Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Декабря 2013 в 18:34, реферат
Оцінка обстановки проводиться з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту і прийняття обгрунтованих рішень на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, а в разі потреби і евакуації населення з районів надзвичайних ситуацій. Завдяки порядку визначення ступеню ураженості об’єкта чи території, можливих об’ємів завданих збитків та вплив вторинних факторів на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку ураження від надзвичайних ситуацій, можна буде дати об’єктивну оцінку подальших дій, які необхідно здійснити для того, щоб подолати або запобігти тій чи іншій надзвичайній ситуації.
ВСТУП………………………………………………………………………………
3
1
Форми і методи оцінки обстановки у надзвичайних ситуаціях..……………
4
2
Оцінка радіаційної обставини при аваріях на АЕС…………………………..
7
3
Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечних об’єктах
11
4
Оцінка інженерної та пожежної обстановки ..………………………………
14
ВИСНОВОК…………………………………………………………………………
19
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...
20
Комплект індивідуальних дозиметрів ДП - 24 складається з зарядного устрою ЗД-5 і п’яти дозиметрів ДКП-50-А. Маса комплекту без джерела живлення 3 кг.
На воєнний час:
- одноразове опромінення
- багаторазове опромінення
- багаторазове опромінення
- багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад.
3. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО – НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ
Під оцінкою хімічної обстановки розуміють: визначення масштабів і характеру хімічного зараження приземних шарів атмосфери і місцевості, аналіз їх впливу на персонал та населення, яке проживає поблизу об’єкта.
Первинна хмара – хмара СДОР, яка утворюється в результаті миттєвого( 1-3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємності зі СДОР при її руйнуванні.
Вторинна хмара – хмара СДОР, яка утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з поверхні.
Оцінка обстановки це:
Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є: місце аварії, вид СДОР, кількість СДОР, метеоумови – напрямок , швидкість вітру, температура повітря, ступень вертикальної стійкості повітря.
Їх три ступені стійкості:
Інверсія - приземний шар повітря холодніший верхнього, що не дозволяє переміщенню повітря по висоті, посилює вражаючу дію СДОР. Переважно виникає у вечірній час за 1 час до заходу сонця.
Ізотермія – характеризується стабільною температурою повітря. Виникає в похмуру погоду, а також ранком і вечером як перехід від конверсії і навпаки.
Конверсія – приземний шар повітря нагрітий сильніше ніж верхній, що призводить до перемішування шарів повітря. Виникає через 2 години після сходу сонця і руйнується за 2-2,5 години до його заходу. Зменшує вражаючу дію СДОР.
Поширені два способи визначення глибини зараження СДОР.
Перший спосіб використовуються в територіальних управліннях з НС та на об’єктах де використовуються СДОР з допомогою коефіцієнтів :
К1 – залежить від умов зберігання СДОР;
К2 – залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР;
К3 – рівний відношенню порогової токсодози даного СДОР;
К4 – враховує швидкість вітру;
К5 – ступень вертикальної стійкості повітря : інверсія – 1, ізотермія – 0,23,
конверсія – 0,08
К6 – залежить від часу, що минув від початку аварії;
К7 – який враховує вплив температури повітря;
Q0 – кількість СДОР.
Еквівалентна кількість СДОР в первинній хмарі визначають за формулою:
Q01 = К1· К3 · К5 · К7 · Q0
У вторинній хмарі еквівалентну кількість СДОР визначають за формулою:
К1· К3 · К4· К5 · К7 · Q0
Q02 =
h · d
де h - товщина шару СДОР / прийнятий допуск 0,05 м.
d - густина СДОР т/м³ ,
Глибина зони зараження первинною / вторинною/ хмарою визначається в залежності від кількості речовини швидкості вітру.
Повна глибина зараження визначається за формулою:
Гп = Г1(2) + ) 0,5 Г1(2)
Отримане значення Гп порівнюється з максимально можливим значенням і перенесенням повітряних мас, як і визначаються по формулі :
Гп = N · V,
де N - час від початку;
V - швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря
Термін вражаючої дії СДОР визначається терміном випарювання за формулою:
h · d
Т =
К2 · К4· К7
Допустимий час перебування
людей в засобах захисту
Температура повітря, Сº |
30º і вище |
25º-29º |
20º-24º |
15º-19º |
15º і нище |
Час перебування, в годинах |
0,3 |
0,5 |
0,8 |
2,0 |
3,0 |
Військовий прибор хімічної розвідки (ВПХР) призначається для визначення в повітрі, на місцевості та техніці V-газів, зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану. Комплектується трьома видами індикаторних трубок для визначення отруйних речовин типу: зарин, зоман і V-гази – з одним червоним кільцем і червоною точкою; фосген, дифосген, синильна кислота і хлорциан – з трьома зеленими кільцями; іприт – з одним жовтим кільцем. Маса прибору 2,3 кг.
4. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ТА ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ
Сучасна зброя масового знищення характерна великою потужністю та різноманіттям її видів. У разі застосування її по великим містам виникають величезні руйнування будівель, споруд і як наслідок призводить до великих людських жертв. ( Приклад: 11 вересня 2001 року - Нью-Йорк під уламками двох хмарочосів опинилися тисячі людей – внаслідок цього, більш як три тисячі загиблих тисячі поранених ).
Під час оцінки інженерної обстановки в такому вогнищі визначається:
Особливістю знаходження людей в завалених захисних спорудах є те, що люди в них не можуть знаходитись там довший час тому, що велика кількість людей в обмеженому просторі можуть задихнутися в наслідок не достатньої кількості повітря. І чим довше буде час пошуку таких захисних споруд, тим більше може бути ризик втрати людей в наслідок отруєнь вуглекислим газом.
Основними видами інженерних робіт у вогнищі ураження від потужної сучасної зброї:
Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігається при землетрусах силою понад 7-8 балів і надлишкових тисках ударної хвилі понад 0,2-0,3 кгс/см²
Характер завалів при
Сил землетрусу, бал |
Надлишковий тиск, кгс/см² |
Характер завалів |
7,5-9 - і більше |
0,3-0,9 понад1 |
окремі суцільні |
Завали при землетрусах
Завал може складатися з цегляних брил, уламків залізобетонних елементів, металоконструкцій об’ємною вагою 1-1,6 т/м³ . Завал висотою 0,5-0,6 м з легких елементів розчищають, завал з важких елементів планують. Влаштовують проїзд зверху завалу.
При значних руйнуваннях і завалах особливо ефективне використання шляхопрокладача БАТ – М („Бізон”) та інженерної машини розгородження ІМР. При відсутності цієї техніки можна застосовувати комплекс з автокрана ( або екскаватора) і двох-трьох бульдозерів.
Для подачі повітря в захисні
споруди з порушеною
Оцінка пожежної обстановки
Оцінка пожежної обстановки здійснюється на основі методик, розроблених для міських і лісових пожеж, які дозволяють визначити основні кількісні характеристики пожеж.
Наліз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить у собі вивчення технологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних властивостей речовин, виявлення можливих причин виникнення і запобіганню пожеж.
Під пожежною обстановкою розуміють сукупність наслідків впливу вражаючих факторів НС, у результаті яких виникають пожежі, які впливають на життєдіяльність людей.
Для оцінки пожежної обстановки необхідно провести такі заходи:
Основна причина виникнення пожеж – необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки. Крім того, вони можуть виникнути в наслідок природних явищ ( грозові розряди, землетруси, виверження вулканів, самозаймання торфу, підпал, вибух ).
Відповідно до БН ІП 201-85 будинки і споруди поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.
Ступень вогнестійкості |
Характеристика |
І |
Будинки з несучими загороджувальними конструкціями з природного або штучних кам’яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів |
ІІ |
- // - У покриттях будинків допускається застосування незахищених сталевих конструкцій |
ІІІ |
- // - Для перекриттів допускається використання деревяних конструкцій, а також плитових матеріалів. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці. |
ІІІа |
Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – зі сталевими незахищених конструкцій, загороджувальні конструкції – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорючим утеплювачем. |
ІІІб |
Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з цільної або клеєної деревини, піддані обробці, яка забезпечує необхідну межу поширення вогню. |
ІV |
-//- До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються обробці. |
IVа |
Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – зі сталевих не захищених загороджувальних конструкцій – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем. |
V |
Будинки, до несучих та загороджувальних конструкцій не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та поширення вогню |
Межа вогнестійкості, вимірювана в годинах, визначається здатністю несучих конструкцій протистояти вогню без обвалювань, прогинів, тріщин, і отворів, через які проникають продукти горіння.
Вона становить для будинків І ступеня вогнестійкості – понад 2 годин; ІІ ступеня - до 2 годин; ІІІ ступеня - 1,5 години; ІV ступеня - 1 година.
Информация о работе Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях