Валютні ризики і методи їх хеджування

 

 

 

Курсова робота з дисципліни «Ринок фінансових послуг»                              на тему: Валютні ризики і методи їх хеджування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………… 3

Розділ 1 Економічна суть поняття валютного ризику

1.1 Валютний ризик як економічна категорія…………………………. 5

1.2 Класифікація валютних ризиків…………………………………….. 9

1.3 Вплив валютних ризиків  на діяльність вітчизняних суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності…………………………………….… 21

Розділ 2. Методи хеджування валютних ризиків

2.1 Валютні застереження……………………………………………….. 23

2.2 Валютні опціони та форвардні контракти…………………………. 27

2.3 Інші методи захисту від валютних ризиків………………………… 30

Розділ 3. Нові підходи  до хеджування валютних ризиків……………. 33

Висновок………………………………………………………………….. 35

Список використаної літератури……………………………………….. 37

 

Вступ

Одним із важко передбачуваних ризиків є валютний ризик. Його виникнення пов`язане з короткостроковими  чи довгостроковими коливаннями курсу валют на фінансовому ринку. Даний вид ризику характерний для підприємств, які купують чи продають товари за іноземну валюту в Україні чи за кордоном, мають мережу філій і представництв за межами країни чи здійснюють операції з валютою. Будь-яке підприємство, що має справу з іноземною конкуренцією на внутрішньому ринку, стикається з валютними ризиками.

В основі виникнення валютних ризиків лежать коливання валютних курсів, і ці коливання відбуваються непередбачено як убік збільшення, так і убік зменшення, внаслідок чого імовірність незапланованих збитків чи прибутку досить велика. Тому підприємства повинні досить серйозно відноситись до даної проблеми, проблеми керування валютними ризиками, тому що зневага використання даної стратегії може викликати глобальні негативні наслідки для фінансової сторони діяльності підприємства.

           Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України в світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, вдосконалення валютного законодавства і нормативні бази сприяли тому, що розвиток валютного ринку в останні роки характеризувався:

- збільшенням обсягів операцій з іноземною валютою у всіх сегментах;

- вдосконаленням його структури і спрямованості на вирішення конкретних економічних і фінансових проблем суб'єктів господарювання і держави в цілому;

- розширенням переліку валют, за якими проводилися операції на валютному ринку;

- відсутністю різких коливань валютних курсів;

- вдосконаленням законодавчої та нормативної бази діяльності суб'єктів валютного ринку;

- впровадженням нових видів валютних операцій та форм розрахунків;

- врегулюванням діяльності нерезидентів на українському ринку тощо.

Вдосконалення валютного  ринку, розвиток його міжбанківського  сектора, зростання обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на українському ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування досить гостро поставили проблеми підвищення рівня ризику операцій з іноземною валютою.

Важливість даної роботи і вивчення проблем, описаних у ній, також полягає в тому, що ця сфера є ще мало відомою на українському ринку. Недостача кваліфікованих кадрів, досвіду і як результат - споживачів у цій області, на жаль гальмує розвиток цього, досить важливого аспекту міжнародної діяльності.

Таким чином, основна мета даної курсової роботи це вивчення особливостей впливу валютного ризику на діяльність вітчизняних економічних суб'єктів.

Поставлена мета обумовила  необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:

- дослідження поняття валютного та його різновидів;

- вивчення впливу валютного ризику на діяльність господарюючих суб'єктів;

- розгляд існуючих можливостей страхування валютного ризику.

Предметом даної курсової роботи є проблема страхування можливих втрат господарюючими суб'єктами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності внаслідок коливання валютного курсу.

Об'єктом дослідження  виступає валютний ризик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1 Економічна суть поняття валютного ризику

1.1 Валютний ризик як  економічна категорія

Проблема валютного  ризику в економічній теорії і практиці уперше постала наприкінці 70-х років ХХ століття, після підписання країнами - членами Міжнародного валютного фонду Ямайської угоди (Кінгстон, Ямайка, 1976 р.), відповідно до якої була офіційно викликана демонетизація золота, анульовані його офіційна ціна і золотий паритет, була введена міжнародна розрахункова одиниця СДР (спеціальні права запозичення, SDR - special drawing rights), що повинна була стати основою визначення валютних курсів національних валют, і був уведений режим вільного курсоутворення на базі «плаваючих» валютних курсів, - флоатінг.

