Територіальна організація сільського населення Хмельницької області

Львівський національний університет

імені Івана Франка

 

Альтгайм Любов Богданівна

 

 

 

УДК 911:373(477.43)

 

 

Територіальна організація

сільського населення

Хмельницької області

 

 

 

 

 

11.00.02 – економічна  та соціальна географія

Автореферат

 дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

 

 

 

 

 

 

Львів – 2010

 

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі  географії України і туризму  Тернопільського національного  педагогічного університету імені  Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки

 

Науковий керівник:             доктор географічних наук, професор

Заставецька Ольга  Володимирівна,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри географії  України 

і туризму

 

Офіційні опоненти:              доктор географічних наук, професор

Доценко Анатолій Іванович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу проблем  відтворення людського капіталу та розселення, м. Київ

 

кандидат географічних наук, доцент

Гудзеляк Ірина  Іванівна,

Львівський національний університет 

імені Івана Франка

доцент кафедри економічної  і соціальної географії

 

Захист відбудеться  «10» червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 19, ауд. 205.

 

Із дисертацією можна  ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

 

Автореферат розісланий «8» травня 2010 року.

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент                                                   О.Г. Телегуз

 

 

Загальна характеристика роботи 

Актуальність теми дослідження. Одним із завдань сучасної регіональної політики незалежної України є створення повноцінного життєвого середовища для людей на всій території держави. Це забезпечується шляхом збалансованого розвитку її регіонів, реалізації засад регіональної екістичної і соціальної політики. У сучасних умовах, коли країна ще не перейшла до завершального етапу структурних реформ, надзвичайно актуальним є наукове обґрунтування дій держави і самоврядних органів управління щодо регулювання економічних і соціальних процесів у регіонах. Своєю чергою, це вимагає наукових пошуків регіональних ресурсів, у тому числі людських, а також населених пунктів як місць концентрації населення, виробничих і соціальних об’єктів. Питання оптимізації мережі поселень, зміни функцій, напрямків та інтенсивності розселенських зв’язків все більше актуалізуються у процесі трансформації суспільства, його переходу до ринкових засад господарювання.

Обґрунтування нових  напрямків екістичної політики і  просторової організації суспільства зумовлює необхідність наукових досліджень регіональних поселенських мереж, передусім їх територіальної організації. А тривала недостатня увага до проблем функціонування сільських поселень і життєдіяльності сільського населення є однією із причин складної демографічної ситуації і старіння населення, зниження темпів сільськогосподарського виробництва, занепаду соціальної сфери у селах, знелюднення сіл. Необхідне переосмислення ролі сільських поселень у соціально-економічному розвитку територій, обґрунтування шляхів їх подальшого розвитку і оптимізації територіальної організації всієї поселенської мережі у період підготовки адміністративно-територіальної реформи. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження тісно пов’язаний із загальним спрямуванням науково-дослідної роботи кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, зокрема із темою «Проблеми комплексного економічного і соціального розвитку регіону» (номер державної реєстрації 11Р060408).

Мета і завдання дослідження. Головна мета роботи полягає у вивченні територіальної організації сільського населення у Хмельницькій області для її оптимізації у процесі впровадження нових засад політики регіонального розвитку.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1) на основі аналізу  попередніх досліджень проблем  сільського розселення у регіонах  обґрунтувати теоретико-методологічні  основи суспільно-географічного дослідження територіальної організації сільського населення регіону;

2) встановити вплив  головних чинників, що сформували  сучасну поселенську мережу регіону та вплинули на розвиток систем розселення;

3) провести аналіз  сучасної мережі сільських поселень Хмельницької області, здійснити типізацію сіл за людністю і функціями;

4. виявити тенденції розвитку сільської поселенської мережі території під впливом трансформації суспільних відносин у державі;
5. здійснити оцінку сучасного стану соціально-економічної бази сільських поселень області, їх демографічних та екологічних умов розвитку;

6) обґрунтувати схему  сучасної територіальної організації  сільського населення регіону;

7) розробити рекомендації  щодо головних напрямків оптимізації  територіальної організації сільського населення Хмельницької області.

Об’єктом  дослідження обрано сільське розселення Хмельницької області як складову її інтегральної системи розселення.

Предметом дослідження  є сучасна територіальна організація сільського населення Хмельницької області, чинники та особливості її функціонування.

Вибір території для  дослідження сільського розселення зумовлений її агропромисловим освоєнням, сформованою густою мережею сільських поселень і високою часткою (46%) сільського населення.

Методологія та методи дослідження. Методологічною базою дослідження є Конституція України, законодавчі та нормативні акти, прийняті Президентом, Верховною Радою, Кабінетом міністрів України, сучасні теорії суспільної географії щодо розвитку територіальних систем, передусім систем розселення, які у теперішніх умовах функціонують на основі принципів самодостатності, різноманітності форм розселення, соціальної орієнтації та екологічної рівноваги розселення (за А. Доценком).

У процесі дослідження  сільського розселення регіону використано теоретичні та методичні положення, що містяться у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Гудзеляк І.І., Джамана В.О., Дністрянського М.С., Доценка А.І., Загороднього В.В., Заставецького Б.І., Заставецької О.В., Заставного Ф.Д., Зінича В.Т., Ковальова С.О., Ковтонюка М.О., Коржа О.В., Кочеткова А.В., Крачила М.П., Круля В.П., Мотpуніч Д.О., Мохначука С.С., Нагірної В.П., Олійника Я.Б., Писаренко С.М., Пітюренка Ю.І., Прокопи І.В., Романюка М.Д., Саушкіна Ю.Г., Степаненка А.В., Фащевського М.І., Фтомова Г.С., Хомри А.У., Шаблія О.І., Шепотько Л.О. та інших.

