Компютерна техніка

-навчальні  кінофільми або відеозаписи;

-науково-популярні  кінофільми, телепередачі та їх  відеозаписи, які за змістом наукової  інформації призначені для пропагування  у популярній формі досягнень  науки, культури:

-фонозаписи  віршів, оповідань, радіопередачі.

Практика  навчально-виховного процесу у закладах освіти показує, що в учнів формуються міцні і переконливі уміння та навички сприймання, усвідомлення прекрасного, норми та правила етичної і моральної поведінки, якщо вони одержали і змогли висловити  (письмово чи  усно)   певні  емоційні   переживання, задоволення. Спонукати їх на це можна шляхом виконання творчих робіт  на  основі  аналізу інформації,  одержаної  у   наслідок прослуховування та перегляду ТЗН. Для цього можуть бути використані  науково-популярні,  художні  ігрові телепередачі  та кінофільми, сюжет і зміст яких не тільки знайомить з новими явищами, процесами, але й активно впливає на емоції учнів, сприяє виробленню певних виражальних засобів (учень разом з героями хвилюється, діє). Після перегляду таких кінофільмів та телепередач і виконання творчих робіт за їх змістом, крім емоційних, моральних, етичних уявлень, учні засвоюють окремі  граматичні  категорії, збагачуються новими словами або новими значеннями вже відомих слів, доречності і точності їх вживання Знайомляться із змістом різни епітетів, порівнянь, метафор, алегорій, гіпербол і т.ін. При цьому словарний запас учнів може поповнюватись як загальновживаною лексикою, так і виразами вузькостилистичного, специфічно-побутового,     науково-термінологічного,     виробничо-професійного, офіційно-ділового, емоційно-забарвленого, поетичного, просторічного призначення [76; 77].

Отже,   проведений  аналіз  варіацій  дидактичної  ролі  та призначення змісту навчальної інформації, яка подається за допомогою Зв.3, ЕЗ, ЕЗв.3 у наочній, звуковій та семантичній формах дозволяє зробити такі висновки:

1. Звукові засоби навчання (радіопередачі, фонозаписи) бажано використовувати  на уроках або на окремих  його етапах, з дидактичною роллю  автономного джерела навчальної  інформації. Коментування у процесі  прослуховування різко знижує  очікуваний ефект емоційного  і естетичного впливу на учнів. Роль вчителя -постановка  завдань   перед   прослуховуванням   і   проведенням заключної   бесіди.  Використання   фонозаписів,   як   правило, супроводжується якісним засвоєнням навчального матеріалу учнями і виконанням завдань навчального процесу, якщо вони застосовуються у комплексі з іншими засобами навчання (малюнки, підручники, інші друковані і дидактичні матеріали).

2. Звукові навчальні кінфільми, кінофрагменти, телепередачі, відеозаписи можна  використовувати на уроках або  на окремих його етапах з  різною дидактичною роллю. А саме:

-як  автономні засоби інформації  для формування в учнів необхідних  знань, умінь та навичок їх  використання у практичній діяльності. При цьому можуть створюватись  сприятливі умови для інтенсифікації  процесу навчання учнів, розвитку  у них умінь та навичок самостійного  сприймання, засвоєння навчального  матеріалу:

-як  засоби ілюстрації до словесних  пояснень учителя, текстів підручників  і інших засобів навчання.

3. Неозвучені  конофрагменти,  кінокільцівки,  діафільми,  діапозитиви, транспаранти до графопроектора, епіпроектора, телевізійної техніки, в основному, бажано використовувати як засоби ілюстрації до пояснень та розповіді вчителя, текстів підручників і інших засобів навчання, але обмежувати застосування лише дидактичною роллю ілюстрації є нераціональним використанням їх зображувальних та виражальних можливостей. На окремих етапах уроку такі ТЗН з успіхом можна застосовувати як автономні засоби інформації для сприймання та засвоєння  учнями  навчального  матеріалу  під керівництвом учителя.

4. Підвищена середня швидкість  подачі навчального матеріалу  за  допомогою   Зв.3,   ЕЗв.3   навчання,   відсутність   постійного керівництва з боку вчителя процесом сприймання та засвоєння учнями  навчальної  інформації,  потребує  від  учнів  активізації пізнавальної діяльності. Це зобов'язує вчителя перш ніж застосовувати Зв.3, ЕЗв.3 підвищити рівень сформованості в учнів умінь та навичок якісного сприймання та засвоєння навчального матеріалу, поданого за їх допомогою.

