Компютерна техніка

Зміст

Вступ

1. Дидактичні основи використання технічних засобів навчання та виховання.
2. .Дидактичні можливості ТЗН.
3. .Дидактична  функція ТЗН

4. Підбір комплексу ТЗН для виконання дидактичних                     завдань уроку.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ  Однією з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодні перед педагогічною наукою та шкільною практикою, є не вирішені до кінця завдання створення та запровадження в навчальних закладах таких технологій навчання, які забезпечили б інтенсивне оволодіння тими, хто навчається, міцними знаннями, уміннями і навичками та сприяли б якісному системному засвоєнню змісту навчання. Науковці і педагоги-практики на сучасному етапі розвитку педагогічної науки докладають чимало зусиль для вирішення цієї проблеми. Сучасне реформування освіти кардинально відрізняється від усіх попередніх реформ тим, що вперше здійснюється не на основі державних ідеологічних запитів, а за ідеями сенсо-ціннісного буття людини. У зв’язку з цим в педагогічній вітчизняній пресі, на наукових і науково-практичних конференціях уже 17 років жваво обговорюються проблеми інноваційного розвитку освіти. Одним із пріоритетних сучасних напрямків такого розвитку є застосування технічних засобів навчання (ТЗН) в навчальному процесі.

Характерною тенденцією реформування сучасної освіти в Україні є її спрямованість на підвищення якості освіти, орієнтацію всебічного розвитку особистості та підвищення рівня її освіченості. Важливою складовою загальної освіти кожної людини є природнича освіта. В концепції загальної середньої освіти на 12-річний термін навчання зазначено, що у її зміст слід закласти систему природничих знань, як “необхідну для адекватного світосприйняття і уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, опанування науковим стилем мислення, усвідомлення способів діяльності і ціннісних орієнтацій, що дають змогу безпечно жити у високотехнологічному суспільстві та цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем”. При цьому знання розглядаються як елемент культури будь-якої освіченої людини, що є виявом важливої світової тенденції гуманізації освіти в цілому.

На сьогоднішній день вивчення природознавства не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.

Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Навчальне устаткування стало невід'ємною частиною уроку, так робота з ним для учнів - це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу.

Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

Але не все так безхмарно. Багато вчителів не обтяжують себе у використанні наочних і технічних засобів. Деякі з них просто бояться їх використовувати або не знають, як вони працюють. Тому вчителі вирішують взагалі з ними не зв'язуватися. У цих випадках дитина погано засвоює матеріал, втрачає інтерес до предмета, і не розвиваються багато властивостей особистості або розвиваються, але на недостатньому рівні для наступного навчання в середній школі.

Але існує й інша проблема, коли вчителя занадто захоплюються у використанні наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення. Також переобтяження засобами навчання відволікає дітей від пізнання головного в темі, розсіює їхню увагу. Велику кількість засобів можна використати лише тоді, коли явище потрібно розкрити з різних сторін, тому тут виправдане використання безлічі засобів наочності.

У процесі навчання технічні засоби дуже важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується. Ті діти, яких навчали без застосування наочних і технічних засобів у середній школі відстають від тих, хто не був обділений у їхньому застосуванні. Звідси виходить, що засоби навчання: технічні та наочні необхідні в навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження тими застосування цих засобів навчання під час викладання курсу природознавства.

Таким чином, актуальність і недостатність вивчення проблеми використання технічних засобів навчання на уроках природознавства та об’єктивна необхідність підвищення якості природничих знань учнів зумовили вибір теми курсового дослідження: «Використання технічних засобів навчання на уроках природознавства»

1,Дидактичні основи використання технічних засобів навчання та виховання 
 
 
Якість проведення занять як у школі, так і в дитячому саду залежить від наочності і викладу, від уміння вчителя поєднувати живе слово з образами, використовуючи різноманітні технічні засоби навчання, які володіють такими дидактичними можливостями: 
- є джерелом інформації; 
- раціоналізують форми подання навчальної інформації; 
- підвищують ступінь наочності, конкретизують поняття, явища, події; 
- організовують і спрямовують сприйняття; 
- збагачують коло уявлень учнів, задовольняють їх допитливість; 
- найбільш повно відповідають науковим і культурним інтересам і запитам учнів; 
- створюють емоційне ставлення учнів до навчальної інформації

