Сучасні інформаційні технології і програмні продукти та їх правовий захист

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ІНСТИТУТ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО І  ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ

КАФЕДРА ГОТЕЛЬНО-РЕАСТОРАННОЇ СПРАВИ

РЕФЕРАТ

З Економіки підприємства

На тему:

«Сучасні інформаційні технології і програмні продукти та їх правовий захист»

Виконала

Студентка 3 курсу ГРС-111к

Заочного відділення

Азізова А.В.

Київ 2013

Кінець двадцятого століття характеризується кардинальними змінами у різних сферах життя. Це стосується політичних та економічних перетворень, а також  ряду інших, що помітно впливають  на рівень життя населення у світі. Насамперед варто звернути увагу  на те, що суспільство, в якому на перший план завжди виходили успіхи в  промислових технологіях, стало  приділяти першочергову увагу інформаційним  технологіям. Треба підкреслити, що стрімкий розвиток промислових технологій тривав близько двох третин двадцятого сторіччя, а розвиток інформаційних  технологій досягнув майже за одне останнє десятиріччя глобальних розмірів.

Існують показники, що яскраво характеризують такий стан. Так, обсяг ринку інформаційних  систем кожні п’ять років подвоюється. Темпи розвитку світового ринку  інформаційних технологій і систем перевищує дванадцять відсотків  на рік. Є дані, які підтверджують, що тільки інформаційні технології та системи створюють близько десяти мільйонів робочих місць та забезпечують значне збільшення внутрішнього національного  продукту.

Важливим є той факт, що у США  інформаційна сфера перебуває під  увагою президента Б. Клінтона і створена Програма національної інформаційної  інфраструктури, в якій підкреслюється, що інформація є найважливішим національним ресурсом, найважливішим товаром, а  також найважливішим чинником державного управління. Це стає можливим лише при  використанні сучасних інформаційних  та телекомунікаційних технологій та є першочерговим завданням з  інформатизації органів державної  влади у США і в багатьох розвинутих країнах.

Очікуваний стратегічний результат  Програми – створення сучасної національної інформаційної структури, що стане  фундаментом подальшого розвитку країни. Ця Програма визначає такі стратегічні  цілі: досягнення в більшості галузей  інформаційних технологій передових  позицій, створення найбільш відкритої  демократії, підготовка молоді до переходу в двадцять перше століття, створення  нових робочих місць, використання інформаційних систем для розвитку освіти, культури, охорони здоров’я, створення умов для забезпечення якісних та дешевих інформаційних послуг.

Слід підкреслити, що на європейському  континенті також приділяється значна увага проблемам інформатизації та інформаційним системам. Працює Програма технологічного розвитку Євросоюзу, складовою частиною якої є Європейська  стратегічна програма інформатизації. Головна мета цієї Програми – скорочення розриву у технологічному відставанні  від США і Японії та зменшення  залежності в інформаційних технологіях  від цих країн. Пріоритетні напрями  її такі: освоєння та реалізація багатьох основних транс’європейських інформаційних  послуг; підвищення технологічної і  промислової ефективності сфери  інформатизації та інформаційних систем; впровадження інформаційних технологій у соціальну сферу; розширення сфери  використання інформаційних технологій; інтенсифікація розробки нових інформаційних  технологій.

Автори не можуть детально спинитися  на всіх напрямах інформатизації і  тому як приклад обирають з них  два, найважливіші.

Перший з них включає два  основні проекти: «Інтернет для  шкіл» та «Навчання в інформаційному суспільстві». Країни Євросоюзу в  межах виконання цих проектів широко впроваджують нові підходи та прийоми, що зорієнтовані на специфіку  і можливості інформаційних технологій. У багатьох країнах Європи питанням реалізації цих проектів приділяється увага на урядовому рівні. Так, наприклад, уряд Франції реалізує програму, розраховану  на три роки. Вона передбачає забезпечення доступу до освітянських мультимедійних засобів і адресу електронної  пошти усім студентам, школярам та вчителям. Супутниковий зв’язок забезпечить  приєднання до мережі всіх шкіл, що розміщені  у віддалених та важкодоступних районах. Телекомунікаційним операторам Франції  запропоновано надати школам пільгові тарифи.

Інший важливий напрям впровадження інформаційних систем – це електронна комерція. Передбачається десятиразове зростання використання електронної  комерції у приватному секторі.

