Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

Комплект індивідуальних дозиметрів ДП - 24 складається з зарядного  устрою ЗД-5 і п’яти дозиметрів ДКП-50-А. Маса комплекту без джерела живлення 3 кг.

На воєнний час:

- одноразове опромінення протягом  перших 4 діб - 50 рад;

- багаторазове опромінення протягом  З0 діб - 100 рад;

- багаторазове опромінення протягом 3 місяців - 200 рад;

- багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад. 

 

 

 

 

3. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ  ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЯХ НА  ХІМІЧНО – НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ

Під оцінкою хімічної обстановки розуміють: визначення масштабів і характеру  хімічного зараження приземних  шарів атмосфери і місцевості, аналіз їх впливу на персонал та населення, яке проживає поблизу об’єкта.

Первинна хмара – хмара СДОР, яка утворюється в результаті миттєвого( 1-3 хв.) переходу в атмосферу  частини вмісту ємності зі СДОР при  її руйнуванні.

Вторинна хмара – хмара СДОР, яка утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з поверхні.

Оцінка обстановки це:

• визначення меж осередків хімічного ураження, площі зон зараження і типу СДОР (сильнодіючої отруйної речовини);
• визначення глибини поширення зараженого повітря;
• визначення стійкості СДОР на місцевості і техніці;
• визначення часу перебування людей в засобах захисту;
• визначення ймовірних втрат робітників, службовців, населення і о/с невоєнізованих формувань у осередках хімічного ураження.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є: місце аварії, вид СДОР, кількість СДОР, метеоумови – напрямок , швидкість вітру, температура повітря, ступень вертикальної стійкості повітря.

Їх три ступені стійкості:

Інверсія - приземний шар повітря холодніший верхнього, що не дозволяє переміщенню повітря по висоті, посилює вражаючу дію СДОР. Переважно виникає у вечірній час за 1 час до заходу сонця.

Ізотермія – характеризується стабільною температурою повітря. Виникає в похмуру погоду, а також ранком і вечером як перехід від конверсії і навпаки.

Конверсія – приземний шар повітря нагрітий сильніше ніж верхній, що призводить до перемішування шарів повітря. Виникає через 2 години після сходу сонця і руйнується за 2-2,5 години до його заходу. Зменшує вражаючу дію СДОР.

Поширені два способи визначення глибини зараження СДОР.

Перший спосіб використовуються в  територіальних управліннях з НС та на об’єктах де використовуються СДОР з допомогою коефіцієнтів :

К₁ – залежить від умов зберігання СДОР;

К₂ – залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР;

К₃ – рівний відношенню порогової токсодози даного СДОР;

К₄ – враховує швидкість вітру;

К₅ – ступень вертикальної стійкості повітря : інверсія – 1, ізотермія – 0,23,

конверсія – 0,08

К₆ – залежить від часу, що минув від початку аварії;

К₇ – який враховує вплив температури повітря;

Q₀ – кількість СДОР.

Еквівалентна кількість СДОР в  первинній хмарі визначають за формулою:

Q₀₁ = К₁· К₃ · К₅ · К₇ · Q₀

У вторинній хмарі еквівалентну кількість СДОР визначають за формулою:

К₁· К₃ · К₄· К₅ · К₇ · Q₀

Q₀₂ =

h · d

де h - товщина шару СДОР / прийнятий допуск 0,05 м.

d - густина СДОР т/м³ ,

Глибина зони зараження первинною / вторинною/ хмарою визначається в  залежності від кількості речовини швидкості вітру.

Повна глибина зараження визначається за формулою:

Гп = Г1(2) + ) 0,5 Г1(2)

Отримане значення Гп порівнюється з максимально можливим значенням і перенесенням повітряних мас, як і визначаються по формулі :

Гп = N · V,

де N - час від початку;

V - швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря

Термін вражаючої дії СДОР визначається терміном випарювання за формулою:

  h · d

Т =

К₂ · К₄· К₇

Допустимий час перебування  людей в засобах захисту визначається по таблиці:

Температура повітря, Сº	30º і вище	25º-29º	20º-24º	15º-19º	15º і нище
Час перебування, в годинах	0,3	0,5	0,8	2,0	3,0

 

 

Військовий прибор хімічної розвідки (ВПХР) призначається для визначення в повітрі, на місцевості та техніці V-газів, зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану. Комплектується трьома видами індикаторних трубок для визначення отруйних речовин типу: зарин, зоман і V-гази – з одним червоним кільцем і червоною точкою; фосген, дифосген, синильна кислота і хлорциан – з трьома зеленими кільцями; іприт – з одним жовтим кільцем. Маса прибору 2,3 кг.

 

 

4. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ  ТА ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ

Сучасна зброя масового знищення характерна великою потужністю та різноманіттям  її видів. У разі застосування її по великим містам виникають величезні  руйнування будівель, споруд і як наслідок призводить до великих людських жертв. ( Приклад: 11 вересня 2001 року - Нью-Йорк під уламками двох хмарочосів опинилися тисячі людей – внаслідок цього, більш як три тисячі загиблих тисячі поранених ).

