Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Октября 2013 в 19:44, курсовая работа
Культурологічна характеристика Чехії (курсова робота). – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2012. - с.
У курсовій роботі дається короткий опис Чехії – історія її заселення і формування держави, демографічні показники, національний склад і характер народу, його релігія і традиції, особливості побуту і сімейних стосунків, культурні досягнення і регіональні відмінності.
Структурно робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 15 найменувань, додатків; містить 3 малюнки, 1 таблицю.
Вступ…………………………………………………………………….. 5
Розділ 1. Історичний нарис ………………………………………….. 6
Історія заселення країни…………………………………… 6
Формування держави………………………………………. 7
Великі люди нації…………………………………………… 9
Розділ 2. Народ і мораль……………………………………………... 11
2.1 Демографія…………………………………………………….. 11
2.2 Національний характер………………………………………. 12
2.3. Релігія і традиції……………………………………………… 13
2.4. Побутові умови і проблеми…………………………………. 15
2.5. Сімейні стосунки……………………………………………… 16
Розділ 3. Культура…………………………………………………….. 17
3.1. Освіта, друк…………………………………………………… 17
3.2. Наука, музеї, бібліотеки……………………………………... 19
3.3. Література……………………………………………………...20
3.4. Мистецтва (образотворче, театр, музика)………………….. 21
3.5. Архітектура, народні ремесла............................................... 22
Розділ 4. Регіональні відмінності…………………………………….. 23
4.1. Центральна Чехія……………………………………………… 23
4.2. Північна Чехія…………………………………………………. 24
4.3. Південна Чехія…………………………………………………. 25
4.4. Східна Чехія……………………………………………………. 25
4.5. Західна Чехія…………………………………………………… 26
Висновки……………………………………………………………. 27
Список використаних джерел……………………………………. 28
Додатки……………………………………………………………… 29
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Кафедра міжнародних економічних відносин
Здано на кафедру «___»__________ 2012 Реєстр. № ___
КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕХІЇ (курсова робота)
Виконала: студентка 1-го курсу група УО-13
___________ Науковий керівник: старший викладач
___________
Харків 2012
АНОТАЦІЯ Культурологічна характеристика Чехії (курсова робота). – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2012. - с. У курсовій роботі дається короткий опис Чехії – історія її заселення і формування держави, демографічні показники, національний склад і характер народу, його релігія і традиції, особливості побуту і сімейних стосунків, культурні досягнення і регіональні відмінності. Структурно робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 15 найменувань, додатків; містить 3 малюнки, 1 таблицю. Ключові слова: Чехія, історія, культура, демографія, народ, національний характер, регіони.
ОЦІНКА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Науковий керівник __________ ______________________________ ЗМІСТ Вступ………………………………………………………………… Розділ 1. Історичний нарис ………………………………………….. 6
Розділ 2. Народ і мораль……………………………………………... 11 2.1 Демографія…………………………………………………… 2.2 Національний характер………………………………………. 12 2.3. Релігія і традиції……………………………………………… 13 2.4. Побутові умови і проблеми…………………………………. 15 2.5. Сімейні стосунки……………………………………………… 16 Розділ 3. Культура…………………………………………………….. 17 3.1. Освіта, друк…………………………………………………… 17 3.2. Наука, музеї, бібліотеки……………… 3.3. Література…………………………………………………… 3.4. Мистецтва (образотворче, театр, музика)………………….. 21 3.5. Архітектура, народні
ремесла....................... Розділ 4. Регіональні відмінності…………………………………….. 23 4.1. Центральна Чехія…………………………………… 4.2. Північна Чехія………………………………………… 4.3. Південна Чехія………………………………………… 4.4. Східна Чехія……………………………………………… 4.5. Західна Чехія…………………………………………… Висновки………………………………………………………… Список використаних джерел……………………………………. 