Досвід впровадження та використання інформаційних технологій та систем дає змогу говорити про великі потенційні можливості цієї сфери при  розв’язанні соціальних проблем  суспільства. Україна є молодою  незалежною державою, що не стоїть осторонь цих процесів. Можна стверджувати, що інформаційні системи дедалі більше проникають в усі сфери діяльності суспільства. Але слід підкреслити, що процеси створення та впровадження інформаційних систем у нас здійснювалися  майже стихійно. Важливі кроки  у напрямі ефективної координації  цих робіт було здійснено Національним агентством з інформатизації при  Президентові України. Ці зусилля за підтримки державних, наукових, освітніх установ та установ недержавної  форми власності завершилися  перемогою. Верховною Радою України  було прийнято три Закони України: «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну програму інформатизації», «Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки». Також у Державному бюджеті України  на 1998 р. було виділено кошти на фінансування заходів з виконання завдань  Національної програми інформатизації.

Слід окремо виділити рішення Київської  міської державної адміністрації  про фінансування та розширення робіт  у сфері інформаційних систем та впровадженні їх у різні галузі міста Києва. Ця робота мала розпочатися  з Концепції і реалізовуватися  протягом 1999-2004 рр. Київська міська адміністрація  доручила керівництво цими роботами Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.

Розглядаючи реальний стан з впровадження інформаційних систем і технологій в Україні, слід зазначити, що досі запланованого  фінансування робіт не було здійснено, внаслідок чого процеси використання інформаційних технологій істотно  відстають. При цьому спостерігається  така парадоксальна картина. Ще п’ять-сім років тому домінуючою була думка, що наше відставання від передових країн світу величезне. Вважалося, що наздогнати їх Україні зовсім неможливо. Але вже сьогодні можна стверджувати майже протилежне. Нині відставання з впровадження найсучасніших інформаційних систем та технологій ще існує, однак воно скоротилося й становить один-два роки. При цьому маються на увазі не обсяги впровадження інформаційних систем. За цим показником Україні з розвинутими країнами змагатися важко. Але можна навести кілька прикладів створення та впровадження інформаційних систем у різні галузі народного господарства України, що повною мірою відповідають світовим стандартам і є гордістю нашої країни.

Сучасна тенденція розвитку корпоративних  інформаційних систем та їхньої технічної (транспортної) основи – корпоративних  мереж – є перехід до інтегрованої передачі даних і мовлення (за оцінками експертів, інтегрований трафік у 2000 р. становитиме близько 84% від загального проти 48% у 1996 р.). Мотиви такого переходу очевидні. Це істотна економія при  використанні найдорожчого ресурсу  мережі – каналів зв’язку. Дані та голос (телефонні розмови), а також  факси й відеоінформація передаються  одним каналом, що гарантує багатократне зниження витрат на оренду каналів  або їхнє прокладання.

Технічно це здійснюється шляхом мультиплексування  інтегрованої передачі й подальшого демультиплексування окремих інформаційних  потоків. Різні класи мультиплексорів  дають змогу інтегрувати інформаційні потоки різного об’єму, що надходять  як від маленьких віддалених відділень, так і від значних регіональних офісів каналами від 9,6 Кбіт/с до 2,048 Мбіт/с і вище. У конкретних випадках можливе застосування додаткових умонтованих  в мультиплексори механізмів, що підвищують ефективність використання смуги пропускання  каналу зв’язку. Зокрема, з урахуванням  різниці в характері денного  і нічного трафіку: більше каналів  голосу (телефонних розмов) удень, а  каналів даних уночі.

Вигідніше одночасно з інтеграцією  ущільнювати інформацію промови. Наприклад, одна з найсучасніших технологій компресії голосу дозволяє майже  без втрати якості звучання промови  одночасно передавати до 13 телефонних розмов одним стандартним каналом 64 Кбіт/с.

Застосування інтегрованої передачі інформаційних потоків забезпечує кожне робоче місце повним комплексом інформаційних послуг при виправданих  витратах на їхню підтримку. Зокрема, телефонні  розмови між регіональними відділеннями перетворюються на розмови в межах  установи, що забезпечує кращий контроль і безпеку, не кажучи вже про суттєве  зниження витрат на міжміський зв’язок.

Повертаючись до питання про  стан телекомунікаційного простору України, необхідно відзначити досить складні стартові умови побудови територіально розподілених мереж. Найперша і найбільша фундаментальна перешкода – це якість стандартних  каналів зв’язку, що вже існують (каналів тональної частоти). Їхня низька якість зумовила той факт, що ряд компаній, світових лідерів канального устаткування, змушені були адаптувати свої продукти для українського ринку. Це дало змогу частково вирішити дану проблему. Це стало також поштовхом  до впровадження альтернативних технологій, наприклад, бездротового зв’язку. Напрями  еволюції технологій побудови корпоративних  мереж в Україні можна вважати  визначеними. Накопичений досвід помилок  і вдалих рішень в інших країнах  українські фахівці грамотно аналізують, виробляють власні концепції, що не поступаються світовим аналогам. На даний момент можна стверджувати, що Україна має  власний потенціал знань для  побудови територіально розподілених мереж, спроможних задовольнити потреби  будь-якого корпоративного замовника. Як базові технології використовуються Frame Relay, X.25, ISDN, ATM.

Важлива особливість мереж ISDN –  опція Bandwidth-on-Demand, надання (і оплата) необхідної смуги пропускання каналу зв’язку в міру потреби – актуальна  в часи різкого зростання трафіка  в мережі. За тим самим принципом комутації каналів засновано інший додаток технології ISDN – опція Connection-on-Demand («зв’язок за вимогою»), застосовувана для зв’язку із зовсім невеличкими відділеннями або віддаленими абонентами в умовах малоінтенсивного чи епізодичного трафіку каналами зв’язку. Організація «зв’язку за вимогою» можлива і на модемних лініях при більш низьких швидкостях.

Мережі Х.25, передача даних в  яких розрахована на низькошвидкісні (частіше аналогові) канали, відрізняються  особливою надійністю. Технологія Frame Relay вирізняється швидкодією і можливістю одночасної передачі даних й оцифрованого голосу. Крім того, протокол Frame Relay дає  можливість ефективно передавати нерівномірний  за часом трафік.

Сучасне телекомунікаційне устаткування, багатофункціональне і «прозоре»  для різноманітних протоколів, дає  змогу будувати корпоративну мережу, використовуючи всі переваги цих  протоколів. Додаткова гнучкість  побудови характерна для так званої віртуальної приватної мережі, побудованої  частково або цілком на основі оренди послуг мереж загального користування. Максимальна гнучкість рішень досягається  шляхом впровадження концепції накладених мереж. Цю концепцію активно пропагують на ринку, оскільки вона забезпечує користувачам доступ до новітніх технологій зв’язку  в умовах елементарної нестачі як низькошвидкісних, так і магістральних  каналів зв’язку. Певним чином сконфігуроване телекомунікаційне устаткування (наприклад, мультиплексори) дає можливість у  рамках приватної корпоративної  мережі отримувати послуги ISDN навіть аналоговими  орендованими лініями. Або можна  з’єднати філії однієї компанії накладеною мережею Frame Relay, не будуючи власну загальнонаціональну  мережу такого самого стандарту.

Вдалу побудову корпоративної мережі можна порівняти з успішним виконанням складної симфонії. Складових успіху може бути велика кількість, і все  ж таки головне тут – досвідчений  диригент, що має свою концепцію  виконання навіть відомого твору.

Підхід до вибору технології передачі інформації індивідуальний для країн  з різним рівнем розвитку інфраструктури телекомунікацій. Чинники, що впливають  на цей вибір, мають економічний, географічний та політичний характер і пов’язані передусім з політикою  національних телекомунікаційних компаній. Наприклад, у Німеччині й Австрії, де оператори мереж зв’язку послідовно вкладали кошти в розвиток послуг ISDN, корпоративні мережі побудовані з  використанням цієї технології. У  латиноамериканських країнах, Іспанії  та Португалії мережі побудовано на цифрових лініях і устаткуванні Х.25 з поступовим переходом до технології Frame Relay. Інший  приклад – розвиток корпоративних  банківських мереж в Україні. Узагальнюючи досвід кількох українських  банків (Національного Банку України, ПромІнвестБанку, Банку «Україна», Укрсоцбанку, Приватбанку), відзначимо, що ці мережі поки що побудовано на аналогових лініях з модемним зв’язком за протоколом Х.25. Найближчим часом передбачається модернізація банківських телекомунікаційних систем шляхом переходу до супутникових приватних каналів зв’язку на базі технології Frame Relay з інтегрованою передачею мовлення даних і практичним втіленням концепції «віддаленого офісу».

У загальному вигляді корпоративну мережу можна побудувати на різних каналах зв’язку – від виділених  ліній (аналогових і цифрових) до комутованих  цифрових, у тому числі й на оптоволоконних, супутникових, радіо- й мікрохвильових каналах, та на базі різних протоколів і технологій ISDN, Х.25, Frame Relay і АТМ.