Під час оцінки інженерної обстановки в такому вогнищі визначається:

• місця знаходження захисних споруд та проїзди до них;
• степінь руйнувань будинків, захисних споруд;
• можливість проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд, де можуть перебувати люди;
• можлива кількість людей в завалених захисних спорудах;
• аварії на комунально – енергетичних мережах та можливість їх впливу на людей вторинних факторів ураження (ел. струм, газ);
• орієнтовний об’єм рятувальних та інших невідкладних робіт ( РіНР) в вогнищі ураження.

Особливістю знаходження людей в завалених захисних спорудах є те, що люди в них не можуть знаходитись там довший час тому, що велика кількість людей в обмеженому просторі можуть задихнутися в наслідок не достатньої кількості повітря. І чим довше буде час пошуку таких захисних споруд, тим більше може бути ризик втрати людей в наслідок отруєнь вуглекислим газом.

Основними видами інженерних робіт  у вогнищі ураження від потужної сучасної зброї:

• рятування людей, які знаходяться в завалах будівель і в частково зруйнованих будівлях;
• улаштування проїздів для техніки в умовах суцільних завалів від зруйнованих будівель;
• пошук завалених сховищ людей та подача в низ повітря;
• відкопування і відкриття завалених сховищ;
• локалізація та ліквідація аварій на комунально – енергетичних мережах.

Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігається при землетрусах силою понад 7-8 балів і надлишкових тисках ударної хвилі понад 0,2-0,3 кгс/см²

Характер завалів при землетрусах

Сил землетрусу, бал	Надлишковий тиск, кгс/см²	Характер завалів
7,5-9 - і більше	0,3-0,9 понад1	окремі суцільні

 

Завали при землетрусах відрізняються  великою висотою безпосередньо  на місці зруйнованої будівлі, середина вулиці може бути не заваленою. При  вибухах уламки розлітаються. Висота завалів менше, але площі завалів  більші. Вулиця вважається заваленою. Якщо незавалена її частина має ширину менше 3,5 метрів.

Завал може складатися з цегляних брил, уламків залізобетонних елементів, металоконструкцій об’ємною вагою 1-1,6 т/м³ . Завал висотою 0,5-0,6 м з  легких елементів розчищають, завал з важких елементів планують. Влаштовують проїзд зверху завалу.

При значних руйнуваннях і завалах  особливо ефективне використання шляхопрокладача  БАТ – М („Бізон”) та інженерної машини розгородження ІМР. При відсутності  цієї техніки можна застосовувати комплекс з автокрана ( або екскаватора) і двох-трьох бульдозерів.

Для подачі повітря в захисні  споруди з порушеною вентиляцією  і заваленими входами здійснюється розчищення завалених повітрозабірних  пристроїв, відкривання або підривання захисних і герметичних дверей або пробивання отвору в стіні з відкопаного приямку.  

Оцінка  пожежної обстановки

Оцінка пожежної обстановки здійснюється на основі методик, розроблених для  міських і лісових пожеж, які  дозволяють визначити основні кількісні  характеристики пожеж.

Наліз пожежної небезпеки і захисту  технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить  у собі вивчення технологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних властивостей речовин, виявлення можливих причин виникнення і запобіганню пожеж.

Під пожежною обстановкою розуміють сукупність наслідків впливу вражаючих факторів НС, у результаті яких виникають пожежі, які впливають на життєдіяльність людей.

Для оцінки пожежної обстановки необхідно  провести такі заходи:

• визначити вид, масштаб і характер пожежі;
• провести аналіз впливу пожежі на стійкість окремих елементів і об’єкту в цілому, а також на життєдіяльність населення;
• вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Основна причина виникнення пожеж  – необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки. Крім того, вони можуть виникнути в  наслідок природних явищ ( грозові  розряди, землетруси, виверження вулканів, самозаймання торфу, підпал, вибух ).

Відповідно до БН ІП 201-85 будинки  і споруди поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.

Ступень вогнестійкості	Характеристика
І	Будинки з несучими загороджувальними  конструкціями з природного або  штучних кам’яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів
ІІ	- // - У покриттях будинків допускається застосування незахищених  сталевих конструкцій
ІІІ	- // - Для перекриттів допускається використання деревяних конструкцій, а також плитових матеріалів. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
ІІІа	Будинки переважно з каркасною  конструктивною схемою. Елементи каркаса  – зі сталевими незахищених конструкцій, загороджувальні конструкції – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорючим утеплювачем.
ІІІб	Будинки переважно одноповерхові  з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з цільної або клеєної деревини, піддані обробці, яка забезпечує необхідну межу поширення вогню.
ІV	-//- До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при  цьому елементи покриття з деревини піддаються обробці.
IVа	Будинки переважно одноповерхові  з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – зі сталевих не захищених загороджувальних конструкцій  – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем.
V	Будинки, до несучих та загороджувальних конструкцій не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та поширення вогню

 

 

Межа вогнестійкості, вимірювана в  годинах, визначається здатністю несучих  конструкцій протистояти вогню  без обвалювань, прогинів, тріщин, і  отворів, через які проникають продукти горіння.

Вона становить для будинків І ступеня вогнестійкості – понад 2 годин; ІІ ступеня - до 2 годин; ІІІ ступеня - 1,5 години; ІV ступеня - 1 година.