Причини, передумови, наслідки та можливість попередження антифіскальної поведінки платників податків

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Тараса Шевченка

Інститут післядипломної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни

«Податковий менеджмент»

На тему:

 

«Причини, передумови, наслідки та можливість попередження антифіскальної поведінки платників податків»

 

 

 

      Студента 2 курсу

                                                            групи №250/69

                                                            спеціальність «Фінанси»

     Поліщука Олександра Володимировича

 

 

 

                                                            Перевірив: доц. Гацька Л. П.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

 

ВСТУП

 

Дедалі більшого значення в українському економічному просторі набуває проблема ухилення від сплати податків. Останнім часом це навіть стало нормою поведінки багатьох суб'єктів господарської діяльності. Адже, в підсумку, вони отримують  кошти для ведення бізнесу  і неформального вирішення нагальних  виробничих і соціальних проблем  у специфічних для України  умовах нерозвинутості демократичних інститутів і розквіту корупції. Разом з тим це приводить до розвитку ряду негативних тенденцій в економіці і соціальній сфері: порушення правил чесної конкуренції, росту корупції, недостатнього фінансування суспільного сектору господарства, відтоку капіталів за кордон тощо. Президент, парламент, уряд і регіональні органи влади постійно підкреслюють необхідність боротьби з цим явищем, розробляють заходи, спрямовані на зменшення його масштабів, які, однак, не завжди приводять до належних результатів.

 

Причини та передумови ухилення від сплати податків

 

Уникнення податків та ухилення від їх сплати притаманні будь-якому  суспільству. Причиною цього є очевидний  вплив податків на доходи і витрати  платників при недостатньому  усвідомленні ними вигод від споживання суспільних благ, що фінансуються за рахунок податкових платежів. Це означає, що витоки зазначеного суспільного явища необхідно шукати в суспільній природі податків, які за своєю сутністю є еквівалентними платежами громадян в обмін на суспільні блага, що надає їм держава, виконуючи свої функції (наслідком усвідомлення сутності податків стало визначення принципу еквівалентності як одного з основних наукових принципів оподаткування), а за формою прояву - відносинами привласнення державою частини індивідуальних та корпоративних доходів, відчужених і вилучених у платників на основі примусу, що в правових державах здійснюється на підставі закону.

В державах з розвинутими  демократичними інститутами, надійними  механізмами зворотного зв'язку між  органами представницької демократії, що ухвалюють податкові закони, та виборцями - платниками податків, а  також надійними системами контролю за ефективним витрачанням бюджетних  коштів, що сприяють досягненню еквівалентності  податкових платежів і суспільних благ, необхідність сплачувати податки все  більше набуває усвідомленого характеру, а відносини приневолення до їх сплати трансформуються у відносини, в  які все більша частина платників  вступає з власної волі, у відносини  вільного вибору. Натомість в державах, які лише будують демократичні інститути  і в яких обмін податків є далеким  від еквівалентного, форма прояву податків не лише маскує їх сутність, а  й ототожнюється з нею. Отже, в  суспільній свідомості податкові платежі  ототожнюються з платежами, які  і запроваджуються без згоди  більшості платників (оскільки парламент  не репрезентує інтереси всіх груп виборців), і сплачуються в примусовому  порядку. Це стає підґрунтям для антифіскальної поведінки платників , породжуючи бажання зменшити податкові зобов'язання або взагалі ухилитися від їх виконання. І чим менш досконалими є демократичні інститути в державі, тим більш масовою стає така поведінка.

Що ж необхідно розуміти під уникненням податків та ухиленням  від їх сплати? В Оксфордському тлумачному словнику уникнення податків розглядається як таке що є наслідком мінімізації податкових зобов'язань законним шляхом з використанням податкових лазівок. На відміну від нього, ухилення трактується як приховування податкової бази і/або надання в податкові органи завідомо хибної інформації.

Такої ж думки дотримується і Дж. Стігліц, який під уникненням податків розуміє використання певних положень податкового законодавства, які дозволяють відійти від їх сплати, а під ухиленням - незаконний відхід від сплати податків.

