Культурологічна характеристика Чехії

Свята  в Чехії.

Крім субот і неділь в Чеській Республіці відзначені як вихідні дні:

• 1 січня - Новий рік,
• Великодній понеділок,
• 1 травня - Свято праці,
• 8 травня - День звільнення від фашизму - (державне свято),
• 5 липня - День слов'янських апостолів Кирила і Мефодія - (державне свято),
• 6 липня - вшанування Яна Гуса – державне свято,
• 28 жовтня - День проголошення незалежної Чехословаччини - державне свято,
• 24 грудня - Святвечір,
• 25-26 грудня - Різдво. [9]

2.4. Побутові умови і проблеми

У Чехії високий рівень життя, що поєднується з відносно низькими цінами на продукти харчування, взуття і досить високими на одяг, стрімко  розвивається ринковою економікою і  чітким курсом на реформи. Велика кількість недорогих товарів в магазинах Чехії змушує громадян довколишніх районів Німеччини та Австрії здійснювати своєрідні щомісячні шоп-тури в Чехію за продуктами харчування та одягом. Недорога робоча сила і стабільна ситуація дозволила іноземним інвесторам побудувати в Чехії безліч підприємств, які виробляють високоякісні продукти світових марок за дійсно низькими цінами.

Не можна не помітити, що левову частку грошей в бюджет країни приносить туризм. Комітетом ЮНЕСКО Прага визнана в 1999-2000 рр.. «Культурною столицею світу». При населенні в 1 млн. 300 тис. чоловік, її відвідують близько 50 млн. туристів в рік. Це дозволяє Чехії відрізнятися найнижчою в Європі рівнем безробіття і високим рівнем життя. Вважається, що саме це дозволяє власнику дозволу на проживання, нарівні з громадянами Чехії отримувати безкоштовну освіту, в тому числі і вища.

У порівнянні з іншими країнами Європи, життя в Чехії дуже недорога. Якщо говорити про прожитковий мінімум, то безумовно, він залежить від звичок і культури споживання. Витрати на оплату житла становлять в Чехії все більш значну статтю сімейного бюджету. Для багатьох, хто з різних причин вирішує змінити місце роботи, головним орієнтиром при пошуках нового місця проживання (після зарплати) часто стає його дешевизна. Однак, матеріальний добробут сім’ї залежить не тільки від рівня заробітної плати та витрат на житло, але і від загального рівня можливого заробітку з урахуванням кваліфікації дорослих членів сім’ї. [9]

2.5. Сімейні стосунки

Радує статистика шлюбів та розлучень. При незмінній кількості розлучень (близько 31 тис) спостерігається невелике зростання числа шлюбів. У 2006 р. було зіграно 52,9 тис. весіль.

Жителі Чехії поважають і люблять свою країну, шанують сімейні традиції. 

Практично для кожного чоловіка Чехія і сім'я - майже нероздільні поняття. 

Тому не варто дивуватися, якщо чоловік в Чехії  запропонує провести заміжжя згідно стародавніх традицій і з звичаїв.

Слід сказати і про те, що успішні знайомства Чехія жінкам майже гарантує, адже якщо вірити статистиці, кожен п'ятий її житель чоловічої статі – холостий.

Заробляти гроші чехи вміють, але при цьому вони зовсім не шкодують їх витрачають.

Чехія переживає епідемію алкоголізму. Кожен чех і чешка старше 15 роківвипивають за рік 16,5 літрів чистого алкоголю, в той час, як середній в світі показник трохи більше 6 літрів на людину. Згідно з даними досліджень, 2% дорослого населення потрібна допомога фахівців з позбавлення від алкогольної залежності. Всього ж в групі алкогольного ризику близько 1,3 мільйонів жителів Чехії.

Чехія відома в Європі традиційно низьким рівнем злочинності. Відправляючи своїх дітей сюди на навчання, батьки можуть бути спокійні: тут набагато безпечніше, ніж в будь-якому місті країн СНД.[10]

Розділ 3. КУЛЬТУРА

3.1. Освіта, друк

Дошкільне виховання дітей  в Чехії базується на мережі ясел і дитячих садів. Їх відвідини не завжди необов'язково. Сади-ясла призначені для дітей до трирічного віку, які перебувають під контролем Міністерства охорони здоров'я Чехії.

Дитячі Сади - традиційна частина системи освіти, керованої  Міністерством освіти. У дитячий сад батьки приводять дітей щодня, крім вихідних, і забирають в 17 годин.

Рівень освіти та догляду  за дітьми в дитячих садах Чехії  дуже високий. З дітьми щодня гуляють, в програму включені екскурсії, відвідування театрів, розвиваючі заняття й навчання іноземної мови.

