Рейтингова система оцінки комерційних банків Укаїни

 

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені  Вадима Гетьмана”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни “Центральні банки та грошово-кредитна політика”

на тему: “Рейтингова система оцінки комерційних банків україни”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Студент 4-го курсу

Спеціальності 6508/1

КЕФ

2-гої групи

Камуз П. А.

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

 

 

Вступ

 

Оцінка діяльності банківських  установ є невід`ємним елементом  у системі управління ризиком. Питання  адекватності оцінки стає особливо важливим у контексті кризи, яка призвела до банкрутства банківських організацій. Причому неоднозначність причин цих банкрутств обумовлює створення  комплексної моделі оцінки банку, котра, за винятком фінансових даних, включає  аналіз якісної інформації про банк – його бізнес, клієнтів, внутрішню  систему управління репутацію та ін.

Довіра партнерів (держави, вкладників, кредиторів, клієнтів тощо) до комерційних банків базується  насамперед на їхній здатності у  будь-який час і в повному обсязі виконати свої зобов’язання — захищати їх інтереси. Спроможність банку своєчасно  і без збитків для себе виконувати власні зобов’язання — одна з основних складових його фінансової стійкості.

Процес кредитування займає важливе місце у діяльності банківської  системи. Ефективність кредитування характеризується комплексом показників, значення яких визначають стан кредитного ринку, показують  його надійність і спрощують процедуру  моніторингу банків. Аналітичні аспекти  кредитування розглядаються державними органами, банками і комерційними організаціями для обрання обґрунтованих  критеріїв порівняння ефективності діяльності банків. Особливий акцент в процесі моніторингу банків робиться на процедурі аналізу кредитоспроможності  банків і встановлення обґрунтованих  лімітів кредитування. Для відстеження  небажаних тенденцій і попередження їх негативного впливу, паралельно із моніторингом важливо активізувати методики оцінки фінансового стану  банків, опрацьовані за рекомендаціями Національного банку України.

У міжнародній практиці існують  різні типи зведеної оцінки діяльності банків. На її основі проводиться рейтинговий  порівняльний аналіз надійності банку  та ефективності його роботи.

Для забезпечення активності функціонування кредитного ринку необхідно  аналізувати причини виникнення проблем з метою накопичення  багатоаспектної інформації. Зміни  у нормативно-законодавчій базі, нестабільність економічних процесів в Україні  зумовлюють потребу у постійному вдосконаленні методів оцінки кредитоспроможності  банків відповідно до поточної економічної  ситуації.

 

 

 

Розрахунок рейтингів  комерційних банків

 

Методологія  розрахунку  рейтингу  банку  складається  з  трьох  складових:

I. Визначення  позиції   банку  у  системі  стратифікації   по  20 відносним  показникам, що  характеризують  ефективність  діяльності  банку. 

 

Фінансові  показники  поділяються  на  дві  групи:

 

1. Показники  загальної   ефективності  роботи  банку  

Показники  ефективності  роботи  банку 

Рентабельність  активів  (К1) – відсоткове  відношення  чистого  прибутку  банку  (прибуток  після  формування  резервів  та  уплати  податків) до  його  чистих  активів.

Економічний  зміст: цей  показник  використовується  для  оцінки  діяльності  управління  банку, оскільки  характеризує  здатність  менеджменту  ефективно  управляти  активами  банку. Оптимальне  значення  коефіцієнту  дорівнює  1% і  вище.

Рентабельність  капіталу  (К2) – відсоткове  відношення  чистого  прибутку  банку  до  його  власного  капіталу.

Економічний  зміст: коефіцієнт  характеризує  ефективність  використання  банком  власного  капіталу. Оптимальне  значення  −  5% і  вище.

Показники  ефективності  використання  ресурсів  банку 

Загальна  доходність  активів  (К3) – відношення  загальних  доходів  банку  до  його  чистих  активів.

Економічний  зміст: цей  показник  характеризує  рівень  доходу, який  припадає  на  одиницю  активів, які  використовує  банк. Оптимальне  значення  - не  нижче  12%.

Чиста  процентна  маржа  (К4) – відношення  чистого  процентного  доходу  банку  до  його  чистих  активів.

Економічний  зміст: показник  характеризує  можливість  банку  отримувати  доход, а  саме  диференціальний  процентний  доход, у  відсотках  до  чистих  активів. Оптимальне  значення  - не  менше  4,5%.

Чистий  спред  (К5) –  різниця  між  рівнем  процентних  доходів  і  процентних  витрат, віднесених  відповідно  до  активів, що  здатні  приносити  доход, та  залучених  на  платній  основі  коштів.

Економічний  зміст: коефіцієнт  дозволяє  оцінити  відсотковий  розподіл, тобто  абсолютну  відсоткову  різницю  між  вартістю  залучених  пасивів  і  доходністю  розміщення  активів  −  різницю  між  двома  цінами  на  ресурси  без  співвідношення  об’ємів. Оптимальне  значення  - не  менше  1,25%.

Показники  ефективності  роботи  банку  (структури  доходів  та  витрат)

Коефіцієнт  ефективності  діяльності  банку  (К6) – відношення  загальних  доходів  банку  до  його  загальних  витрат.

Економічний  зміст: кількісний  відносний  показник, який  дозволяє  визначити  величину  ефекту  на  одиницю  затрат. Оптимальне  значення  – не  менше  120%.

К7 – відношення  суми  чистого  процентного  і  чистого  комісійного  доходів  до  операційного  прибутку.

Економічний  зміст: величина  коефіцієнта  показує, яку  частину  в  операційному  прибутку  банка  займають  доходи  сформовані  за  рахунок  процентної  маржі  і  комісій, що  отримані  від  клієнтів. Оптимальне  значення  – не  менше  80%.

К8 – відношення  адміністративно-господарських  витрат  (АГВ) до  операційного  прибутку.

Економічний  зміст: цей  показник  дозволяє  визначити, яка  доля  операційного  прибутку  банку  припадає  на  витрати, пов’язані  з  його  господарською  діяльністю. Чим  нижче  значення  показника, тим  вище  рівень  управління  затратами  банку. Оптимальне  значення  – не  більше  70%.

К9 – відношення  адміністративно-господарських  витрат  до  загальних  витрат.

Економічний  зміст: коефіцієнт  визначає, яку  долю  в  витратах  банку  займають  видатки  на  утримання  його  адміністрації. Оптимальне  значення  - не  більше  35%.

Показники  ефективності  використання  персоналу 

К10 – відношення  прибутку  до  формування  резервів  та  оподаткування  до  витрат  на  утримання  персоналу.

Економічний  зміст: показник  визначає  окупність  витрат  на  утримання  персоналу  і  дозволяє  оцінити  результат  кадрових  рішень. Оптимальне  значення  - не  менше  100%.

К11 – відношення  витрат  на  утримання  персоналу  до  чистих  активів.

Економічний  зміст: цей  показник  показує  долю  витрат  на  утримання  персоналу  в  чистих  активах  банку. Оптимальне  значення  - не  більше  2%.

 

2. Показники  структури   балансу  банку  

Показники  надійності  банку 

Миттєва  ліквідність  (К12) – відношення  високоліквідних  активів  банку  до  його  онкольних  зобов’язань.

Економічний  зміст: критерій  надійності  банку. Показує, наскільки  активно  банк  використовує  кошти  клієнтів  в  якості  власних  кредитних  ресурсів, в  якій  мірі  клієнти  можуть  претендувати  на  отримання  відсотків  по  залишках  на  розрахункових  поточних  рахунках, в  якій  мірі  їх  платіжні  доручення  забезпечені  можливостями  банку  швидко  здійснити  платежі. Оптимальне  значення  - не  менше  20%.

Доля  власного  капіталу  в  активах  (К13) −  відношення  суми  власного  капіталу  банку  до  його  чистих  активів.

Економічний  зміст: цей  показник  відображає  здатність  банку  своєчасно  і  в  повному  обсязі  розрахуватися  за  своїми  зобов’язаннями, характеризує  рівень  залежності  банку  від  зовнішніх  джерел  фінансування. Оптимальне  значення  - не  менше  12%.

К14 −  відношення  кредитного  портфелю  до  зобов’язань  банку.

Економічний  зміст: характеризує  ризикованість  кредитної  політики  банку. Оптимальне  значення  має  знаходитись  в  межах  70%-100%.

 

Показники  якості  структури  балансу  банку

Доля  доходних  активів  в  чистих  активах  (К15) −  відношення  доходних  активів  банку  до  його  чистих  активів.

Економічний  зміст: коефіцієнт  характеризує  питому  вагу  доходоутворюючих  активів  у  складі  активів  банку, тобто  ефективність  використання  активів. Оптимальне  значення  має  знаходитись  в  межах  70% - 80%.

Доля  основних  засобів  і  нематеріальних  активів  в  чистих  активах  (К16)−  відношення  суми  основних  засобів  і  нематеріальних  активів  банку  до  його  чистих  активів.

Економічний  зміст: показник  відображає  об’єм  коштів, вкладених  в  основні  та  нематеріальні  засоби, котрі  не  здатні  приносити  доход  банку. Оптимальне  значення  - не  більше  10%.

Доля  високоліквідних  активів  в  чистих  активах  (К17) −  відношення  високоліквідних  активів  банку  до  його  чистих  активів.

Економічний  зміст: показує  долю  активів  банку, яка  припадає  на  його  високоліквідні  активи. Оптимальне  значення  - не  менше  15%.

Доля  вкладів  фізичних  осіб  в  пасивах  (К18) −  відношення  вкладів  фізичних  осіб  до  пасивів  банку.

Економічний  зміст: характеризує  залежність  банку  від  ресурсів  фізичних  осіб  та  ступінь  можливості  набуття  банком  статусу  „спеціалізованого  ощадного”. Оптимальне  значення  – не  більше  50%.

К19 −  відношення  резервів  по  кредитним  операціям  до  кредитного  портфелю.

Економічний  зміст: характеризує  ступінь  формування  резервів  під  очікувані  втрати  по  кредитним  операціям  банку. Оптимальне  значення  має  знаходитись  в  межах  2% - 8%.

Доля  негативно  класифікованих  активів  в  чистих  активах  (К20) −  відношення  негативно  класифікованих  активів  до  чистих  активів.

Економічний  зміст: показує  питому  вагу  прострочених  позик, сумнівної  дебіторської  заборгованості  та  інших  сумнівних  вкладень  банку  в  його  активах  та  характеризує  ефективність  проведення  активних  операцій  банку. Оптимальне  значення  – не  більше  25%.

Оптимальне  значення  визначається  на  підставі  міжнародної  та  вітчизняної  банківської  практики  та  рекомендацій  Національного  банку  України.

 

Математичний  апарат  складається  з  3 етапів.

1ий  етап  – визначення  ваги  кожного  показника  (метод   експертних  оцінок)

2ий  етап  – нормування  кожного  показника  (метод   визначення  мінімума  та  максимума   по  всій  групі  яка  досліджується) 

3ій  етап  – зважування  нормованого  показника  на  вагу  цього  показника  

4ий  етап  – визначення  рейтингу 

При  розрахунку  рейтингу  враховуються  вплив  усієї  банківської  системи  та  вплив  групи  банків  до  якої  відноситься  банк  що  досліджується.

 

Національна  шкала.

uaAAA - винятковий  (найвищий) рівень  спроможності  позичальника  своєчасно  та  в  повному   обсязі  виплачувати  відсотки  і  основну  суму  за  борговими   зобов'язаннями 

uaAA - дуже  високий  рівень  спроможності  позичальника  своєчасно   та  в  повному  обсязі  виплачувати  відсотки  і   основну  суму  за  борговими   зобов'язаннями 

uaA - високий  рівень  спроможності  позичальника  своєчасно   та  в  повному  обсязі  виплачувати  відсотки  і   основну  суму  за  борговими   зобов'язаннями. Однак  такий   позичальник  чутливий  до  несприятливих  змін  у  комерційних,  фінансових  та  економічних   умовах  порівняно  з  позичальниками  з  більш  високими  рейтингами 

uaBBB - достатня  спроможність  позичальника  своєчасно  та  в  повному  обсязі  виплачувати   відсотки  і  основну  суму  за  борговими  зобов'язаннями. Однак  такий  позичальник   перебуває  під  впливом   несприятливих  змін  у  комерційних,  фінансових  та  економічних   умовах  порівняно  з  позичальниками  з  більш  високими  рейтингами 

uaBB - боргові  зобов'язання  позичальника  найменшою  мірою   піддаються  ризику  невиплати   порівняно  з  позичальниками  з  рейтингами  спекулятивного  рівня. Однак  можуть  виникнути   труднощі  із  своєчасною  та  в  повному  обсязі  виплатою  відсотків  і  основної  суми  за  борговими  зобов'язаннями  у  разі  несприятливих  змін  у  комерційних, фінансових  та  економічних  умовах, хоча  найближчим  часом  вірогідність  невиконання  позичальником   боргових  зобов'язань  мінімальна 

uaB - на  даний  час   позичальник  спроможний  виплачувати   відсотки  і  основну  суму  за  борговими  зобов'язаннями, але  має  більш  високу  вірогідність  дефолту  за  зобов'язаннями, ніж  позичальник   з  рейтингом  «uaBB». Позичальник   перебуває  під  впливом   несприятливих  змін  у  комерційних,  фінансових  та  економічних   умовах  порівняно  з  позичальниками  з  більш  високими  рейтингами, що  може  послабити  його  спроможність  своєчасно  і   в  повному  обсязі  виплачувати   відсотки  і  основну  суму  за  борговими  зобов'язаннями