Сучасні інформаційні технології і програмні продукти та їх правовий захист

Крайній термін адаптації діючого  законодавства країн-членів Європейського  Союзу до директиви Європарламенту про захист контента від незаконного  копіювання минув 21 грудня. З усіх європейських країн відповідні доповнення до чинного  законодавства прийняли тільки Греція і Данія. Директива про захист від копіювання являє собою широкий  спектр законів, спрямованих на запобігання  несанкціонованому поширенню в  інтернеті або переносу на цифрові  носії фільмів, музики і програмного  забезпечення.

За заявою виробників ПЗ і медіаконтента, вони залишаються беззахисними перед  особою цифрового піратства, що представляє  для них найбільшу загрозу. Альянс виробників ділового програмного забезпечення (Business Software Alliance), що нараховує в ряді своїх членів таких гігантів, як Apple, Microsoft і Intel, оцінює збиток, нанесений  європейської індустрії ПЗ незаконним копіюванням програм у 3,09 млрд. євро. Звукозаписні компанії і кіностудії також несуть значні збитки, зокрема, через діяльність файлообмінних  мереж, таких як Kazaa і Grokster.

Європарламент висунув антипіратську  ініціативу ще в квітні цього року, і виробники медіаконтента покладали  на неї великі надії. Фірми звукозапису  і кіностудії лобіювали прийняття  цієї директиви протягом року, переконуючи  парламентаріїв посилити чинне законодавство  з питань захисту від незаконного копіювання. Однак, схоже, лобістам не вдалося переконати політиків у необхідності термінового прийняття таких мір, як обов'язкові відрахування правотримачу за завантаження музичних треків на жорсткий диск комп'ютера або мобільний телефон. Інші зацікавлені особи, наприклад, інтернет-провайдери, заявили, що подібні умови приведуть до обмеження прав споживачів. Відповідно до офіційної заяви Патентного офісу З'єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії, по даному питанню існують безліч різних точок зору, тому негайне приведення законодавства у відповідність з директивою було б поспішним рішенням.

На думку Франсіско Міньорансе, керівника європейського відділення BSA, пройде досить багато часу, перш ніж  директива буде остаточно адаптована всіма країнами ЄС. "Можливо, це відбудеться  в середині наступного року, однак  якщо затримка протриває більш тривалий час, ініціатива буде загублена", - повідомив  Міньорансе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Інформатизація й інформаційні технології останнім часом посіли у  житті людей дуже важливе місце  і стають фундаментом нових якісних  змін у світі. Відкриваючи нові можливості, інформатизація потребує до себе уважного і дбайливого ставлення. Слід зазначити, що досі в Україні не зроблено конкретних кроків щодо підтримки цієї важливої галузі техніки, що позначилося на темпах її розвитку.

З’явилися певні сподівання на краще  після зустрічі Президента України  Л.Д. Кучми з керівництвом НАН  України. Важливість інформатизації було підкреслено висуванням її на одне з чільних місць серед першочергових  завдань наукового прогресу. Зазначалося, що українські науковці сповнені творчих  задумів щодо майбутнього впровадження інформатизації у повсякденне життя. Розуміння технічних проблем  тут необмежене. Єдина зупинка  – за фінансуванням. Країна очікуватиме  як своєчасний і дуже правильний висновок Президента України Л.Д. Кучми щодо інформаційних технологій, який буде підкріплено конкретним фінансуванням.

Що стосується питань правового  захисту сучасних інформаційних  технологій від “піратства”, то в  Україні сьогодні докладається чимало зусиль, щоб по всій території використовувалося  ліцензійне програмне забезпечення, зокрема компанії Microsoft та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

Україна і світ сьогодні. – К., 2001.

Сучасні інформаційні технології. –  К., 2002.

Проблеми використання програмного  забезпечення в Україні // Комп’ютерний світ. – 2002. - №7.