Правовая охрана копмьютерных программ

 Передача майнових  прав автора (чи іншої особи,  яка має авторське право) оформляється авторським договором. Згідно із ст. 32 Закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Проте поняття «авторський  договір» у чинному законодавстві Україні наразі відсутнє. Щоправда, в ст. 1107 ЦК України закріплений перелік договорів, на підставі яких здійснюється розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. До цих договорів належать: 1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. У п. 2 цієї статті ЦК України також закріплено, що договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору (за винятком передбачених законом випадків) такий договір вважається нікчемним. «Обгорткова» ліцензія Як відомо, нині набула поширення практика укладання договору на використання комп’ютерних програм шляхом натискання кнопки «ОК» під текстом ліцензії або проставлянням «галочки», що засвідчує згоду користувача з умовами ліцензії.

Тобто більшість примірників  комп’ютерних програм розповсюджується разом із так званою «обгортковою»  ліцензією, яка не передбачена ні Законом, ні ЦК України. Виникає запитання: якщо чинним законодавством передбачено, що передача (відчуження) майнових прав суб’єктів авторського права та передача права на використання твору здійснюється на основі договорів, що мають вчинятись у письмовій формі, то чи можна сприймати «обгорткову» ліцензію як договір? Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Чи можна вважати натискання кнопки «ОК» під текстом ліцензії або проставляння «галочки» підписом особи, котра хоче використовувати комп’ютерну програму? Відповідь на це запитання можна знайти в ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», у ст. 6 якого наголошується, що електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. А ідентифікувати особу, яка поставила «галочку» або натиснула кнопку «ОК», неможливо. Свої роз’яснення з цього питання надали Міністерство освіти і науки України спільно з Державним департаментом інтелектуальної власності, які в своєму листі від 16 травня 2005 р. № 16-09/2127 зазначили, що примірники комп’ютерних програм, які розповсюджуються разом з так званою «обгортковою» ліцензією, умови якої, що можуть бути викладені, зокрема, у самих примірниках програм, регулюються ст. 634 ЦК України про договір приєднання. Відповідно до цієї статті договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладено лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору «в цілому» без зміни його окремих положень і акцепт таких договорів здійснюється, зокрема, користувачем комп’ютерної програми шляхом будь-яких дій, що свідчать про використання програми у будь-який спосіб. «Для правомірного використання комп’ютерної програми у своїй діяльності покупець повинен отримати ліцензію або укласти один із наведених договорів з автором комп’ютерної програми чи з особою, яка правомірно володіє авторськими майновими правами на таку комп’ютерну програму. А під час придбання ліцензійних примірників комп’ютерних програм або примірників програм вільного користування покупець має отримати від продавця документальне підтвердження правомірності використання комп’ютерних програм, якими слугуватимуть саме перераховані ліцензії та договори. Крім того, слід пам’ятати, що примірники комп’ютерних програм, які реалізуються на дисках для лазерних систем зчитування (CD-дисках), обов’язково мають бути марковані контрольними марками.

При використанні комп’ютерних програм відповідно до вимог законодавства  у сфері авторських прав користувачі  зобов’язані дотримуватися певних умов, визначених у ліцензії чи в  ліцензійному договорі, або в іншому договорі щодо розпорядження майновими  правами інтелектуальної власності. Комп’ютерні програми можуть використовуватись  виключно в обсязі, формі та способом, вказаними в зазначених договорах (ліцензіях)», – йдеться в листі МОН та ДДІВ. Наявність «обгорткових» ліцензій можна пояснити й іншим чином. «Є ще більш дієвий спосіб – розглядати «обгорткову» ліцензію як односторонню угоду», – каже Андрій Євков.

