Внесок А.Маршалла в світову економічну науку

Міністерство  освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський  національний економічний університет  імені Вадима Гетьмана»

кафедра історії економічних вчень

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему: «Внесок А.Маршалла в світову економічну науку»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала  студентка

денної  форми навчання

2-го курсу

спеціальність – “6504”

група № 4

Шинкарюк  А.І.

 

Науковий керівник:

Тимченко Ю.В.

 

 

 

 

 

                                                                     Київ 2011

 

План

Вступ

1. А. Маршалл – творець економікс. «Принципи економікс».
2. Найважливіші теоретичні здобутки Маршала
3. Значення діяльності Маршала в економічній науці

Висновки

 

Англійський економіст Альфред  Маршалл займає важливе місце  в буржуазній політекономії кінця XІ - початку XX століття. Значення цього  економіста виходить далеко за часові рамки його життя і діяльності. Ряд запропонованих ним ідей ліг  в основу одного з ключових розділів сучасної політекономії - мікроекономіки.

Про величезний вплив А. Маршалла в  економічній науці в перші  десятиліття XX століття говорить наступна оцінка: „Імовірно, можна без помилки сказати, що авторитет Маршалла протягом декількох десятиліть був, і усе ще залишається найвищим серед економістів світу, що говорять англійською мовою... Протягом багатьох років він розглядалася як глава англійських економістів”

«Маршалл, — пише Кейнс, — був  першим в історії великим економістом  у повному розумінні цього  слова, першим, хто своє життя присвятив  створенню економічної науки  у вигляді самостійного предмета, який побудований на суспільних постулатах і який відрізняється таким самим  високим рівнем наукової точності, як природничі й біологічні науки. Маршалл  був першим, хто посів стосовно до цього предмета професійно-наукову  позицію, як до наукової дисципліни, що стоїть над поточними суперечками, дисципліни настільки ж далекої  від політики і політичних поглядів, як фізіологія від уявлення пересічного лікаря» [3, ст.230]

 

1. А. Маршалл – засновник економікс.  «Принципи економікс».

У 90-х роках XIX ст. в Англії сформувалася так звана кембриджська економічна школа, засновником якої був  відомий економіст Альфред Маршалл (1842—1924). Ця школа започаткувала новий напрям в економічній теорії, так званий неокласичний. А.Маршалл за 50 років своєї діяльності написав 82 праці. Серед них «Економіка промисловості» (1889), «Учення політичної економії» (1906), «Трактат про соціологію» (1916), «Промисловість і торгівля» (1919), «Гроші, кредит, комерція» (1923) та ін. Особливу популярність принесла вченому праця «Принципи економікс» (1890), над якою вчений працював більше 20 років. Ввважають, що саме цією працею вчений започаткував неокласичний напрям в економічній науці.

«Принципи економікс» складається з 6 томів, в кожному з яких проаналізовано певне економічне явище, закономірність чи процес.

1 книга  « Попередній огляд» : уточнення предмета і методу економічної науки, погляди Маршалла на тогочасну економіку та економічну науку. В даній книзі були пояснені такі основні категорії і поняття: предмет економічної науки; економічні закони; конкуренція; економічна свобода; економікс.

2 книга  «Деякі основні поняття»: дослідження фундаментальних понять - багатства, виробництва, споживання, доходу, капіталу. Основні категорії і поняття: багатство; матеріальні блага; продуктивна праця, дохід; процент на капітал; прибуток; рента і квазірента; капітал.

3 книга  «Про потреби та їх задоволення» :дослідження попиту, його еластичності, споживчого надлишку. Основні поняття: попит; індивідуальний попит і ринковий попит; закон попиту; еластичність попиту; корисність; споживчий надлишок.

4 книга  «Фактори виробництва». Земля, праця, капітал і організація»: аналіз пропозиції та факторів виробництва. Основні поняття: фактори виробництва; ціна пропозиції; спадна віддача; нагромадження і заощадження; внутрішня і зовнішня економія; закон зростаючої віддачі.

5 книга  «Загальні відносини попиту, пропозиції і вартості»: дослідження взаємодії попиту, пропозиції, теорії рівноваги та її чинників. Основні поняття: ринок; рівновага попиту і пропозиції; рівноважна кількість; рівноважна ціна;принцип заміщення; сумісний і сукупний попит, пропозиція; еластичність пропозиції; монополія; дохід монополіста; довгостроковий та короткостроковий періоди.

6 книга  «Розподіл національного доходу»: аналіз заробітної плати, прибутку, ренти, економічного та соціального прогресу.  Основні поняття: теорія розподілу, граничний робітник, реальна і номінальна зарплата; процент та капітал; підприємницький ризик [1, ст. 475]

А. Маршалл  запропонував замість поняття «політична економія» поняття «економікс» і дав власне визначення цієї науки: політична економія, або економікс, — це наука, що вивчає людство в його повсякденному житті; вона розглядає ту частину індивідуальних або суспільних дій, котра «якнайтісніше зв'язана з придбанням і споживанням матеріальних атрибутів добробуту». Це визначення суттєво відрізнялось від тих, що давали його попередники, які обмежували предмет політичної економії лише наукою про багатство. Маршалл, як бачимо, підходить до трактування її предмета ширше. «З одного боку, — зазначає він, — це наука про багатство, але з іншого — це наука про людину, яка відчуває на собі вплив найрізноманітніших факторів; щодо економіки, то вона цікавиться переважно мотивами, які впливають на поведінку людини в її економічному житті». Маршалл наголошував, що економічна наука є «чистою і прикладною», тому має уникати «аналізу гострих проблем партійної боротьби і складностей зовнішньої та внутрішньої політики. Саме тому він запропонував ввести більш широкий термін – economics [4, ст. 364]

Маршалл по-новому трактує предмет  економічної науки. Стверджуючи, що «економічна наука займається вивченням  того як люди існують, розвивається і  про що вони думають»,  вчений вважав предметом її дослідження « ті спонукальні мотиви, які найсильніше  впливають на  поведінку людини в господарській сфері її життя». При цьому найстійкішим стимулом до господарської діяльності є бажання  отримати дохід від неї, що виражається  в конкретній сумі грошей. Саме існування  точного грошового виміру найстійкіших стимулів праці, на думку Маршалла, дало змогу економічній науці  набагато випередити всі інші суспільні  науки.

 

2. Найважливіші теоретичні здобутки А. Маршалла

Для методології А Маршалла характерні:

• Мікроаналіз і дослідження спонукальних мотивів економічної діяльності з позиції «чистої економічної теорії»;
• Еволюціонізм, що ґрунтується на визнанні поступовості, спадкоємності розвитку господарського життя;
• Синтетичний підхід;
• Функціональний аналіз;
• Метод часткової рівноваги ( у процесі дослідження береться гіпотеза, при цьому всі інші причини не беруться до уваги);
• Широке використання кількісних методів дослідження, математичного та графічного аналізу [1, ст.481].

Важливе значення у діяльності Маршалла займає дослідження попиту, пропозиції та ринкової рівноваги.  Розвиваючи теорію попиту вчений розмежовував індивідуальний  і ринковий попит, визначивши останній як суму попитів всіх  окремих осіб, сформулював закон попиту та дав його графічну інтерпретацію.

 

                                     Рис.1 «Крива попиту за А. Маршаллом»

 Також Маршалл був першим економістом, який вивів криву попиту з функції корисності. Він дослідив і впровадив у науковий вжиток поняття цінової еластичності попиту, визначив його як алгебраїчно так і математично. Вчений здійснив аналіз «ренти споживача» ( споживчого надлишку) як «різниці між ціною, яку покупець готовий сплатити, щоб не обійтися без певної речі, і ціною, яку він фактично сплачує». Така концепція знайшла відображення  в економічній теорії добробуту.

У дослідженні теорії пропозиції Маршалл виходив з того, що динаміка пропозиції залежить від витрат виробництва. Він розмежовував реальні витрати та грошові. Виявив закономірності зміни питомих витрат виробництва при зростанні обсягів виробництва і сформулював:

1. Закон спадної продуктивності (зростання витрат при збільшенні обсягів виробництва);
2. Закон зростаючої продуктивності (зниження витрат при зростанні обсягів виробництва);
3. Закон постійної продуктивності.

Він виокремив постійні, змінні, граничні та загальні витрати.

Розглядаючи теорію ринкової рівноваги Маршалл відкинув ідею пріоритетності виробництва або споживання і здійснив системне дослідження попиту і пропозиції як рівноправних ринкових сил.

«Коли попиті пропозиція перебувають  у рівновазі, - писав учений, - кількість  товару, що виробляється за одиницю  часу, можна назвати рівноважною  кількістю, а ціну, за якою він продається, рівноважною ціною». Стверджуючи, що принцип витрат і кінцевої корисності є складовими одного загального закону попиту-пропозиції, вчений створив  двофакторну концепцію ринкової ціни і дав її графічний вираз, що отримав назву «Хрест Маршалла» [1, ст. 487]

                                                     Рис.2 «Хрест Маршалла»

Отже, у центрі наукових пошуків Маршалла — ціна продукту, яку він розглядав як найважливіший елемент ринкової економіки. Суть його теорії ціни полягає в синтетичному поєднанні двох груп факторів, що впливають на ринкову ціну. З одного боку, є ціна попиту. Вона формується під впливом попиту на товар, який визначається корисністю продукту. Ця група факторів має ринкове походження. З іншого — є ціна пропозиції, яка залежить від витрат виробництва, тобто зв'язана з процесом виробництва. Середню ціну (вартість) Маршалл трактує як результат ціноутворення, коли перетинаються на ринку ціна попиту і пропозиції.

         А. Маршалл був переконаний, що його теорію ціни спрямовано на пошук усіх факторів, які, на його думку, ціну визначають. Він заявляв, що оскільки ринкові ціни складаються під впливом попиту та пропозиції, це, у свою чергу, потребує виокремлювання суми факторів, від яких залежать зміни як попиту, так і пропозиції, їхнього взаємозв'язку на будь-якому ринку. Підкреслювалося, що дія як попиту, так і пропозиції щодо ціни є однаковою за умови вільної конкуренції. Незаперечна заслуга А. Маршалла полягає також у тім, що він визначив умови, необхідні для переведення попиту в ціну. У нього граничною ціною попиту стає ціна, за яку було придбано останній куплений товар.

          Аналізуючи фактори, що впливають на величину попиту на товар на ринку, він виводить головний закон попиту, який став хрестоматійним: «чим більша кількість товару, який треба продати, тим нижча має бути ціна його пропонування з тим, щоб товар знайшов покупця;або, інакше кажучи, потрібна кількість товару збільшується зі зниженням ціни і зменшується з її зростанням» . А. Маршалл одним із перших зв'язав із ціною товару еластичність попиту на нього. Він склав діаграми, які показують зміни в ціні й кількості продукту для товарів з різним ступенем еластичності: від низької до високої.

        У контексті співвідношення ціни й корисності він виводить поняття споживчого надлишку, під яким розуміє «додаткову суму до сплачуваної ціни, яку він (споживач) згоден виплатити замість того, щоб відмовитися від речі». Автор ілюструє це поняття такими прикладами, як сіль, сірники та інші товари, ціна яких, звичайно, нижча за ту, яку люди заплатили б перш ніж відмовитися від використання цих товарів.

       Фактори виробництва, на думку Маршалла, — земля, праця, капітал і організаторські здібності — визначають ціну пропозиції. Він визнає наявність певних труднощів формування ціни пропозиції на деякі товари і фактори виробництва, які зв'язані з так званою фіксованою пропозицією. Так, земля є одним із факторів, пропозиція якого фіксована, і контролювати її, на думку Маршалла, людина не в змозі. Але елемент часу, вважає він, допомагає пояснити відмінності між фіксованою й еластичною пропозиціями.

       Ринок Маршалл розглядав як високоорганізовану інституцію, де взаємодіють попит і пропозиція і встановлюються ціни. На ринку в процесі й під час обміну товарами пропозиція й попит перебувають у тимчасовій рівновазі. Маршалл використав ринок кукурудзи для ілюстрування того, як покупці та продавці можуть торгуватися і ціна може «перекидатися туди—сюди як воланчик». Якщо попит та пропозиція приблизно однакові, встановлюється одна ціна, якщо різні — інша. У будь-якому разі ціна тимчасово врівноважить попит і пропозицію для даного ринку на один день.

       А. Маршалл розрізняв дію трьох періодів часу. Протягом короткого періоду пропозиція товару обмежується його запасом. Ціна визначається цим запасом і не відбувається змін у обсязі виробництва.

       Протягом триваліших проміжків часу пропозиція залежатиме від витрат на виробництво товару. У процесі виробництва можливі підвищення його ефективності й залучення додаткових виробничих факторів. У дуже тривалих часових масштабах ціна залежатиме від витрат на підготовку робочої сили і виготовлення обладнання, необхідного для виробництва цього товару». Це дає змогу вносити зміни у витрати на всіх стадіях виробництва. Отже, чим коротший період, тим більший вплив попиту на вартість, і навпаки — за більш тривалих періодів зростає значення витрат у вартості продукту.

       Далі автор звертається до добре відомого закону заміщення, який полягає в тім, що виробники завжди, коли це можливо, замінятимуть дорогі фактори й методи виробництва дешевшими. Тому міра можливого заміщення фактора визначає його еластичність. Маршалл вважає, що застосувати цей закон можна майже в усіх сферах економічного дослідження. У сукупності з еластичністю цінового попиту й залежністю пропозиції від часу він становить макроекономічну основу діяльності власника чи розпорядника капіталу.