідницьких проектів нерідко доводилося відмовлятися або підлягає чекати можливості їх здійснення, якщо відсутні вітчизняні користувачі Інтернету, які могли б бути піддослідними або респондентами.

До теперішнього часу проблеми такого роду встають рідше, ніж ще кілька років тому, бо розвиток Рунета відбувається надзвичайно стрімко, якщо судити по які постійно збільшуються числу підключених комп'ютерів, пропускної спроможності каналів зв'язку, кількості сайтів, динаміці їх відвідування чи обсягу одиниць розміщеної на них інформації. За деякими даними, т.зв. максимальна аудиторія Інтернету в нашій країні в листопаді 1999 р. становила 5,7 мільйона чоловік; правда, згідно з іншими даними, ця кількість істотно - у кілька разів - менше (Залеський, Спектор, 1999). Для цілей психологічного дослідження особливо істотно, що вітчизняним користувачам доступні (і досить активно застосовуються) практично всі наявні у світовому Інтернеті сервісні функції, а відповідно і способи опосередкованого Інтернетом пізнавального, комунікативного та ігрового поведінки.

З самого початку що проводяться вітчизняними фахівцями дослідження базувалися на запропонованої Л.С.Виготським теорії розвитку вищих психічних функцій. Інтернет і WWW при цьому розуміються як складні семіотичні системи, як високорозвинені універсальні психологічні знаряддя, що опосередковують різноманітні види діяльності, здійснювані у співпраці з Інтернетом. Тим самим слід визнати, що дослідження в даній області спираються на міцний теоретичний фундамент. Водночас емпірична робота в області психології Інтернету, як і в області запропонованої раніше О.К.Тихомирова психології комп'ютеризації, сприяє формулювання деяких теоретичних узагальнень про якісний розвиток психічних процесів, перетворенні діяльності й особистості людини в умовах застосування ним сучасних інформаційних технологій, конкретних психологічних механізмах розвитку і трансформації особистості (Тихомиров, 1993; Бабаєва, Войскунскій, 1998).

У присвячених Інтернету і WWW працях представників гуманітарних наук вимальовується якась "соціальна віртуальна реальність", що тягнеться, за висловом М. Коула (1997), в "п'яту вимірі" і розділена на відносно замкнуті субпространства, заповнена добре чи не дуже добре систематизованими текстами (від енциклопедій і архівів до приватних записок і пісеньок) і вербальними або візуальними образами (у тому числі - відчуженими від суб'єкта автопроекціямі реальних або уявних людей). Найактивніше досліджується "соціальне" вимір - наприклад, культурні, мовні та психологічні особливості диадического і групової взаємодії, регуліруюшіе спілкування і відносини між віддаленими партнерами правила (т.зв. netiquette), закономірності формування та характеристики функціонування складаються віртуальних спільнот, принципи самовираження особистості та зміни "мережевий" ідентичності, ймовірність виникнення "наркотичного" типу залежності від Інтернету (т.зв. Інтернет-адикції) і способи терапії "адиктів", парадигми купівельної поведінки користувачів Інтернету і їх "чуйність" до рекламних впливів, стереотипи створення і сприйняття соціальних об'єктів в "кіберпросторі", стратегії здійснення пізнавальної діяльності в умовах оперування гіпертекстовими структурами, перспективи перенесення в реальну діяльність придбаних у віртуальній реальності навичок і умінь і т.д. і т.п. Такого роду проблемам присвячені статті в десятках тематичних збірників та журналів, в числі яких чимало електронних публікацій.

При цьому соціальні та психологічні наслідки застосування Інтернету оцінюються досить тверезо: поряд з перебільшено захопленої оцінкою значення Інтернету для психічного та соматичного здоров'я багатьох категорій користувачів (скажімо, для пережили психологічну травму, для самотніх людей або для інвалідів), для соціального, економічного та екологічного розвитку регіонів, для інтенсифікації процесу обміну думками в рамках всесвітньої <електронної села> і т.п. в популярній і в науковій літературі представлені й альтернативні дані. Наприклад, обгрунтовується думка, згідно з яким активне застосування комп'ютерних мереж не веде до демократизації процесів вироблення і прийняття рішень в бюрократичних структурах (Mantovani, 1994). Неодноразово помічалося, що на електронні листи, що приходять в організації, підлягає - або зовсім - не відповідають, а поштові скриньки популярних людей катастрофічно переповнені, тож їм доводиться відмовлятися від спілкування за допомогою електронної пошти і організовувати щось на зразок web-порталів.

У ході проведеного в університеті Карнегі-Меллона (США) лонгитюдного дослідження отримані дані - поки що попередні, - згідно з якими інтенсивне застосування Інтернету веде до звуження соціальних зв'язків аж до самотності, скорочення внутрісімейного спілкування, розвитку депресивних станів (Kraut et al., 1998) . На початку 2000 р. з'явилися відомості про дослідження, проведене фахівцями в Станфордском університеті в США, в ході якого були отримані в чому аналогічні результати.