Найвищої гостроти проблема валютного ризику придбала в 80-х  рр. і залишається актуальною в  перспективі. Це пов'язано з різким збільшенням обсягів міжнародних  торгових і фінансових операцій, непрогнозованими коливаннями валютних курсів, збільшенням обсягів валютних спекуляцій, що викликає різке збільшення залежності кінцевих фінансових результатів діяльності підприємств і фінансово-кредитних установ від валютного ризику.

Головною причиною валютних ризиків є коротко- і довгострокові коливання обмінних курсів, що залежать від попиту та пропозиції валюти на національному і міжнародному валютному ринках [28, c.117].

У довгостроковому періоді  визначальну роль грає загальний  економічний стан країни, рівень виробництва, збалансованість основних макроекономічних пропорцій, обсяги зовнішньої торгівлі і т.д., а в короткостроковому - збалансованість окремих ринків і загальний стан ринкового і конкурентного середовища. Коливання кількісних показників окремих факторів і їхнє визначене співвідношення відіграють вирішальну роль у зміні валютного курсу, а отже можуть мати істотний вплив на характер виникнення і рівень валютного ризику.

 

Серед довгострокових факторів коливання валютних курсів насамперед необхідно виділити такі:

 

- загальна економічна  ситуація в країні;

 

- політична ситуація;

 

- рівень процентних  ставок;

 

- рівень інфляції;

 

- стан платіжного балансу;

 

- система валютного  регулювання й ін.

 

Короткострокові зміни  валютних курсів є наслідком постійних щоденних коливань, обумовлених частою зміною попиту та пропозиції на ту чи іншу валюту. Оскільки обсяги зовнішньоекономічних операцій, у тому числі і торгових, постійно ростуть, а світовий валютний ринок функціонує цілодобово, такі тимчасові коливання є неминучими, що стає постійним джерелом валютного ризику. Крім того, підприємства і банки, що працюють на валютному ринку, можуть перетерплювати і від цілеспрямованих валютних спекуляцій, досвід яких має вже й Україна. Тому визначення характеру і розмірів валютних ризиків, а також їхнє запобігання стає однією з досить актуальних проблем здійснення експортно-імпортних операцій і міжнародних фінансових розрахунків.

 

Під валютним ризиком  розуміють можливість грошових втрат  суб'єктами валютного ринку через коливання валютних курсів. Під чисто економічним кутом зору такий ризик є наслідком незбалансованості активів і пасивів, що стосується кожної з валют по термінах і сумам.

 

За час існування  системи вільного курсоутворення сформувалися певні закономірності динаміки валютних курсів, що завдяки впливу на процентні ставки, спрямованість експортно-імпортних потоків, конкурентноздатність товарів на зовнішніх ринках, умови руху капіталів і т.д. приводять до певних економічних наслідків. Головними закономірностями динаміки валютних курсів, які варто брати до уваги при організації керування валютними ризиками, є наступні:

 

При відносній стабільності внутрішніх і зовнішніх цін коливання  валютного курсу національної валюти відбивають зміну відносних цін, тобто зміну конкурентноздатності товарів. Здешевлення (підвищення курсу) національної валюти приводить до того, що товари, вироблені в даній країні, на закордонних ринках будуть дешевими, а іноземні товари на національному ринку - дорожче. Це означає, що підвищення курсу національної валюти сприяє збільшенню обсягів експорту і скороченню обсягів імпорту, а зниження курсу (подорожчання) національної валюти, навпаки, сприяє збільшенню обсягів імпорту і скороченню обсягів експорту.

 

Наявність негативного  сальдо платіжного балансу є відображенням того, що попит на іноземну валюту перевищує пропозицію, а це у свою чергу, приводить до знецінювання національної валюти. Позитивне сальдо платіжного балансу, навпаки, характеризує підвищення пропозиції іноземної валюти і сприяє подорожчанню національної валюти.

