Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Мая 2013 в 22:03, доклад
Згідно із Законом України “Про лізинг” лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізенгоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Об’єктом (предметом) лізингу може бути будь-яке майно, що належить до основних фондів (засобів) і яке не заборонене до вільного обігу на ринку, а також нематеріальні активи.
Залежно від того, чи повідомляються дебітори клієнта про перевідступлення ним прав вимоги боргу, факторинг може бути конвенційним (відкритим) та конфіденційним (закритим). При відкритому факторингу дебіторам клієнта повідомляється про укладення договору факторингу і пропонується здійснювати платежі безпосередньо фактору. Закритий факторинг не передбачає повідомлення дебіторів, ніхто з них не знає про перевідступлення постачальником прав вимоги боргу, і тому кошти переказуються постачальнику, який розраховується з фактором самостійно.
Залежно від характеру взаємовідносин між фактором і постачальником, що складаються у разі відмови покупця від оплати боргових вимог, розрізняють факторинг з правом регресу та факторинг без права регресу. У першому випадку постачальник несе ризики за борговими вимогами, які придбав у нього фактор. Мова йде про те, що факторинг з правом регресу дозволяє фактору повернути постачальникові неоплачені покупцем боргові вимоги і вимагати від нього повернення грошових коштів фактору. Факторинг без права регресу означає, що фактор бере на себе ризик щодо одержання грошових коштів від покупців.
За набором послуг, що включає факторинг, він може бути з повним набором послуг та з частковим набором послуг. Повне факторингове обслуговування передбачає надання постачальнику, крім суто факторингових послуг, також низки інших: аудиторських, юридичних, управління заборгованістю за наданими кредитами тощо. Факторинг з частковим набором послуг передбачає оплату фактором лише рахунків-фактур постачальника.
За відповідну винагороду
банк приймає на себе ризики підприємства,
пов’язані з постачанням
На відміну від кредиту, який видається на заздалегідь застережену суму, розмір фінансування при факторингу не обмежений, причому збільшується у міру зростання обсягу продажів клієнта. Звичайно, при цьому вартість затрат постачальника на 1 гривню суми поставки дуже зростає. Таким чином, чим більші обсяги поставки, тим нижчий рівень затрат клієнта.
Безумовна перевага факторингу - беззаставне фінансування, що вигідно відрізняється від звичайного кредиту.
Крім того, як я вже сказала, банк бере на себе можливі ризики: кредитні (неоплата покупцями поставок), ліквідні (несвоєчасна оплата поставок), процентні (різка зміна ринкової вартості ресурсів) і валютні (зміна обмінного курсу в період відстрочення платежу з поставки).
Описуючи недоліки факторингу, майже після кожного недоліку хочеться додати слово "проте". Отже:
1. Факторинг - досить дорога послуга в порівнянні з тим же кредитом. Проте, сплачуючи вищу ставку, клієнт отримує натомість цілий набір послуг.
2. Дебітори клієнта повинні відповідати критеріям, які диктує банк-фактор. Чому я відношу це до недоліків факторингу? Тільки тому, що не всіх дебіторів підприємству вдасться перевести на факторинг, а також тому, що для попереднього вивчення стану справ банку потрібний час. Первісний етап є тривалим. Проте у результаті підприємство все одно виграє, оскільки всі його дебітори виявляються перевіреними банком на предмет їх платоспроможності.
3. Установлення ліміту фінансування на кожного дебітора на підставі проведеного фінансового аналізу діяльності клієнта і дебітора.
4. Наявність суперечностей в нормативних актах з питання оподаткування факторингових операцій в Україні. Проте відсутність чітких норм дозволяє підприємству доводити правомірність будь-якої своєї позиції, використовуючи різні формулювання законів.
5. Відсутність чітких методичних рекомендацій з відображення операції факторингу в бухгалтерському обліку. Проте це дозволяє відображати факторингову операцію в обліку так, як зручно саме вашому підприємству або вам як бухгалтерові.