При цьому можна посилатись як на ЦК України, так і на Закон. Так, Закон містить таке поняття, як інформація про управління правами. Це – інформація, зокрема в електронній (цифровій) формі, що ідентифікує об’єкт авторського права і (або) суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об’єкт авторське право і (або) суміжні права, або інформація про умови використання об’єкта авторського права і (або) суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, в яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до примірника об’єкта авторського права і (або) суміжних прав або вміщений у нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома. А ст. 202 ЦК України передбачає, що односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Враховуючи викладене, можна стверджувати, що якщо законодавство України й не містить норм, які б прямо закріплювали такий вид договору, як «обгорткова» ліцензія, то його наявність, хоч і опосередковано, все ж таки регулюється нормами Закону та ЦК України.

 

 

3. Проблема правової  охорони комп’ютерних програм

Питання правової охорони  та захисту комп'ютерного програмного  забезпечення є найбільш суперечливим та конфліктним у світовій юридичній практиці. Проблема правової охорони комп'ютерного програмного забезпечення зумовлюється тим, що на нинішньому етапі розвитку інформаційних технологій виникла низка протиріч між якісно новим станом світового ринку програмного забезпечення, який має найвищі темпи зростання, с надзвичайно динамічним і одним із найбільш перспективних сегментів сучасної економіки, та існуючими механізмами і методами його правового регулювання, які в більшості випадків не здатні адекватно реагувати на зміни, викликані появою й інтенсивним розвитком інформаційних технологій, а також відсутністю належної теоретичної та законодавчої бази, що не сприяє ефективному вирішенню цих проблем.

В Україні законодавчо  передбачений вид охорони комп'ютерних  програм  за допомогою механізму  авторського права, за аналогією  з літературними творами. Однак  усе частіше висловлюються пропозиції про необхідність патентної охорони комп'ютерних програм за аналогією з винаходами. Розглянемо переваги і недоліки обох способів.

Переваги охорони за допомогою  механізму авторського права:

1. Презумпція авторства:  авторське право на комп'ютерну  програму виникає при її створенні  і для його реалізації не  потрібно обов'язкової реєстрації  програми. Реєстрацію можна здійснити  за бажанням автора, вона має  формальний характер і не вимагає  багато часу.

2. Тривалий термін дії  авторського права (в Україні  – протягом всього життя автора  та ще 70 років після його смерті). Але користь від такого тривалого терміну дії незначна, тому що ринок програмного забезпечення стрімко розвивається і кожний рік або два виходять нові версії програм.

Недоліки охорони за допомогою  механізму авторського права:

1. Згідно ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права": "правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі." Таким чином, можна, змінивши, наприклад, оформлення програми, але не змінюючи її суті, одержати зовсім новий об'єкт охорони.

2. Не  коректним є порівняння  комп'ютерних програм із літературними  творами. На відміну від літературних творів, текст комп'ютерної програми (вихідний чи об'єктний код) не мають самостійної цінності без можливості їх застосування в комп'ютері.

3. Програмісти використовують  вже готові шаблонні конструкції,  які є в середовищі розробки. З огляду авторського механізму охорони, будь-яка програма, створена в середовищі розробки (а це 80-90% від загальної кількості програм у світі), може вважатися складеним твором, з чим важко погодитися.

4. У прийнятій системі  авторського права відсутній  контроль новизни і рівня створюваних програмних продуктів та алгоритмів, на яких вони базуються. Цей факт сприяє як зазначеному перенасиченню ринку програмного забезпечення і плагіату ідей, так і випуску виробниками програмного забезпечення неякісної продукції.

Всі ці недоліки можуть виступати підставою для порушення питання щодо правомірності віднесення програм до об'єктів авторського права.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

За допомогою опрацьованого  матеріалу, ми взмозі зробити наступні висновки: в першу чергу потрібно наголосити на недосконалості саме цього інституту в охороні прав на комп’ютерні програми. Вбачається доцільним запозичення досвіду зарубіжних країн, які використовують комплексний механізм охорони з окремими елементами патентного права. Також пропонується доповнити Закон України «Про авторське право і суміжні права» спеціальним розділом про охорону комп’ютерних програм, де викласти значення термінів, що стосуються їх охорони, законодавчо закріпити право на державну реєстрацію комп’ютерних програм і процедуру його здійснення. Важливо додати положення про те, що закон не застосовується до мов програмування, синтаксису, алгоритмів комп’ютерних програм, які використовуються при їх створені. А також слід закріпити права законного користувача на виготовлення копії комп’ютерної програми.

