Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2013 в 19:18, контрольная работа
З набуттям Україною незалежності питання створення державного інституту фінансово-економічного контролю стало одним з першочергових. Ще в 1992 році розпочалася робота над створенням органу державного контролю, який спочатку передбачалося назвати Контрольною палатою.
У травні 1996 року Парламент України ухвалив Закон України "Про Контрольну палату Верховної Ради України". Президент України цей Закон не підписав, а повернув на доопрацювання та повторний розгляд.
1. Рахункова палата як орган фінансового контролю 3
2. Виконання та контроль за виконанням Державного бюджету України 13
3. Завдання 18
Список використаної літератури 23
2) контроль за дотриманням
3) контроль за правильністю
4) перевірка ефективності та
цільового використання
5) контроль за правильністю
6) виявлення резервів збільшення
дохідної частини бюджету
7) контроль за реалізацією
Об'єктом бюджетного контролю є грошові і розподільні процеси під час формування та використання грошових фондів держави та місцевих органів самоврядування.
Предметом бюджетного контролю є всі стадії бюджетного процесу.
Розрізняють такі види бюджетного контролю:
1) залежно від суб'єкта
— державний бюджетний контроль, який здійснюється органами державної влади;
— відомчий контроль, який проводиться
Контрольно-ревізійними
— внутрішньогосподарський
— незалежний контроль, який проводиться спеціалізованими аудиторськими фірмами і службами.
2) залежно від часу проведення контролю:
— попередній бюджетний контроль,
який здійснюється під час складання,
розгляду, затвердження бюджетів різних
рівнів, кошторисів доходів і видатків
бюджетних установ, розрахунків
для одержання бюджетних
— поточний бюджетний контроль, який
проводиться у процесі
— наступний бюджетний контроль, який проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного строку і за яким на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетних коштів, цільове використання коштів тощо.
До органів, які здійснюють бюджетний контроль в Україні, належать:
1) Міністерство фінансів України;
2) Державне казначейство України;
3) Державна контрольно-ревізійна служба України;
4) Державна податкова служба України;
5) Рахункова палата України;
6) Верховна Рада України;
7) місцеві органи влади.
Фінансові управління та відділи здійснюють контроль за цільовим використанням коштів, виділених з місцевих бюджетів.
До методів бюджетного контролю належать:
— документальна перевірка;
— камеральна перевірка;
— економічний аналіз;
— обстеження;
— ревізія.
3. Завдання
При формуванні доходів селищного бюджету на наступний рік сільська рада планувала отримати такі надходження: а) прибутковий податок з громадян; б) плату за землю; в) державне мито; г) находження від штрафів; д) комунальний податок; є) податок на додану вартість; ж) ринковий збір; з) акцизний збір; і) фіксовий с\г податок; к) плата за торговий патент.
Які з цих платежів не можуть бути зараховані до сільського бюджету і чому? Назвіть нормативну базу, що регулює формування бюджетів місцевого самоврядування. Які ще джерела направляються на формування бюджетів місцевого самоврядування?
Вирішення
Склад доходів місцевого бюджету регулюється Бюджетним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування», законами України про бюджет на відповідний рік, іншими нормативними актами.
Так, Стаття 64 Бюджетного кодексу затверджує склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
1. До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
- податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу;
- державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
- плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;
- плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;
- плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;
- надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;
- єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.
2. Податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у цій статті, складають кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
3. При
цьому податок з доходів
Стаття 69 Бюджетного кодексу визначає доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
1. До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:
- місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;
- 100 відсотків плати за землю - для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 60 відсотків плати за землю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;
- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;
- надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;
- податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
- надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;
- плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету;
- кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності;
- фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
- плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності;
- надходження від місцевих грошово-речових лотерей;
- плата за гарантії, надані з дотриманням умов, визначених статтею 17 цього Кодексу;
- гранти та дарунки у вартісному обрахунку;
- власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету;
- податок на прибуток підприємств комунальної власності;
- платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
- інші надходження, передбачені законом.
Стаття 71. Бюджет розвитку місцевих бюджетів
1. Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:
- кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;
- надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;
- кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності цим Кодексом, та відсотки, сплачені за користування ними;
- кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;
- запозичення, здійснені у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (крім випадку, передбаченого статтею 73 цього Кодексу);
- субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.
Стаття 1. Види місцевих податків і зборів
Згідно ст.. 1 Закону України «Про місцеві податки та збори» до місцевих податків і зборів належать:
- збір за парковку автомобілів;
- ринковий збір;
- збір за видачу ордера на квартиру;
- збір з власників собак;
- курортний збір;
- збір за участь у бігах на іподромі;
- збір за виграш на бігах;
- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та на іподромі;
- податок з реклами;
- збір за право використання місцевої символіки;
- збір за право проведення кіно- і телезйомок;
- збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;
- комунальний податок.
Отже, можемо зробити висновок, що сільська рада може отримати доходи з:
- плата за землю (60 відсотків плати за землю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань);
- державне мито, але в частині, що належить відповідним бюджетам.
- надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;
- комунальний податок;
- ринковий збір
- податок на прибуток, але тільки з комунальної власності
- фіксований сільськогосподарський податок (але в розмірі до місцевого бюджету - 30 відсотків)
- плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад
До місцевих доходів входять не надходження. Деякі з них включаються з певними обмеженнями. Всі інші надходження є доходами державного рівня або обласного. Закон чітко визначає перелік надходжень до ти чи інших бюджетів.
Список використаної літератури
1. Конституція України.
2. Бюджетний кодекс України.
3. Закон України «Про місцеві податки та збори»
4. Василик ОД. Теорія фінансів / О.Д. Василик. — К., 2006.
5. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Особлива частина: навчальний посібник.- К.: Алерта, 2007.- 613с
6. Кириленко ОЛ, Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) / О.П. Кириленко. — К. : НІОС, 2006.
7. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн : навч. посіб. / Ю.В.
8. Про Національний банк України: Закон України // Урядовий кур'єр. — 2009. — 1 липня.
9. Про Рахункову палату Верховної Ради України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — №43.
10. Фінансове право: Підручник, Бех Г.В., Дмитрик О.О., Криницький І.Є.
11. Фінансове право: Підручник / (Алісов Є. О., Воронова Л. К., Кадькаленко С. Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відп. ред. Л. К. Воронова. — X.: Фірма «Консум»,2008.- 474 с.