Розвиток фінансів як науки у ХУ— XX ст

У центрі сучасної фінансової науки перебувають не тільки проблеми глобальні й макрорівневі, а й вивчаються фінансові проблеми, пов'язані з поведінкою окремих громадян, соціальних і політичних груп, партій при прийнятті рішень щодо параметрів державних доходів і видатків.

Сучасна парадигма західної фінансової науки, як зазначає В. Андрущенко, характеризується такими ознаками:

— за способом дослідження  — методологічним індивідуалізмом, що передбачає аналіз фінансових явищ через призму поглядів, поведінки, інтересів індивідуумів;

— за розумінням природи  фінансів — інтерпретацією державних  фінансів як грошової субстанції, двоєдиної  у своїй схожості й відмінності щодо інших грошових форм;

— за соціальною спрямованістю  — відмовою від старомодних уявлень  про фіскальну експлуатацію народних мас державою;

— за етикою наукової полеміки — визнанням суперечливості й  багато-варіантності наукового пізнання дійсності, толерантним ставленням до протилежних поглядів [8,с.30-41].

На особливості сучасної фінансової науки впливають регіональні, національні та глобальні проблеми. Найскладнішими глобальними проблемами, що потребують посилених фінансових наукових розробок, є поляризація у рівнях розвитку між багатими і бідними державами, боротьба з бідністю, стихійними лихами, старіння населення у багатих, економічно розвинутих країнах, швидкі темпи зростання населення у бідних країнах, екологічні проблеми (забруднення навколишнього природного середовища, глобальне потепління тощо), урбанізація.

Фінансові програми політичних партій або об'єднань суттєво впливають  на результати виборів і розстановку  політичних сил у державі. З огляду на це фінанси стають проміжним, але  дуже впливовим інструментом між економікою та політикою, вони впливають на співвідношення центру, регіонів і місцевого самоврядування.

Питання про співвідношення демократії і фінансів досліджують  багато вчених-фінансистів, проте нині найяскравішим представником в  цьому напрямку слід вважати американського вченого Дж. Бюкенена. Його наукові праці "Державні фінанси в демократичному процесі" (вийшла в 1967 р.) і "Попит та пропозиція суспільних благ" (1972 р.) є одними з фундаментальних робіт у сучасній світовій фінансовій думці. Він справедливо наголошує, що його попередниками були вчені, представники Швеції Е. Ліндаль і К. Віксель. Це справедливо, оскільки шведські вчені ще на початку століття довели, що фінанси справляють величезний вплив на економічні й соціальні процеси в державі. Ліндаль і Віксель були теоретиками шведської моделі фінансової системи, яка й забезпечила соціальний мир та економічний розквіт держави [5,с.35].

Дж. Бюкенен досліджував  передусім поведінку як окремих  громадян, так і політичних груп і партій при прийнятті рішень щодо кількісних і якісних параметрів державних доходів та видатків. Так, наприклад, які податки за можливості вільного вибору можуть сплачувати платники. За цикл робіт із розробки теорії суспільного вибору та методів прийняття фінансових рішень Бюкенену в 1986 р. була присуджена Нобелівська премія.

До числа яскравих робіт із питань фінансів належить монографія М. Фрідмена "Податкові  обмеження і зростання держави", яка вийшла в 1978 році. У ній дуже стисло та обґрунтовано викладено суть податків і їхній зв'язок з економічним розвитком держави. По суті, це теоретичне обґрунтування еволюції податків в сучасних умовах.

Зарубіжній фінансовій науці притаманна висока етика наукової полеміки, суперечливість і багатоваріантність наукового пізнання сьогодення, плюралістичне  змагання ідей та пізнавальних підходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Роблячи загальний висновок необхідно зазначити, що розвиток фінансів як самостійної сфери науки зумовлено низкою факторів об'єктивного та суб'єктивного характеру, зокрема:

- зростанням економічної  ролі держави, її участю у  фінансуванні масштабних економічних  проектів з метою отримання  переваг у конкурентній боротьбі з іншими державами;

- всезростаючою інтегрованістю  суспільства, яка зумовила необхідність  забезпечення мінімального доступу  кожного громадянина до основних  суспільних благ (освіта, охорона  здоров'я тощо), що сприяло зростанню  державних витрат на ці цілі;

- зміною політичних  умов, що сприяло зростанню у  ХІХ столітті впливовості соціалістичних  ідей, які пропагували велику  соціальну спрямованість державної  політики, що, відповідно, відобразилося  і на бюджетах європейських  країн.

Ці та ряд інших факторів сприяли формуванню  фінансів як науки, що займається вивченням фінансових аспектів господарювання в умовах високорозвинутого та глибокоінтегрованого суспільства.

На розвиток науки  про  фінанси здійснюють вплив  ряд чинників, головними з яких є:

- економічний стан країни та її діяльність в сфері управління  фінансами;

- соціально-політичні  фактори, які впливають на спрямування  та результати наукових досліджень;

- становлення та розвиток  наукових шкіл, філософських теорій  та концепцій, які формують умови для розвитку ідейно-теоретичних аспектів фінансової науки.

Таким чином, у курсовій роботі досліджено, у багатьох трактуваннях зарубіжних та вітчизняних вчених,наука  фінансів, яка постає як комплексне вчення, синтезоване з економічних, політичних і соціальних елементів.

Основу наукових досліджень у сфері  фінансів становить глибокий аналіз сучасності який повинен визначити  недоліки системи і збудувати  її з урахуванням інтересів більшості  у суспільстві, тобто з огляду на вимоги теорії суспільного добробуту.

Досить часто представники західної фінансової науки трактують  фінанси як галузь знань, що одночасно  поєднує в собі філософію, науку  і мистецтво. Філософією  фінанси є в розумінні сукупності методологічних принципів, яким підпорядкований весь процес пізнання фінансових явищ.

Наукою фінанси є  тому, що при дослідженні  господарювання застосовуються певні наукові знання та прийоми, забезпечені пізнавальним апаратом (економіко-математичні методи, статистичні методи, методи економічного аналізу тощо).

Мистецтвом  фінанси стають при вдалому, творчому, ефективному поєднанні фінансової політики з фіскально-бюджетним менеджментом у фінансовій практиці. Кожне із трьох названих втілень  фінансів не можна розглядати ізольовано одне від одного, пам'ятаючи про симбіоз цих понять в науці про фінанси.

Таким чином, фінансова наука — система знань про фінансові явища і процеси, з виявленими достовірними передумовами виникнення, механізмами та принципами функціонування, доказовими, обґрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, суспільство, цивілізацію, оцінкою здобутків, вигод, втрат.

У курсовій роботі відображено, що загальна мета фінансової науки — пізнання дії об'єктивних економічних законів і закономірностей розвитку суспільства у сфері фінансів, передання результатів наукових досліджень для практичної реалізації. Об'єктивними законами у фінансовій сфері є найстійкіші сутнісні, причинно-наслідкові зв'язки та взаємозалежності фінансових явищ і процесів. Наприклад, ставки податків впливають на розвиток виробництва. Однак відповідь на питання, у яких випадках вони впливають негативно, а в яких набувають лише фіскального характеру і не шкодять виробничій діяльності, має дати лише фінансова наук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Андрущенко ВЛ. Фінансова думка Заходу в XX столітті: (теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). — Л.: Каменяр, 2000. — 303 с.

2. Василик ОД. Теорія фінансів: Підручник. — К.: НІОС, 2003. — 416 с.

3. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Вид. центр "Академія", 2000.

4. Кравчук Н.Я. Фінансова система держави: теоретична концептуалізація та проблеми структурування // Світ фінансів. — 2006. — № 3.

5. Леоненко П.М., Юхименко П.І., Ільєнко АА. та ін. Теорія фінансів: Навч. посіб. / За заг. ред. О.Д. Василика. — К.: Центр навч. л-ри, 2005. — 480 с.

6. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устенко O.A., Юрій CJ. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. / За заг. ред. C.B. Мочерного. — Л.: Світ, 2005.

7. Опарін В. Фінансова система України (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. — К.: КНЕУ, 2005. — 240 с. 5.

8. Шаварина МЛ. Історія фінансів: Навч. посіб. — Т.: ТДЕУ, 2006. — 247 с.

9. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. — К.: Центр навч. л-ри, 2006. — 312 с.

10.Худолій Л.М. Теорія фінансів : Навчально-методичний посібник. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. - 167 с.

11.Венгер В.В. Фінанси Навчальний посібник, Київ «Центр учбової літератури» 2009

12. С. І. Юрій, В. М. Федосов, Л. М. Алексеєнко та ін. ] Фінанси: підручник. /;  К.: Знання, 2008. — 611 с.