Інновації в оздоровчій фізичній культурі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 
Психологічний факультет

 

Кафедра фізичної культури

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

курсу «Фізичне виховання»

на тему «Інновації в оздоровчій фізичній культурі»

                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                             Виконала

                                                                            Студентка 1 Б

                                                                             Матвієнко ТетянаПетрівна

                                                                           

                    

 

 

                                                    

Черкаси - 2013

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ І. Сутність здорового способу життя………………………………………4

Розділ ІІ Вплив оздоровчої фізичної культури на організм………...…………....6

Розділ ІІІ.Фізична культура у забезпеченні здорового способу життя студентів8

Розділ ІV. Нові методи в оздоровчій фізичній культурі……………….…..……..9

Висновки…….……………….……………………………………………………..13

Список використаних джерел ……………. 15

 

ВСТУП

Фізична культура - частина  способу життя людини - система  спеціальних вправ та спортивної діяльності, спрямована на розвиток його фізичних і духовних сил. Вона спирається на наукові дані про фізичних і  психічних можливостей організму, на спеціальну матеріально-технічну базу, що сприяє їх прояву та розвитку. Фізична  культура як частина загальної культури спрямована на гармонійний розвиток всіх природних сутнісних сил  і морального духу людини в системі  всебічного вдосконалення особистості  вона становить важливу основу повноцінної  життєдіяльності: активної праці, нормального  сімейного життя, організованого відпочинку та повноти творчого самовираження.

 Фізична культура і  спорт сприяють розвитку інтелектуальних  процесів - уваги, точності сприйняття, запам'ятовування, відтворення, уяви, мислення, покращують розумову працездатність. Здорові, загартовані, добре фізично  розвинені юнаки та дівчата,  як правило, успішно сприймають  навчальний матеріал, менше втомлюються  на уроках у школі, не пропускають  занять через простудних захворювань. 

 Фізична культура - це  і найважливіший засіб формування  людини як особистості. Заняття  фізичними вправами дозволяють  багатогранно впливати на свідомість, волю, на моральну зовнішність,  риси характеру юнаків і дівчат. Вони викликають не лише суттєві  біологічні зміни в організмі,  але значною мірою визначають  вироблення моральних переконань, звичок, смаків і інших сторін  особистості, що характеризують  духовний світ людини.

 Фізичне загартування  в деякій мірі визначає подальшу  життєву діяльність людини. Усвідомлення  здоров'я та повноцінності дає  впевненості у своїх силах,  наповнює бадьорістю, оптимізмом  і життєрадісністю. 

 Нарешті, це найважливіша  умова високої працездатності. Фізична  слабкість людини і викликаного  цим почуття неповноцінності  гнітюче діють на психіку людини  і викликають ці почуття неповноцінності,  розвиваючи такі якості, як песимізм, боязкість невіра в свої сили, замкнутість, індивідуалізм. 

 Багаторічна практика  показала, що фізична культура  сприяє також розумовому розвитку, виховує цінні моральні якості - впевненість, рішучість, волю, сміливість  і мужність, здатність долати  перешкоди, почуття колективізму, дружби.

 Тому актуальність  цієї роботи трактується сьогоднішньою  ситуацією суспільства. 

 

 

 

                                                    Розділ І

Здоров'я - це перша і найважливіша потреба людини, яка визначає здатність  його до праці і забезпечує гармонійний  розвиток особистості. Воно є найважливішою  передумовою до пізнання навколишнього  світу, до самоствердження і щастя  людини. Активна довге життя - це важлива складова людського фактора.

 Здоровий спосіб життя  (ЗСЖ) - це спосіб життя, заснований  на принципах моральності, раціонально  організований, активний, трудовий, що гартує і, в той же час,  що захищає від несприятливих  впливів навколишнього середовища, що дозволяє до глибокої старості  зберігати моральне, психічне і  фізичне здоров'я. [1]

 Здоровий спосіб життя  включає в себе такі основні  елементи: плідна праця, раціональний  режим праці і відпочинку, викорінювання  шкідливих звичок, оптимальний руховий  режим, особисту гігієну, загартовування, раціональне харчування і т.п. 

- Плідна праця - важливий  елемент здорового способу життя.  На здоров'я людини впливають  біологічні та соціальні фактори,  головним з яких є праця. 

- Раціональний режим  праці і відпочинку - необхідний  елемент здорового способу життя.  При правильному і суворо дотримується  режиму виробляється чіткий і  необхідний ритм функціонування  організму, що створює оптимальні  умови для роботи і відпочинку  і тим самим сприяє зміцненню  здоров'я, поліпшенню працездатності  і підвищенню продуктивності  праці. 

- Наступною ланкою здорового  способу життя є викорінювання  шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркотики). Ці порушники здоров'я  є причиною багатьох захворювань,  різко скорочують тривалість  життя, знижують працездатність, згубно позначаються на здоров'ї  підростаючого покоління і на  здоров'я майбутніх дітей. 

 Здоров'я багато в  чому залежить від способу  життя, однак, говорячи про  здоровий спосіб життя, в першу  чергу мають на увазі відсутність  шкідливих звичок. Це, звичайно, необхідне,  але зовсім не достатня умова.  Головне в здоровому способі  життя - це активне творіння  здоров'я, включаючи всі його  компоненти. Таким чином, поняття  здорового способу життя набагато  ширше, ніж відсутність шкідливих  звичок, режим праці і відпочинку, система живлення, різні що гартують  і розвивають вправи; в нього  також входить система відносин до себе, до іншої людини, до життя в цілому, а також осмисленість буття, життєві цілі і цінності і т.д..

 Отже, для творення  здоров'я необхідно як розширення  уявлень про здоров'я і хвороби,  так і уміле використання всього  спектра факторів, що впливають  на різні складові здоров'я  (фізичну, психічну, соціальну і  духовну), оволодіння оздоровчими,  загальнозміцнюючих, природосообразно методами і технологіями, формування установки на здоровий спосіб життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Розділ ІІ

             Вплив оздоровчої фізичної культури на організм

 

Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури нерозривно пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій  опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. В результаті недостатньої рухової активності в організмі людини порушуються нервово-рефлекторні зв'язки, закладені природою і закріплені в процесі важкої фізичної праці, що призводить до розладу регуляції діяльності серцево-судинної та інших систем, порушення обміну речовин і розвитку дегенеративних захворювань (атеросклероз і ін.). Для нормального функціонування людського організму і збереження здоров'я необхідна певна "доза" рухової активності. У зв'язку з цим виникає питання про так звану звичну рухову активність, тобто діяльності, що виконується в процесі повсякденної професійної праці і в побуті. Найбільш адекватним виразом кількості виробленої м'язової роботи є величина енерговитрат. Мінімальна величина добових енерговитрат, необхідних для нормальної життєдіяльності організму, складає 12 - 16 МДж (в. залежності від віку, статі та маси тіла), що відповідає 2880 - 3840 ккал. З них на м'язову діяльність повинно витрачатися не менше 5,0 - 9, 0 МДж (1200 - 1900 ккал), решта енерговитрати забезпечують підтримку життєдіяльності онанізму в стані спокою, нормальну діяльність систем дихання і кровообігу, обмінні процеси і т. д. (енергія основного обміну). Інтенсивність праці в умовах сучасного виробництва не перевищує 2 - 3 ккал / мир, що в 3 рази нижче порогової величини (7,5 ккал / хв) забезпечує оздоровчий і профілактичний ефект. У зв'язку з цим для компенсації недоліку енерговитрат в процесі трудової діяльності сучасній людині необхідно виконувати фізичні вправи з витратою енергії не менше 350 - 500 ккал на добу (або 2000 - 3000 ккал в тиждень). За даними Беккера, в даний час тільки 20% населення економічно розвинених країн займаються досить інтенсивним фізичним тренуванням, що забезпечує необхідний мінімум енерговитрат, в інших 80% добовий витрата енергії значно нижче рівня, необхідного для підтримки стабільного здоров'я. Різке обмеження рухової активності в останні десятиліття призвело до зниження функціональних можливостей людей середнього віку. Таким чином, у більшої частини сучасного населення економічно розвинених країн виникла реальна небезпека розвитку гіпокінезії. [2]

 Синдром, або гіпокінетичні хвороба, є комплекс функціональних і органічних змін і хворобливих симптомів, що розвиваються в результаті неузгодженості діяльності окремих систем і організму в цілому із зовнішнім середовищем. Механізм захисної дії інтенсивних фізичних вправ закладений в генетичному коді людського організму.  Скелетні м'язи, в середньому складові 40% маси тіла (у чоловіків), генетично запрограмовані природою на важку фізичну роботу. «Рухова активність належить до основних чинників, що визначають рівень обмінних процесів організму і стан його кісткової, м'язової та серцево-судинної систем», - писав академік В. В. Парин.  М'язи людини є могутнім генератором енергії. Вони посилають сильний потік нервових імпульсів для полдержания оптимального тонусу ЦНС, полегшують рух венозної крові по  судинах до серця («м'язовий насос»), створюють необхідну напругу для нормального функціонування рухового апарату.

Таким чином, оздоровчий ефект  занять масової фізичної культурою  пов'язаний перш за все з підвищенням  аеробних можливостей організму, рівня  загальної витривалості і фізичної працездатності. Підвищення фізичної працездатності супроводжується профілактичним ефектом відносно чинників ризику серцево-судинних захворювань: зниженням ваги тіла і  жирової маси, вмісту холестерину  і тригліцеридів у крові, зниженням артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Крім того, регулярне фізичне тренування дозволяє в значній мірі загальмувати розвиток вікових інволюційних змін фізіологічних функцій, а також дегенеративних змін різних органів і систем (включаючи затримку і зворотний розвиток атеросклерозу). У цьому відношенні не є виключенням і кістково-м'язова система. Виконання фізичних вправ позитивно впливає на всі ланки рухового апарату, перешкоджаючи розвитку дегенеративних змін, пов'язаних з віком і гіподинамією. Підвищується мінералізація кісткової тканини і зміст кальцію в організмі, що перешкоджає розвитку остеопорозу. Збільшується приплив лімфи до суглобових хрящів і міжхребцевих дисків, що є кращим засобом профілактики артрозу і остеохондрозу. Всі ці дані свідчать про неоціненний позитивний вплив занять оздоровчою фізичною культурою на організм людини. [3]

 

 

 

 

                                                 Розділ ІІІ

Фізична культура у забезпеченні здорового способу життя студентів

Охорона власного здоров'я - це безпосередній обов'язок кожного, він не має права перекладати  її на оточуючих. Адже нерідко буває  і так, що людина неправильним способом життя, шкідливими звичками, гіподинамією, переїданням уже до 20-30 років доводить себе до катастрофічного стану і  лише тоді згадує про медицину.

 Якою б досконалою  не була медицина, вона не може  позбавити кожного від усіх  хвороб.  Людина - сама творець  свого здоров'я, за яке треба  боротися. З раннього віку необхідно  вести активний спосіб життя,  загартовуватися, займатися фізкультурою  і спортом, дотримуватися правил  особистої гігієни, - словом, домагатися  розумними шляхами справжньої  гармонії здоров'я. 

 Здоров'я - це перша  і найважливіша потреба людини, яка визначає здатність його  до праці і забезпечує гармонійний  розвиток особистості. Воно є  найважливішою передумовою до  пізнання навколишнього світу,  до самоствердження і щастя  людини. Активна довге життя - це важлива складова людського  фактора. 

 Здоровий спосіб життя  (ЗСЖ) - це спосіб життя, заснований  на принципах моральності, раціонально  організований, активний, трудовий, що гартує і, в той же час,  що захищає від несприятливих  впливів навколишнього середовища, що дозволяє до глибокої старості  зберігати моральне, психічне і  фізичне здоров'я. 

 За визначенням Всесвітньої  організації охорони здоров'я  (B03) "здоров'я - це стан фізичного,  духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб  і фізичних дефектів".

 Цілісність людської особистості виявляється, насамперед, у взаємозв'язку і взаємодії психічних і фізичних сил організму. Гармонія психофізичних сил організму підвищує резерви здоров'я, створює умови для творчого самовираження в різних сферах нашого життя. Активна і здорова людина надовго зберігає молодість, продовжуючи творчу діяльність, не дозволяючи "душі лінуватися". 

 Здоровий спосіб життя  включає в себе такі основні  елементи: плідна праця, раціональний  режим праці і відпочинку, викорінювання  шкідливих звичок, оптимальний руховий  режим, особисту гігієну, загартовування, раціональне харчування і т.п. 

 Плідна праця - важливий  елемент здорового способу життя.  На здоров'я людини впливають  біологічні та соціальні фактори,  головним з яких є праця. 

 Раціональний режим  праці і відпочинку - необхідний  елемент здорового способу життя.  При правильному і суворо дотримується  режиму виробляється чіткий і  необхідний ритм функціонування  організму, що створює оптимальні  умови для роботи і відпочинку  і тим самим сприяє зміцненню  здоров'я, поліпшенню працездатності  і підвищенню продуктивності  праці. 

 Наступною ланкою здорового  способу життя є викорінювання  шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркотики). Ці порушники здоров'я  є причиною багатьох захворювань,  різко скорочують тривалість  життя, знижують працездатність, згубно позначаються на здоров'ї  підростаючого покоління і на здоров'я майбутніх дітей.