Акціонерне товаритсво

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП…………………………………………………………………..…….3

 

РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА ТИПИ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ………..5

1.1. Поняття та ознаки акціонерних товариств ………..…………….5

1.2. Типи акціонерних товариств……..………………..………….…..9

 

РОЗДІЛ 2 ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ…………………………………………………………….13

2.1. Загальні збори акціонерного товариства………………………..13

2.2. Наглядова рада акціонерного товариства……………….…….19

2.3. Виконавчий орган акціонерного  товариства…………………….25

2.4. Ревізійна комісія  акціонерного товариства……………………. 29

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….32

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….34

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми дослідження. Світова історія та практика свідчать про те, що найбільш розповсюдженою та ефективною формою спільної участі для здійснення підприємницької діяльності шляхом об'єднання капіталів, є акціонерні товариства. Акціонерне товариство - одна з найбільш складних організаційно-правових форм підприємства.

Управління акціонерним  товариством здійснюється його органами, через них товариство набуває цивільні права та обов'язки, а тому порядку їх утворення та діяльності надається велике значення. Право активно впливає на суспільні відносини і від рівня правових досліджень залежить розвиток економічних відносин в країні, учасниками яких виступають й акціонерні товариства. Внаслідок цього виникає необхідність визначити теоретичну базу, на якій будуються відносини з управління акціонерним товариством, встановити підстави виникнення у акціонера права на управління акціонерним товариством, порядок реалізації цього права та його припинення. Результати дослідження дозволять виявити шляхи найбільш ефективного управління акціонерним товариством.

Отже актуальність дослідження  полягає у тому, що у зв’язку  з розвитком ринкових відносин в  Україні така форма організації підприємницької діяльності набуває все більшого значення. І тому, без сумніву, важливим є набуття відповідних знань щодо правового регулювання їх діяльності. Крім того, існуючі акціонерні товариства зіштовхуються у своїй діяльності з низкою проблем, які потребують подальшого законодавчого врегулювання. Це також стосується організації управління акціонерного товариствами.

Дане курсове дослідження  було здійснене за допомогою наукової літератури таких авторів, як Вінник О.М., Кибенко Е.Р., Піліпенко А.Я., Щербіна В.С.та інших, однак комплексних досліджень господарсько-правового статусу акціонерного товариства не проводилося. Вищезазначене свідчить про актуальність теми і доцільність проведення дослідження за обраною темою.

Метою роботи є проведення комплексного аналізу правовідносин щодо управління акціонерним товариством, утворення та діяльності органів акціонерного товариства.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні  задачі:

- визначити поняття і основні ознаки акціонерного товариства;

- розглянути типи акціонерних  товариств;

- дослідити коло питань, що належать до компетенції  загальних зборів акціонерного  товариства, наглядової ради, виконавчого  органу, ревізійної комісії;

Об'єктом дослідження  є суспільні відносини, які виникають при управлінні акціонерним товариством.

Предметом дослідження  є управління акціонерними товариствами.

Методи дослідження. Методи дослідження, що використовувалися у процесі роботи: історико-правовий - при дослідженні розвитку акціонерних товариств; системно-функціональний - при визначенні основних правових засад правового регулювання функціонування органів акціонерного товариства; формально-логічний і логіко-юридичний – для аналізу відповідного законодавства.

Відповідаючи  вибраній темі, поставленим цілям  і завданням курсова робота складається з вступу, основної частини і висновку, містить 34 сторінки і 19 джерел використаної літератури. Список джерел використаної літератури містить законодавчі акти та науково-теоретичні джерела, що використовувались для написання курсової роботи.

 

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

 

1.1. Поняття  та ознаки акціонерних товариств 

 

 

Акціонерні товариства виникли в середині XIX ст., у період загальної індустріалізації економіки для задоволення колосальної потреби великих суднобудівних, залізничних і промислових підприємств. Чимало великих сучасних підприємств користуються послугами акціонерних товариств для фінансування власних технічних проектів.

Акціонерне товариство - одна з найбільш складних організаційно-правових форм підприємства. Створюється воно шляхом централізації коштів - об'єднання капіталу різних осіб. У ньому передбачається наявність декількох органів управління, внутрішнього і зовнішнього контролю, органів загальних зборів, розподіл між ними компетенцій, установлення порядку прийняття цими органами рішень, визначення можливості дії від їх імені, визначення відповідальності за заподіяні збитки тощо [1, с. 104].

  В Україні правове положення акціонерних товариств до недавнього часу визначалося статтями 24-49 Закону України «Про господарські товариства», а також статтями ст. 1-23, які регулюють правові основи діяльності всіх видів господарських товариств.

Чинний Закон «Про господарські товариства» 1991 року не забезпечував елементарного захисту прав як великих, так і дрібних акціонерів та не вирішував багатьох питань управління акціонерними товариствами, що призводило до численних корпоративних конфліктів, які негативно позначаються на фінансовому стані та виробничій діяльності підприємств. Від цього страждає міжнародний імідж України в усьому світі.

Недосконалість і прогалини  в чинному законодавстві ускладнюють  нормальну роботу великих інвесторів, ставлять їх у залежність від зривів загальних зборів, судової тяганини та інших перешкод, що чиняться з боку інвесторів [2, с. 64].

Верховна Рада прийняла Закон «Про акціонерні товариства». Закон про акціонерні товариства усуває наявні огріхи законодавства  в сфері корпоративного управління, а також вирішує проблеми забезпечення інтересів акціонерних товариств, акціонерів, кредиторів, працівників і держави в цілому. 

Визначення акціонерного товариства міститься в ст. 3 Закону «Про акціонерні товариства»: «Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено  на  визначену  кількість  акцій  однакової номінальної  вартості,  корпоративні  права за якими посвідчуються акціями» [3].

