Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2014 в 13:10, контрольная работа
Створення золотовалютних резервів країни є необхідною умовою існування і функціонування будь-якої держави, оскільки вони забезпечують виконання ряду найважливіших функцій: дозволяють проводити незалежну від зовнішніх чинників грошово-кредитну політику шляхом стабілізації і регулювання курсу національної валюти, можуть бути направлені на погашення державного зовнішнього боргу, підтримуючи упевненість іноземних партнерів в здатності держави виконувати свої зобов’язання і створюючи умови для розвитку зовнішньої торгівлі.
1. Сутність і значення золотовалютних резервів…
2. Аналіз форм та використання золотовалютних резервів України…
3. Рекомендації щодо управління золотовалютними резервами ……
Висновок…………………………………………………………………
Список використаних літературних джерел……………………
Контрольна робота
з дисципліни «Гроші та кредит»
на тему «Золотовалютні резерви України: форми та використання»
Київ — 2013
Зміст
Вступ…………………………………………………………………
Висновок…………………………………………………………
Список використаних літературних джерел………………………..……….18
Вступ
Створення золотовалютних резервів країни є необхідною умовою існування і функціонування будь-якої держави, оскільки вони забезпечують виконання ряду найважливіших функцій: дозволяють проводити незалежну від зовнішніх чинників грошово-кредитну політику шляхом стабілізації і регулювання курсу національної валюти, можуть бути направлені на погашення державного зовнішнього боргу, підтримуючи упевненість іноземних партнерів в здатності держави виконувати свої зобов’язання і створюючи умови для розвитку зовнішньої торгівлі.
Формування та управління
золотовалютними резервами
На сучасному етапі
розвитку національних економік різних
країн та світової економіки в
цілому, золотовалютні резерви країни
є запасами резервних активів, які
можуть використовуватися для
Саме від ефективності
управління залежить їх склад, кількість
та фінансова стійкість України
взагалі. Зважаючи на нестабільність курсів
іноземних валют, з метою втримання на
оптимальному рівні національної валюти,
ефективність управління золотовалютними
резервами розглядається як одне з основних
завдань Національного банку України.
Золотовалютні резерви — це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі і перебувають у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноекономічне значення. Ці потреби визначають цілі накопичення золотовалютних резервів. Основними з них є:
Досягнення цих цілей залежить від достатності обсягу золотовалютних резервів та ефективності механізму їх використання.
Основними завданнями золотовалютного резерву є забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної грошової одиниці України – гривні, регулювання платіжного балансу України, проведення валютних інтервенцій у межах монетарної політики Національного банку.
Теоретичні основи, що визначають сутність та призначення золотовалютних резервів, механізми їх управління, сформовано в працях М. Савлука, А. Мороза, О. Дзюблюка, О.Лупіна, О. Єрмакової, О.Ніколенка [7].
Проблеми формування золотовалютних резервів та їх впливу на стійкість фінансової системи розглянуті у працях таких учених: В. Андріанова, О. Василюка, О. Дзюблюка, І. Каракулова, Р. Козловського, С. Кучеренка [5].
Згідно Закону України «Про Національний банк України», золотовалютний резерв складається з таких активів:
Основу золотовалютних резервів будь-якої країни сьогодні становлять запаси іноземних вільно конвертованих валют (ВКВ). Вони виступають у формі:
по-перше, залишків на кореспондентських та поточних рахунках у закордонних банках, а також короткострокових банківських депозитів;
по-друге, ринкових ліквідних фінансових інструментів - казначейських векселів, короткострокових та довгострокових урядових цінних паперів;
по-третє, різноманітних боргових документів, які не обертаються на ринку та які є результатом офіційних операцій даної країни з центральними банками та урядовими організаціями інших країн.
Резервна позиція, або резервна частка, країни в МВФ. За розміром вона відповідає частині установчого внеску країни в МВФ (до 25 % квоти), зробленого не в національній валюті країни-учасниці, а в резервних активах, тобто у вільноконвертованих валютах інших країн-учасниць, або у СПЗ (спеціальні права запозичення). Коли МВФ використовує частину внесеної національної валюти країни - члена МВФ для надання кредиту іншій країні, резервна позиція такої країни відповідно зростає. Тому резервна позиція визначається як перевищення розміру квоти країни-учасниці над сумою її національної валюти, що перебуває в розпорядженні МВФ.
Країни-учасниці можуть автоматично, за першою вимогою отримувати валютні кошти в МВФ у межах резервної позиції. Використання ними таких коштів, на відміну від кредитів МВФ, не обумовлюється попередньою згодою з боку Фонду й не обмежене будь-якими строками.
СПЗ являють собою міжнародні
кредитні резервні та платіжні кошти,
випущені Міжнародним валютним фондом
та розподілені між країнами-
Основними джерелами поповнення золотовалютних резервів Національним банком є:
Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі:
Золотовалютні резерви (ЗВР), враховуються по статті «Резервні активи» платіжного балансу і слугують офіційним механізмом урегулювання його сальдо. Активне сальдо платіжного балансу сприяє зростанню золотовалютних резервів, а пасивне – їх зменшенню. Проведемо аналіз платіжного балансу України за 2008-2013 роки та визначимо, яким чином використовувались золотовалютні резерви в даному періоді ( періоді управління золотовалютними резервами в умовах кризи та пост кризи). Основним джерелом коштів для поповнення офіційних золотовалютних резервів Національного банку України до 1995 року були надходження від обов’язкового продажу валютної виручки експортерів. Наразі поповнення золотовалютних резервів проводиться шляхом: купівлі монетарного золота та іноземної валюти; отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами; залучення валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів. Протягом усього періоду діяльності Національного банку України включно до 2008 року спостерігалася чітка тенденція до нарощування обсягів золотовалютних резервів (за виключенням 1998 року, пов’язаного з фінансовою кризою), що вказує на поступове зміцнення ролі зовнішньоекономічного сектору в надходженні виручки в іноземній валюті на внутрішній валютний ринок країни (Рис. 1.1).
Рис. 1.1 Динаміка офіційних золотовалютних резервів України, млн. дол. США
Проаналізуємо детальніше період з 2008 по 2013 роки [5]. За зазначений період, як свідчать дані, обсяг золотовалютних резервів зазнавав значних коливань. Найменше їх значення було зафіксоване станом на 01.02.2010 року (24148 млн. дол. США), після чого відбулось поступове збільшення їх обсягів. Станом на 01.08.2011 розмір золотовалютних резервів склав 38205 млн. дол. США. Протягом кризового та посткризового періоду основною метою управління золотовалютними резервами було забезпечення оптимального співвідношення рівнів захищеності, ліквідності й дохідності, що забезпечувало виконання функцій Національного банку України, визначених чинним законодавством України. Контроль за кредитним ризиком забезпечувався шляхом встановлення кредитних лімітів банкам-контрагентам. Оптимальний рівень валютного та процентного ризиків забезпечувався шляхом диверсифікації міжнародних резервів. Більша частина коштів золотовалютних резервів зберігалась у державних цінних паперах та на депозитних рахунках. Ліквідність золотовалютних резервів визначалася рівнем ліквідності вільно конвертованих валют, фінансових інструментів або фінансового ринку.
У кризові 2008-2009 рр. у зв’язку із зростанням дефіциту платіжного балансу та різкими коливаннями курсу гривні, Національний банк змушений був проводити інтервенції на валютному ринку, що призвело до падіння рівня ЗВР до 26,5 млрд. дол. США.
У 2008 році управління золотовалютними
резервами здійснювалось
Информация о работе Золотовалютні резерви України: форми та використання