 

Рух капіталів із країни в країну залежить від рівня процентних ставок і очікуваних змін валютних курсів. Країни, у яких установлені  високі процентні ставки і функціонує стабільна грошова одиниця, є  більш привабливими для іноземного капіталу. Інвестори позбавляються валют, яким загрожує девальвація, і переводять свої капітали у валюти тих країн, де проводиться тверда грошово-кредитна політика, що забезпечує високі процентні ставки і дорогу національну валюту.

 

У світовій практиці ризик, пов'язаний з виникненням потенційних збитків, визначають терміном «експозиція». Коли мова йде про визначений фінансовий ризик, то говорять, що підприємство (установа) піддається «експозиції», а щодо валютного ризику вживається термін «валютна експозиція» [26, c.52-54].

 

З погляду практики виникнення валютного ризику пов'язано зі станом валютної позиції, тобто співвідношенням  між вимогами і зобов'язаннями, що стосується іноземної валюти. У випадку  закритої валютної позиції, тобто коли вимоги і зобов'язання сходяться, ризик зведений до мінімуму. Коли ж валютна позиція відкрита, суми вимог і зобов'язань не сходяться, у зв'язку з чим і виникає валютний ризик. У цьому випадку банку доведеться в майбутньому купувати валюту за новим курсом і продавати по старому. Якщо при відкритій валютній позиції сума валютних зобов'язань банка перевищує суму вимог, то це буде коротка валютна позиція, якщо ж навпаки, - довга. Збитки виникають тоді, коли доводиться відповідно до раніше укладеного договору продавати валюту за курсом нижче поточного, а купувати (прийняти раніше куплену валюту) за курсом, вище поточного.[2, c.534]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Класифікація валютних  ризиків

За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяють  на:

· операційні;

· трансляційні (бухгалтерські);

· економічні;

· сховані.

 

Операційний ризик пов'язаний з торговими операціями, а також  із грошовими договорами по фінансовому  інвестуванню і дивідендним платежам. Цей ризик може виникати під час  підписання договорів на здійснення платежів чи на одержання коштів в іноземній валюті в майбутньому.[2, c.537]

 

Цей ризик можна визначити  як можливість недоодержати прибуток чи понести збитки в результаті безпосереднього  впливу змін обмінного курсу на очікувані  потоки коштів. Експортер, що одержує  іноземну валюту за проданий товар, програє від зниження курсу іноземної валюти стосовно національного, тоді як імпортер, що здійснює оплату в іноземній валюті, програє від підвищення курсу іноземної валюти стосовно національного.

 

Невизначеність вартості експорту в національній валюті, якщо рахунок-фактура на нього оформляється в іноземній валюті, може стримувати експорт, тому що виникають сумніви в тім, що експортовані товари в кінцевому рахунку можна буде реалізувати з прибутком. Невизначеність вартості імпорту в національній валюті, ціна на який встановлена в іноземній валюті, збільшує ризик втрат від імпорту, тому що в перерахуванні на національну валюту ціна може виявитися неконкурентною. Таким чином, невизначеність обмінного курсу може перешкоджати міжнародній торгівлі.

 

Може здатися, що невизначеність прибутковості експортних операцій, коли товари оцінюються в іноземній  валюті, можна перебороти, якщо призначити ціну в базовій національній валюті компанії-експортера. Однак це усього лише перенесе валютний ризик на імпортера, що у наслідку зволіє мати справу з постачальниками, готовими оформляти рахунки-фактури у валюті країни-імпортера. Крім того, знецінення іноземної валюти, що підриває доходи від експорту товарів у перерахуванні на національну валюту, супроводжується підвищенням курсу національної валюти і приводить до зростання ціни експорту в іноземній валюті, що знижує його конкурентноздатність. Особливо руйнівний ефект буде в умовах попиту, чуттєвого до змін ціни.

 

Прикладом нестабільності величини обсягу продажу може служити ситуація, коли компанія бере участь у тендері (торгах) за контракт. Компанія повинна усвідомлювати, що тендер у національній валюті може поставити її в невигідне конкурентне положення, а тендер в іноземній валюті може викликати валютний ризик (у залежності від результатів тендера). Успіх у тендері пов'язаний з валютним ризиком, а невдача - ні. Це створює певні проблеми, і надалі буде показано, що найбільш ефективний захист від подібних ризиків можуть забезпечити валютні опціони [7, c.56].