Особливості правового  статусу товариства виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним  способом формування і функціонування статутного фонду товариства.

З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу: - господарська організація  корпоративного типу, різновид господарського товариства; - приналежність до товариств - об'єднань капіталів, в яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок - сплатити акцію, а персональна участь - трудова, в управління справами товариства - зазвичай є необов'язковою); - мінімальна кількість засновників - акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства; - можливість у засновників (акціонерів) вибору типа АТ - публічне або приватне; - обов'язковість двох засновницьких документів - засновницького договору і статуту; - наявність статусу юридичної особи; - акціонерне  товариство не відповідає  за  зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів  не можуть застосовуватися будь-які санкції,  що обмежують їх права,  у разі вчинення акціонерами протиправних дій; - акціонери не  відповідають  за  зобов'язаннями  товариства  і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій.  До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які  санкції,  що  обмежують  їх  права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами; - акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або  злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство; - товариство створюється без обмеження строку діяльності,  якщо інше не встановлено його статутом; - корпоративний характер управління і відповідна система органів: найвищий орган - загальні збори акціонерів, виконавчий - правління, контрольні - наглядова рада; - можливість залучення значних інвесторів на правах власників привілейованих акцій; - визначення об'єму прав акціонерів залежно від вигляду (класу) акцій (прості або привілейовані), які їм належать; - значна міра державної регуляції діяльності товариства [3].

АТ по своїх ознаках  і правової сутності багато в чому відрізняється від останніх організаційно - правових форм господарських товариств. АТ є об'єднанням капіталів в класичному вигляді, в основу його побудови закладені не лише договірні, але і суто корпоративні принципи. Відмінність АТ від останніх господарських товариств полягає перш за усе в тому, що його статутний фонд має акціонерну природу - розділений на частини рівній номінальній вартості (акції). Але акція - це не лише частина в статутному фонді АТ, але і цінний папір, підтверджуючий доля акціонера в товаристві і витікаючі з цього права. Акція належить акціонерові на праві власності і може купуватися і продаватися, обмінюватися або дарується, закладатися, переходити по спадку, в результаті рішення або вироку суду. Існування акцій як самостійного об'єкту цивільних прав спрямовано на забезпечення свободи руху акціонерів, незалежності існування товариства від зміни у складі акціонерів. Зміни складу акціонерів не відбиваються в засновницьких документах товариства. Склад акціонерів на певну дату визначається за допомогою спеціального документу - реєстру акціонерів (який ведеться реєстратором або депозитарієм) [2, c. 153].

Акція – це цінний папір  без встановленого терміну звернення, який підтверджує пайову участь в  статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в товаристві, дає право його власникові на здобуття частини прибутку  у вигляді  дивіденду,  а також  на участь в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акція  не лише  свідчить про  внесення вкладу в статутній капітал товариства, але і свідчить також про  відсутність  у вкладника  права вимагати повернення цього вкладу.

Акціонерне товариство - організація, створена на основі добровільного  погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску  акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку.

Акціонерні товариства являється юридичними особами, можуть займатися будь – якою підприємницькою  діяльністю, яка не суперечить законодавству  України. Вони мають повну господарську самостійність в питаннях вибору форми управління, реалізації продукції, встановлені цін і оплати праці, використання чистого прибутку, несуть відповідальність по своїм зобов'язанням всіма активами [4, с. 188].

Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної  особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне  містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

До корпоративних акціонерних  товариств належать товариства, які  створені на основі приватизаційного права, тобто Законів України  “Про приватизацію майна державних  підприємств”, “Про приватизаційні папери”, які регулюють порядок перетворення державних підприємств в акціонерні товариства.

 

 

1.2. Типи акціонерних  товариств

 

 

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Акціонерне товариство є найбільш складним в плані правового  регулювання формою функціонування господарського товариства, яка відрізняється  практично по всіх параметрах від  інших видів господарських товариств. Використовувати дану форму доцільно лише для ведення великомасштабного бізнесу.

Поділ АТ на публічні (ПуАТ) і приватні (ПрАТ) відповідає практиці регулювання акціонерних відносин у праві Європейського Союзу. Український законодавець до прийняття Закону «Про акціонерні товариства» оперував іншими поняттями - відкрите /ВАТ і закрите/ ЗАТ (ст. 25 Закону «Про господарські товариства», ст. 81 ГК) товариство. І хоча ст. 81 виключено з ГК на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про акціонерні товариства», ст. 25 Закону ПГТ залишилася (вона втратить чинність через два роки після набуття чинності Законом ПАТ). Хоча ВАТ значною мірою подібні до ПуАТ однак між ними є деякі відмінності: - ПуАТ може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій, ВАТ - відкриту (публічну) підписку на акції [5, с. 36].

Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне.

Зміна типу товариства з  приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Особливостями приватного акціонерного товариства є: - максимальна кількість акціонерів не може бути більшою 100 осіб; - товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. Приватне розміщення акцій - розміщення акцій публічного або приватного акціонерного товариства, при якому акції розміщуються серед заздалегідь визначеного кола фізичних та/або юридичних осіб, кількість яких не перевищує 100 на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, крім акціонерів товариства. Приватне розміщення акцій не вимагає публікації і затвердження Комісією з цінних паперів проспекту емісії акцій, а також публікації звіту про результати розміщення акцій. Натомість товариство, яке здійснює приватне розміщення акцій, зобов'язане надіслати акціонерам і визначеним інвесторам персональні письмові повідомлення про умови розміщення акцій і порядок реалізації акціонерами їх переважного права на придбання акцій.