Відповідно до чеської  системою освіти, навчання школярів у  початковій школі відбувається   наступним чином:

• з 6 до 10 років - початкова школа першого ступеня;
• з 10 до 15 років - початкова школа другого ступеня або середня освіта в гімназіях.

Освіта в початкових школах, керованих місцевими муніципалітетами, є безкоштовним. Приватні (недержавні) школи - платні.

Існують також спеціалізовані школи: з мовним, художнім або спортивним ухилом. Після закінчення початкової школи першого ступеня здібні учні можуть перейти вчитися в багаторічну гімназію, де навчання платне, або продовжувати вчитися в початковій школі другого ступеня.

Без атестата надходити в  чеські вузи неможливо. Іноземці, які бажають здобути вищу освіту в чеських вузах, повинні в обов'язковому порядку пройти процес нострифікації своїх атестатів, тобто визнання їх рівноцінними чеським.

Середні професійні школи  пропонують чотирирічну програму професійного навчання. Закінчується навчання в цих школах випускними іспитами і отриманням учнями посвідчення «середньої професійної освіти». Випускники цих шкіл можуть вступати в будь-який вуз країни.

Середні спеціальні училища  пропонують 2-3 літні програми навчання. Закінчується навчання в цих школах іспитами і отриманням учнями підтвердження про "вторинному професійну освіту".

Для отримання права вступати до вузів випускники цих шкіл повинні  продовжити навчання по 2-х або 4-х  річною програмою.

Канікули в чеських  школах діляться на зимові та літні. При цьому, літні канікули тривають всього лише два місяці.

Бакалаврська програма підготовки має термін навчання рівний 3 років. 
Після успішного закінчення цього етапу випускники отримують закінчену вищу освіту з присвоєнням титулу (ступеня) "бакалавр".  На цьому можна закінчити навчання і влаштуватися на роботу, або ж вступити на магістерську програму, яка триває ще 2 роки.

Після успішного закінчення етапу магістерського навчання, випускники отримують закінчену вищу освіту з присвоєнням титулу «магістр» або, у природничих і технічних напрямів - «інженер». Після цього можна отримати титул доктора, закінчивши докторантуру - термін навчання 2-3 роки, з наступним державним іспитом і захистом дисертації. 

У Чехії це вища ступінь  освіти. Докторанти мають можливість працювати у вузі, часто ведуть семінарські заняття у студентів молодших курсів. Кожен з них може мати печатку. В основному вони існують для підприємців, які звикли до умов не тільки необхідності, а й відповідальності на різних підприємствах. Чехи мають не тільки свободу друку, але і печаток. Для того, щоб чехи мали змогу вільно користуватись цими правами, їм просто необхідно мати хоча б середню освіту.[10]

3.2. Наука, музеї,  бібліотеки

Першим науковим центром  національної історії став Чеський  музей в Празі, заснований в 1818 р. Музей почав видавати часопис, який перетворився в перший періодичний  друкований орган дослідників національної історії. Згодом видавничу діяльність наукової літератури здійснювала просвітницька  організація “Матіца (матінка) чеська”. Розвиток історичних досліджень спричинив утворення в 50-х роках XIX ст. при Чеському музеї Археологічного товариства із власним часописом.

Створення чеської національної історичної науки збіглося із поширенням ідей Просвітництва. Просвітницький напрямок був першим в чеській історіографії.

Саме в той час був  створений Національний музей - найстаріший і найбільший з музеїв Праги (заснований в 1818 р.), з великою колекцією від доісторичних часів до XIX-ХХ століть. Постійні експозиції: зоологічна, палеонтологічна, історична, археологічна та нумізматична.

Також визначною є Празька міська галерея, що займає сьогодні цілий ряд будівель - будинок і віллу чеського художника і скульптора Франтішка Білека (1872-1941 рр..), Стару ратушу і спеціальні приміщення в муніципальній бібліотеці, а також старовинні пам'ятки архітектури з типово чеськими привабливими назвами: Будинок Кам'яного Дзвону (використовується як виставковий зал), Будинок Золотого Кільця (мистецтво Чехії XX століття) і Троянський замок (мистецтво Чехії XIX століття). Народний Технічний музей розповідає про винахід та історії розвитку телефону, телевізора, радіо, фотоапарата, а також кінематографа. В музеї є обладнаний телецентр, де кожен зможе спробувати себе в ролі телеоператора або телеведучого.

Щороку восени у Чехії проводиться «Тиждень бібліотек», головною подією якого є виголошення найкращої бібліотеки країни. Цьогорічним переможцем стала громадська бібліотека в маленькому селі Петрувки в краї Височина. 

