Виконання цивільних обов"язків

Якщо використання недоброякісного  або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків¹⁶.

Тобто, якщо замовник отримав попередження про обставини, зазначені у ст. 847 ЦК, він зобов'язаний усунути ці обставини, якщо вони загрожують якості або придатності результату роботи. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник отримує право на розірвання договору шляхом вчинення одностороннього правочину - передання (надіслання) замовникові заяви про відмову від договору. Але обов'язку відмовитися від договору за таких обставин підрядник, за загальним правилом, не несе. Тому за неналежну якість роботи, викликану не усуненням замовником обставин, про які підрядник попередив замовника, підрядник не відповідає. А замовник має прийняти таку роботу, якщо тільки він не доведе, що неналежна якість роботи є наслідком дій чи бездіяльності підрядника, а не замовника. Цей висновок потверджується ст. 855 ЦК.

На відміну від викладеного ч. 1 ст. 848 ЦК підрядник несе обов'язок відмовитися від договору підряду у випадках, коли використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог. Під іншими вимогами, тут розуміються інші публічні вимоги, що ставляться до виконавців відповідних робіт. Зазначений обов'язок має не тільки публічно-правовий, а і цивільно-правовий зміст. Тому його невиконання тягне цивільно-правові наслідки для підрядника, в тому числі і перед замовником. Проте, в силу ст. 855 ЦК підрядник не позбавляється права на плату за виконану роботу і в таких випадках.

Звільнення від обов’язку  може встановлюватися і в зв’язку  з обставинами, за які ні одна із сторін не відповідає. Наприклад, відповідно до ст. 156 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ)  кожна із сторін вправі  відмовитися  від  договору  морського перевезення вантажу без відшкодування іншій  стороні  зв'язаних із цим збитків у таких випадках, що виникли до відходу судна з порту:

     1) воєнних або  інших дій, що  можуть  загрожувати   небезпекою  
захоплення судна або вантажу;

     2) блокади порту  відправлення або призначення;

     3) затримання  судна за розпорядженням властей  з причин, що не  
залежать від сторін договору;

     4) залучення  судна для спеціальних потреб  держави;

     5) заборони  керівництвом порту вивозу  з   порту  відправлення  
або  ввозу  в  порт  призначення   вантажу,    призначеного    для  
перевезення.

     Випадки, передбачені  у пунктах 3, 5 цієї  статті,  не  можуть  
бути підставою для  відмови  від  договору  морського  перевезення  
вантажу без відшкодування іншій  стороні  збитків,  якщо  затримка  
передбачається короткочасною.

     У випадках, передбачених у цій  статті,  перевізник  не  несе  
витрат, пов'язаних з розвантаженням.

Згідно зі ст. 157 КТМ  кожна із сторін  внаслідок  настання  будь-якої  з  обставин, зазначених у  статті  156  цього  Кодексу,  може  відмовитися  від  
договору  також  під  час  рейсу.  У  цьому  випадку    відправник відшкодовує перевізнику всі зазнані останнім витрати щодо вантажу,  
у тому числі  витрати, пов'язані з розвантаженням, а  також  фрахт пропорційно фактичній дальності перевезення вантажу.

Висновки

 

Таким чином, підбиваючи підсумки, треба зазначити, що цивільно-правовий обов’язок – це забезпечена законом необхідність певної поведінки особи, яка спрямована на здійснення відповідного суб’єктивного права.

Виконання цивільно-правового  обов’язку здійснюється особисто уповноваженою  особою або суб’єктом зобов’язання, наприклад, боржником.  
Якщо уповноважена особа сама замість суб’єкта зобов’язання виконує обов’язок, то на зобов’язану особу покладається обов’язок по відшкодуванню витрат, що зазнала уповноважена особа. Важливим принципом виконання цивільних обов’язків є принцип належного виконання зобов’язань.

Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Засоби заохочення з метою виконання обов'язків в цивільному праві є таким явищем, що зустрічається рідко. Але ж воно існує. Так, ст. 149 КТМ передбачає, що угодою сторін може бути встановлена винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) судна до закінчення стадійного часу - диспач. Як заохочення слід кваліфікувати і правову конструкцію, що сформульована в ч. 3 ст. 883 ЦК: якщо підрядник за договором будівельного підряду сплатив неустойку за порушення строків виконання окремих робіт, але всі роботи щодо об'єкту в цілому він виконав до встановленого договором граничного терміну, неустойка підлягає поверненню підрядникові. Заохочення може встановлюватись і в інших випадках. Правда, практика встановлення заохочень договорами поширення не набула. Зазвичай і законодавством, і договором встановлюються санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Звільнення від обов'язку можливе на підставі актів цивільного законодавства та договору.

Треба підкреслити, що виконання цивільно-правових обов’язків займає важливе місце в системі правового регулювання. Адже сукупність суб’єктивних прав і юридичних обов’язків обумовлює правовий статус особи. Без належного виконання юридичних обов’язків неможлива реалізація суб’єктивного права уповноваженої особи.

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №№ 40-44. - Ст. 356.
3. Доліненко Л.О. та ін. Цивільне право України: Навч. посібник для вузів. – К.: Кондор, 2006. – 398 с.
4. Заіка Ю.О. Українське цивільне право: навч. посібник / Ю.О. Заіка. - 2-е вид., змінене і доп. - К.: Правова єдність, 2008. – 368 с.
5. Майданик Р. Цивільні відносини: поняття та види // Право України. - 2009. - № 8. - С. 20-27
6. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4-х т. Т. 1 / А.Г. Ярема, В.Я. Крабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. - К.: А.С.К.; Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2005. – 697с.
7. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4-х т. Т. 2 / А.Г. Ярема, В.Я. Крабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. - К.: А.С.К.; Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2005. – 797с.
8. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4-х т. Т. 3 / А.Г. Ярема, В.Я. Крабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. - К.: А.С.К.; Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2005. – 899с.
9. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посібник. – К.: Знання,  2005. – 544 с.
10. Підопригора О.А. та ін.. Цивільне право України: Правові основи підприємництва. – К.: Право, 1994. – 268 с.
11. Погрібний С.О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України. – К.: Правова єдність, 2009. – 304 с.
12. Попов Ю. Поняття забезпечення виконання зобов’язань // Право України. – 2008. - № 6. – С.119-121
13. Породько В. Межі та обмеження суб'єктивних цивільних прав громадян: розмежування понять // Право України. - 2009. - № 7. - С. 118-124
14. Силенко Л.М. Цивільне право України: Навч. посібник. Ч. 1. - К.: Алерта, 2004. – 488 с.
15. Харитонов Є.О. Вступ до цивільного права України: Навч. посібник для вузів. - К.: Істина, 2006. – 369 с.
16. Цивільне право України: Загальна частина: Загальні положення. Особисті немайнові права фізичної особи. Речове право. Спадкове право. Загальні положення про зобов'язання і договори: Підручник для вузів/ Ред. І.А. Бірюков,  Ю.О. Заіка. - К.: КНТ, 2006. – 573 с.
17. Цивільне право України: навч. посібник / за ред.. Р.О.Стефанчука. – К.: Правова єдність, 2009. – 536 с.
18. Цивільне право України: підручник: у 2-х  кн. Кн.1  / За ред.. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 736 с.
19. Цивільне та сімейне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонова, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Правова єдність, 2009. – 968 с.
20. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ред. Є.О.Харитонов, О.І.Харитонова, Н.Ю.Голубєва. – К.: Правова єдність, 2008. – 740 с.

¹ Цивільне та сімейне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонова, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Правова єдність, 2009. – С.245

² Цивільне та сімейне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонова, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Правова єдність, 2009. – С.246

³ Майданик Р. Цивільні відносини: поняття та види // Право України. - 2009. - № 8. - С. 20

⁴ ТАМ САМО

⁵ Доліненко Л.О. та ін. Цивільне право України: Навч. посібник для вузів. – К.: Кондор, 2006. – С.41

⁶ Грибанов В.П. Осуществление и защита  гражданських прав. – М.: Статут, 2001. – С.242

⁷ Курбатов А.Я. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании предпринимательской деятельности. – М.: ЮрИнфоР, 2001. – С.72-73

⁸ Цивільне право України: навч. посібник / за ред.. Р.О.Стефанчука. – К.: Правова єдність, 2009. – С.212

⁹ Цивільне право України: Загальна частина: Загальні положення. Особисті немайнові права фізичної особи. Речове право. Спадкове право. Загальні положення про зобов'язання і договори: Підручник для вузів/ Ред. І.А. Бірюков,  Ю.О. Заіка. - К.: КНТ, 2006. – С.124

¹⁰ Погрібний С.О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України. – К.: Правова єдність, 2009. – С.28

¹¹ Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4-х т. Т. 1 / А.Г. Ярема, В.Я. Крабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. - К.: А.С.К.; Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2005. – С35

¹² Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4-х т. Т. 1 / А.Г. Ярема, В.Я. Крабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. - К.: А.С.К.; Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2005. – С.36

¹³ Заіка Ю.О. Українське цивільне право: навч. посібник / Ю.О. Заіка. - 2-е вид., змінене і доп. - К.: Правова єдність, 2008. – С.38

¹⁴ Доліненко Л.О. та ін. Цивільне право України: Навч. посібник для вузів. – К.: Кондор, 2006. – С.129

¹⁵ Цивільне право України: Загальна частина: Загальні положення. Особисті немайнові права фізичної особи. Речове право. Спадкове право. Загальні положення про зобов'язання і договори: Підручник для вузів/ Ред. І.А. Бірюков,  Ю.О. Заіка. - К.: КНТ, 2006. – С.266

¹⁶ Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4-х т. Т. 1 / А.Г. Ярема, В.Я. Крабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. - К.: А.С.К.; Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2005. – С.37