Контрольна робота з "Фінанси"

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

 

 

 

 

 

кафедра теорія фінансів

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни: фінанси

Варіант: 6

 

 

Виконав студент

Перевірив доцент :

 

 

 

Київ 2014

 

 

 

ЗМІСТ

1. Вступ....................................................................................................................3

2. Система управління фінансами.........................................................................5

3. Класифікація податків, їх ознаки......................................................................9

4. Міжнародні фінанси та міжнародний  фінансовий ринок..............................14

5. Задача...................................................................................................................19

6. Висновок..............................................................................................................20

7.Список використаної літератури........................................................................21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Термін "фінанси" походить від латинського слова ">finansia" - грошовий платіж. Отже, фінанси безпосередньо пов'язані з грішми. Без грошей неможе бути фінансів.

Фінансам притаманні такі спільні риси як:

1. економічна категорія що з  процесом виробництва;

2. вони пов'язані з товарно-грошовими  відносинами;

3. є грошовою категорією;

4. здійснюють розподіл і перерозподіл  ВВП (валовий внутрішній продукт) і НД (національний дохід);

5. втілюються у реальних грошових  фондах, сукупність яких складає  фінансові ресурси.

Гроші - це суворо певна економічна категорія з вираженої сутністю і функціями, виникла раніше фінансів. Фінанси це призначення економічних відносин, що у момент руху грошей, коли здійснюється їх передача чи перерахування готівковим або ж безготівковим шляхом. Отже, фінансові відносини - це, передусім грошові відносини. Проте не всі грошові відносини здатні розглядатися як фінансові

Сфера грошових відносин ширше фінансових відносин. Фінанси висловлюють ті грошові відносини, пов'язані з формуванням та використанням фондів, коштів суб'єктів господарювання і держави.

Фінанси - це грошові відносини суб'єктів господарювання, разом із державою, у яких дохід суспільства змінює свою структуру шляхом збільшення їх у руках одного суб'єкта рахунок вилучення (нееквівалентного) цієї маленької частини у другого.

Будь-яка фінансова операція має через переміщення коштів між суб'єктами господарства, користувачами коштів чи переміщення коштів у ті чи інші грошові кошти. У процесі цього переміщення виникають економічних відносин (наприклад при виплаті пенсій, сплаті податків). Отже, фінанси - економічна категорія, вона частина економічних відносин.

Фінанси мають форму розподільних грошових відносин, унаслідок чого формуються цільові грошові кошти. Фінанси беручи участь у розподілі валового внутрішнього продукту і національної доходу, стають частиною процесу виробництва тобто, специфічною формою виробничих відносин, тут проявляється економічна сутність фінансів.

 

 

2. Система управління  фінансами

 

Управління фінансами є складовою частиною загальної системи управління соціально-економічними процесами. Воно спрямоване на вдосконалення системи відносин,покликаних нормалізувати фінансові ресурси, необхідні для соціально-економічного розвитку суспільства. Мета управління фінансами – фінансова стійкість і фінансова незалежність, як у мікроекономічної збалансованості, профіцит бюджету,зниження державного боргу, твердості національної валюти, в поєднанні економічних інтересів держави і суспільства вцілому.

В управлінні фінансами виділяють об'єкти і суб'єкти управління. Як об'єкти виступають різні види фінансових відносин; суб'єктами є ті організаційні структури, які здійснюють управління (фінансові відділи підприємств, фінансові державні органи, податкові адміністрації, страхові органи). Сукупність усіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, утворює фінансовий апарат.

Управління фінансами здійснюється на всіх рівнях фінансової системи. Воно буває загальнодержавним, що встановлює загальні принципи, правила і норми, а також забезпечує проведення єдиної фінансово-бюджетної політики, податкової, валютної та грошово-кредитної політики , і керування фінансами окремих суб'єктів управління.

Методами і формами управління фінансами служать фінансове планування, прогнозування, фінансове регулювання, фінансовий контроль, оперативне управління, система методів мобілізації фінансових ресурсів та інше.  У нових умовах господарювання та становленні ринкових відносин, особливе значення має фінансовий менеджмент, покликаний забезпечити ефективне управління ресурсами підприємств різних форм власності.

Планування посідає важливе місце в системі управління фінансами. Під час планування суб'єкти господарювання оцінюють стан своїх фінансів, виявляють можливість збільшення фінансових ресурсів, напрями їх ефективного використання. Об'єктом фінансового планування є фінансова діяльність держави та суб'єктів господарювання, а результатом — складання фінансових планів. Планові рішення приймаються на основі аналізу фінансової інформації, яка базується на бухгалтерській, статистичній та оперативної звітності. Об'єктом фінансового планування є фінансова діяльність держави та суб'єктів господарювання, а результатом — складання фінансових планів.

Оперативне управління подає собою комплекс заходів, що виробляються на основі оперативного аналізу складається поточної фінансової ситуації і переслідують мету максимального ефекту при мінімумі витрат допомогою перерозподілу фінансових ресурсів. Основний зміст оперативного управління полягає в раціональному використанні фінансових ресурсів з ялиною поліпшення господарської діяльності. Контроль як елемент управління здійснюється в процесі планування та оперативного управління. Він дозволяє скласти фактичні результати по використанню фінансових ресурсів з плановими, виявляти резерви зростання фінансових ресурсів та більш ефективного їх використання.

Під управлінням розуміється свідоме цілеспрямоване вплив на об'єкт за допомогою сукупності прийомів і методів досягнення певного результату. Управління засноване на знанні об'єктивних закономірностей розвитку суспільства. Разом з тим на управління великий вплив робить держава в особі відповідних управлінських структур. Важливою областю управлінської діяльності є управління фінансами. Його здійснює спеціальний апарат з допомогою особливих прийомів та методів, в тому числі різноманітних стимулів та санкцій.

Відповідно до класифікації фінансових відносин по їхніх сфер виділяють такі групи об'єктів, як фінанси організацій (підприємств, установ), страхові відносини, державні фінанси і фінанси і домашнього господарства. Їм відповідають такі суб'єкти управління як фінансові служби (відділи) підприємств, страхові органи, фінансові органи та податкові інспекції. Сукупність всіх організаційних структур, здійснюваних управління фінансами, є фінансовим апаратом.

Розрізняють стратегічне, або загальне, управління фінансами та оперативне. Стратегічне планування виражається у визначенні фінансових ресурсів для реалізації цільових програм та інше.

При обробці управлінських рішень фінансового характеру як при стратегічному, так і при оперативному управлінні враховуються вимоги економічних та юридичних законів, результати економічного аналізу як підсумків минулого господарського періоду, так і перспектив, економіко-математичні методи та автоматизовані системи управління фінансами, раціональне поєднання економічних та адміністративних методів управління. Управлінські рішення з фінансів оформляються в юридичних законах, фінансових прогнозах і планах, постановах та інших формах.

В управлінні майже не знаходять належного застосування такі фінансові важелі, як плата за землю, довготривалі нормативи амортизаційних відрахувань, питомі капітальні вкладення та інші. Слабко розвиваються форми державного кредиту, ігнорується застосування субвенцій цільових дотацій з бюджету.

Пріоритетними завданнями економічної політики, спрямованими на досягнення стійких темпів економічного зростання, подаються: створення умов для розвитку основних елементів фінансової інфраструктури (банківського сектору, фондового ринку, інвестиційних інститутів, ринку страхових послуг) і досягнення фінансової стабільності, забезпечення збалансованості бюджетної системи та підвищення ефективності її функціонування; істотне зниження податкового тягаря і підвищення ефективності податкової та митної систем.

Для реалізації зазначених завдань необхідні конкретні заходи щодо прийняття нових законопроектів та внесення змін і доповнень до чинних в цілях створення сприятливого ділового клімату, захисту прав власності, де бюрократизації управління, підвищення інвестиційної активності управління, вирівнювання податкового тягаря щодо вдосконалення платіжної системи, запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності і підвищення відкритості інформації про фінансово-господарської діяльності економічних структур.

Фінансова система являє собою фінансові відносини, що існують у рамках даної економічної формації. Фінансова система - сукупність різних сфер фінансових відносин (ланки фінансової системи), в процесі яких утворюються і використовуються фонди грошових коштів. Це сукупність централізованих і децентралізованих грошових фондів.

Побудова фінансової системи базується на наступних принципах:

   Функціональне значення. Полягає у виконанні кожною ланкою фінансової системи своїх завдань (держбюджет висловлює розподільні відносини між державою, підприємствами і населенням; фінанси підприємств виражають відносини щодо створення і використання грошових фондів призначених для забезпечення первинних потреб суспільного відтворення). Єдність фінансової системи-зумовлюється єдиної економічної і політичної основою держави. Це обумовлює єдину фінансову політику, що проводиться державою через централізовані фінансові органи і єдині цілі. Управління всіма ланками відбувається на основі єдиних законодавчих та нормативних актах.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Класифікація податків, їх ознаки.

Кожен вид податків має специфічні ознаки й функціональне призначення, посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи іншого податку характеризується його належністю до певної групи залежно від чинної класифікації податків. За допомогою класифікації можна детально з'ясувати сутність і функції податків, поліпшити їх роль у податковій політиці держави, напрями й характер впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Податок - одна із самих древніх форм економічних відносин, поява якої зв'язане з найпершими суспільними потребами. Податки являють собою обов'язкові збори, стягнуті державою з господарських суб'єктів і з громадян по ставці, встановленої в законному порядку. До податків відносили різноманітні види платежів з доходів окремих громадян на користь чи держави государя. Це могли бути різного виду відрахування, податі, данини, мита і збори, як грошові так і натуральні.

Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві і, найчастіше, основною формою доходів держави. Податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу. 

Податки класифікуються згідно з тією чи іншою метою, найважливішими є своєчасність і повнота сплати податків у бюджети різних рівнів. Останнє стосується адміністрування податків.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу.

Класифікація податків:

   1)По методу встановлення оподатковування податки можуть бути прямими і непрямим, що обумовлює можливість їхнього перенесення на споживача.  
Прямі податки, у свою чергу, підрозділяються на реальні й особисті.  
Реальні податки включають податки на землю, промисел і т.п.  
До особових податків відносяться прибутковий податок, податок на прибуток, податок на доходи від грошового капіталу, ресурсні платежі, податок на майно.  
Прибутковий податок — основний вид прямого податку, що стягується з доходу чи прибутку підприємства, організації, юридичних осіб і надходить у дохідну частину бюджету.

Податок на прибуток — складова частина податкової системи. Він встановлюється у відсотках (ставка податку), є частиною балансового прибутку і служить джерелом перерозподілу національного доходу.  
Податок на майно підприємства, що знаходиться на балансі — це сукупність основного капіталу, нематеріальних активів, виробничих запасів і витрат. Податок на майно не може перевищувати 20% від вартості оподатковуваного податком майна. 

    2) У залежності від характеру ставок розрізняють:  
- пропорційні;  
- прогресивні;  
- регресивні податки.  
Пропорційний податок не залежить від розміру доходу, тобто застосовуються однакові ставки. При прогресивному податку відрахування в бюджет зростають у міру збільшення доходу. Регресивні ставки зменшуються в міру росту доходу. Непрямі податки — це податки на товари і послуги, що сплачуються у виді надбавок до ціни і тарифів.  
До них відносяться:  
- акцизи;  
- податок на додаткову вартість;  
- мита;  
- податки на операції з цінними паперами.  
    Акцизні податки застосовуються в основному для товарів масового споживання і послуг приватних підприємців і організацій. Їх включають у ціну на чи товар тариф. Абсолютна величина акцизного податку встановлюється як надбавка до вільної відпускної ціни товару.  
По способу стягування акцизні податки підрозділяються на індивідуальні й універсальні.  
     Індивідуальний податок стягується з вартості валової продукції підприємства, а універсальний — з одиниці вартості товару.  
   3) За часом оплати вони класифікуються на одноразові і багаторазові.  
Одноразові податки виплачуються один раз на якій-небудь стадії виробництва, багаторазові — на кожній стадії виробничого циклу.