Україна має сформувати гнучкий  підхід до охорони комп'ютерних програм, який би не суперечив її зобов'язанням, однак надав можливість залучення норм патентного права при охороні комп'ютерних продуктів. Для ефективної охорони комп'ютерних програм в законодавстві слід передбачити не лише можливість охорони зазначеного об'єкту інтелектуальної власності нормами авторського та патентного права, а також розробити типові договори на створення і використання комп'ютерних програм, які доцільно виділити в окрему групу договорів в Цивільному кодексі України.

Законодавство про недобросовісну конкуренцію, охорону комерційної  таємниці необхідно доповнити спеціальними нормами, спрямованими на запобігання  неправомірного використання й відтворення комп'ютерних програм. Використання алгоритмів, реалізованих у комп'ютерній програмі, може бути визнане неправомірним, якщо такий алгоритм є конфіденційною інформацією, а тому підпадає під законодавство про комерційну таємницю. Очевидним залишається той факт, що охорона комп'ютерних програм має бути комплексною.

Законодавство України слід розширити спеціальним законом  про охорону прав на комп'ютерні програми, який визначить об'єкти комп'ютерної  програми, що підлягають охороні в межах законодавства про авторське право; об'єкти винаходів при патентуванні комп'ютерних програм, законодавчо закріпивши сферу дії патентної охорони щодо процесів комп'ютерної програми; закріпити право на державну реєстрацію комп'ютерних програм з визначенням процедури її здійснення та передбачити ведення реєстру; додати положення про те, що імпорт, виготовлення, поширення й використання апаратних засобів, метою яких є зняття технічного захисту з комп'ютерних програм, є незаконними; закріпити права законного користувача програми на виготовлення її копій, дозволених ліцензійною угодою, або ж однієї копії за умови, що така копія необхідна для використання програми. В межах Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу доцільно розробити, відповідно, адміністративні та кримінальні заходи, спрямовані на попередження і невідкладне припинення контра- фактних дій.

 Врахування зазначених  рекомендацій при формуванні  національного режиму охорони  комп'ютерних програм сприятиме  розвитку комп'ютерної індустрії  та підвищенню рівня економіки України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Закон України «Про  авторське право і суміжні  права». Документ № 3792-12 вiд 06.01.2004 [Електроний ресурс] /Портал Верховної Ради України. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3792-12&print=1

2. Закон  України «Про  охорону прав на винаходи і  корисні моделі». Документ №  3687-12 вiд 07.07.2009 [Електроний ресурс]/Портал Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3687-12

3. Закон  України «Про  охорону прав на промислові  зразки». Документ № 3688-12 вiд  25.06.2003 [Електроний ресурс] / Портал  Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3688%2D12&p=1092684383699237

4. Негрескул В. Ліцензійне  програмне забезпечення. Правовий режим користування / В. Негрескул // Юридичний журнал. – 2003. – № 3. – С. 48–55.

5. Мещерякова Н. Комп’ютерна  програма – це власність, і  зазіхання на неї протиправні  [Електронний ресурс] / Н. Мещерякова. – Режим доступу: http://www.intelect.org.ua/index.Часопис Академії адвокатури України – #14 (1’2012) | 05 © О.Р. Полегенька, 2012 © Академія адвокатури України, 2012

6. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 р., № 3769-XII (зі змінами та доповненнями станом на 07.07.2009 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 33.

7. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (зі змінами та доповненнями станом на 22.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

8. Красноступ Г. Особливості цивільно-правової системи захисту комп’ютерних програм в Україні [Електронний ресурс] / Г. Красноступ. – Режим доступу: http://www.bezpeka.com/ua/lib/spec/low/ art646.html