Найм(Оренда)

За загальним правилом ст. 798 ЦК України найм транспортного  засобу здійснюється без екіпажу, тобто без надання послуг по його управлінню та технічної експлуатації. Так, у ч. 2 ст. 203 КТМ України передбачено, що надане фрахтувальнику судно може бути не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер). При цьому сторони договору можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу (ч. 3 ст. 798 ЦК України). Надання наймодавцем таких послуг обумовлюється безпосередньо в договорі найму і не потребує укладення додаткових договорів про надання послуг. Незважаючи на те, що предметом договору найму додатково виступає надання наймодавцем комплексу послуг, наймач буде платити тільки орендну плату.

Сторонами в договорах  найму транспортних засобів наймодавцем  і наймачем - можуть виступати будь-які суб'єкти цивільних правовідносин. Згідно зі ст. 2 ЦК України ними можуть виступати фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальні громади.

При цьому специфіка  предмета договору як джерела підвищеної небезпеки і як складного технічного пристрою зумовлює необхідність пред'явити до сторін певні вимоги. Зокрема, наймач (його екіпаж) повинен мати: а) відповідну атестацію; б) сертифікат (посвідчення) на право керування і технічну експлуатацію транспортних засобів; в) ліцензію на право займатися підприємницькою діяльністю при експлуатації транспортного засобу1.

Наймодавцями можуть бути як власники транспортних засобів, так і особи, уповноважені власниками або законом на укладення відповідних договорів найму транспортних засобів. Дане положення випливає із загальних норм про найм ЦК України.

При передачі в найм транспортних засобів, що належать до державної чи комунальної власності як наймодавці виступають спеціально уповноважені органи, державні й комунальні установи та унітарні підприємства, за якими цей вид майна закріплюється на праві господарського відання або оперативного управління.

Договір найму транспортного  засобу укладається у письмовій  формі (ч. 1 ст. 799 ЦК України). Так, згідно зі ст. 207 ЦК України договір вважається укладеним у письмовій формі, якщо: 1) його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; 2) якщо воля сторін виражена з допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; 3) якщо він підписаний його стороною (сторонами). У випадку недотримання сторонами умови про письмову форму договору настають наслідки, передбачені ст. 218 ЦК України.

Договір найму транспортного  засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦК України). Порядок нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу встановлюється Інструкцією про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. Згідно з положеннями цієї Інструкції договори найму транспортного засобу посвідчуються нотаріусами незалежно від місця їх реєстрації. При посвідченні договору нотаріус вимагає для огляду документ, що підтверджує право власності фізичної та юридичної особи на цей транспортний засіб. При укладенні договору наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на майно, що передається у найм. Про права третіх осіб на таке майно зазначається у тексті договору.

У разі недодержання сторонами  вимоги закону про нотаріальне посвідчення  договору найму транспортного засобу такий договір є нікчемним, тобто  таким, недійсність якого встановлена  законом і визнання якого недійсним  судом не вимагається. Договір найму  транспортного засобу є консенсуальним, відплатним, взаємним.

Оскільки обов'язок передати транспортний засіб і вносити  орендну плату виникає з моменту  досягнення сторонами згоди, а фактичні дії вчиняються після процедури  укладення договору, договір найму  транспортного засобу визнається консенсуальним. Договір найму транспортного засобу слід вважати відплатним, тому що, з одного боку, наймач, сплачуючи визначену винагороду наймодавцю, одержує у володіння та користування його майно; з іншого - наймодавець, надаючи право користування транспортним засобом, отримує право на оплату за найм. Взаємний характер договору зумовлюється тим фактом, що правам і обов'язкам наймодавця відповідають права та обов'язки наймача.

Істотною умовою договору транспортного засобу є предмет. Згідно з ч. І ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Отже, ЦК України не містить узагальненого визначення транспортного засобу. У законодавстві закріплено лише види транспортних засобів, які можуть бути предметом договору найму транспортного засобу.

Так, під повітряним судном законодавець розуміє літальний  апарат, що тримається в атмосфері  завдяки його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі (ч. 2 ст. 15 ПК України).

Водне судно - самохідна  чи несамохідна інженерна споруда, що пересувається у водному середовищі, призначена для плавання на воді чи під водою і виконання транспортних, технічних, рятувальних, наукових, спортивних або бойових завдань. Водні судна поділяються на морські (торговельні та риболовні) та річкові судна (ст. 15 КТМ України).

З аналізу Конвенції  про дорожній рух від 8 березня 1968 р. випливає, що самохідними є транспортні засоби, які не потребують залучення інших транспортних засобів для пересування. До них належать автомобілі, мотоцикли, велосипеди, трактори тощо.

У свою чергу, ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 р. "Про автомобільний транспорт" у редакції Закону від 23 лютого 2006 р.1 містить визначення автомобільного транспортного засобу, під яким розуміється дорожній транспортний засіб (автобус, вантажний і легковий автомобілі, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

Загалом слід зауважити, що предметом найму транспортного  засобу може бути будь-який транспортний засіб, який у п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., визначається як пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Оскільки положення  ЦК України не обмежують предмет  зазначеного договору будь-якими видами транспортних засобів, вважається, що вони поширюються на всі транспортні засоби, які не вилучені з цивільного обороту.

При цьому транспортним засобам притаманні такі властивості:

1) характеризуються індивідуально-визначеними  ознаками;

2) належать до джерел  підвищеної небезпеки;

3) є складними технічними  механізмами, які потребують в  експлуатації спеціальних знань  і навичок;

4) у переважній більшості  є майном високої вартості;

5) деякі з них віднесені  до об'єктів нерухомості (повітряні та морські судна, космічні об'єкти)1.

Іншими істотними умовами  договору найму транспортного засобу є умови щодо: 1) обов'язку наймача  у підтримці транспортного засобу в належному технічному стані (ч. 1 ст. 801 ЦК України); 2) сплати наймачем податків і платежів та здійснення витрат, пов'язаних з використанням транспортного засобу (ч. 2 ст. 801 ЦК України); 3) страхування транспортного засобу, що здійснюється наймодавцем (ч. 1 ст. 802 ЦК України); 4) відшкодування наймачем збитків, заподіяних у зв'язку з втратою або пошкодженням транспортного засобу, крім випадків, що відбулися не з вини наймача (ст. 803 ЦК України).

Крім того, у договорі найму автомобіля необхідно зазначати  найменування і марку транспортного  засобу, державний номер, рік випуску, колір, номери двигуна, шасі та кузова, реквізити посвідчення про реєстрацію автомобіля в органах ДАІ (технічного паспорта), а також термін найму транспортного засобу, розмір і періодичність сплати орендної плати, форму оплати (у грошовій, натуральній або іншій формі), термін оплати орендних платежів тощо2.

Істотними умовами договору бербоут-чартеру морських (річкових) суден є: найменування сторін договору, назва судна, його технічні та експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання судна (ст. 205 КТМ України). Традиційними також є умови щодо класу судна, прапора, а також кількості витраченого ним палива.

Строк найму транспортного  засобу може бути як визначеним, так і невизначеним. При цьому строк обов'язково повинен бути вказаний у договорі чартеру (фрахтування) судна на певний час (ст. 205 КТМ України). Якщо строк у договорі найму транспортного засобу не встановлений, то договір найму вважається укладеним на невизначений строк. У цьому випадку кожна із сторін договору може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць (ч. 2 ст. 763 ЦК України). Проте договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Зміст прав і обов'язків  сторін у договорі найму транспортного  засобу залежить від правової конструкції  договору - найм транспортного засобу без екіпажу або найм транспортного засобу з екіпажем.

За договором найму  транспортного засобу з екіпажем наймодавець зобов'язаний надати наймачеві  транспортний засіб у належному  технічному стані та укомплектувати транспортний засіб екіпажем. У ст. 207 КТМ України зазначено, що судновласник зобов'язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. При фрахтуванні судна за тайм-чартером судновласник зобов'язаний, крім того, спорядити й укомплектувати судно екіпажем, а також підтримувати судно протягом терміну тайм-чартеру в морехідному стані, сплачувати його страхування і утримання суднового екіпажу.

Протягом терміну дії  договору наймодавець зобов'язаний підтримувати належний стан транспортного засобу, включаючи проведення поточного ремонту. Ризик випадкової загибелі або пошкодження орендованого транспортного засобу покладається на наймодавця. На наймача може бути покладений обов'язок відшкодування наймодавцю збитків, заподіяних у зв'язку з втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Нормальна й безпечна експлуатація транспортного засобу перебуває у прямій залежності від  дій екіпажу, члени якого є  працівниками наймодавця (ч. І ст. 805 ЦК України). Екіпаж транспортного засобу повинен бути здатним на професійному рівні надати наймачеві послуги з управління та технічної експлуатації транспортного засобу. Крім цього, відповідно до умов договору екіпаж може надавати наймачу й інші послуги, наприклад послуги з охорони вантажу, пасажирів, завантаженню і розвантаженню багажу тощо.

З питань управління та технічної  експлуатації транспортного засобу члени екіпажу підпорядковуються  розпорядженням наймодавця, а з питань комерційної експлуатації транспортного засобу - розпорядженням наймача. Тобто при най мі транспортного засобу з екіпажем транспортний засіб вибуває з володіння і користування наймодавця, а його володіння, користування і комерційну експлуатацію здійснює наймач. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 805 ЦК України, екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам користування транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

Наймач у межах здійснення комерційної експлуатації орендованого транспортного засобу має право  від свого імені без згоди  наймодавця укладати з третіми особами  договори перевезення, а також інші договори відповідно до функціонального призначення транспортного засобу (ст. 800 ЦК України). Згідно зі ст. 209 КТМ України, якщо судно зафрахтоване для перевезення вантажів, фрахтувальник має право від свого імені укладати договори перевезення вантажів, підписувати чартери, видавати коносаменти та інші перевізні документи. Він несе відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з цих документів, зокрема з коносаментів або інших перевізних документів.

За загальними правилами  договору найму транспортного засобу з екіпажем та відповідно до правил про зобов'язання із заподіяння шкоди відповідальність як за шкоду, заподіяну орендованому транспортному, так і за шкоду, заподіяну іншим особам у зв'язку з використанням транспортного засобу, покладається на наймодавця. У свою чергу, наймодавець має право пред'явити до наймача регресну вимогу про відшкодування грошових коштів, сплачених третім особам, якщо доведе, що шкода була заподіяна з вини наймача. Адже транспортний засіб як джерело підвищеної небезпеки на момент заподіяння шкоди фактично перебуває в управлінні працівників наймодавця (екіпажу транспортного засобу), і саме він (наймодавець) залишається юридично відповідальним власником джерела підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК України). У зв'язку з цим на наймодавця покладається обов'язок страхування транспортного засобу (ч. 1 ст. 802 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 802 ЦК України порядок страхування  відповідальності наймача за шкоду, яка може бути заподіяна іншій (третій) особі у зв'язку з використанням  транспортного засобу, встановлюється законом. Страхування цивільно-правової відповідальності наймача як володільця транспортного засобу прямо пов'язане з нормою ст. 804 ЦК України, згідно з якою наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу.