Компютерна техніка

Отже, звукові засоби навчання завжди за своїм змістом, сценарним   планом,   композицією,   виражальними   можливостями розраховані на автономність подачі  і пояснення  навчального матеріалу. Вчитель не може їх коментувати у процесі прослухо-вування. Його роль зводиться лише до акцентування уваги учнів на окремих  положеннях  навчального  матеріалу,   блоках  звукової інформації у вигляді: "зверніть увагу, це важливо.. ", "порівняйте...", "зробіть висновки...", "запам'ятайте..." тощо.

Визначення дидактичної ролі звукових засобів навчання як автономних джерел навчальної інформації зовсім не означає, що їх застосування є достатнім фактором виконання завдань уроку. Як показує практика, ефективно виконати їх можна, якщо звукові засоби використовуються у комплексі з екранними, друкованими засобами навчання, словом вчителя. При цьому фрагменти звукових засобів можуть використовуватись для більшповного розкриття змісту персонажу, твору, окремих його характеристик на більш високому емоційному, естетичному рівнях їх сприйняття та усвідомлення учнями.

Для   різних  видів  звукових  засобів   навчання   вагомість дидактичної ролі у вирішенні поставлених завдань не однакова. Так, радіокомпозиції, радіопередачі за круглим столом, під рубриками "Літературні читання", "Книжкова полиця", "На поетичній хвилі", "Поетична сторінка" і інші, за своїм змістом, сценарним планом, композицією розраховані на автономність. У їх структурі е, як правило, "зав'язка", вступна частина, що розкривають призначення та завдання радіопередачі, які спрямовують та активізують пізнавальну діяльність учнів. Крім того, розкриття сюжету здійнюється шляхом послідовного переходу від одного до наступного епізодів. Далі, для узагальнень і підведення підсумків, застосовуються різноманітні форми проведення бесід із використанням епізодів, для емоційно-естетичних переживань слухачів і т.ін. Тобто у радіопередачах є усі складові елементи, які необхідні для організації процесів сприйняття: фрагменти з художніх творів,  віршів,  пісень,  казок, спеціально підібраних вправ для розвитку мови, музичні фрагменти, інструкції   до   виконання   завдань,   диктантів,   текстів   для прослуховування і імітації з усним або письмовим виконанням завдань тощо. Тематика таких засобів навчання показує, що вони призначені для виконання окремих завдань навчального процесу і мають менш виражені властивості дидактичної ролі автономного джерела подачі і пояснення навчального матеріалу порівняно з радіопередачами. При їх використанні виникає необхідність більш повної участі вчителя у організації пізнавальної діяльності учнів. Крім того, як показує практика, високого позитивного ефекта можна досягти при використанні їх у комплексі з іншими засобами навчання. Так, наприклад, застосування фонозаписів фрагментів художніх творів, дають очікуваний ефект при використанні у комплексі з піздучниками, іншими друкованими посібниками. При цьому дидактична роль Зв.3 як автономного джерела навчальної інформації виконує функції ознайомлення учнів з новими словами, термінами, як із загальновживаної лексики, так і лексики вузького дидактичного призначення, зокрема: специфічно-побутової, виробничо-професійної,  науково-термінологічної, офіційно-ділової,   емоційно-забарвленої, поетичної, просторічної [23; 76; 77; 94 і ін.].

Із усіх вищеперерахованих звукових засобів, за вагомістю дидактичної ролі у виконанні конкретного завдання уроку, слід виділити фонозаписи для удосконалення розвитку умінь та навичок усної і письмової мови, правильного і виразного читання текстів. Причому дидактична роль вищеназваних Зв.3 особливо посилюється, коли застосовується лінгафонне обладнання кабінету і використовуються фронтальні, парні, індивідуальні форми навчання.

Аналіз змісту робіт [3; 8; 21; 23; 31; 50; 64; 69; 71; 74; 83; 94; 107] показує, що Зв.3, ЕЗ, ЕЗв.3 навчання можна використовувати з різними дидактичним призначенням як засоби навчальної інформації. Умовно їх можна об'єднати у три групи.

1. Реалізації загально-дидактичних  принципів навчання. Зокрема:

-більш  повна практична реалізація основних дидактичних принципів навчання;

-автономна  подача та пояснення нового  навчального матеріалу;

-повторення, узагальнення та систематизація  знань;

-формування  естетичних, моральних правил норм  поведінки і діяльності учнів  взагалі;

-інтенсифікація  процесу подачі навчальної інформації:

-індивідуалізація  навчання;

-створення  наочної опори при усвідомленні  зв'язків між            явищами та процесами, які вивчаються;

-створення  проблемних ситуацій.

2.Створення  раціональних  умов  для  полегшення  роботи вчителя; урізноманітнення форм проведення занять; доповнення змісту підручників та пояснень вчителя; організації процесів контролю та самоконтролю знань учнів; активізації емоцій, інтересів учнів до навчання.