Цікаво, що в Український  економічній енциклопедії не дається  визначення "уникнення від сплати податків". А ось під ухиленням  від сплати податків, згідно з вищезазначеним джерелом, слід розуміти сукупність легальних  і незаконних способів приховування доходів від оподаткування. Тобто  в Українській економічний енциклопедії вищезазначені терміни не розмежовуються.          Причин, що підштовхують підприємців до ухилення від сплати податків, досить багато: моральні (морально-психологічні): політичні; екологічні; техніко-юридичні.         Моральні (морально-психологічні) причини в основному криються у відсутності спільності й неупередженості податкового закону, що викликає у платників податків неповагу до нього й, як наслідок, тягне до його руйнування.          Політичні причини підштовхують платника податків до відхилення сплати податків тоді, коли податки починають використовуватися державою не тільки для покриття своїх видатків, тобто забезпечення свого функціонування, а ще і як інструмент соціальної й економічної політики. Це проявляється у тому, що держава підвищує податки на деякі галузі виробництва з метою зменшити питому вагу даних галузей економіки й знижує податки для інших галузей, більш перспективних або слаборозвинених і більш корисних для їхнього найшвидшого розвитку. У такій ситуації підприємства тих галузей, податки для яких підвищені, намагаються ухилитися від сплати податків з метою збереження підприємства й галузі в цілому на колишньому рівні.

Економічні причини, що викликають прагнення платника податків від сплати податків, можна розділити на два види:

податки, які залежать від  фінансового стану платника (збиток, банкрутство підприємства);

причини, породжені загальною  економічною кон'юнктурою (економічні кризи в державі). Техніко-юридичні причини викликані недосконалістю юридичної техніки податкового  законодавства й криються в складності податкової системи, що перешкоджає  ефективності податкового контролю й створює платникові податків можливості для уникнення сплати податків.

 

Наслідки антифіскальної поведінки платників податків

Ухилення від сплати податків є  формою зменшення податкових зобов’язань, при якій платник податків умисно або необережно уникає сплати податків або зменшує розмір своїх податкових зобов'язань з порушенням чинного  законодавства.  В даному випадку, зниження податкових зобов'язань, а так само повне ухилення від податкових зобов'язань представляється у вигляді здійснення платником податків податкових правопорушень, а саме, порушення податкового законодавства. Будь-яка дія платника податків досконала, а з метою ухилення від сплати податків, є протизаконною. В даному випадку, головна відмінність ухилення сплати податків від податкової оптимізації полягає у виборі шляху досягнення платником податків зниження податкового зобов'язання.  Незаконне зменшення податків - ухилення, спричиняє негативні наслідки як для економіки держави, так і для держави вцілому. При цьому державний бюджет недоотримує кошти, що належать йому, і отже, йому доводиться обмежувати себе у витратах. Наслідком цього є призупинення реалізації деяких державних програм, невиплата заробітної плати працівникам бюджетної сфери і так далі, аж до процедури скорочення бюджету. Крім того, ухилення від сплати податків може мати серйозні економічні наслідки у вигляді порушення  законів конкуренції. Два однакові підприємства, що займаються, наприклад, виробництвом певних товарів, знаходитимуться в нерівних умовах у разі ухилення одного з них від сплати податків. Тому, зараз припинення спроб "творчої несплати податків" зведено в ранг державної податкової політики і є основним напрямом діяльності багатьох державних органів (наприклад, податкової міліції), а також головною метою поточної податкової нормотворчості.    У системі ринкових відносин таке явище як ухилення від сплати податків трапляється часто. В Україні ухилення від сплати податків набуло особливої популярності і в окремих випадках стало нормою ведення бізнесу. За оцінками експертів, у нашій державі 40-50 % ВВП перебуває у тіні, тобто не оподатковується, в той час як у країнах Європи цей показник становить 5-15 % ВВП. Це призводить до низки негативних тенденцій у різних галузях життєдіяльності суспільства – зменшення надходжень до державного бюджету, недофінансованість соціальної сфери й інших суспільних потреб, що спричиняє введення нових податкових платежів, збільшення ставок вже діючих, а також зростання рівня корупції і злочинності, порушення норм здорової конкуренції тощо. Тому, ця проблема є актуальною і нагальною для багатьох країн і потребує постійного контролю та вирішення.

