Золотовалютні резерви України: форми та використання

 

Таблиця 1.1.

Золотовалютні резерви України у 2008 – 2013 рр.

 

Період	Золотовалютні резерви, млн. дол. США
	всього	резерви в іноземній валюті	резервна позиція в МВФ	СПЗ	золото
2008	31543	30792	0,03	9	743
2009	26505	25493	0,03	64	948
2010	34576	33319	0,03	8	1249
2011	31794	30400	0,03	8	1385
2012	24546	22647	0,03	87	1890
2013 (01.09)	21652	19764	0,03	15	1872

 

 

Обсяг золотовалютних резервів Національного  банку України збільшувався в  період з 2009 по 2010 роки – на 8071 млн. дол. США, що у відсотковому співвідношенні становить 30,45%. Золотовалютні резерви  України на кінець грудня 2011 року скали 31794 млн. дол. США. Скорочення відбулося  за рахунок зменшення обсягу резервів в іноземній валюті до 30400 млн. дол. США і обсягу резервів в золоті – до 1385 млн. дол. США. В 2012 році золотовалютні  резерви знову зменшилися і становили 24546 млн. дол. США

Основна причина зниження резервів в серпні 2013 — погашення кредитів МВФ. Національний банк України віддав кредиторам ту складову валютного резерву, яка була раніше позичена. Таким чином валові резерви НБУ за 8 місяців 2013 року скоротилися на  2,9 млрд. дол. США, але чисті резерви НБУ (без урахування позичених у МВФ коштів) за цей період зросли на 1,4-1,8 млрд. дол. США (їх обсяг на кінець серпня 2013 оцінюється в 14,4-14,8 млрд. дол. США порівняно з 13 млрд. дол. США на початок 2013 року) [6].

Дані таблиці 1.1. свідчать про зростання монетарного золота. Так, за 2009-2010 – на 300 млн. дол. США (на 31,72%), а в 2011 році цей показник становив вже 1385 млн. дол. США, що на 10,91% більше, ніж в попередньому році. За 2012 рік зростання золота склало 505 млн. дол. США.

Зменшення обсягу золотовалютних резервів Національного банку України  зумовлене впливом таких чинників:

- погашення заборгованості за зовнішніми боргами і розрахунками перед Міжнародним валютним фондом та іншими кредиторами;

- від’ємне сальдо зовнішньо-торгівельного балансу;

- зниження курсу валют і золота  по відношенню до долара США,  в якому номіновані резерви, через що відбулася переоцінка золотовалютного кошика;

- підвищення попиту на іноземну валюту зі сторони населення, яке боячись девальвації гривні почало збільшувати власні валютні заощадження [10].

Резерви формуються для задоволення двох цілей. Перша - це розрахунок за зовнішніми валютними зобов'язаннями. Друга - це фінансування стратегічного імпорту. Чому падають резерви? Тому що країна гасить зовнішні зобов'язання. Нацбанк на своєму офіційному сайті публікує про це інформацію. Поки дефолту немає ні за публічними боргами, ні за приватним боргом, у тому числі перед Міжнародним валютним фондом.

 

3. Рекомендації щодо управління золотовалютними резервами 

 

Задля ефективного управління золотовалютними  резервами України важливим етапом є їх планування. А для цього  Національному банку України  необхідно мати у своєму розпорядженні  систему показників, які б відображали: кількість золотовалютних резервів, тобто відповідність обсягів резервів центрального банку потребам у них; якість золотовалютних резервів, що відображає оптимальну структуру резервів при мінімальному ризику вкладення коштів у ті чи інші види валютних активів.

При формуванні та використанні золотовалютного  резерву треба виходити не стільки  з того, що він повинен бути якомога  більше, скільки з того, що він  має бути оптимальним.

За своїм значенням золотовалютний резерв можна прирівняти до числа  одного із основних фондів держави. В  цьому контексті, варто затвердити відповідне положення про золотовалютні  резерви України, в якому мають  бути передбачені загальний обсяг  золотовалютного резерву, його обсяг  на конкретну дату, структура золотовалютного  резерву та ін. Слід також визначити  напрямки витрачанні коштів із цього  фонду та встановити мінімальний  розмір, нижче якого НБУ не має  права використовувати кошти  на валютні інтервенції. Прийняття таких заходів дозволить підняти значення золотовалютного резерву на більш високий рівень і здійснювати за ним належний контроль.

Діюча система законодавства  практично не обмежує зменшення  золотовалютних резервів, внаслідок  чого за 2 останні роки їх було зменшено майже на 30 відсотків, що неприпустимо, означає життя за рахунок наступних  поколінь і матиме наслідком серйозні економічні проблеми в найближчому  майбутньому.

З метою недопущення подальшого суттєвого зниження економічного потенціалу України, його нецільового використання, що створює загрозу економiчнiй безпеці держави, було запропоновано встановити граничну межу зменшення золотовалютних резервів Національного банку України, що визначені та регулюються Законом України «Про Національний банк України».

Існує необхідність визначення оптимального для даних умов загального обсягу міжнародних засобів платежу. Непомірне зниження рівня резервів, що є наслідком тривалого дефіциту платіжного балансу, може призвести до того, що країна не зможе задовольнити свої життєво важливі потреби з допомогою імпорту чи не матиме можливості обслуговувати зовнішні боргові зобов'язання. Непомірне зростання резервів за постійного переважання зовнішніх надходжень над видатками сприяє збільшенню національної грошової маси, тобто стимулює інфляцію, а також призводить до недоцільного відпливу грошових коштів із сфери виробництва у грошову сферу.

Світова практика засвідчує, що достатнім є обсяг резервних  активів, який відповідає вартості імпорту  товарів та послуг за три місяці.

Якщо виникає тенденція  падіння розмірів резервів нижче  від критичного рівня, відповідні органи мають вживати заходів чи до зниження валютного курсу, чи до обмеження  внутрішнього попиту з допомогою  жорсткої фінансової та кредитної політики. Типовою реакцією на непомірне зростання  резервів є підвищення курсу національної валюти чи розширення внутрішнього споживання.

Існує проблема вибору співвідношення між окремими компонентами резерву. Оскільки резервна позиція у МВФ та запас СПЗ становлять невелику частку у загальному обсязі резервів та їхні розміри визначаються Міжнародним валютним фондом, ця проблема фактично зводиться до фіксації співвідношення між іноземною валютою та золотом.

Доказом на користь зменшення  частки золотого запасу є те, що золото на відміну від валютних активів  не приносить прибутку у вигляді  процентів, а навпаки, його утримання  потребує певних витрат. Крім того, великий  продаж золота однією чи кількома країнами може спричинити падіння його ціни та відчутні втрати для країн, які  не встигли своєчасно здійснити  відповідні заходи.

Але одночасно золото - високоліквідний  актив, який може бути реалізований на ринку в обмін на вільно конвертовану валюту в будь-який час. В умовах інфляційного процесу та тривалого  знецінення паперово-кредитних грошей у країнах з економікою перехідного періоду вартість золота відносно таких грошей у довгостроковому періоді має тенденцію до зростання.

Країни, що перебувають  у стані економічної кризи  та для яких існує проблема покриття дефіциту платіжного балансу, використовують золото як заставу для отримання  зовнішніх валютних кредитів. Центральні банки здійснюють операції "своп", що являють собою продаж золота за іноземну ВКВ за одночасного здійснення його зворотної купівлі через певний період. Здійснюючи такі операції, банки зберігають право власності на золото, яке їм належить. Операції "своп" із золотом здійснює і Національний банк України.

Перед урядами та центральними банками країн постають завдання диверсифікації валютного запасу, формування валютного кошика, тобто вибору конкретних валют та встановлення їхнього співвідношення у складі цього запасу. Актуальність даної проблеми визначається тенденцією переходу від "доларового стандарту" до "Мультивалютного стандарту". Ця тенденція пов'язана із поступовою втратою Сполученими Штатами Америки колишніх монопольних позицій у світовій економіці, перерозподілом потоків капіталу між Сходом та Заходом, зростанням економічного потенціалу Японії та Західної Європи (особливо після досягнення основних угод щодо майбутньої єдиної європейської валюти).

 

 

 

 

Висновок

 

Золотовалютні резерви  - це частина національного багатства  України, призначена для здійснення міжнародних розрахунків, а в  середині країни – для регулювання  валютного ринку. Розглянувши принципи формування золотовалютних резервів країни, ми визначили, що основну частку в структурі ЗВР займають запаси вільноконвертованих валют.

Проаналізовано динаміку ЗВР за останні 6 років. Визначено, що основними причини різкого падіння  рівня офіційних резервів є зростання  дефіциту поточного рахунку платіжного балансу країни, підвищення поставок газу в країну, зростання попиту на іноземну валюту з боку населення.

За своїм зайченям золотовалютні  резерви можна прирівняти до числа  одного із основних фондів держави. Офіційні золотовалютні резерви є одним  із факторів формування «грошової бази», тобто резервної основи внутрішнього грошового обігу. Тому зміни рівня  резервів, які зумовлюються змінами  стану платіжного балансу, у свою чергу, є причиною коливань розмірів внутрішньої грошової маси, що дестабілізує національну економіку. В цьому  контексті, варто затвердити відповідне Положення про золотовалютний резерв України, в якому мають бути передбачені  загальний обсяг золотовалютного  резерву, мінімальний розмір використання коштів з нього та ін.

 

 

 

 

Список використаних літературних джерел

 

1. Козловський Р. Світові тенденції акумуляції та використання міжнародних золотовалютних резервів // Галицький економічний вісник. – 2010. – №2(27).
2. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р. № 679 – XIV.
3. Савлук М. Гроші та кредит: Підручник / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / Михайло Іванович Савлук (заг.ред.). — 4 вид., перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 2006. — 744с.
4. Соколюк В.М. Аналіз чинників впливу на динаміку золотовалютних резервів НБУ// Інтернет - конференція «Роль фінансово-кредитного механізму в економічному розвитку країн Східної Європи» – 2012.
5. Статистика. Зовнішній сектор [Електронний ресурс] // Національний банк України: офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.
6. Статистична інформація [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України: офіц.. веб-сайт. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна, М.І. Савлук та ін. – К.: КНЕУ, 2005.