Стадії в цивільному судочинстві

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2013 в 21:46, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми дослідження. Конституція України гарантує кожному право захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом. Право на звернення до суду за захистом порушеного суб'єктивного права і законного інтересу - широке, справді демократичне, конституційне право, в якому втілюється доступність правосуддя. У Конституції закріплено рівність всіх перед законом і судом. За загальним правилом захист цивільних прав здійснюється в ході судового процесу. Поняття цивільного процесу обговорюється в науці цивільного процесуального права протягом всієї історії її розвитку. Одні автори намагаються дати розгорнуту змістовну характеристику цивільного процесу, розкрити склад основних його компонентів. Представники іншої точки зору послідовно відстоюють ідею складного складу цивільного процесу, засновану на докладному аналізі характеру зв'язку між процесуальною діяльністю і процесуальними відносинами в цивільному процесі.

Содержание

Вступ
Стадії в цивільному судочинстві.
Види стадій цивільного судочинства.
Висновок
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

Стадії в цивільному судочинстві.docx

— 55.38 Кб (Скачать документ)

Суд ухвалою вносить  виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково  або якщо обов'язок боржника відсутній  повністю чи частково у зв'язку з  його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або  з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню  повністю або частково. Якщо стягнення  за таким виконавчим листом уже відбулося  повністю або частково, суд одночасно  на вимогу боржника стягує на його користь  безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом [9;ст.369 ЦПК].

Місце виконання рішення. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувану.[3]

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити  певні дії, провадиться державним  виконавцем за місцем здійснення таких  дій.

Якщо у процесі  виконавчого провадження змінилися  місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або  з'ясувалося, що майно боржника, на яке  можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає  про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом  з копією цього акта до органу державної  виконавчої служби за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження  майна боржника, про що одночасно  повідомляє стягувана та орган, який видав виконавчий документ.

У разі коли у  процесі виконавчого провадження  з'ясувалося, що майна боржника, на яке  можливо звернути стягнення, недостатньо  для повного задоволення вимог  стягувана, однак майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний  виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому  Законом, за погодженням з начальником  органу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, якщо стягувач авансує витрати  на організацію і проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій  на території іншого органу державної  виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальника цього органу державної виконавчої служби. У разі коли стягувач не здійснить авансування  витрат на організацію і проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, у разі їх недостатності для повного задоволення вимог стягувана, направляє виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

Порядок передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця  до іншого встановлюється Міністерством юстиції України [6;ст.20].

Витрати по виконанню. Витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого  провадження здійснюються за рахунок  коштів Державного бюджету України  та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів  України.

Кошти виконавчого  провадження складаються з:

  1. коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому законом;
  2. авансового внеску стягувачів на п<span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-size: 14pt; l

Информация о работе Стадії в цивільному судочинстві