Акціонерне товаритсво

Вимоги до членів виконавчого органу аналогічні вимогам до членів наглядової ради: членом виконавчого органу може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії цього товариства. Хоча законодавець встановив зазначені вимоги до членів колегіального виконавчого органу, однак їх слід застосовувати і до одноосібного виконавчого органу акціонерного товариства (директора чи генерального директора). Крім того, мають бути дотримані вимоги до посадових осіб органів акціонерного товариства (ч. 1 ст. 62 Закону «Про акціонерні товариства»).

Кількісний склад виконавчого  органу, порядок призначення його членів визначаються статутом товариства. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.

Кожний член колегіального  виконавчого органу має право  вимагати проведення засідання колегіального  виконавчого органу та вносити питання до порядку денного засідання.

Голова колегіального  виконавчого органу обирається наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено  статутом товариства. Він має право  без довіреності діяти від  імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства. Інший член колегіального виконавчого також може бути наділений цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства [15, с. 152].

Трудовий договір, який обов'язково має укладатися з кожним членом виконавчого органу (в тому числі одноосібним виконавчого органу - директором чи генеральним директором акціонерного товариства), має підписуватися від імені акціонерного товариства головою наглядової ради чи іншим уповноваженим на те членом наглядової ради (а у разі відсутності в товаристві наглядової ради - уповноваженою на те особою, визначеною у статуті чи рішенні загальних зборів). Такий договір повинен містити положення щодо кола прав та обов'язків члена виконавчого органу, які мають бути конкретизовані щодо певної особи з врахуванням виконуваних нею функцій та відповідати чинному законодавству (Закону «Про акціонерні товариства», іншим актам законодавства, наприклад положенням ст. 42 Закону «Про банки і банківську діяльність» [16] щодо керівників банку - в разі якщо акціонерне товариство є комерційним банком), статуту акціонерного товариства та/або положенню про його виконавчий орган. Крім того, при розробці зазначених локальних документів акціонерного товариства доцільно врахувати положення Принципів корпоративного управління щодо виконавчого органу та посадових осіб [17, с. 98].

Оскільки виконавчий орган забезпечує виконання рішень загальних зборів і наглядової ради акціонерного товариства і здійснює керівництво поточною діяльністю товариства, у його розпорядженні опиняється основна інформація про акціонерне товариства, яку виконавчий орган має надавати на вимогу інших органів акціонерного товариства, їх посадових осіб, акціонерів з дотриманням при цьому меж, встановлених законом (зокрема ч. 4 ст. 52, ч. 1 ст. 74, частинами 2 і 6 ст. 75, ст. 78 Закону «Про акціонерні товариства»), статутом і внутрішніми положеннями акціонерного товариства. З метою захисту інтересів акціонерного товариства ч. 6 ст.58 Закону «Про акціонерні товариства» встановлює відповідальність осіб, які отримали доступ до інформації з обмеженим доступом, за її неправомірне використання.

Таким чином, виконавчій орган акціонерного товариства відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки вони вирішують всі питання, пов'язані з керівництвом поточною діяльністю акціонерного товариства.

 

 

2.4. Ревізійна  комісія акціонерного товариства

 

 

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності  акціонерного товариства загальні збори можуть обирати ревізійну комісію (ревізора).

В акціонерних товариствах  з кількістю акціонерів - власників  простих акцій товариства до 100 осіб може запроваджуватися  посада ревізора або обиратися  ревізійна  комісія, а в  товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій  товариства  більше 100  осіб  може  обиратися лише ревізійна комісія.

 Члени ревізійної  комісії в акціонерних товариствах  обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа  фізичних  осіб, які  мають  повну цивільну дієздатність,  та/або з числа юридичних осіб - акціонерів. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної  комісії  з їх  числа  простою  більшістю  голосів від кількісного складу ревізійної комісії,  якщо інше  не  передбачено статутом  товариства [18, с. 225]. 

Статутом акціонерного товариства можуть бути передбачені  додаткові  вимоги  щодо  обрання  ревізійної  комісії  (ревізора), кількісного  складу ревізійної комісії,  порядку її діяльності, а також  додаткові  повноваження  (компетенція)  ревізійної  комісії (ревізора). 

Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися  для проведення спеціальної  перевірки фінансово-господарської  діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної  комісії  (ревізора) встановлюється на період до дати проведення  чергових  річних  загальних зборів, якщо статутом товариства,  або  положенням  про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів  акціонерного товариства  не  передбачено  інший строк повноважень, але не більше ніж на п'ять років.

 Не можуть бути  членами ревізійної комісії (ревізором): 1) член наглядової ради; 2) член виконавчого органу; 3) корпоративний секретар; 4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності; 5) члени інших органів товариства. Члени ревізійної  комісії  (ревізор)  не  можуть  входити  до складу лічильної комісії товариства [3].

Ревізійна комісія  (ревізор)  має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової  ради  та  виконавчого  органу у випадках, передбачених цим Законом,статутом або внутрішніми положеннями товариства.

Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської  діяльності  акціонерного  товариства  за результатами  фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства.  Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або положенням про ревізійну комісію [19, с. 243].

 За підсумками перевірки  фінансово-господарської діяльності  акціонерного товариства за результатами  фінансового року ревізійна комісія  (ревізор) готує висновок, в якому  міститься  інформація про: - підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період; - факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської  діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.

Таким чином, ревізійна комісія акціонерного товариства відповідно до покладених на неї завдань контролює та перевіряє фінансово-господарську діяльність правління акціонерного това, дотримання ним вимог статуту акціонерного това та внутрішніх нормативних актів.

 

ВИСНОВКИ

 

 

Резюмуючи усе вищесказане, хочеться відзначити, що в роботі були розкриті, поставлені завдання.

У пункті 1.1. визначивши поняття та ознаки акціонерних товариств можна зробити висновок про те, що акціонерне товариство - одна з найбільш складних організаційно-правових форм підприємства. Акціонерним вважається господарське товариство, статутний капітал якого поділено  на  визначену  кількість  акцій  однакової номінальної  вартості,  корпоративні  права за якими посвідчуються акціями.

У пункті 1.2. розглянувши  акціонерні товариства за типом, можна визначити , що вони  поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Розглянувши у розділі 2 правове регулювання питань управління акціонерним товариством можна сказати, що до органів управління акціонерних товариств в Україні відносяться загальні збори, наглядова рада, виконавчий орган, ревізійна комісія.

Розглянувши у п.2.1. властивості загальних зборів як вищого органу управління, можна зазначити, що вони проявляються в тому, що їх компетенції віднесені найважливіші питання діяльності товариства (збільшення та зменшення статутного капіталу, внесення змін до статуту товариства, обрання та відкликання наглядової ради, формування виконавчого органу, припинення акціонерного товариства, тощо).

Виконавчий орган акціонерного товариства, проаналізований в п. 2.3. роботи, керує поточною діяльністю товариства. Але управління компанією і контроль за дотриманням інтересів акціонерів – це безперервний процес, здійснювати який не можливо раз на рік. Тому, в перервах між проведенням загальних зборів акціонерів наглядова рада покликана представляти інтереси акціонерів та контролювати діяльність правління. Таким чином, розглянута в.п.2.2. наглядова рада є тим органом, який визначає стратегічну політику товариства та здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу.

Що стосується ревізійної комісія, то вона як орган, що здійснює тільки контрольні функції, є контролюючим органом акціонерного товариства.

Отже, доходимо висновку, що управління акціонерним товариством визначається як діяльність органів управління товариства, направлена на збереження організаційної єдності товариства та досягнення цілей його утворення, яка здійснюється відповідно до законодавства, статуту, внутрішніх документів. Особливістю управління акціонерним товариством є те, що право на управління в ньому кореспондується з правом власності на акцію, яка, в свою чергу надає її власнику певні права. Основною функцією управління акціонерним товариством є забезпечення узгодженості та координації діяльності органів акціонерного товариства для досягнення мети його створення.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: монографія / І.М. Кучеренко. – К.: Аста, 2004. – 328 с.
2. Вінник О.М. Акціонерне право: навч. посіб. / О.М. Вінник, В.С. Щербина- К.: Атіка, 2000. – 544 с.
3. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008  № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. - №50-51. – Ст. 384
4. Хозяйственное право: учебник / под ред. В.К. Мамутова. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с.
5. Вінник О.М. Науково-практичний коментар Закону України «Про акціонерні товариства» / О.М. Вінник // Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 2009. - №9. – 312 с.
6. Корпоративне управління: монографія / за ред.. І. Спасибо-Фатєєвої. – Х.: Право, 2007. – 500 с.
7. Корпоративне право України: підручник / за ред.. В.В. Луця. – К.: Юринком Інтер, 2010. – 384 с.
8. Гайдай Н. Чинне законодавство щодо органів управління АТ. Основні зміни / Н. Гайдай // Юридична газета. – 2011. - №18-19. – С. 10
9. Щербина В.С. Господарське право України: підручник / В.С. Щербина. – 4-е видання, перероб. і доп.. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 640 с.
10. Кибенко Е.Р. Научно-практический комментарий Украины "О хозяйственных обществах" / Е.Р. Кибенко . – Харьков: Эспада, 2000. – 440 с.
11. Кибенко Е. Наблюдательный совет акционерного общества: функции, порядок формирования, компетенція/ Е. Кибенко, Т. Доля // Підприємництво, господарство і право.- 2006. - №10. – с. 25-27
12. Керніцькій А. Права акціонерів, шляхи і ступінь їх захисту / А. Керніцький // Юридичний журнал. – 2006. - №8. – С.64 - 66
13. Коташевська Т. Публічні і приватні – замість ВАТ і ЗАТ. Коментарі до Закону «Про акціонерні товариства» / Т. Коташевська // Юридичний журнал. – 2009. - №3. – С.32 - 34
14. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Очерки акционерного права Украины: монографія / А.Я. Пилипенко. – К.: МАУП, 1995.- 72 с.
15. Кибенко Е.Р. Корпоротивное право Украины: учебное пособие / Е.Р. Кибенко. – Харьков: Эспада. 2001. – 288 с.
16. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІП // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №5-6. – Ст. 30
17. Смолин Г.В. Господарське право України. Особлива частина: навчальний посібник / Г.В. Смолин. – Львів: Магнолія, 2010. – 672 с.
18. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / за ред. В. К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 824 с.
19. Небава В. Теорія корпоративного управління: вузлові питання: навчальний посібник / В. Небава. – К.: Атіка, 2008. – 456 с.