Свято бібліотек у Чехії  не випадкове. Звичка читати і традиція збирати та популяризувати книжки належить у чехів до найдавніших. За статистикою, мережа громадських бібліотек у  Чеській Республіці поряд із країнами Скандинавії належить до найгустіших, крім цього, практично кожна середньостатистична  родина в Чехії має свою бібліотеку. 

Читацькій культурі вчать, зокрема, і бібліотеки. Дорослий чеський громадяни  придбає щороку в середньому 5 нових  книжок і віддає книжці 38 хвилин щоденно. До найбільших бібліотек у Чехії  належить Національна бібліотека в Празі з філією – Слов’янською бібліотекою, в якій, серед іншого, зберігається понад 60 тисяч книжок українською мовою.[11]

3.3. Література

Останніми роками чеська література мало привертала до себе уваги українських  видавців і читачів. Сучасні ж чеські автори поки що залишаються для більшості українців terra incognita.

Внутрішній чеський книжковий  ринок досить розмаїтий, підтверджує  це і величезна кількість різних літературних премій і конкурсів. Як правило, лауреати найпрестижніших  з них і займають почесні центральні місця чеських  книжкових магазинів.

Період комуністичної  Чехословаччини був настільки сильною  травмою длячехів, що й до сьогодні ця тема залишається центральною в мистецтві. До 2010 року вже пройшла потужна хвиля автобіографічної, мемуарної прози з часів комунізму письменників старшого покоління, тепер настала черга молодших літераторів написати про своє соціалістичне дитинство. Про це свідчить не лише нова книги Баяї, а й книга  Ірени Доускової «Онєгін був москалем» („Oněgin byl Rusák).

Що ж до серйозної літератури, то варто згадати вихід у світ чергового роману першого «офіційного» чеського постмодерніста Їржі Кратохвіла «Femmе fatalе» («Фатальна жінка»).

На піку популярності зараз  перебувають і чеські комікси. Їхні автори з легкістю знаходять читача не лише вдома, а й за кордоном. Вибірку  найкращий робіт за 2000-2010 роки представлено у книзі «Генерація нуль».

Як бачимо, чеський книжковий  ринок пропонує широку палітру письменства  на будь-який смак. Залишається лише сподіватися, що хоча би щось зі згаданого  потрапить до рук і українського бібліофіла. [12]

3.4. Мистецтва (образотворче, театр, музика, кіно)

Розвиток чеської  культури в першій половині XIX ст. ознаменувався відродженням чеської мови та літератури, успіхами національного театру й образотворчого мистецтва, появою наукових і літературних видань чеською мовою, розвитком музичного мистецтва.

Для тих, хто цікавиться класичною  музикою безперечно буде цікаво прослідкувати  за творчим та життєвим шляхом відомих  чеських композиторів: Бедржиха Сметани, Антоніна Дворжака, Леоша Яначека та Богуслава Мартину.

Зовсім недавно Чехія  вразила світову музичну спільноту  ще одним обдарованим музикантом - піаністом Мартином Касиком. Прагу  полюбляв відвідувати сам Вольфганг  Амадей Моцарт. Свого часу прем'єра  його опери "Дон Джованні" відбулася  у празькому Сословному театрі. В  цьому ж театрі, зовнішній вигляд та інтер'єр якого навіть дотепер  відповідає епосі його заснування, знімалися сцени з нагородженого  декількома "Оскарами" фільму "Амадеус" чеського кінорежисера Мілоша Формана.

Святом для поціновувачів  музики є щорічний міжнародний фестиваль  та конкурс виконавців "Празька  весна". Для тих, хто прагне простих  розваг, відкриті двері чеських кабаре, вар'єте, джаз- та рок- клубів, а також  оперні та мюзиклові сцени. [13]

У портретному живописі, в оформленні вівтарів, у виробах  майстрів-ювелірів та ін. відбувається синтез модерних художніх течій з  місцевими традиціями.

Видатними художниками, які залишили по собі образи багатьох діячів чеської культури, краєвиди країни, змальовували життя та працю  простого народу були А. Махек (1775— 1844), Ф. Ткадлик (1786-1840), А. Манес (1784-1843).

Дійовим засобом пробудження  національної свідомості став театр. Важливу  роль у розвитку чеського театру відіграв драматург і актор Й. Тил. Найкращий  його твір — п'єса "Волинщик зі Стракониць" — обійшов сцени багатьох театрів  Європи. Більш як 60 драм і комедій  створив засновник чеської національної комедії В.Кліунер (1792—1859). Першу  чеську оперу "Проволочник" написав  композитор Ф.Шкроуп (1801-1862), автор музики до чеського національного гімну.

3.5. Архітектура,  народні ремесла

Після сорокарічного комуністичного правління зусиллями молодих  драматургів, музикантів, художників і  письменників відроджуються чеські художні традиції, які мають  багатовікові корені і велику спадщину в галузі архітектури.