У недавній час вироблено уявлення про т.зв. Digital Divide - "дигітальному розкол" жителів США, значна частина яких в силу розшарування суспільства (відмінностей в доходах, у складі сім'ї, в походженні, в рівні освіти тощо) не володіє повноцінним доступом до Інтернету. Починаючи принаймні з 1995 р., Національна адміністрація США з телекомунікацій і інформації (NTIA) проводить дослідження та організовує слухання, в ході яких обгрунтовується, що матеріальні аспекти доступу до сучасних інформаційних та комунікаційних технологій і часто супроводжує їх дефіцит знань посилюють нерівність між людьми (www.ntia.doc.gov).

Можуть бути приведені деякі інші дані, що свідчать про негативну дію Інтернету на індивідуальну та групову психічну діяльність. Показано, що застосування Інтернету може сприяти аутизации дітей і підлітків, вести до неадекватних ефектам в процесах соціальної перцепції та ін (Бабаєва, Войскунскій, 1998). У силу сказаного очевидно, що Інтернет повинен зайняти відведену для нього соціальну нішу; нерідко зустрічаються спроби переоцінити його значимість для людства і для окремої людини потребують корекції. До числа прикладів об'єктивного ставлення до психологічних наслідків застосування сучасних інформаційних і комунікаційних технологій може бути віднесена позиція всесвітньо відомих дослідників психології сором'язливого поведінки: відзначаючи такі очевидні наслідки, як ослаблення безпосередніх контактів між людьми і часткову заміну їх опосередкованими контактами, вони при цьому роблять застереження, що <для деяких соромливих людей можуть виявитися корисними анонімність і можливість здійснення структурного контролю при взаємодії за допомогою електронної пошти> (Henderson & Zimbardo, 1998).

Дослідження психології Інтернету - відносно нова область знання, в якій до теперішнього часу зайняті порівняно деякі психологи. Значно більш розвинені дослідження опосередкованої Інтернетом діяльності в інших гуманітарних науках - соціології, етнографії, дослідженні комунікативних процесів та ін У такого роду дослідженнях нерідко зачіпаються і власне психологічні проблеми. Дослідження структуровані і протікають в рамках декількох напрямів.

Так, найбільш традиційними і сталими є проблемні області, відомі як CMC, або "опосередковане комп'ютером спілкування" (computer-mediated communication), і як CSCW, або <спільна робота за підтримки комп'ютера> (computer supported collaborative work). У рамках відносно давно розвивається проблематики CMC досить багато простору для власне психологічних досліджень; в рамках CSCW психологічні дослідження ведуться менш широким фронтом (поряд з етнографією і ергономікою лише частково представлені роботи з соціальної психології), У сфері т.зв. communication research, або media research - що іноді перекладається як "коммунікатівістіка" (Землянова, 1995) - вивчається специфіка застосування людьми різноманітних комунікативних каналів, у тому числі Інтернету. За традицією досить значний обсяг досліджень, пов'язаних з психологією Інтернету (і, природно, широко виходять за рамки цієї області), проводиться в рамках напрямку, відомого під найменуванням Human-Computer Interaction (HCI) - "взаємодія людини з комп'ютером". Термін online research - "онлайнові дослідження" - поки що найбільш прижився в Німеччині, де є однойменне наукове товариство і випускається література під такою назвою (Online. .., 1999).

2."Комунікація в комп'ютерних мережах" одна з найбільш ранніх робіт у напрямку психології в комп'ютерних системах в нашій країні.

Комп'ютерні мережі (КС), що з'явилися в 60-х рр.., На сьогоднішній день буквально видозмінили спільну діяльність і спілкування людей між собою: досить відзначити, що ІНТЕРНЕТ - об'єднання сотень КС - охоплює десятки мільйонів користувачів у всьому світі. Тому не дивно, що діяльність людини в локальних і глобальних КС активно досліджується як зарубіжними, так і вітчизняними психологами.

При дослідженні можливих способів вибору партнера по комунікації (Войскунскій, 1994; Тихомиров, Бабаєва, Войскунскій, 1986) було встановлено, що комунікативна компетентність і орієнтування розширюються порівняно з ситуацією застосування традиційних форм опосередкованого спілкування. Можливі прямі і непрямі способи орієнтування. Прямий спосіб передбачає отримання інформації шляхом доступу до віддалених джерел. Непрямий включає припущення, що стосуються компетенції можливого партнера, виведені на основі аналізу його звернень до різних підсистем і інформаційних джерел, його активності в телеконференціях та ін Було встановлено, що в полі КС-комунікації постійно виникають нові опосередковані способи орієнтування в середовищі можливих і актуальних партнерів .

Досліджувалися комунікативні установки користувачів КС - дослідників у галузі точних (Войскунскій, 1987) і гуманітарних (Бєляєва та ін, 1993) наук. Виявлено переваги та бар'єри вибору опосередкованих комп'ютером контактів. Як виявилося, крім звичайних бар'єрів (наприклад, страху перед комп'ютером) деякі властивості особистості (інтроверсія або недостатньо висока самооцінка) змушують суб'єкта відмовитися від використання комп'ютера.