3. Створення умов оптимізації навчальної  діяльності учнів. Зокрема, ілюстрації  до розповіді та пояснень вчителя; активізації пізнавальної діяльності  учнів; раціональної організації  самостійної роботи учнів: підвищення  доступності навчання.

Узагальнюючи   наведені   висловлювання   щодо   визначення дидактичних призначень екранних, звукових, екранно-звукових засобів навчання, та не вдаючись до критики окремих назв і співвідношень між ними, можна вважати, що у педагогічній практиці використовуються  поняття   "дидактичне   призначення" і "дидактичне завдання", які мають багато спільного по своїй суті, але не тотожні між собою. Дидактичне призначення більш широке за змістом поняття і може передбачити виконання декількох спорідненних між собою завдань. Тому визначення можливих дидактичних призначень Зв.3, ЕЗ, ЕЗв.3 можна встановлювати на основі аналізу: завдань, які передбачається виконати  у  процесі реалізації  змісту  освіти, закономірностей функціювання навчального процесу в закладах освіти різних рівнів, технічних можливостей, інформаційних функцій та ролі ТЗН. При реалізації усіх вищеназваних елементів структури уроку у вчителя може виникати гострий дефіцит навчального часу. Наслідки - вчитель або пропускає проведення певних елементів уроку, або виконує їх недостатньо ефективно. Тут відчутну допомогу можуть надати ТЗН.

Наприклад,  для  перевірки  якості  виконання  домашнього завдання,  постановки пізнавальних завдань,  визначення змісту домашнього завдання можна оперативно використати ЕЗ навчання. Зокрема, зміст запитань, на які учні повинні дати відповіді, можна не "начитувати" учням, не писати на дошці, а продемонструвати за допомогою    заздалегідь    виготовлених    транспарантів    до графопроектора, телевізійної техніки. Для активізації мислення учнів та пошуку відповідей на поставлені запитання, на цих же транспарантах можна накреслити відповідні схеми, таблиці або продемонструвати кадри з діафільму, діапозитиви.

При перевірці виконання письмових домашніх завдань у вчителя завжди постає проблема: як ознайомити усіх учнів з вірними і хибними варіантами відповідей? Які типові помилки при цьому зробили учні? Як організувати колективний аналіз виконаного домашнього завдання? Раціонально вирішити ці питання можна шляхом показу на екрані телевізора змісту домашнього завдання, написаного у зошиті одного з учнів. За 5-10 хвилин за такою методикою можна продемонструвати 15-20 робіт різних учнів, проаналізувати їх якість, дати характеристику найбільш типових помилок, визначити шляхи їх усунення тощо.

Дуже часто у вчителя, який, захопившись творчою роботою учнів, одержаними позитивними наслідками, не вистачає часу на виконання останнього організаційного момента уроку - подачі і пояснення завдання додому. До кінця уроку залишились лічені хвилини, увага учнів знаходиться вже на низькому рівні. Те, що пише вчитель на дошці, не сприймається учнями. І тут допомогу.  вчителю можуть надати ЕЗ навчання.

Завдання із усіма подробицями можна заздалегідь записати на транспарантах до графопроектора, телевізійної системи з відео-камерою. За лічені секунди учні можуть ознайомитись із змістом завдання. Поява яскраво освітленого екрану вже сама по собі активізує і концентрує увагу учнів на тому, що там записано. Під час запису завдання учнями у зошитах, щодениках, вчитель має можливість дати необхідні на його думку пояснення, коментарі тощо.

Використання заздалегідь підготовленої наочності для побудови учнями відповідей на поставлені запитання, зміст запитань, вправ, інструкцій до їх виконання, одне із важливих завдань ЕЗ для інтенсифікації і раціоналізації виконання усіх елементів структури уроку. При цьому вчителю, як правило, вдається виконати у 2-3 рази більше роботи з учнями порівняно з іншими уроками, де ЕЗ не використовувалися.

Одним із важливих дидактичних призначень Зв.3, ЕЗ, ЕЗв.3 є підвищення ефективності нетрадиційних форм проведення уроків. Розглянемо практичну реалізацію дидактичних призначень ТЗН при організації і проведенні таких занять.

Урок-лекція - одна із форм організації навчальних занять у закладах освіти. Вона дає можливість вчителю за час одного або двох об'єднанних уроків подати великий за обсягом навчальний матеріал з акцентом на основні принципи, закони, закономірності розвитку науки або певної галузі, навчальної теми, яка буде вивчатись протягом наступних кількох уроків. Це є позитивним фактом, тому що сприяє виробленню в учнів умінь та навичок планувати свою діяльність, здійснювати самостійно цілеспрямовані пізнавальні дії, їх самоконтроль тощо. Але превалювання словесної форми подачі і пояснення навчального матеріалу протягом тривалого часу, може призводити до спаду рівня пізнавальної активності учнів до змісту лекції. Причин може бути багато. Наприклад, використання однотипної   (словесної)  форми   подачі  навчальної  інформації, відсутність наочної опори при поясненні явищ і процесів.

Для забезпечення повсякчасного високого рівня уваги учнів до змісту лекції бажано ширше використовувати ТЗН для забезпечення наочною опорою словесних пояснень вчителя. Це можуть бути кадри діафільму чи діапозитивів. Зокрема, перед поясненням нового навчального матеріалу можна продемонструвати транспаранти до графопроектора, телевізійної техніки для ознайомлення учнів з основним змістом питань, на які будуть дані відповіді у лекції. Для урізноманітнення форм подачі  навчальної інформації,  словесні пояснення бажано чередувати з показом окремих фрагментів, кінофільмів, відеозаписів, з прослуховуванням фонозаписів. При цьому не забувати, що протягом усього часу лекції, учні повинні не тільки слухати вчителя, читати на дошці записи, дивитись кадри екранних і екранно-звукових засобів, але й періодично виконувати практичні завдання. Це може бути запис плану подачі навчального матеріалу, запитань, на які потрібно дати відповіді, коротких анотацій змісту ЕЗ, ЕЗв.3, малюнків, схем тощо. Усе це оформляється у вигляді конспекту лекції.

Взагалі систему дидактичних завданнь окремих елементів ТЗН, види робіт вчителя і учнів, можна подати у формі таблиці 11.1.

Урок-екскурсія. Основне призначення такого уроку - ознайомлення учнів за допомогою кінофільмів, відеозаписів, телепередач - подача повного обсягу навчальної інформації для   проведення   уроку-екскурсії.   Вчитель   організовує   процес перегляду цих засобів навчання, ставить відповідні запитання, на які учні дадуть відповіді після проведення кіно- і телеекскурсії. Тут у процесі бесіди вчитель може використати однозначні за змістом кінофільму,  відеозапису чи телепередачі  кадри  з діафільмів, діапозитивів, які будуть наочною опорою для побудови точних і правильних відповідей.

Ефективними формами навчальних занять є уроки-семінари, уроки-конференції. Проте, практика їх проведення показує, що участь у них приймає обмежена кількість учнів, які мають добре розвинуті навички та уміння логічно мислити і усно /письмово/ передавати свої знання, висновки, передбачення тощо. Допомогу у вирішенні цієї проблеми можуть надати ТЗН. Це, у першу чергу, спеціально підібрані   до   теми  доповіді   кадри   діафільмів,   діапозитивів, транспарантів до графопроектора або замкненої телевізійної техніки. Комплекс таких ТЗН допомагає учням логічно правильно побудувати свою доповідь. Спираючись на екранні зображення об'єктів, явищ і процесів, учні легко і доступно можуть дати пояснення їх сутності, особливості взаємозв'язків тощо. При цьому ефективними ТЗН є окремі кінофрагменти, відеофрагменти, фонозаписи. Вони можуть бути використані учнями у доповіді як підтвердження основних положень доповіді або як засіб постановки проблеми, що є предметом дослідження.

Одним із важливих дидактичних призначень ТЗН є активізація творчої діяльності учнів шляхом запровадження виконання ними різних творчих робіт  При цьому для забезпечення всебічного розвитку пізнавальних можливостей учнів, необхідно використовувати різні види таких робіт у комплексі, які можуть оформлятися у формі рефератів, рецензій, їх зміст визначається вчителем за допомогою постановки конкретних запитань, на які учні повинні дати відповіді. Для виконання такого виду роботи можна обирати різні за змістом ТЗН. Подивившись, наприклад, кінофільм, телепередачу, прослухавши звукозапис, учні під керівництвом вчителя можуть "тренуватись" у написанні рецензії, реферату. ТЗН використовуються як джерело навчальної інформації для аналізу, а оперативність ії подачі сприяє інтенсифікації процесу формування в учнів умінь та навичок написання рецензії, рефератів.

За змістом творчі роботи можуть складатися з: написання твору на суспільнополітичні чи морально-етичні теми; написання враження про життя і творчість певної людини, про особливості антології розвитку мистецтва, живопису тощо; написання плану, сценарію, аналізу змісту прослуханих радіокомпозицій спектаклів, віршів, грамзаписів про історію розвитку музики та її значення у житті людей тощо. Для активізації цієї роботи також важливе значення має використання ТЗН, Оскільки лише за їх допомогою учням одночасно можна подати і пояснити за 10-20 хвилин у яскраво-образній, наочній і емоційній формах цілі періоди історії розвитку певної науки, культури народу або показати найбільш важливі сторінки з життя відомих письменників, поетів, народних героїв тощо. З цією метою можна використати: