Розкрийте процес і формування науки про місцеві фінанси

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними  органами казначейства в межах функцій, визначених статею 48 Бюджетного кодексу, зокрема:

• здійснення касових операції з коштами місцевих бюджетів;
• розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
• контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;
• бухгалтерський облік та складання звітності про виконання місцевих бюджетів. Запровадження казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів, відповідно до положень Бюджетного кодексу, стало важливим кроком у напрямі:
• створення єдиного механізму для впровадження засад реформування міжбюджетних відносин;
• формалізації єдиних процедур управління видатками на всіх стадіях виконання бюджету;
• посилення поточного контролю за дотриманням фінансової дисципліни та запобігання нецільовому використанню коштів на стадії прийняття зобов'язань та здійсненні платежу;
• запровадження єдиного механізму управління коштами державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до вимог  Бюджетного кодексу, всі місцеві  бюджети України перейшли на казначейське обслуговування місцевих бюджетів. В основу типової моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів було закладений напрацьований досвід у ході проведення експерименту в Дніпропетровській та Черкаській областях з деякими доповненнями та уточненнями.

Основні відмінності моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів:

- доходи всіх місцевих  бюджетів зараховуються на єдиний  кореспондентський рахунок обласного  управління Державного казначейства  в розрізі видів місцевих бюджетів  з наступним їх перерахуванням на рахунки, відкриті на ім'я місцевого бюджету в територіальному відділенні казначейства;

- виконання місцевих  бюджетів за видатками поєднує  традиційну модель фінансування  розпорядника коштів місцевого  бюджету з впровадженням системи  оплати рахунків розпорядників коштів на користь третіх осіб, що привело до централізації в системі казначейства всіх бюджетних коштів місцевих бюджетів;

- органи Державного  казначейства здійснюють бухгалтерський  облік усіх фінансових операцій  щодо коштів місцевих бюджетів  і складають фінансову звітність про виконання місцевих бюджетів;

- між органами Державного  казначейства і фінансовими органами  місцевих бюджетів розроблено  та впроваджено новий розподіл  функціональних обов'язків і процедури  документообігу між сторонами  бюджетного процесу, але вони були не достатньо чітко регламентовані і формалізовані.

Модель казначейського обслуговування місцевих бюджетів має  такі практичні результати:

- прозорість руху бюджетних  коштів з виконанням контрольних  функцій за їх цільовим направленням, згідно з бюджетними призначеннями;

- єдиний підхід до  бухгалтерського обліку та складання  звітності про виконання місцевих  бюджетів;

- акумуляція коштів  розпорядників коштів місцевих  бюджетів на єдиних казначейських  рахунках управлінь Державного  казначейства;

- можливість мати щоденні  дані про залишки коштів на  рахунках усіх рівнів бюджетів  та на рахунках бюджетних установ  (до впровадження експерименту  з казначейського обслуговування  місцевих бюджетів ці дані  можна було дістати лише один  раз на місяць - при отриманні звіту про виконання бюджету та виписок банку);

- оперативність в управлінні  коштами;

- оперативність у вирішенні  питань під час проведення  міжбюджетних розрахунків .

Триває робота над  удосконаленням механізму казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства в межах розробки єдиного порядку для всіх місцевих бюджетів .

До основних завдань  переходу на казначейське обслуговування місцевих бюджетів належить підвищення ефективності управління бюджетними коштами, зокрема:

• забезпечення своєчасності розрахунків відповідно до взятих зобов'язань;
• скорочення термінів проходження платежів від розпорядника до отримувача зобов'язання;
• зменшення залишків бюджетних коштів на рахунках місцевих бюджетів;
• забезпечення збалансованості в часі між обсягами надходжень та видатками. Казначейська система не позбавляє місцеві органи влади прав, гарантованих їм Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а навпаки, за її допомогою створюються умови для ефективного виконання покладених на них повноважень. Це відбувається завдяки посиленню контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів, отриманню від органів Державного казначейства повної та оперативної інформації про фінансові операції з коштами місцевого бюджету і поліпшенню управління бюджетними зобов'язаннями.

Тільки службовці органів  місцевого самоврядування мають  право приймати рішення в процесі  виконання місцевого бюджету. До повноважень державних службовців органів казначейства входить забезпечення та контроль за реалізацією цих рішень з боку розпорядників бюджетних коштів місцевого бюджету. Таким чином, діє принцип розподілу влади на тих, хто приймає рішення при проведенні бюджетної політики, і тих, хто забезпечує їх виконання, при цьому кожен відповідає за поставлені перед ним завдання.

Крім того, ключовою умовою функціонування положень Бюджетного кодексу  щодо формування прямих фінансових відносин між Державним бюджетом України  і бюджетами міст обласного значення і районів було відкриття поточних рахунків місцевих бюджетів у казначейській системі для оперативного здійснення міжбюджетних розрахунків та надання необхідної інформації Міністерству фінансів України.

Створення системи "єдиного  казначейства" ставить місцеві  органи влади в рівні умови, оскільки перерахування міжбюджетних трансфертів здійснюється органами Держказначейства відповідно до встановлених нормативів щоденних перерахувань від обсягу надходжень доходів державного бюджету на регіональні рахунки казначейства. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Державного казначейства на безоплатній та договірній основі.

За час, що минув, завершено  процес становлення казначейської  системи України:

• створено мережу територіальних органів і повністю сформовано організаційну структуру Державного казначейства;
• розпорядників бюджетних коштів державного бюджету переведено на операційно-касове обслуговування в Держказначействі, при цьому здійснення платежів з бюджету відбувається через оплату рахунків розпорядників бюджетних коштів на користь постачальників товарів, робіт та послуг;
• з 1999 р. розпочато залучення до казначейської системи позабюджетних рахунків бюджетних установ;
• з 2000 р. в системі управління грошовими потоками Держказначейством впроваджено систему Єдиного казначейського рахунку, створено внутрішню платіжну систему, яка забезпечила надання Держказначейству України статусу учасника системи електронних платежів НБУ;
• з 2001 року Державним казначейством запроваджено систему обліку та контролю за бюджетними зобов'язаннями розпорядників коштів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України №482, передбачається запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів:

- з 1 січня 2002 р. запроваджено  казначейське обслуговування місцевих  бюджетів за доходами та міжбюджетними трансфертами;

- з 1 липня 2002 р. переведено  на казначейське обслуговування  місцеві бюджети за видатками.

Обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів проводиться відповідно до "Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів", затвердженого наказом Державного казначейства №17 .

У структурі центрального апарату та територіальних відділеннях  Державного казначейства створено підрозділи, що виконують функції "казначейського банку" та Розрахункової палати обласного управління Державного казначейства (РПДК). Для РПДК відкрито єдиний кореспондентський рахунок в установі Національного банку та присвоєно відповідний код МФО.

Створена Державним  казначейством внутрішня платіжна система має 28 кореспондентських рахунків, які відповідають обласному рівню адміністративного устрою, що забезпечує більш прозорий і ефективний механізм управління грошовими потоками в бюджетний системі України.

Відповідно до організації внутрішньої платіжної системи, всі надходження до державного і місцевих бюджетів зараховуються на кореспондентські рахунки Держказначейства, відкриті на центральному та обласних рівнях НБУ. Платники податків перераховують податки та збори на відповідні аналітичні рахунки доходів бюджетів.

 

3. Задача

Тривалість опалювального  сезону в районі, де розташована  школа, становить 7 місяців (з 15 жовтня до 15 травня). Об'єм будівель за зовнішнім  обміром на початок року - 15 000 м³ . З 1 вересня очікується введення нових приміщень сумарним об'ємом 600 м³. Визначити середньорічний об'єм опалювальних приміщень.

Розв’язання

 

При розрахунках асигнувань на опалення одним з найважливіших  є показник об’єму (кубатури) приміщень. Кубатура будівель визначається по зовнішньому  обліку. При цьому слід мати на увазі, що при плануванні видатків на опалення даний показник відрізняється від аналогічного показника, який використовується при плануванні видатків на капітальний ремонт будівель і споруд. Різна (не ідентична) і методика їх використання. Кубатура опалювальних приміщень визначається по формулі:

BO = B1 + (B2 – B1) M2 : M1

 

де, В0 - середньорічна кубатура будівель, яка приймається при визначенні видатків на опалення;

В1 - кубатура будівель на початок року;

М1 - тривалість опалювального сезону місяцями;

М2 - число місяців опалювального  сезону, протягом яких функціонує нова кубатура.

Середньорічний об’єм опалювальних приміщень складає:

 

ВО = 15000 + (15600-15000)*2,5 : 7 = 15214 куб. м

Якщо на протязі року не передбачається зміна кубатури опалювальних приміщень, видатки на опалення визначаються, виходячи із фактичної кубатури будівель на початок планового року.

 

Література

 

1. Кириленко О.Л. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика)/Київ. Нац. Ун-Т ім. Тараса Шевченка. - К.: ШОС,2000. -381с.
2. Кравченко В.І. Фінанси місцевого самоврядування України: проблеми становлення (1989 - 2001). - Ш Видавничий дім «КМ Асаdemia»,2001. - 460 с.
3. Синцова О.О. Місцеві фінанси: Навч. Посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 560 с.
4. Владимиров КМ, Чужо Н.І., Рогальський О.Ф. Місцеві фінанси: Навч. Посібник. - Херсон: Олді-плюс; 2006. - 352 с.
5. Бюджетна система України: Навч. посіб./ СІ. Юрій, Й.М. Бескид та ін. - К.: ШОС, 2000. - 400 с.
6. Сазонець І.Л., Гринько Т.В., Придатко Г.Ю. Управління місцевими фінансами: Навч. Посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 264 с.
7. Титаренко В.О. Економічні засади місцевого самоврядування. - К., 1994.