28 Додатки…………………………………………………………… Вступ У самому серці Європи, де беруть свій початок річки Ельба і Одер, розкинулася мальовнича країна Чехія, з усіх боків оточена горами і лісами. Її називають "перлиною Європи". Тут є усе: давні за геологічним віком гори та улоговини (Чесько-Будейовіцька, Тршбоньська), височини (Чесько-моравська) і каньйони, водоспади й озера, райони, що їх за аналогією називають Чеською Канадою, Чеською Швейцарією, Чеським Сибіром і навіть ... Чеським раєм – улюбленим місцем відпочинку туристів. Чехія в наш час дивує своїми темпами розвитку. Її розташування посередині Європи дає республіці можливість обирати різні стратегії в усіх сферах життя як населення, так і республіки в цілому. Актуальність дослідження розробки країнознавчої характеристики Чехії, полягає в необхідності вивчення і систематизування відомого матеріалу про цю країну, яка має значний вплив на геополітичну ситуацію в Європі. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної роботи є Республіка Чехія. Предмет дослідження. Предметом дослідження даної роботи є країнознавча характеристика Республіки Чехії. Мета дослідження. Мета дослідження
полягає в дослідженні В процесі дослідження виконувались наступні задачі: з’ясувати історичний розвиток країни, її культурне піднесення протягом років, визначити регіональне розташування культурних центрів у Чехії. Методами дослідження було правильно підібрана та опрацьована література. Розділ1. ІСТОРИЧНИЙ НАРИС ЧЕХІЇ 1.1. Історія заселення країни. Найпершими поселенцями на території нинішньої Чехії, про яких є документальні свідчення, були кельти - одне з їхніх племен, яке називалося Boii. Від цієї назви сталася назва Богемія (від латинського Boiohaemum). Це кельтське плем'я жило в даному регіоні починаючи з IV століття до н.е. і, ймовірно, злилося з німецькими племенами. Слов'яни зважилися на
проникнення в ті місця, де в наші
дні розташовані Моравія і
Словаччина, в VI столітті н.е. В IX столітті
слов'янський князь Святополк
заснував королівство Велика Моравія
в східній частині цього Під час їхнього правління чеська держава зуміла зберегти номінальний суверенітет, незважаючи на об'єднання зі Священною Римською імперією в 950 році н.е. Вбивство благочестивого князя Вацлава його братом-безбожником Болеславом в 935 році перетворило його в християнського мученика і зробило символом чеського націоналізму і святим покровителем Богемії. У 1029 році Моравія стала
володінням Богемії, а в XII столітті
Богемія стала королівством. При
Отакарі II, який царював з 1253 за 1278 рік,
Чеське королівство розширилося, приєднавши
до себе території, на яких в наші дні
знаходяться Австрія і У XV столітті чеський попередник протестантської реформації Ян Гус викликав у народі хвилювання, що стривожило папу вищих сановників католицької церкви. Він був засуджений Константським собором і спалений 6 липня 1415 року, але його ідеї продовжували жити і хвилювати людей. Страта Яна Гуса викликала сильне обурення Чехії проти папства, що призвело до Гуситських війн (1420-1436). У середині XV століття католицька церква і гусити прийшли до перемир'я, яке в значній мірі дозволило увійти в силу протестантському чеському дворянству, проте в 1526 році контроль над Богемією опинився в руках правителів католицької Австрії Габсбургів. Цей контроль зміцнився в 1620 році після поразки Богемського дворянства в битві при Білій горі, яке почасти призвело до Тридцятилітньої війни (1618-1648). Про цю подію досі нагадує монумент на площі Старого міста – чехи мали вибрати: повернутися до католицизму або бути вигнаними з країни. Можливо, що саме така політика лягла в основу збереглася до наших днів нелюбові чехів до організованої релігії. Боротьбу проти протестантизму очолювали єзуїти, які побудували багато нових церков в стилі бароко. Чеські землі залишалися частиною імперії Габсбургів і були об'єктом подальшої політики онімечення та асиміляції аж до 1918 року. У XIX столітті під загрозою зникнення опинився сам чеську мову. Освічені класи суспільства перейшли на німецьку мову, на ньому вони й говорили, і писали. У 1848 році прагнення до національного відродження, до відродження чеської мови і культури вилилося в політичний рух, і чехи стали вимагати більшого суверенітету. Коли в 1867 році виникла Австро-Угорська монархія, Богемія перетворилася на провінцію Австрії. [1] 1.2. Формування держави. Підписаний після Першої світової війни Версальський договір передбачав право націй на самовизначення, і 28 жовтня 1918 року було створено суверенна держава - Чехословаччина. Протягом 10 років так звана Перша Республіка чехів і словаків, очолювана президентом Томашем Масариком, стала однією з найбільш розвинених країн світу з однією з найпрогресивніших конституцій. Перша Республіка проіснувала, однак, трохи більше 20 років, а потім Мюнхенська конференція поступилася нацистської Німеччини контроль над Північними Судетами, які були батьківщиною для багатьох етнічних німців. Іншу частину Чехословаччини Німеччина анексувала в 1939 році. Президент Едуард Бенеш створив у Лондоні уряд у вигнанні. Нацистська окупація тривала з березня 1939 року до кінця Другої світової війни в травні 1945 року. Після звільнення Чехословаччини радянськими та американськими військами в 1945 році було сформовано уряд національної єдності на чолі з Бенешем. З країни вигнали від 2 до 3 млн громадян німецького походження. В ході цього процесу тисячі етнічних німців були вбиті. Одне з найбільш відомих подій, що трапилися на протекторат під час Другої світової війни, - вбивство Рейнхарда Гейдріха, призначеного рейхом протектором Богемії і Моравії. Гейдріх керував на довіреній йому території жорстоко - залізною рукою. У 1942 році група бійців чеського Опору, які пройшли спеціальне навчання в Англії, повернулася до Праги, щоб убити Гейдріха. В результаті сміливого до зухвалості нападу на нього Гейдріх був лише поранений, але через тиждень помер від зараження крові, причиною якого сталиосколки, які застрягли в ранах. У відповідь на смерть Гейдріха гестапо вбило не менше 1000 чехів, підозрюваних в причетності до вбивства протектора (гауляйтера), і депортували 3000 євреїв. У червні, всього через кілька днів після смерті Гейдріха, Гітлер наказав ліквідувати маленький чеське містечко Лідіце, за допомогу було розстріляно майже 200 чоловіків і хлопчиків у віці від 16 років і старше, а жінок відправили в концтабір. |
Після війни за умовами Ялтинського угоди Чехословаччина опинилася формально в сфері впливу Радянського Союзу. Захоплення влади в 1948 році комуністами змусив молоду країну терпіти за «залізною завісою» такі приниження, як якщо б країна була окупована.
Наприкінці 1960-х років чехословацькі комуністи під керівництвом Олександра Дубчека зробили спробу послабити гніт режиму за допомогою певних реформ. Цей період в історії Чехословаччини був названий Празької весни.
Сформувалися і легалізувалися нові політичні партії, а комуністична партія втратила свого колишнього могутності. Гавел став президентом країни, тисячі в'язнів були амністовані. Ці події широко відомі під назвою Оксамитової революції.
Розбіжності і суперечки між політиками, які представляють дві етнічні групи виборців, а саме - між колишнім першим міністром Словаччини Володимиром Мочаром і колишнім першим міністром Чехії (а в даний час її президентом) Вацлавом Клаусом привели до вирішення парламенту про розподіл країни на Республіку Чехію і Словаччину Республіку (іноді цей розділ називають оксамитовим розлученням).
Референдум з цього питання ніколи не проводився, але країна 1 січня 1993 розділилася, і Вацлав Гавел був обраний президентом Республіки Чехії. Проведені в 10-у річницю розділу опитування показали, що Чехи задоволені тим, що у них є своя держава. Після 1993 року Республіка Чехія успішно інтегрувалася в широкі багатонаціональні структури, включаючи НАТО і Європейський союз. В НАТО Чехія вступила в 1999 році, а до Європейського союзу - в 2004 році. [2]
1.3. Великі люди нації
Письменники й філософи минулого.
Майстер Ян Гус (близько 1369/1370
- 1415) був відомим чеським середньовічним
релігійним філософом, реформатором і
проповідником.
Ян Амос Коменський (Коменіус) (1592 - 1670) був чеський письменник і педагог визнаний у світі.
Чеські письменники нового часу.
Божена Нємцова (1820 - 1862) - відома чеська письменниця.
Томаш Гарига Масарик, (1850 – 1937) був чеський філософ, історик, перший президент Чехословаччини.
Ярослав Гашек (1883 – 1923) – письменник, публіцист і журналіст.
Франц Кафка (1883 – 1924) празький,
німецькомовний письменник єврейського
походження, числиться серед самих літературно
впливових і шанованих письменників 20-го
століття.
Карел Чапек (1890 – 1938) – письменник,
журналіст, драматург, філософ і перекладач.
Богуміл Грабал (1914 – 1997) – прозаїк, один з знаменних і неймовірних письменників другої половини 20-го століття.
Арношт Лустіг (* 1926) чеський письменник і публіцист, автор цілого ряду творів на тему голокосту.
Мілан Кундера (* 1929) – французький письменник він успішно і частіше за всіх перекладається в світі автор чеського походження, його романи і есе значно сприяли розвитку роману в сенсі жанру.
Вацлав Гавел (* 1936) – письменник і драматург, один з перших спікерів Хартії 77, керівна особистість політичних зрушень в листопаді 1989.
Міхал Вівег (* 1962) – письменник і публіцист, в даний час найбільше комерційно успішний автор романів.
Поети
Карел Гінек Маха (1810-1836) поет,
найбільший представник чеського романтизму.
Карел Яромир Ербен (1811-1870) письменник,
поет, перекладач, літературний історик
і колекціонер чеських народних пісень
і казок.
Ян Неруда (1834-1891) – відомий
поет і журналіст.
Вітєзслав Незвал (1900-1958) поет,
письменник і перекладач. Ведуча особистість чеського
сюрреалізму.
Ярослав Сеіферт (1901-1986) чеський
поет, письменник, журналіст і перекладач.Лауреат
премії Нобеля з літератури.
Карел Крив (1944-1994) був чеський
автор пісень і поет, один з найбільших
представників чеського протестантизму
в 1968-1989 роках. [4]
Розділ 2. НАРОД І МОРАЛЬ ЧЕХІЇ
2.1. Демографія
Населення Чехії за станом на 2011 рік становить 10 190 213 чоловік (див. додаток 4).
Основні етнічні групи: чехи - 81,2%, морави - 13,2%, словаки - 3,1%, менше 1% складають поляки, німці, сілезці, цигани, угорці та ін. Як видно, корінні жителі, чехи і морави , складають 94,6% населення, тобто Чехія - однонаціональна країна.
Вікова структура по оцінці на 2011 рік характеризувалася процесом старіння населення: частка осіб старше 65 років становить 13,4% чоловічого населення, а жіночого старше 65 років – 19,2%, в той час як від 0 до 14 років – 13,5%. Народжуваність за січень - вересень 2011 становила 9,3 чол. на 1000 чол. на рік, смертність - 10, 3 чол. на 1000 чол. на рік, тобто спостерігається природне зменшення населення. Кількість шлюбів за цей же період склало 4,2 на 1000 чол., А розлучень - 2,3 на 1000 чол., Розпадається близько половини сімейних союзів. Дитяча смертність становить 3,8 випадків на 1000 народжень, перебуваючи на рівні розвинених країн, що якісно характеризує рівень розвитку Чехії. Чистий приплив іммігрантів був негативний -1,6 чол. на 1000 чол. на рік. Очікувана тривалість життя при народженні становить 80,7 років для жінок і 73,9 років для чоловіків.[5]
Міністерство внутрішніх
справ Чехії розглядає
Велика кількість чехів проживає в Австрії, Канаді,США та ін. Розмовляють на чеській мові. Письменні джерела зберегли назви окремих чеських племен, що раніше проживали на її території: чехи, дудлеби, хорвати, лучани, зли чани, дечани, пшовани, літомержці, хебани, гломачі. [1]
2.2. Національний характер
Чехи дуже ввічливі та лагідні люди зі здоровим почуттям гумору, не відчувають схильності до спорів або боротьби. Чехи – інтелектуальні, творчі люди, добре освічені люди, які, однак, можуть бути досить консервативними.
Якщо Вас запросили в будинок, Ви знайдете їх досить дружніми і дуже гостинними (принесіть квіти для господині будинку і не забудьте зняти взуття при вході в будинок). Найбільша церква - Музей католицька, але чехи, в основному, атеїсти, за систематичного утиски релігії в часи комунізму. Чехи святкують не тільки свій день народження, але також і свої іменини. Це - традиція, що батьки вибирають ім'я своєї дитини з списку, що складаєтьс я з 400 імен. Тому кожен день у році відзначають день одного або двох імен. [1]
"Робота не вовк - в ліс не втече!" – цей девіз як не можна краще підходить чехам. Більше всього вони "розслабляються" на роботі в понеділок. "Понеділок день важкий" і майже 20% витрачають третину робочого часу на все що завгодно, але не на роботу. Треба обговорити з друзями та колегами, як пройшли вихідні. Необхідно зробити пару дзвінків тим, з ким не договорив у неділю, і вирішити, про що мріяти в черговий week-end. А вже купити щось через Інтернет саме в понеділок, судячи зі статистики, сам Бог велів. Якщо раптом покупка не сподобається, то до кінця тижня буде приватне виправдання, чому чверть робочого часу в п'ятницю йде на все що завгодно, крім роботи.
Є в лінощах чехів і своя місячна циклічність. Найбільше розслабляє жителів Чехії бажане літо. У липні-серпні особиста продуктивність праці середньостатистичного співробітника середньостатистичної чеської компанії падає приблизно на 15-20%. Якщо саме в цей "мертвий чеський сезон" вам "закортить" підписати і реалізовувати контракт з чеською фірмою, то готуйтеся до "сніданків". На Ваші телефонні дзвінки і гнівні листи про те, що треба терміново, вчора і негайно, завжди знайдеться причина, чому неможливо завтра, але може бути післязавтра, а вже через пару тижнів - точно! Так що щасливі ті, хто поспішає працювати до Нового року і в перші місяці після нього. Чехи заробляють собі на відпустку і проявляють справжні чудеса швидкості по виконанню взятих на себе зобов'язань.
Чехи по натурі філософи. Але філософи не на високому рівні, а на побутовому. Час на роботі сприймається ними як необхідність для нормального життя поза нею. Знаменитий гумор про те, щоб записатися на зустріч, треба світити свої календарі, росте не тому, що так сильно і жорстко розписаний графік робіт, а від того, що відпустка, вихідні на пару днів, відгули з нагоди днів народжень або торжеств, розписуються заздалегідь . І це набагато важливіше для багатьох презренного металу, який є лише засіб для здійснення головного завдання - жити в задоволення. Або, як мінімум, намагатися жити так. [6]
2.3. Релігія і традиції
Чехія є однією з найменш релігійних держав Європи (59% громадян відкидають належність до кожного з віросповідань), 26,8% є римо-католиками, 2,1% – протестантами. Державна мова – чеська.
Провідне місце в Чехії серед релігій займає католицизм, прихильниками якої є 39,2% населення. Є протестанти - 5% і прихильники відокремилася від Ватикану в 1920 році Чеської реформаторської церкви.
Існують також чимало інших християнських громад інших конфесій, найбільш велика з яких - Гуситська церква, яка налічує близько 700 тис. віруючих. Як самостійна конфесія вона утворилася в 1920 р. після розриву з Римським Папою. У 1920 р. Рим був непохитний в засудженні Яна Гуса і його вчення, що і послужило сигналом для освіти гуситської церкви відразу після отримання Чехословаччиною незалежності. Зараз багато чеські католики приходять до висновку про необхідність канонізації Гуса з метою збереження і збільшення впливу Католицької Церкви.
Чеська православна церква, до якої належать 3% від загальної кількості віруючих, входить до складу Церков Вселенського православ'я. Вселенське Православ'я - збори помісних Церков, які мають однакові догмати і подібне канонічне пристрій, визнають таїнства один одного і знаходяться в спілкуванні.
Православна церква заснована на території Чехії (в Моравії) в 863 р. працею святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Після їхньої смерті Православ'я утрималося тільки в межах Мукачівської єпархії, але в 1649 р. і ця єпархія увійшла в унію з Католицькою Церквою. Тільки в 1920 р. завдяки сербської ініціативи в Карпатах знову виникли православні приходи Сербської юрисдикції. Після Другої світової війни вони звернулися за допомогою до Московської Патріархії і були організовані спочатку в екзархат, а з 1951 р. - в Автокефальну (самостійну) Чехословацьку Православну Церкву.[8]
Чехія є найбільш атеїстичною державою в Європі. За даними опитування найбільшої світової соціологічної служби "Gallup International", 55% населення Чехії не відносить себе до жодної Церкви. Чехія за часткою атеїстів займає 2-е місце в світі і 1-е місце в Європі з 60 країн, де було проведено опитування. За даними статистичного агентства СТЕМ в Бога в Чехії вірять 40% громадян. З числа людей, які виховувалися в релігійних сім'ях, в Бога вірять три чверті. До них можна додати 13% людей, які виростали в атеїстичних сім'ях.
Найбільше віруючих в Моравії, трохи менше на сході і півдні Чехії. Найбільший відсоток атеїстів у великих містах, особливо в Північній Чехії. У той же час, в традиційно християнській країні відзначається посилення інтересу до ісламу. Проповідники ісламу найбільш активно діють в східних регіонах країни. [7]