Клімат. Води . Життя та екологічні проблеми тихого океану

Міністерство освіти і  науки , молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії  та раціонального природокористування

 

 

Реферат на тему :

 

 

«КЛІМАТ. ВОДИ . ЖИТТЯ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТИХОГО ОКЕАНУ »

 

 

 

Виконала :

Студентка ІV курсу

Спеціальності «Географія»

Зрінка І.В.

 

 

Ужгород – 2013

План

Вступ

1.Географічне положення.

2.Рельєф дна.

3.Клімат.

4.Течії.

5.Властивості вод.

6.Органічний світ.

7.Природні комплекси.

8.Господарське використання.

9. Мінеральні ресурси.

10. Еколгічні проблеми.

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Світовий океан — безперервна водна оболонка земної кори (океаносфера), що оточує материки. Він становить 70,8 % (361 мли км²) земної поверхні, у ньому зосереджено 96,5 % (1370 млн.км³) усіх вод планети. Залежно від будови дна, обрисів материкових берегів, руху вод структура Світового океану складається з океанів, морів, заток і проток.

Океан — найбільша частина  Світового океану, обмежена материками. Світовий океан поділяють на 4 океани: Тихий (площа 178,7 млн. км², об'єм води 710 млн.км³, пересічна глибина 3984 м). Атлантичний (91,6; 330; 3602), Індійський (76,2; 283; 3736), Північний Льодовитий (14,7; 18; 1220). Межі океанів проводять по материках та островах, а у водних просторах — по меридіанах мисів: мис Горн (о. Вогняна Земля) між Тихим і Атлантичним, мис Голковий між Атлантичним та Індійським, мис Південний (о. Тасманія) між Індійським і Тихим. Межі Північного Льодовитого океану з Атлантичним — підводні підвищення північніше Північного полярного кола, Тихого — Берингова протока. Окремі дослідники називають п'ятий — Південний океан, до якого включають води Південної півкулі між Антарктидою і південними закінченнями материків Південної Америки, Африки та Австралії. Але на міжнародному гідрографічному конгресі в Монако в 1952 р. було прийнято рішення не виділяти Південний океан у самостійний. Одночасно там же був "ліквідований" Північний Льодовитий океан, який приєднали до Атлантичного океану як внутрішнє Полярне море. Та не всі вчені світу погодилися з цим рішенням, і тому на багатьох картах Північний Льодовитий океан фігурує як самостійний, а також на деяких картах відновлено назву Південного океану.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Географічне положення.

Тихий океан за розмірами  й особливостями природи –  унікальний природний об’єкт нашої  планети. Океан розташований у всіх півкулях Землі, між материками Євразією і Австралією на заході, Північною і Південною Америкою на сході й Антарктидою на півдні.

Тихий океан займає понад 1/3 поверхні планети і майже половину Світового океану. Він має овальні контури, витягнутий з північного-заходу на південний схід й найширший між тропіками. Берегова лінія відносно прямолінійна біля берегів Північної і Південної Америки і сильно розчленована біля берегів Євразії. До складу Тихого океану входить цілий ряд окраїнних морів Східної й Південно-Східної Азії. В океані велика кількість архіпелагів і окремих островів, які входять до складу Океанії.

2.Рельєф дна.

Тихий океан найглибший. Рельєф його дна складний. Шельф займає відносно невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його площа не перевищує десятків кілометрів, а біля берегів Євразії шельф вимірюється сотнями кілометрів. В окраїнних частинах океану розташовані глибоководні жолоби, причому в Тихому океані знаходиться основна частина глибоководних жолобів всього Світового океану: 25 з 35 мають глибину понад 5 км; і всі жолоба, глибиною понад 10 км, – таких 4. Великі підняття дна, окремі гори й хребти розділяють ложе океану на котловини. На південному сході океану розташоване Східно-Тихоокеанське підняття, яке входить в глобальну систему серединно-океанічних хребтів.

З системою глибоководних жолобів й гірських споруд на материках і островах, що прилягають до океану, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, які утворюють Тихоокеанське „вогняне кільце”. В цій зоні часто також відбуваються наземні й підводні землетруси, які викликають гігантські хвилі – цунамі.

3.Клімат.

Величезні розміри Тихого океану спричинили значні відмінності  в його кліматі. Це зумовило наявність  у ньому майже всіх типів водних мас. 
У центральних областях температура води океану цілий рік висока — від +25°С до +29°С, а на півночі — становить всього +5°С – +8°С. Дуже холодними є води біля узбережжя Антарктиди, де температура води нижча 0°С. Подібні відмінності спостерігаються також у температурі повітря над океаном.Температура води і повітря навіть у межах одного географічного поясу буває неоднаковою. Наприклад, на півночі Тихого океану, біля берегів Євразії, температура повітря взимку становить -20°С – -22°С, а біля берегів Північної Америки — близько 0°С.

Причинами таких явищ є  особливості атмосферної та водної циркуляції. На заході помірного поясу, в межах якого панує область зниженого тиску (Алеутський мінімум, або циклон), над Тихим океаном переважають північні вітри. Вони, а також народжена ними Курило-Камчатська течія зумовлюють різке зниження температури повітря і вод біля берегів Євразії. Особливо холодно тут узимку, коли з глибин материка в бік океану дмуть ще й холодні мусони. Водночас на сході повітряні маси, а також води Аляскинської течії рухаються, навпаки, з півдня. Тому океан тут значно тепліший.

  Тихий океан простягнувся від субарктичних до субантарктичних широт, тобто розташований майже у всіх кліматичних поясах Землі. Основна його частина знаходиться в екваторіальному, субекваторіальному і тропічних поясах обох півкуль. Температура повітря над акваторією цих широт цілий рік від +16оС до +24оС. Але на півночі океану вона опускається нижче 0оС. Біля узбережжя Антарктиди така температура тримається і в літні місяці.

Для циркуляції атмосфери  над океаном характерні зональні ознаки: в помірних широтах переважають  західні вітри, в тропічних широтах  переважають пасати, в субекваторіальних  широтах біля берегів Євразії яскраво виражені мусони. Над Тихим океаном часто утворюються сильні вітри штормової сили й тропічні циклони – тайфуни. Максимальна кількість опадів випадає в західних частинах екваторіального поясу (близько 3000 мм), мінімальна – в східних районах океану між екватором й південним тропіком (близько 100 мм).

Порушення зонального розподілу  температур спостерігається також  у тропічних широтах Тихого океану. Проте, на відміну від помірного поясу, на сході океану на 5°С — 8°С холодніше, ніж на заході. Причиною цього явища є постійно існуюча тут область підвищеного тиску — Північнотихоокеанський максимум, або антициклон.

Повітряні й водні маси рухаються в ньому за годинниковою стрілкою. Тому на заході тропічного поясу, біля берегів Євразії, повітря та водні маси тепліші, ніж на сході. Адже надходять вони сюди з екваторіальних широт. Велике значення має потужна тепла течія Куросіо. На сході тропічного поясу в Тихому океані маси повітря й вод виносяться з півночі, а тому порівняно холодні.

Подібні відміни температур спостерігаються у тропіках і  в Південній півкулі, де також є замкнута область високого тиску — Південнотихоокеанський максимум. Тут повітря і води обертаються проти годинникової стрілки, утворюючи велетенський кругообіг морських течій, однією з яких є течія Західних Вітрів.

Течія Західних Вітрів — найпотужніша у Світовому океані. Щороку вона переносить води в 200разів більше, ніж усі річки земної кулі. Це єдина течія, що огинає всю нашу планету. Довжина її становить близько 30 000 км, ширина — приблизно 1000 км. У багатьох місцях цей потужний потік охоплює всю товщу вод. Утворення такої течії пояснюється тим, що материки не перешкоджають її рухові. З цієї самої причини вітри, які породжують течію, набувають незвичайної сили, особливо південніше від 40-ї паралелі. Тому ці широти Світового океану ще називають "ревучими сороковими ".

Над Тихим океаном загалом  випадає більше опадів, ніж будь-де на Землі. Це пояснюється його величезними просторами, проходячи над якими, повітряні маси насичуються вологою. Розподіл опадів підпорядкований закону географічної зональності.  Водночас є помітні відмінності між західною та східною частинами океану. Так, на сході тропіків, в областях переважання антициклонів, повітря посушливіше. Навпаки, вологі пасати з океану приносять на захід тропіків значну кількість опадів.

4.Течії.

 Тихий океан доволі  сильно витягнутий з заходу  на схід і тому в ньому  переважають широтні потоки вод.  В океані утворюються два величезних  кільця руху вод: північне і південне. Північне кільце включає Північну пасатну течію, течію Куросіо, Північно тихоокеанську течію й Каліфорнійську течію (вона єдина з перелічених холодна). Південне кільце складають Південна Пасатна, Східноавстралійська течії (теплі), течія Західних вітрів і  Перуанська течія (холодні).

5.Властивості вод.

В Тихому океані утворюються  всі типи поверхневих водних мас, крім арктичних. Найтепліші води знаходяться в тропічних широтах. Середньорічна температура вод між тропіками складає +19оС, в екваторіальних широтах – від +25оС до +29оС, біля берегів Антарктиди – знижується до -1оС. Опади, що випадають над океаном, в цілому переважають над випаровуванням. Солоність поверхневих вод Тихого океану трохи нижча, ніж в Атлантичному, оскільки західна частина океану отримує багато прісних річних вод (Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг та інші).

Льодові явища в північній частині океану і в субарктичному поясі носять сезонний характер. Біля узбережжя Антарктиди морські льоди тримаються цілий рік. Антарктичні айсберги з поверхневими течіями досягають 40о пд.ш.

6.Органічний світ.

Розташування Тихого океану майже  в усіх географічних поясах Землі  забезпечує виняткове різноманіття його живих організмів. Тільки тваринний світ налічує тут близько 100 тис. видів. Він у 3-4 рази багатший, ніж в інших океанах. Особливо багатий органічний світ в екваторіальних і тропічних широтах. Лише водоростей тут кілька тисяч видів.

У водах океану біля узбережжя Північної Америки є велетенські водорості, які щодня виростають на 30-60 см. Тут росте й найдовша у світі водорость, довжина якої становить близько 60 м, окремі її екземпляри досягають 150 м. На півночі та півдні Тихого океану бурі та червоні водорості часто утворюють справжні зарості — "підводні ліси", де росте ламінарія, яку в побуті називають "морською капустою ".

У водах океану відомо понад 2000 видів  риб, головними промисловими видами яких є: тунці, скумбрія, акули , тріска, кета, камбала, палтус тощо. Налічується більш як 6 000 видів молюсків — устриці ,мідії, гребінці, а також кальмари, каракатиці та восьминоги тощо. Трапляється тут і найбільший двостулковий молюск тридакна масою близько 300 кг. Численні морські ссавці — дельфіни та тюлені, моржі, морські слони та котики. Велика кількість планктону приваблює найбільших тварин на Землі — китів .

Найбагатший органічний світ океану — біля берегів материків. Це пояснюється насиченістю прибережних вод поживними речовинами, які виносяться в океан річками із суходолу. Особливо бурхливо розвивається життя біля узбережжя, де на поверхню піднімаються глибинні води. З ними надходять органічні рештки, якими всіяне дно океану. Одне з таких місць — узбережжя Південної Америки.

Органічні речовини, що піднімаються з дна Тихого океану, зумовлюють бурхливий розвиток планктону. Планктон, у свою чергу, приваблює невеличку рибу анчоус. її тут так багато, що створюється враження, ніби можна йти просто по рибі. Па неї полюють численні пташині зграї, які населяють прибережні скелі — баклани, пелікани тощо. Рибою живиться і найбільший морський птах — альбатрос, розмах крил якого досягає понад 4 м.

Життя в Тихому океані розподіляється нерівномірно також за глибиною. Найактивніше воно у приповерхневих водах.

Тихий океан дуже багатий на біологічні ресурси. Він посідає перше місце в світі за виловом риби (45%) та інших морепродуктів — кальмарів, креветок, крабів , устриць, крилю тощо. На спеціальних морських фермах вирощують морські водорості. З бурих і червоних водоростей добувають йод, бром, солі калію, одержують добрива. Водорості використовують у медицині як кормові речовини і сировину для одержання газу та інших видів палива. На морських фермах вирощують перлівниць — двостулкових молюсків, здатних утворювати перли, з яких виготовляють прикраси.

 По біомасі й числу  видів органічний світ Тихого океану багатший, ніж в інших океанах. Це пояснюється його тривалою геологічною історією, величезними розмірами, різноманіттям екологічних умов. Особливо багата органічний світ в екваторіально-тропічних широтах, в районах розвитку коралових рифів. В північній частині океану багато різноманітних видів лососевих риб.

Вилов риби в Тихому океані складає понад 45% світового. Головні райони промислу – це область взаємодії теплих і холодних вод; шельфові райони на заході океану і райони підйому глибинних вод біля берегів Північної, й особливо Південної, Америки.

7.Природні комплекси.

В Тихому океані є всі природні пояси, крім арктичного.

Північний полярний (субарктичний) пояс займає невелику частину Берингового й Охотського морів. В цьому поясі відбувається інтенсивна циркуляція вод, тому вони багаті на рибу.

Північний помірний пояс займає широкі акваторії. Для нього характерна взаємодія теплих і холодних водних мас. Це сприяє розвиткові органічного світу. На заході поясу формується унікальний природний комплекс Японського моря, який відзначається великим видовим різноманіттям.

Північний субтропічний пояс в Тихому океані виражений не так чітко, як помірний. Західна частина поясу тепла, східна – відносно холодна. Води сині, прозорі, перемішуються слабо. Кількість планктону (дрібних риб) невелика.

Північний тропічний пояс формується під впливом потужної Північної пасатної течії. В цьому поясі багато окремих островів і архіпелагів. Продуктивність вод поясу невелика. Але біля підводних підвищень й островів з'являються скупчення рию та інших морських організмів.