- посилюють інтерес  учнів до навчання шляхом застосування  оригінальних, нових конструкцій, технологій, машин, приладів; 
- роблять доступним для учнів такий матеріал, який без ТЗН недоступний; 
- активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють свідомому засвоєнню матеріалу, розвитку мислення, просторової уяви, спостережливості; 
- є засобом повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань; 
- ілюструють зв'язок теорії з практикою; 
- створюють умови для використання найбільш ефективних форм і методів навчання, реалізації основних принципів цілісного педагогічного процесу і правил навчання (від простого до складного, від близького до далекого, від конкретного до абстрактного); 
- економлять навчальний час, енергію викладача та учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації та прискорення темпу. Скорочення часу, що витрачається на засвоєння навчального матеріалу, йде за рахунок перекладання на техніку тих функцій, які вона виконує якісніше, ніж учитель. Експериментально доведено, що навіть простий фільмоскоп економить 25 хв двогодинного заняття, кодоскоп - до 30-40% часу, відведеного на пояснення нового матеріалу, а на технічних операцій по відтворенню графіків, таблиць, формул економиться 15-20 навчального часу

Все це досягається завдяки певним дидактичним особливостям ТЗН, до яких відносяться: 
а) інформаційна насиченість; 
б) можливість долати існуючі часові та просторові межі, 
в) можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів; 
г) показ досліджуваних явищ у розвитку, динаміці; 
д) реальність відображення дійсності; 
e) виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість. 
Розглянемо, яким чином використання ТЗН у педагогічному процесі сприяє реалізації принципів його організації. 
Цілеспрямованість полягає в тому, що педагогічним процесі взаємодії вчителя з вихованцями стає тільки в тому випадку, якщо є чітко усвідомлювана обома сторонами мета. ТЗН, як видно з усього, що було написано про них вище, мають чітке цільове призначення, обумовлений насамперед їхнім вмістом (літературним, історичним, біологічним, географічним і т.д.), характером і складністю матеріалу, які визначають вікові рамки їх застосування, місцем у процесі навчання чи виховання (підготувати до сприйняття нового, передати нову інформацію, проілюструвати, сприяти виробленню загальних уявлень або системи поняття і суджень, закріпити, узагальнити або перевірити рівень засвоєння отриманих знань або виробляються умінь і навичок). 
Гуманізація та демократизація навчально-виховного процесу - спрямованість до особистості суб'єктів педагогічної взаємодії, розширення їх участі і співпраці в ньому. Сучасні технічні засоби розширюють можливості використання різних методів і прийомів у роботі з дітьми з урахуванням їх віку та рівня розвитку і підготовленості: від розумово відсталих дітей і дітей з проблемами тих чи інших аналізаторів до здібних і талановитих дітей. З будь-якою категорією дітей процес виховання і навчання з допомогою ТЗН можна організувати не тільки цікаво і повноцінно інформаційної насиченості, але і адекватно їх можливостям. Сучасні ІТО роблять як вчителя, так і учнів активними учасниками спільної діяльності, тому що багато сучасні ТЗН дають можливість проявити самостійність і творчу активність при розробці нових дидактичних матеріалів, відпрацюванні та удосконаленні виконуваних робіт і проектів. 
Культуросообразность, суть якої полягає в тому, що в процесі навчання і виховання необхідно насамперед знайомити підростаюче покоління з багатством культури і самобутністю того народу і спільності, в якій воно росте і розвивається, зі світовою культурою та її невичерпним потенціалом. Без ТЗН реалізувати даний принцип досить важко. Навчальний фільм про культуру будь-якої країни дасть інформації стільки, скільки вчитель не зможе дати за багато уроків, не кажучи вже про яскравості, образності, точності і насиченості одержуваних знань і уявлень