 

 

Попередження  антифіскальної поведінки платників податків

У разі ухилення від сплати податків платник податку може бути притягнутий до відповідальності в  таких випадках:

1) ухилення від сплати  податку, іншого обов'язкового  платежу.

Ця група податкових правопорушень  трапляється найчастіше і є найнебезпечнішою. Суть їх полягає у невиконанні  чи неналежному виконанні платником податку обов'язків перед бюджетом. Проте суспільна небезпека цього правопорушення не зводиться лише до недоотримання бюджетом коштів і зростання дефіциту бюджету. Ухилення від оподаткування підриває основи ринкової конкуренції, ставить правопорушника у вигідніше становище порівняно з добросовісним платником податків. Крім того, недоплата податку однією особою покривається за рахунок інших платежів: державі доводиться збільшувати ставки чи встановлювати нові види податків;

2) заниження об'єкта оподаткування;

3) несвоєчасної сплати  податку, іншого обов'язкового  платежу;

4) неподання (несвоєчасного  подання) податкових декларацій, розрахунків, інших документів, необхідних  для обчислення податків, обов'язкових  платежів до податкових органів;

5) неподання (несвоєчасного  подання) до банку платіжних  доручень на сплату податків, інших обов'язкових платежів;

6) недопущення перевіряючих  для обстеження приміщень, що  використовуються для отримання  доходів тощо.

З 1 січня 2001 р. в Україні  діє спеціальний Закон, який встановлює перелік санкцій за порушення  податкового законодавства -

“Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими  фондами” від 21 грудня 2000 р.

До фінансових санкцій належать:

• пеня;
• штрафи;
• примусове стягнення.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України.

«Установити з 10 серпня 2005 року розмір облікової ставки на рівні 9,5 % річних»

(Постанова НБУ від  9 серпня 2005 року №275).

Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Вид порушення податкового законодавства і розмір штрафу:

1) неподання податкової  декларації - 10 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян (НМДГ -17 грн.);

2) для фізичних осіб, які  обіймають посади, за неподання  або несвоєчасне подання декларації  про доходи таких фізичних  осіб - 30 НМДГ;

3) коли контролюючий орган  самостійно визначає суму податкового  зобов'язання додатково до штрафу, передбаченого за неподання податкової  декларації - 10 % суми податкового  зобов'язання за кожний місяць  затримки, але не більше 50 % та  не менше 10 НМДГ;

4) коли контролюючий орган  самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків - 5 % від суми недоплати, але не більше 25 % такої суми та не менше 10 НМДГ;

5) коли платника податків  засуджено за вчинення злочину  (кваліфікується за ст. 212 КК України) - 50 % від суми недоплати, але  не менше 100 НМДГ;

6) коли платник податків  не сплачує узгоджену суму  податкового зобов'язання :

- при затримці до 30 днів, після граничного строку - 10% такої  суми;

- при затримці до 90 календарних  днів - 20 % такої суми;

- при затримці, що є  більшою 90 календарних днів - 50 % такої  суми;

7) коли платник податків  відчужив активи, що перебувають  у податковій заставі - додатково  штраф у розмірі 100% суми податкового  боргу.

Примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до ст. 3 вищезгаданого  Закону Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок  погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).

В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Посадові особи підприємств, суб'єкти підприємницької діяльності, в разі порушення норм податкового  права можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у відповідності  до Кодексу України про адміністративні  правопорушення (КУпАП).

Адміністративна відповідальність - це засоби адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, які містять осудження винного та його діяння і передбачають негативні наслідки для правопорушника.

Адміністративні санкції застосовуються, якщо є: