Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та підстави виникнення

1) за характером взаємовідносин  між суб'єктами процесу:

а) головні - це відносини між судом і сторонами процесу;

б) похідні - взаємодія суду з іншими особами, які беруть участь у справі;

в) службово-допоміжні - відносини  між судом і іншими учасниками  

    процесу, які сприяють здійсненню правосуддя;

2) за характером взаємодії  між суб'єктами:

а) відносини змагальності;

б) відносини співробітництва;

в) відносини керування;

3) залежно від виконуваних  функцій і завдань:

а) регулятивні;

б)  охоронні, що в свою чергу можна розподілити на правовідновлюючі,  

     каральні, компенсаційні;

 

4) відповідно до розподілу  прав і обов'язків між суб'єктами:

а) двосторонні;

б) багатосторонні;

5)   за наявністю  і характером інтересу суб'єктів:

а) відносини між судом і особами, які мають матеріальний інтерес в результатах розгляду справи;

6) відносини між судом і особами, які мають процесуальний інтерес;

в) відносини між судом і особами, які незаінтересовані в результаті розгляду справи, але вони сприяють здійсненню правосуддя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Цивільний процес як комплекс

цивільних процесуальних  правовідносин

Поняття цивільних процесуальних  правовідносин тісно пов’язане  із цивільним процесом. Цивільний  процес – це сукупність процесуальних  дій суду, осіб, що приймають участь у справі,та інших учасників процесу, здійснюваних в установленому законом  порядок, а також виникаючих у зв’язку з цими діями процесуальних правовідносин, пов’язаних із здійсненням правосуддя по цивільно-правовим спорам, про справам наказового та окремого провадження ²².

Розгляд справ в порядку  цивільного процесу є одним із засобів здійснення судової влади (ст.. 6 Конституції України). В цивільному процесі здійснюється зокрема, захист суб’єктивних прав, охоронюваних законом  інтересів і свобод фізичних та юридичних  осіб, а також прав і інтересів  держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, іноземних держав та інших суб’єктів публічного права  в судах загальної юрисдикції.

Але разом із тим завданням  розгляду справ в цивільному процесі  є не лише захист, а також охорона  прав та інтересів осіб.

Під охороною слід розуміти правове регулювання суспільних відносин з метою забезпечення їх нормального розвитку²³.

Під захистом, в свою чергу, чергу слід розуміти сукупність процесуальних дій, що застосовуються в зв’язку з порушенням, невизнанням або оспорювання суб’єктивних прав та інтересів суб’єктів приватного та публічного права²⁴.

Для зазначених цивільних  процесуальних дій характерні наступні ознаки:

1. Зміст і форма процесуальних дій визначаються законом;
2. Існує конкретна послідовність процесуальних дій.

Згідно з ч. 3 ст. 15 ЦПК  в цивільному процесі слід розрізняти три види судочинства: позовне, наказне, окреме провадження. Це обумовлено специфікою матеріально-правового характеру справ, що розглядаються в кожному із видів провадження. Види проваджень відрізняються один від одного за об’єктом правовідносин, суб’єктами, змістом та іншими ознаками.

Для позовного провадження  характерна наявність спору про  цивільне право. В ньому приймають  участь дві сторони – позивач  та відповідач, між якими є спір, що розглядається судом. Підставою  для відкриття позовного провадження  є подача позовної заяви та прийняття  її судом.

Для наказового провадження  характерною є відсутність спору  про право. Судовий наказ є  особливою формою судового рішення  про стягнення з боржника грошей або витребування майна за заявою особи, якій належить право витребування. По справах цих категорій немає  позивача та відповідача. Підставою  для відкриття справ даної  категорії є подача заяви про  видання судового наказу.

Для справ, що розглядаються  в порядку окремого провадження, характерно, що при розгляді цих справ також відсутній спір про право. Метою даного провадження є встановлення юридичних фактів. Учасниками даного провадження є заявник а також орган (особа), що дає висновок або роз’яснення по справі. Підставою є подача заяви про відкриття справи окремого провадження та прийняття заяви судом.

Розгляд справ в цивільному процесі послідовно проходить ряд  етапів, які мають назву стадій цивільного процесу. Під стадією  розуміють сукупність процесуальних  дій, об’єднаних визначеною процесуальною  метою. В цивільному процесі існують  наступні стадії:

1. відкриття провадження по справі. Під відкриттям провадження як стадії цивільного процесу слід розуміти сукупність процесуальних дій суду, осіб та органів, що мають право на подачу позовної заяви та заяви про відкриття провадження, що мають за мету початок провадження по справі.
2. провадження по справі до судового розгляду, метою цієї стадії є створення умов для вирішення спору до судового розгляду, а також забезпечення вчасного та правильного вирішення справи, прийняттям законного та обґрунтованого рішення суду.
3. судовий розгляд є центральною стадією цивільного процесу, на якій проводиться вирішення справи по суті;
4. перегляд судових рішень та ухвал в апеляційному порядку. Апеляція є засобом перевірки законності та обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили в суді вищої інстанції (апеляційному суді)²⁵.
5. перегляд судових рішень та ухвал в касаційному порядку, на цій стадії розглядаються рішення та ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення та ухвали апеляційного суду.
6. перегляд судових рішень у зв’язку с виключними обставинами представляє собою сукупність процесуальних дій Верховного Суду України та осіб, що мають право на пред’явлення скарги про перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з виявленими обставинами. Ці дії направлені на перевірку законності рішень суду після їх перегляду в касаційному порядку.
7. перегляд судових рішень у зв’язку з ново виявленими обставинами полягає у встановленні істотних для справи фактів, невідомих при винесенні судового рішення і заявнику і суду першої інстанції по незалежних від них причинах.

У науці також існує  думка, що до стадій цивільного процесу  відноситься також і виконавче  провадження. Але більшість науковців  схиляється до думки, що виконавче провадження  є не стадією цивільного процесу, а самостійним видом провадження, що знаходиться за межами цивільного судочинства²⁶.

 

 

 

 

 

 

В И С Н О  В К И

Отже, цивільні процесуальні правовідносини завжди являють собою  систему конкретних, правових зв'язків, які розвиваються під час руху цивільної справи. Це – виникаючі на основі норм процесуального права індивідуалізовані суспільні взаємини між судом та учасниками цивільного процесу, які характеризуються наявністю юридичних прав та обов'язків, що забезпечують правильний і швидкий розгляд, вирішення цивільних справ, а також виконання винесених рішень. Цивільно-процесуальні правовідносини відзначаються наступними ознаками: виникають на підставі норм цивільного процесуального права в результаті їх реалізації, створюються між учасниками суспільних відносин - судом, органом судового виконання як між собою, так і окремо з кожною з осіб під час судочинства в цивільній справі; юридично закріплюють взаємну поведінку зазначених суб'єктів через їх суб'єктивні цивільні процесуальні права і обов'язки; реалізація суб'єктивних цивільних прав і виконання суб'єктивних обов'язків забезпечується заходами правового впливу - санкціями цивільного процесуального, кримінального, адміністративного примусу.

Цивільні процесуальні правовідносини, як і будь-які інші правовідносини, мають визначену внутрішню будову. До них входять три елементи: суб'єкти, зміст, і об'єкти. Учасники судочинства у конкретній цивільній справі є суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин, до них відносять: суб'єктів, які здійснюють правосуддя в цивільних справах; осіб, які беруть участь у справі; осіб, які залучаються до участі у справі для сприяння у здійсненні правосуддя. Зміст даних відносин складають права суб'єктів правовідносин та дії з їх реалізації. Об'єкт - процесуальні наслідки, на досягнення яких спрямовуються процесуальні права, обов'язки і процесуальні дії суб'єктів правовідносин.

Цивільні процесуальні правовідносини - досить складне поняття, тому не слід його вивчати тільки в аспекті  теоретичних положень. процесуальні правовідносини є механізмом застосування норм цивільного процесуального права  при здійсненні правосуддя, які сприяють утвердженню режиму законності і  правопорядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституция Украины от 28.06.1996 // с изменениями  и дополнениями на 12.04.2012 – Режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
2. Гражданский процессуальный кодекс Украины. – Х.: Одиссей, 2009.
3. Боннер А.Т. Принцип диспозитивности советского гражданского процессуального права. – М.: ВЮЗИ, 1987. – С. 6
4. Васильєв, С. В. Цивільний процес : навч. посібник / С.В. Васильєв . ─ К. : ЦУЛ, 2013

 

5. Гетманцев, О. Мета функціонування цивільного процесу як системи цивільних процесуальних відносин

   // Актуальні проблеми  правознавства* : (Науковий зб. ЮІ  ТАНГ).  2002.  Вип. 5 . 278 с. ─ С.154-161.

 

6. Гетманцев, О.В. Цивільний процес як система цивільних процесуальних відносин // Держава і право. Вип. 16 : Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки . 2002 . 524 с. ─ С.195-198.

 

7. Гражданский процесс / Под ред. М. К. Треушников. – М.: Городец – издат, 2000. – С. 27

 

8. Гражданский процесс / Под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. – М.: Проспект, 1997. – С.4

 

9. Граждански процесс/ Под ред. В.В. Комарова – С.  60.

 

10. Гусаров, К.В. Проблеми цивільної процесуальної правосуб'єктності : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого . ─ Х., 2000 . ─ 19 с.
11. Діденко, Л.В. Поняття цивільних процесуальних правовідносин і передумови їх виникнення / Л.В. Діденко //Актуальні проблеми цивільного права та процесу : Матер. Міжнар. наук. конф., присвяч. пам'яті Ю.С.Червоного (м. Одеса, 12 лютого 2010 р.) . 2010 . 278 с. ─ С. 78-79.

 

12. Заворотько П.П., Штефан М. Й. Судове виконання. – К., 1967. – С. 13-22

 

13. Курс совесткого гражданского процессуального права/ Под ред. А.А. Мельникова. – Т. 1.М., 1981. – С. 179

 

14. Мозолин В. П. О гражданско – процессуальном правоотношении// Советское государство и право. – 1955.- № 6. С. – 52

 

15. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України/ за ред.. проф. Ю. С. Червоного. – К. Юрінком Інтер, 2008.

 

16. Паскар, А.  Єдність і взаємозв'язок цивільних процесуальних правовідносин // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис.  2005.  № 10. ─ С. 60-63.

 

17. Паскар, А.  Поняття та роль юридичних фактів у виникнені цивільних процесуальних правовідносин / Ауріка Паскар  // Підприємництво, господарство і право* : Щомісячний науково-практичний господарсько-правовой журнал.  2010.  № 12. ─ С. 40-42.
18. Семенов, А. Об'єкт цивільних процесуальних відносин / Андрій Семенов  // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис.  2010.  № 12. ─ С. 79-85.

 

19. Скакун О. Ф. Теорія права і держави : Підручник. – 2-е видення. – К. : Алерта; 2011 с.464

 

20. Советский гражданский процессуальный закон. – М., 1973.

 

21. Тертышников В.И. Гражданский процесс: Курс лекцій. – Х.: Консум, 2001. – С.11

 

22. Цивільний процес України: Навчальний посібник для підготовки до іспиту/ Погрібний С. О., Гонгало Р.Ф., Волкова Н.В. – Х.: Одісей, 2010.
23. Цивільний процес України : підручник / за ред.: Р.М. Мінченко, І.В. Андронова ; НУ "ОЮА" . ─ Х. : Одіссей, 2012
24. Цивільний процес України : підручник : рекомендовано МОН України : Академ. курс / за ред. С.Я. Фурси . ─ К. : Вид. Фурса С.Я. ; К. : КНТ, 2009 .
25. Чернушенко. Е.А. Апеляційне оскарження в цивільному процесі України. – с. 49.
26. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України. – К.: Концерн «Видавничий дім Ін Юре», 2005.

 

 

¹ Курс совесткого гражданского процессуального права/ Под ред. А.А. Мельникова. – Т. 1.М., 1981. – С. 179.

²  Мозолин В. П. О гражданско – процессуальном правоотношении// Советское государство и право. – 1955.- № 6. С. - 52

³ Гетманцев, О. Мета функціонування цивільного процесу як системи цивільних процесуальних відносин

    // Актуальні проблеми  правознавства* : (Науковий зб. ЮІ  ТАНГ).  2002.  Вип. 5 . 278 с. ─ С.154-161.

⁴ Заворотько П.П., Штефан М. Й. Судове виконання. – К., 1967. – С. 13-22

⁵ Боннер А.Т. Принцип диспозитивности советского гражданского процессуального права. – М.: ВЮЗИ, 1987. – С. 6

⁶ Паскар, А.  Єдність і взаємозв'язок цивільних процесуальних правовідносин // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис.  2005.  № 10. ─ С. 60-63.

⁷ Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України/ за ред.. проф. Ю. С. Червоного. – К. Юрінком Інтер, 2008.

⁸ Граждански процесс/ Под ред. В.В. Комарова – С.  60.

⁹ Діденко, Л.В. Поняття цивільних процесуальних правовідносин і передумови їх виникнення / Л.В. Діденко //Актуальні проблеми цивільного права та процесу : Матер. Міжнар. наук. конф., присвяч. пам'яті Ю.С.Червоного (м. Одеса, 12 лютого 2010 р.) . 2010 . 278 с. ─ С. 78-79.

¹⁰ Советский гражданский процессуальный закон. – М., 1973.

¹¹ Гражданский процессуальный кодекс Украины. – Х.: Одиссей, 2009. Ч. 1, ст. 28

¹² Гусаров, К.В. Проблеми цивільної процесуальної правосуб'єктності : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого . ─ Х., 2000 . ─ 19 с.

¹³Скакун О. Ф. Теорія права і держави : Підручник. – 2-е видення. – К. : Алерта; 2011 с.464