Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Мая 2013 в 21:59, курсовая работа
ываепнргошлщд
• здійснює координацію розробок типових правил страхування.
За роки існування це об'єднання досягло значних успіхів і користується авторитетом та повагою серед страхових компаній, органів державної влади та організацій - партнерів Ліги страхових компаній України [5].
На ринку страхування будь-якої держави між його учасниками існують певні взаємозв'язки. Це визначається не тільки співпрацею у вирішенні певних завдань, а й економічною необхідністю і наявністю ризиків. Учасники ринку прагнуть до кооперації саме для того, щоб знижувати ризики певних видів страхування чи страхових випадків.Партнерами в галузі страхування для кожної конкретної страхової організації виступають інші учасники страхування, а також інші страхові організації (рис. 1) [6]
Рис. 1.1. Партнеры в области страхования
Коротко охарактеризуємо елементи внутрішнього середовища страхового ринку.
Види страхових послуг - коло пропонованих на ринок страхових продуктів, які характеризуються певним набором умов страхування, що включають перелік суб'єктів страхування, набір страхових ризиків, вимоги щодо встановлення рівня страхової відповідальності і страхової премії, порядок укладення договору страхування та обов'язки сторін щодо його виконання.Страхові тарифи представляють собою обгрунтований рівень, що дозволяє визначити вартість страхових послуг. Страхування пов'язано з емпіричними процесами, тому для визначення страхових тарифів необхідні спеціальні процедури - актуарні розрахунки. Система продажу страхових послуг включать етапи, способи, суб'єктів продажу, порядок оформлення страхових документів.Інфраструктура страхової організації являє собою обслуговуючі процес виробництва служби, структури страхової організації: планово-економічну, фінансову, маркетингову, технічну, експертну. Серед названих служб найбільш специфічна експертна служба, яка включає різних фахівців залежно від спеціалізації страхової компанії :
- Аварійний комісар. Встановлює причини, характер і розміри збитків по застрахованих судах, вантажам, а також інших видів майна, оформляє аварійний сертифікат;
- Сюрвейер. Інспектор або агент страховика, який здійснює огляд майна, прийнятого на страхування. На підставі рішення сюрвейєра може вирішуватися питання про укладення або неукладення договору страхування;
- Медичний експерт. Проводить медичні експертизи якості лікування застрахованих, здійснює перевірку реєстрів на оплату медичних установ;
- Диспашер. Фахівець у галузі міжнародного морського права, що становить розрахунки з розподілу витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом, тобто диспашу;
- Актуарій. Спеціаліст, який проводить розрахунки страхових тарифів і страхових резервів.Слід зазначити, що зазначені експерти не обов'язково є працівниками страхової організації. Часто це самостійні, незалежні агентства. Так, в якості сюрвейєра можуть виступати кваліфікаційні суспільства, спеціалізовані організації з протипожежної безпеки, охорони праці, техніки безпеки тощо [7].
РОЗДІЛ 2. СТРАХОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ
2.1. Структура страхового ринку України
Страховий ринок України
виник із проголошенням незалежності
країни і водночас відчув на собі всю
жорстокість і
Формування страхового
ринку в Україні має
Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування ринку страхових послуг.
Існує значна кількість визначень страхового ринку як з теоретичної, так і з практичної точки зору.
Страховий ринок – особливе соціально-економічне середовище, визначена форма економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.
Страховий ринок – форма організації фінансових відносин щодо формування страхового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних осіб.
Умови існування страхового ринку передбачають утворення на ньому головних суб’єктів до яких належать страховики та страхувальники, та виконання ними своїх функцій.
До головних суб’єктів страхового ринку також можна віднести страхових посередників, за допомогою яких страховики можуть здійснювати свою діяльність.
Залежно від структури страхового ринку виділяють інших учасників страхових
відносин, серед яких професійні оцінювачі ризиків, які, як правило, є уповноваженими особами страховика та виконують визначені функції.
Страховий ринок передбачає
самостійність суб’єктів
Він забезпечує органічний зв’язок між цими суб’єктами шляхом спільного визначення потреб у страховій послузі, яка пропонується на страховому ринку.
Серед економічних законів, що функціонують на страховому ринку та визначають, які страхові послуги потрібні потенційним страхувальникам, формують ціну на ці послуги, є:
1) закон попит та пропозиції;
2) закон вартості;
3) закон конкуренції.
Таким чином, страховий ринок є складною, багатофакторною, динамічною, відповідним чином структурованою, відкритою, мобільною (здатною до розширення та звуження), залежно від загальної економічної ситуації в кратні та активності страховика, системою [8]
2.2 Роль та діяльність
посередників на страховому
Ринкові страхові відносини виникають на стадії високої організації ринкової інфраструктури в той час, коли суспільство усвідомлює, що довірити та перекласти тягар виниклий у зв’язку з різноманітними ризиками доцільно на професіоналів-страховиків. На цьому етапі потенційному страховику потрібно:
1) збирати інформацію
про страхові компанії та
2) здійснити їхню оцінку;
3) визначитися з вибором
страхової послуги та
4) впевнитися в правильності вибору.
На жаль, виконати ці завдання без кваліфікованої допомоги складно. Більшість потенційних страхувальників, як правило, погано орієнтується в ситуації на страховому ринку, а тому потребує досвідченого консультанта, якому може довіритися. Саме такими фахівцями і є страхові брокери [4; с. 15].
Діяльність страхових агентів і страхових брокерів дуже схожа між собою, але їхній юридичний статус чітко розрізняється.
Страховий агент є уповноваженою особою продавця – страховика, який діє згідно з агентською угодою зі страховою компанією. Він продає поліси страхової компанії за її дорученням репрезентує інтереси страховика.
Страховий брокер, навпаки, є у більшості випадків уповноваженою особою покупця – страхувальника (згідно з письмовим або усним узгодженням) або страхової компанії, як інший представник чи консультант.
Незалежність брокера від продавця страхової послуги є гарантом того, що в процесі вибору страхової компанії для свого клієнта брокер керується виключно інтересами клієнта. Це є ключовою відміною брокера від агента.
Хоч основною загальною функцією страхових агентів і страхових брокерів є продаж страхових послуг, їм притаманні свої, специфічні функції, що представлені в таблиці 2.2.
Чим ширша мережа посередників, тим більше потенційних страхувальників може довідатися про ту чи іншу страхову компанію та скористатися страховими послугами.
За допомогою посередників страховик отримує можливість користуватися джерелом первинної інформації про те, чого прагнуть страхувальники, як вони сприймають ти чи інші види страхування, що пропонують їх посередники. Це дає змогу страховій компанії розширювати коло страхувальників та удосконалити страхові продукти.
Зараз в Україні діє “Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками “ та “Положення про особливі умови діяльності страхових брокерів”, які регулюють діяльність страхових посередників на ринку страхових послуг і спрямовані на посилення захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій, громадян [9]
Таблиця 2.1.
Функції посередників
Страховий агент |
Страховий брокер |
Від імені та за дорученням страховика укладає договори страхування та продає страхові поліси |
Визначає об’єкт страхування та страхові ризики, які необхідно застрахувати клієнту |
Оформлює страхову документацію |
Проводить порівняльний аналіз і фінансовий стан страховиків |
Має право проводити страхові виплати |
Підбирає клієнту кращого, зі своєї точки зору, страховика |
Виконує представницькі функції |
Оформлює договір страхування |
Забезпечує своєчасне |
Здійснює контроль за своєчасним надходженням внесків |
2.3 Діяльність страхових компаній на страховому ринку
Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед
інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 30.06.2012 становила 443, у тому числі СК "life"1 – 63 компанії, СК "non-life" – 380 компаній, (станом на 30.06.2011 – 446 компаній, у тому числі СК "life" – 65 компаній, СК "non-life" – 381 компанія).
Тенденція зміни основних показників діяльності страхового ринку за останні чотири квартали 2011-2012 рр. свідчить про наявність якісних зрушень на цьому ринку.
Так, у порівнянні з першим півріччям 2011 року обсяг надходжень
валових страхових премій зменшився на 1 460,1 млн. грн. (13,2%), обсяг чистих страхових премій2 збільшився на 1 365,5 млн. грн. (17,9%). Основним фактором зменшення валових страхових премій у порівнянні з першим півріччям 2011 року стало зменшення обсягу валових страхових премій, зокрема, з таких видів страхування, як: страхування майна (зменшення валових страхових платежів на 707,8 млн. грн (66,1%)); страхування фінансових ризиків (зменшення валових страхових премій на 533,5 млн. грн (65,4%)); страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (зменшення валових страхових премій на 457,5 млн. грн (54,1%)); страхування вантажів та багажу (зменшення валових страхових премій на 324,7 млн. грн (67,6%)). Проте, у порівнянні з першим півріччям 2011 року, зріс обсяг валових страхових премій з таких видів
страхування, як: обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ) (збільшення валових страхових платежів на 115,0 млн. грн. (9,4%)); страхування життя (збільшення валових страхових премій на 233,8 млн. грн. (30,4%)). Зменшення валових страхових премій при одночасному збільшенні чистих свідчить про значне зменшення обсягів вихідного перестрахування всередині країни та відповідне зростання частки прямого страхування від фізичних та юридичних осіб. При цьому варто відзначити, що найбільш істотне зменшення надходжень валових страхових платежів відбулося переважно у страхуванні фінансових ризиків та пов’язане, в першу чергу, з набранням з ІІ кварталу 2012 року чинності окремими положеннями нового Податкового кодексу, згідно з якими суттєво обмежено можливості суб’єктів господарювання і страховиків використовувати операції зі страхування з метою оптимізації оподаткування.
Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміка
наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміка
Продовж. табл. 2.2.
Валові страхові премії, отримані страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за перше півріччя 2012 року, становили 9 581,9 млн. грн., з них: 4 048,6 млн. грн. (42,3%) – що надійшли від фізичних осіб; 5 533,3 млн. грн. (57,7%) – що надійшли від юридичних осіб. За перше півріччя 2011 року загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками, становила 11 042,0 млн. грн., з них:
3 203,5 млн. грн. (29,0%) – що надійшли від фізичних осіб;
5 284,4 млн. грн. (47,9%) – що надійшли від юридичних осіб.
За перше півріччя 2012 року сума отриманих страховиками валових премій з видів страхування, інших, ніж страхування життя становила 8 811,5 млн. грн. (або 92,0% від загальної суми страхових премій), а зі страхування життя – 770,4 млн. грн. (або 8,0% від загальної суми страхових премій).
Чисті страхові премії за перше півріччя 2012 року становили 8 977,8 млн. грн., що становить 93,7% від валових страхових премій. Чисті страхові премії за перше півріччя 2011 року становили 7 612,3 млн. грн., або 68,9% від валових страхових премій. Таким чином, частка чистих страхових премій по відношенню до валових істотно збільшилася – на 24,8 в.п. (Додаток А)
Концентрація страхового ринку за надходженнями валових страхових
премій станом на 30.06.2012 представлена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Концентрація страхового ринку за І півріччя 2012 році
Рівень валових страхових випла
до валових страхових премій) станом на 30.06.2012 становив 27,1%
Високий рівень валових страхових виплат (більше за загальний по ринку)
спостерігався за такими видами страхування: добровільне особисте страхування – 42,8% (станом на 30.06.2011 – 44,6%), недержавне обов’язкове
страхування – 31,1% (станом на 30.06.2011 – 30,3%), добровільне майнове страхування – 27,6% (станом на 30.06.2011 – 20,7%).
Збільшення рівня валових страхових виплат на 4,6 в. п. у порівнянні з
аналогічним періодом 2011 року пов‘язане з істотним зменшенням надходжень
валових страхових платежів (-13,2%) при незначному збільшенні страхових
виплат (+4,7%).
Таблиця 2.4.
Рівень страхових виплат за видами страхування
Рівень чистих страхових виплат (відношення чистих страхових виплат до
чистих страхових премій) станом на 30.06.2012 становив 27,8% (станом на 30.06.2011 – 31,9%). Високий рівень чистих страхових виплат (більший за загальний по ринку) станом на 30.06.2012 спостерігався за видами добровільного страхування фінансових ризиків – 47,3%, з добровільного особистого страхування – 44,4%, з недержавного обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів – 39,5%, а також з добровільного майнового страхування – 28,2%.