5. Специфічні особливості інформаційного  фонду ТЗН оперативно подавати та пояснювати у наочній, яскраво емоційній і узагальненій формах великі обсяги навчального матеріалу, дозволяє вважати, що у процесі навчання Зв.3, ЕЗ, ЕЗв.3 можна успішно використовувати з дидактичними призначеннями:

-урізноманітнення  форм і методів, способів, прийомів  подачі та пояснення нового  навчального матеріалу;

-активізації  розвитку пізнавальних можливостей  учнів;

-інтенсифікації  та раціоналізації роботи вчителя  і навчальної діяльності учнів;

-підвищені  практичної реалізації принципів  гуманізації та гуманітаризації  навчання, формування етичних, моральних, естетичних правил, норм поведінки і суспільної діяльності учнів.

Підбір комплексу ТЗН для виконання дидактичних завдань уроку

Кінофільми, кінофрагменти, телепередачі та їх відеозаписи, діафільми, діапозитиви, посібники до графопроектора, епіпроектора, дискети для комп'ютерної техніки, звукозаписи відрізняються між собою, як правило, змістом інформації, формою її подачі, дидактичним призначенням і особливостями пояснення навчального матеріалу. Тому

для ефективного виконання всіх завдань уроку важливо правильно підібрати комплекс ТЗН. Виконати поставлене заняття можна на основі аналізу та урахування змісту та завдань основних складових частин (етапів) уроку, наприклад:

- перевірка домашнього завдання;

- актуалізація чуттєвого досвіду  учнів і опорних знань, необхідних  для усвідомлення нового навчального  матеріалу;

- мотивація навчальної діяльності  учнів;

- повідомлення теми, мети і завдань  уроку;

- подача і пояснення учням нового  навчального матеріалу;

- повторення, узагальнення і систематизація  одержаних учнями знань;

- формування умінь та навичок  застосування одержаних знань  у практичній діяльності;

- підведення підсумків уроку та  повідомлення змісту домашнього  завдання [88; 89].

На кожному із  вищеназваних  етапів  вчителю можна використовувати різні види ТЗН. Так, на першому - це можуть бути самостійно виготовлені транспаранти до графопроектора, за допомогою яких доцільно продемонструвати зміст запитань, структурні схеми, таблиці, графіки тощо для унаочнення відповідей учнів.

Специфічною особливістю другого етапу заняття є необхідність за короткий проміжок часу перевірити (поновити) або поповнити той обсяг знань, який необхідний для сприймання і   усвідомлення   нового навчального   матеріалу.   Ефективно виконати завдання можна за допомогою демонстрації короткого кінофрагмента, відеофрагмента, окремих кадрів діафільму чи діапозитивів. Раціонально провести етап актуалізації знань учнів можна і за допомогою спеціально підготовлених транспарантів до графопроектора. На них вчитель під час підготовки та проведення уроку записує основні закони, визначення понять, формули, таблиці, графіки, які необхідні учням для розуміння нового матеріалу. Застосування такої наочності дає можливість швидко перевірити (поповнити) знання учнів. Як правило, перед проведенням актуалізації, учитель повідомляє, що ці знання їм будуть потрібні для ефективного сприймання і усвідомлення нового навчального матеріалу,

На третьому  етапі, з  метою  раціонального  використання навчального часу у процесі ознайомлення учнів з планом пояснення навчального   матеріалу,   доцільно   застосувати транспаранти до графопроетора, телевізійної техніки і продемонструвати на екрані структуру подачі навчального матеріалу, запропонувати учням записати їх у зошитах.

На четвертому етапі уроку, якщо новий навчальний матеріал містить наукову інформацію, унаочнення якої з педагогічної точки зору найкраще зробити за допомогою ТЗН,  вчитель може запланувати демонстрацію відповідного кінофрагмента, відеофрагмента, кадрів діафільму, діапозитиви, тощо.

На п'ятому і  шостому етапах  уроку  бажано  здійснювати унаочнення відповідей учнів при закріпленні нового навчального матеріалу, а також повідомлення завдання додому. З цією метою можна використати відповідні кадри діафільму, діапозитиви або спеціально виготовлені транспаранти   з   відповідними   схемами, малюнками, записами запитань, змісту вправ, задач, тощо.

За аналогічною технологією та методикою доцільно підбирати комплекс ТЗН для проведення інших типів уроків.

Створювати комплекс для кожного конкретного уроку бажано на основі аналізу інформаційних можливостей ТЗН, які ілюструють і пояснюють об'єкти, явища і процеси, що вивчаються, повторюються, систематизуються та узагальнюються на уроці або окремих його етапах. При цьому складові частини комплексу можуть відрізнятись між собою змістом навчальної інформації, формою її подачі, дидактичним призначенням на уроці. У зв'язку з цим, бажано підбір комплексу здійснювати з урахуванням можливостей:

- органічного поєднання змісту  інформації ТЗН з словом учителя, а також іншими засобами навчання;

- запровадження   різноманітних   форм   і   методів викладу навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності учнів;

- створення сприятливих умов для  виконання одного або кількох  завдань уроку.

Якщо комлекс ТЗН призначається для виконання кількох завдань уроку, наприклад:

- актуалізації чуттєвого досвіду  і опорних знань учнів;

- мотивації навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдання  уроку;

- подачі нового навчального матеріалу, то потрібно підбирати динамічні  і статичні ЕЗ, ЕЗв.3, зміст яких  в основному не повторюється.

Якщо комплекс призначений для виконання таких завдань, як подача навчального матеріалу, повторення, узагальнення та систематизація знань, то бажано, до його складу включати динамічні і статичні ЕЗ, ЕЗв.3, у яких інформація може повторюватись, але форма викладу та пояснення навчального матеріалу була різна.

Отже, різноманітність  змісту   інформаційних  функцій, дидактичної ролі та призначення ТЗН, варіативності  форм, методів та прийомів їх застосування дає підстави вважати, що вони мають великі потенційні можливості для підвищення якості   знань учнів, інтенсифікації та раціоналізації їх навчальної діяльності. Разом з тим, слід відзначити,   що  практична реалізація вищенаведених можливостей ТЗН буде ефективною, якщо вони будуть   використовуватися   як інструменти педагогічної діяльності вчителя   у комплексі з іншими засобами навчання при вирішенні усіх завдань навчального процесу.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Висока інформаційна ємність дидактичних матеріалів для ТЗН та комп'ютерних програм не повинна йти на шкоду сприйняття і засвоєння навчальної інформації учнями. Існує оптимальна інформаційна ємність сприйняття, перевищення якої неминуче призведе до зниження якості засвоєння навчального матеріалу, і внаслідок цього значна частина інформації залишиться незасвоєний. Тому безмежно збільшувати інформаційну насиченість педагогічного процесу з допомогою ТЗН не можна. 
Жоден з використовуваних в школі технічних засобів навчання, навіть комп'ютер з його вражаючими уяву можливостями, не можна протиставити іншому, так як кожне з них щодо виграють перед іншими лише в певних навчальних ситуаціях, при вирішенні певних дидактичних завдань. Тому необхідно їх використовувати як окремо, так і в поєднанні одного з іншим, що є однією з причин розробки мультимедійних засобів навчання та виховання.

Будучи складовою частиною комплексів засобів навчання, ТЗН повинні використовуватися в поєднанні з друкованими навчально-наочними посібниками, приладами, макетами, натуральними об'єктами, діючими моделями і іншими традиційними засобами навчання. Крім того, ТЗН не можуть витіснити з навчально-виховного процесу безпосередніх спостережень досліджуваних явищ в природі або реальному житті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
ЛІТЕРАТУРА

1.        А.М.Гуржій, Ю.О.Жук, В.П.Волинський Засоби навчання: навчальний посібник. –К., ІЗМН, 1997. –208 с.

 
 Верлань А.Ф., Тверезовська Л.О., Федорчук В.А. Інформаційні технології в сучасній школі – Кам’янець-Подільський, 1996.- 72 с 

Вільямс Р., Маклін К. Комп’ютери в школі: Пер. з англ. – К.: Рад.шк., 1988. – 295 с.   

Духовна М.М.  Технічні засоби навчання.  -К.: Вища школа, 1982. - 239с.  

Денисов А.Е.,  Казанский В.М. Дидактический принципы применения средств обучения. -К., 1982.