Для вивчення геопросторової організації сільського розселення регіону використано як загальнонаукові методи (системний підхід, аналіз і синтез, систематизація і узагальнення, тощо), так і конкретно-наукові (статистичний, історико-географічний, кластерний аналіз, картографічний, математичне моделювання, районування та ін.).

Основою для статистичного  аналізу стали матеріали Хмельницького  обласного управління статистики, управління економіки Хмельницької державної обласної адміністрації, матеріали всеукраїнських і регіональних наукових і науково-практичних конференцій.

Наукова новизна  отриманих результатів. У результаті дисертаційного дослідження

вперше:

• показано особливості  територіальної організації сільського населення регіону в умовах трансформації суспільних відносин;

• вивчено динамічні  процеси у розселенні регіону, що відбуваються під впливом історико-географічних, соціально-економічних, природних і  демографічних чинників;

• здійснено типізацію сільських поселень регіону за людністю і функціями, досліджено еволюцію форм територіальної організації сільського населення в умовах суспільних перетворень у сільському господарстві;

• виділено райони сільського розселення у Хмельницькій області на основі багатовимірного (кластерного) аналізу, подано їх характеристику за демографічними показниками,  а також  за щільністю сільського населення, густотою поселенської мережі, середньою відстанню між сільськими поселеннями, розпланувальними формами сільських поселень;

• створено граф-модель територіальної організації сільського населення регіону дослідження, обґрунтовано шляхи оптимізації такої організації;

• визначено основні  напрямки розвитку різних за людністю та функціями поселень в агропромисловому регіоні;

удосконалено:

• теоретико-методологічні  засади вивчення територіальної організації  сільського населення регіону;

• принципи реструктуризації сільського розселення у сучасних умовах;

отримали  подальший розвиток:

• методичні підходи  до вивчення територіальної організації сільського населення, а саме, застосування кореляційного аналізу, показників ентропії, граф-моделей, кластерів тощо;

• система статистичних показників, що характеризують мережу сільських поселень, рівень соціально-економічного розвитку сіл та особливості життєдіяльності сільського населення.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і практичні результати виконаного дослідження можуть бути використані для вивчення сільського розселення у різних обласних регіонах країни. Отримані результати використовуються у навчальних курсах «Географія населення», «Економічна і соціальна географія України», «Географічне краєзнавство», які викладаються для студентів географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Практичні висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані  органами державного управління і місцевого самоврядування для розробки комплексних програм соціально-економічного розвитку регіону, для створення схеми нового адміністративно-територіального устрою країни, для формування нових засад регіональної екістичної політики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, у якій всі положення, висновки і рекомендації одержані автором самостійно. Усі публікації підготовлено одноосібно.

Апробація результатів  дисертації. Основні  результати дослідження доповідалися на Другому Всеукраїнському семінарі «Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика» (Тернопіль, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Молоді науковці – географічній науці» (Київ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці» (Тернопіль, 2004), VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (Київ, 2005), Всеукраїнській науковій конференції «Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи» (Тернопіль, 2005), Третій Міжнародній науковій конференції «Історія української географії та картографії» (Тернопіль, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон – 2009: суспільно-географічні аспекти», (Харків, 2009), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні напрями розвитку і перспективні орієнтири у географічній науці та освіті» (Рівне, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Дністровський каньйон – унікальна територія туризму» (Тернопіль, 2009), Міжнародній науковій конференції «Українська історична географія та історія географії в Україні» (Чернівці, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю заснування Луганського відділу Українського Географічного товариства (Луганськ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон – 2009: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2009), а також на науково-звітних конференціях кафедри географії України і туризму географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, 2000 – 2009рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 6,9 д. а., з яких 7 у виданнях, які рекомендовані ВАК України (4,6 д. а.).

Обсяг і структура  дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, 73 додатків (на 105 сторінках). ЇЇ повний обсяг – 323 сторінки, основний текст - 155 сторінки. Дисертація містить в основному тексті 36 таблиць, 36 рисунків. Список використаних джерел охоплює 29 сторінок (329 найменувань, у тому числі 10 – зарубіжних).

 

основний зміст роботи

У першому розділі  дисертації «Теоретичні та методологічні основи дослідження територіальної організації сільського населення» із методологічних позицій суспільної географії розкрито головні поняття розселення, особливості функціонування сільських поселень у системах розселення у сучасних умовах, подано історію географічного дослідження сільського розселення в Україні,  розроблено методику дослідження територіальної організації сільського населення.

Розуміючи розселення як процес розподілу населення на певній території і результат цього процесу, вважаємо, що термін «розселення» є тотожним до терміну «територіальна організація населення». Він характеризується різними формами, охоплюючи територіальну мережу поселень та розселенські зв’язки.

Форми розселення і типи поселень відображають особливості  історико-географічного розвитку і  сучасні соціально-політичні умови, рівень розвитку господарства і особливості господарського освоєння території. В умовах високого рівня розвитку продуктивних сил територіальна організація розселення здійснюється у вигляді територіальних систем розселення. Кожен населений пункт є елементом таких систем різного рівня ієрархії. Місце поселень у системах розселення визначається людністю, функціями, ступенем поєднання у сільських населених пунктах сільськогосподарського й промислового виробництв, розвитком соціальної сфери тощо.

Дослідження територіальної організації сільського населення  як складного соціально-економічного процесу і його результату повинен здійснюватися на основі ключових методологічних принципів сучасної суспільної географії: територіальності, комплексності, системності, пропорційності, історизму.

У другому розділі  дисертації «Умови і чинники формування територіальної організації сільського населення Хмельницької області» розкрито вплив історико-географічних, природно-географічних, соціально-економічних, демогеографічних, еколого-географічних умов і чинників на формування територіальної організації сільського населення Хмельницької області.