Загальна характеристика об’єднань громадян

Припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено  шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Реорганізація об'єднання  громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, встановленому ЗУ «Про громадські об'єднання». Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду[14, 263].

 

3. 2. Права та обов’язки об’єднань громадян

Для здійснення статутних  цілей об'єднання має право: 

Вільно поширювати інформацію про свою діяльність; 

Брати участь у виробленні рішень органів державної влади  та органів місцевого самоврядування в порядку та обсязі, передбаченими законодавством;

Проводити збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування; 

Засновувати засоби масової  інформації та здійснювати видавничу  діяльність; 

Представляти і захищати свої права, законні інтереси своїх  членів і учасників, а також інших  громадян в органах державної  влади, органах місцевого самоврядування та громадських об'єднань; 

Здійснювати в повному  обсязі повноваження, передбачені законами про громадські об'єднання; 

Виступати з ініціативами з різних питань суспільного життя, вносити пропозиції до органів державної  влади; 

Брати участь у виборчих кампаніях (у разі державної реєстрації об'єднання і за наявності в статуті даного об'єднання положення про участь його у виборах). 

Законами про громадські об'єднання можуть бути передбачені  додаткові права для конкретних видів громадських об'едіненій.

У своїй діяльності громадське об'єднання зобов'язане: 

Дотримуватися законодавства, загальновизнані принципи і норми  міжнародного права, що стосуються сфери  його діяльності, а також норми, передбачені  його статутом і іншими установчими  документами; 

Щорічно публікувати  звіт про використання свого майна або забезпечувати доступність ознайомлення з вказаним звітом, інформувати орган, що реєструє об'єднання про продовження своєї діяльності з вказівкою дійсного місця знаходження постійно діючого керівного органу, його назви і даних про керівників об'єднання і відомостей, що включаються до єдиного державного реєстру юридичних осіб; 

Надавати за запитом  органу, що реєструє об'єднання, а також  річні та квартальні звіти про  свою діяльність в обсязі відомостей, що надаються в податкові органи; 

Допускати представників  органу, що реєструє об'єднання, на проведені  громадським об'єднанням заходи, а  також сприяти представникам  реєструючого громадського об'єднання, в ознайомленні з діяльністю об'єднання. 

Громадські об'єднання  можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише остільки, оскільки це служить досягненню статутної мети, заради якої вони створені, і відповідати цій меті [16, 300].

Держава забезпечує дотримання прав і законних інтересів громадських  об'єднань, надає підтримку їх діяльності, законодавчо регулює надання їм податкових та інших переваг. 

3.3. Відповідальність за порушення чинного законодавства

  Об’єднання громадян – це добровільне громадське формування, яке створюється на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод, для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Право громадян на свободу об’єднання є невід’ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини і гарантується Конституцією та законодавством України.

     Однак, в процесі реалізації своїх прав, громадяни інколи забувають про свої обов’язки, що призводить до порушення чинного законодавства. А об’єднання громадян, як суб’єкти різноманітних правовідносин, у разі порушення вимог правових приписів, несуть юридичну відповідальність. Тобто, громадські та інші організації, як учасники адміністративних відносин, у випадку порушення законодавства про об’єднання громадян зазнають певних стягнень: попередження, штраф, тимчасова заборона (зупинення) діяльності, примусовий розпуск (ліквідація) об’єднання громадян [10, 239].

     Попередження – стягнення, яке виноситься відповідним легалізуючим органом в письмовій формі при вчиненні об’єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов’язкового застосування іншого виду стягнення.

   Штраф – накладається в судовому порядку в разі грубого або систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалізуючого органу або прокурора.

    Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян – здійснюється судом на строк до трьох місяців з метою припинення незаконної діяльності об’єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора.

   Стягнення може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо. За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців.

     При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об’єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі.

     Примусовий розпуск (ліквідація) об’єднання громадян застосовується в разі:

– коли метою діяльності об’єднань громадян є зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави; підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; розпалювання національної та релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини;

– продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом;

     Суд одночасно також вирішує питання і про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об’єднання громадян, яке примусово розпускається.

    Про ліквідацію об'єднання громадян реєструючий орган протягом п’ятнадцяти днів, після набрання рішенням суду законної сил, повідомляє у засобах масової інформації. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних об’єднань громадян на території України приймається Конституційним Судом України.

     Державний контроль за діяльністю об’єднань громадян здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України. Органи, що проводять легалізацію об’єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Представники цих органів мають право бути присутніми на заходах, що проводяться об’єднаннями громадян, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення. Нагляд за виконанням та додержанням законності об'єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури.

     Посадові особи об’єднань громадян за порушення законодавства про об’єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільну-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність [13, 440].

   Наприклад, згідно ст. 186-5 Кодексу про адміністративні правопорушення може бути накладено штраф від 25 до 130 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, об'єднання громадян – це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Відповідно до ст. 36 Конституції України, Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для спільного здійснення або захисту своїх прав та свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я, населення або захисту прав та свобод інших людей.

Найпоширенішими видами об'єднань громадян є: політичні партії; громадські організації; профспілки; релігійні організації; творчі спілки та інші.

Взаємовідносини держави  та об'єднань громадян носять виключно правовий характер. Це проявляється в  законодавчому закріпленні правового  статусу об'єднань громадян низкою нормативно-правових актів. Основними  серед них є ЗУ «Про громадські об'єднання», а також ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Діяльність деяких об'єднань громадян, у тому числі кооперативних організацій, комерційних фондів, органів громадської самодіяльності, регулюють відповідні законодавчі акти.

На міжнародному рівні право громадян на об'єднання закріплене в Загальній декларації прав людини, а також Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Об'єднання громадян функціонують на підставі статуту (положення), який не повинен суперечити законодавству  України.

Для здійснення цілей  і завдань, визначених у статутних  документах, зареєстровані об'єднання  громадян користуються правом:

• виступати учасником  цивільно-правових відносин, набувати майнових і немайнових прав;

• представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

• брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

• ідейно, організаційно  та матеріально підтримувати інші об'єднання  громадян, надавати допомогу в їх створенні;

• створювати установи та організації;

• одержувати від органів  державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

•   вносити пропозиції до органів влади і управління;

• розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі,               засновувати засоби масової інформації.

Контроль за дотриманням  об'єднаннями громадян положень статуту  здійснюють органи, що проводять легалізацію. Нагляд за виконанням і дотриманням законності здійснюють органи прокуратури.

Якщо об'єднання громадян порушує законодавство, то до нього  можуть бути застосовані такі стягнення: попередження; штраф; тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності; тимчасова заборона (зупинення) діяльності об'єднання в цілому; примусовий розпуск (ліквідація).

Таким чином, на останок слід сказати, що уся система прав і обов'язків, їх співвідношення, зумовлені об'єктивними потребами та інтересами суспільства, з одного боку, і інтересами громадянина і людини, з іншого.

Право громадян на свободу  об'єднання - їх невід'ємне право, яке  гарантоване не тільки міжнародними угодами, а й Конституцією України  та законодавством.