Природосообразность полягає в тому, що виховання і навчання мають будуватися у відповідності з природою і специфікою кожного вікового етапу розвитку людини та у відповідності з природою та індивідуальними можливостями кожного вихованця. Для реалізації цього принципу ТЗН, особливо сучасні, володіють невичерпними можливостями аж до створення індивідуальних програм навчання та інтелектуальних програм, які підлаштовуються під особливості конкретного учня. 
Науковість, доступність, систематичність і послідовність. Принцип науковості реалізується, коли з допомогою ТЗН передаються міцно усталені в науці знання і показуються найістотніші ознаки та властивості предметів у доступній для учнів формі. Принцип доступності навчання, тобто відповідності змісту і методів викладу матеріалу віковим та індивідуальним особливостям учнів, також лежить в основі застосування сучасних технічних засобів навчання: залучення їх на заняття або урок насамперед викликано необхідністю полегшити засвоєння навчального матеріалу. Без принципу систематичності (строгій логічній послідовності викладу) не мислиться ні один посібник, кінофільм, діафільм, теле - чи радіопередача, розраховані на певне місце в системі уроків або на даному конкретному уроці в логічному зв'язку з його матеріалом. 
Принцип свідомості, активності і самодіяльності також має безпосереднє відношення до технічних засобів навчання. З їх допомогою учні краще розбираються у фактах і явищах, вони пробуджують ініціативу, вчать застосовувати отримані в школі знання. 
Активність мислення стимулюється за допомогою технічних засобів шляхом створення проблемних ситуацій: учнів направляють по пошуковому шляхи набуття знань, коли навмисно створюється таке становище, вихід з якого шукають самі учні. Відкриваючи невідоме і вирішуючи поставлені у фільмі або передачу завдання, учні самі отримують знання і роблять висновки. 
Наприклад, коли відтворюється історія якогось відкриття в науці через показ боротьби ідей, розкривається, як за звичним і, здавалося б, простим твердженням прихований складний шлях шукань, розгортання наукової думки стає зразком для організації розумової діяльності учня. 
Активізація навчання тісно пов'язана з формуванням стійкого пізнавального інтересу. ТЗН викликають такий інтерес своїми образотворчими можливостями, тим, що навіть відомі матеріал, представлений в екранно-звуковому вигляді, набуває нові сторони, виглядає інакше, ніж уявлялося. Стимулює інтерес учнів до навчання та включення у навчально-виховний процес документального матеріалу: фотографій, малюнків, рукописів, старовинних книг, фотохроніки та фонозаписи голосів з минулого. 
Творчість і ініціатива вихованців у поєднанні з педагогічним керівництвом. Про те, що сучасні інформаційні технології в більшості своїй орієнтовані на розкриття творчого потенціалу і вчителя, і учня, говорилося і в цій главі, і неодноразово на сторінках цього посібника. Серед розроблюваних в даний час педагогічних програмних продуктів практично немає орієнтованих лише на формальне відтворення. В тій чи іншій мірі, більш або менш вдало у них у всіх закладені елементи розвиваючого навчання. 
Принцип наочності - принцип, що породжує всю систему технічних засобів, визначає їх спрямованість, відбір змісту, розроблення відповідних дидактичних засобів та технічних пристроїв. 
Принцип міцності, усвідомленості та дієвості результатів виховання, навчання і розвитку, єдності знань і поведінки спонукав до розробки контрольних ТЗН, різноманітних тренажерів, а з моменту початку використання комп'ютерних технологій - до розробки відповідних програм. 
Принцип колективного характеру виховання і навчання в поєднанні з розвитком індивідуальних особливостей особистості кожної дитини по-справжньому тільки тепер і починає реалізовуватися в умовах масового навчання. ТЗН з можливостями створення та пропозиції індивідуальних завдань в системі діяльності всього класу, коли кожен учень може виконувати повністю автономно свою частину загальної роботи, а потім все це зводиться в єдиний результат, що залежить від якості виконаної кожним роботи, стають основним засобом поєднання колективної, фронтальної, групової і індивідуальної роботи на уроці. 
Спеціально стосовно ТЗН необхідно сказати про таких принципах, як принцип заходів та принцип комплексного характеру їх використання. 
Різноманітні і невичерпні можливості ТЗН та НІТ у ряду вчителів породжують захоплення ними, і тоді ці кошти перетворюються на самоціль. Все добре в міру - правило, яке стосовно педагогіки можна було б назвати другим «золотим правилом» виховання і навчання. Будь-яке, саме чудове засіб або метод приречені на провал, якщо вчитель втрачає почуття міри в їх використанні. 
Висока інформаційна ємність дидактичних матеріалів для ТЗН та комп'ютерних програм не повинна йти на шкоду сприйняття і засвоєння навчальної інформації учнями. Існує оптимальна інформаційна ємність сприйняття, перевищення якої неминуче призведе до зниження якості засвоєння навчального матеріалу, і внаслідок цього значна частина інформації залишиться незасвоєний. Тому безмежно збільшувати інформаційну насиченість педагогічного процесу з допомогою ТЗН не можна. 
Жоден з використовуваних в школі технічних засобів навчання, навіть комп'ютер з його вражаючими уяву можливостями, не можна протиставити іншому, так як кожне з них щодо виграють перед іншими лише в певних навчальних ситуаціях, при вирішенні певних дидактичних завдань. Тому необхідно їх використовувати як окремо, так і в поєднанні одного з іншим, що є однією з причин розробки мультимедійних засобів навчання та виховання. Образотворчі засоби навчального фільму забезпечують динамічний показ досліджуваних явищ і процесів, що недосяжно засобами статичної проекції, але в них нерідко буває надлишок коментаря, що заважає музика та ін Ці недоліки відсутні в статичних екранних посібників. Транспаранти до графопроектору, наприклад, мають незаперечні переваги перед диафильмом або серією слайдів у тих навчальних ситуаціях, коли необхідно поетапне формування понять, і поступаються їм при ілюструванні логічно послідовного розвитку дії, пов'язаного певною сюжетною лінією. Використання звукозаписів доцільно в процесі формування понять поредством словесних образів. 
Будучи складовою частиною комплексів засобів навчання, ТЗН повинні використовуватися в поєднанні з друкованими навчально-наочними посібниками, приладами, макетами, натуральними об'єктами, діючими моделями і іншими традиційними засобами навчання. Крім того, ТЗН не можуть витіснити з навчально-виховного процесу безпосередніх спостережень досліджуваних явищ в природі або реальному житті. [4, с. 162-167] 
Ефективність технічних засобів виховання і навчання визначається їх відповідністю конкретним навчально-виховним цілям, завданням, специфіці навчального матеріалу, форм і методів організації праці викладача і учнів, матеріально-технічним умовам і можливостям.

2.Дидактичні можливості ТЗН

Аналіз змісту поняття ТЗН показує,   що у процесі навчання апаратне забезпечення ТЗН виконує суто технічні функції для розкодування та передачі інформації учням. Тому визначення інформаційних функцій, дидактичних ролі та призначення ТЗН, методики їх використання, бажано розглядати у контексті інформаційного фонду ТЗН.

У системі "вчитель-учні" за допомогою ТЗН, як правило, подається навчальна інформація для пояснення об'єктів, явищ і процесів,  що вивчаються,  загальні  та  специфічні  методи, прийоми пізнання об'єктивної дійсності. Крім того, інформація для керівництва роботою учнів, активізації і спрямування пізнавальної діяльності. Наявність різної за дидактичним призначенням інформації дає підстави вважати, що ТЗН можуть виконувати дві загальні інформаційні функції. А саме, перша - "інформаційно-пізнавальна", завдяки якій учні одержують частину або повний обсяг інформації про зміст навчального матеріалу одного чи декількох уроків,  друга - "інформаційно-керівна", завдяки якій учні одержують інформацію, що активізує і спрямовує їх пізнавальну діяльність учнів.

Чітке визначення змісту інформаційних функцій для кожного окремого елемента комплексу інформаційного фонду ТЗН, дидактичної ролі (вагомості) у організації навчальної діяльності учнів є однією із важливих передумов побудови ефективної методики їх застосування, неурахування  якої призводить до переоцінки (універсалізації) або недооцінки дидактичних можливостей ТЗН. У першому випадку це так звані "кіноуроки", "радіоуроки", коли ТЗН використовуються не для проведення уроку, а навпаки, урок проводиться для застосування ТЗН. У другому випадку,  вчитель використовує на уроці ТЗН, а потім ще додатково тривалий час пояснює та роз'яснює вже відомий учням навчальний матеріал. Перший і другий варіанти застосування ТЗН типові явища для вчителів закладів освіти. Проте їх наслідки практично завжди однозначні - поверховість у знаннях учнів, низька активність пізнавальної діяльності, зниження розумової працездатності на кінець уроку і вихідного рівня на наступних уроках.

3.Дидактична  функція ТЗН

Проведений аналіз змісту інформаційних функцій ТЗН показує, що вони мають великі дидактичні, організаційно - педагогічні, технічні можливості для наукової організації праці вчителя і учнів. Яка ж дидактична роль (вагомість) пізнавально-інформаційної і керівної функцій ТЗН у виконанні завдань освіти? Дидактичну роль ми розуміємо як вагомість змісту інформації Зв.3., ЕЗ, ЕЗв.3 у вирішенні поставлених завдань уроку або окремих його етапів. Зокрема, прилучення учнів до літератури, музики, образотворчого мистецтва, надбань народної творчості, здобутків української і світової культури, об'єктивного відображення закономірностей історичного розвитку українців, інших народів України, а також у створенні сприятливих умов для формування в учнів якісних знань, визначених навчальною програмою.