Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2014 в 14:44, курсовая работа
Конкуренція — регульована економічна форма суперництва і боротьби між суб'єктами різних типів і форм власності та всередині них за найвигідніші умови та результати ви¬робництва, обігу і розподілу з метою привласнення максимального доходу і передусім найбільшого прибутку
Розділ 1. Конкуренція як основоположник атрибут ринкової економіки
1.1 Закон конкуренції та його економічний зміст
1.2 Коцентрація виробництва.
Розділ 2 Причини виникнення, сутність та форми монополій.
2.1 Монополія як економічна категорія
2.2 Причини виникнення та критерії класифікації монополії.
Розділ 3 Діалектика монополії і конкуренції в умовах капіталізму.
3.1 Основні форми та методи конкурентної боротьби.
3.2 Монопольні ціни і монопольний прибуток
Якщо дотримуватись вимог діалектичного методу дослідження при з'ясуванні сутності економічних категорій, то монопольний прибуток в аспекті суспільної форми слід визначити як найважливішу форму економічної реалізації процесу панування монополістичного капіталу у всіх сферах суспільного відтворення над іншими типами і формами власності. З погляду речового змісту монопольний прибуток — це найбільша маса і норма додаткової вартості, що виникає внаслідок процесу монополізації найдосконаліших продуктивних сил і передусім людини-працівника. Синтез цих двох аспектів дає змогу комплексно розкрити сутність монопольного прибутку.
Монопольний прибуток — привласнення власниками монополістичного капіталу результатів монополізації найдосконаліших продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також економічного підпорядкування інших типів і форм власності.
Таке визначення дає змогу з'ясувати структуру монополістичного привласнення, а також основні джерела монопольного прибутку. Складовими монополістичного привласнення є:
1) середній прибуток, який отримують малі та середні капіталістичні підприємства;
2) монопольний надприбуток
як результат монополізації
3) надлишковий прибуток
як різниця витрат виробництва
4) перерозподіл частини сукупної додаткової вартості промисловими монополіями на свою користь, оскільки вони виробляють основну масу продукції за нижчою від суспільної або ринкової індивідуальної вартості, а висока органічна будова капіталу в монополізованому секторі економіки захищає від втрат при формуванні цін виробництва. Монополії (в тому числі олігополії) також утруднюють внутрігалузеву і міжгалузеву конкуренцію.
Монопольну ціну виробництва формують монопольно низькі витрати виробництва (індивідуальна вартість на підприємствах великих монополій) і монопольно високий середній прибуток і надлишковий прибуток монополій. Для малих і середніх підприємств ціна виробництва складається з витрат виробництва на цих підприємствах і середньої норми прибутку немонополізованого сектору, що частково перерозподіляється на користь монополій. Тому за панування гігантських монополій встановлюється не одна, а дві норми середнього прибутку.
Основними джерелами монопольного прибутку є:
1) додаткова вартість, отримана
внаслідок посилення
2) частина додаткової
вартості, створюваної найманими
працівниками на малих та
4) частина вартості, створюваної
працівниками в економічно
5) частина доходів з державного бюджету, отримана внаслідок здійснення податкової, фінансово-кредитної, амортизаційної та інших видів політики,
Держава повинна застосовувати методи послаблення негативних особливостей суспільної форми монополій. Таке завдання є особливо актуальним і для України. Практика встановлення вітчизняних монопольних цін є наслідком політики монополізації економіки, часто нераціональної політики уряду, відсутності реальної демонополізації виробництва за майже повної лібералізації цін та інших факторів.
Висновок
Конкуренція є потужною і постійною рушійною силою розвитку економічної системи капіталізму, що діє у відповідних формах за допомогою різноманітних методів. При цьому виникають внутрішні, необхідні, сталі і суттєві зв'язки, які є ознаками дії законів конкуренції.
Ареною боротьби між товаровиробниками є всі сфери суспільного відтворення. Так, у сфері безпосереднього виробництва вони змагаються за швидке впровадження нової техніки (підтвердженням цього є поширений промисловий шпіонаж тощо), за зниження витрат виробництва, поліпшення якості товарів і послуг та ін. У сфері розподілу суперництво між товаровиробниками відбувається за зниження заробітної плати, а отже, за розподіл новоствореної вартості на зарплату і прибуток, за перерозподіл додаткової вартості між монополіями (в тому числі олігополіями), підприємствами монополістичного і немонополістичного секторів економіки та ін. Сфера споживання є полем конкурентної боротьби за подовження терміну дії товарів довготривалого використання, за зниження ціни споживання, за нав'язування споживачам певної моделі споживання тощо.
Основними формами дії закону концентрації виробництва є вертикальна інтеграція (об'єднання у межах однієї корпорації послідовних взаємопов'язаних виробництв кількох галузей промисловості), горизонтальна інтеграція (об'єднання підприємств, які випускають однорідну продукцію), а також виникнення та розвиток конгломератів (монополістичних об'єднань різно галузевих підприємств). Вони водночас є формою централізації капіталу.
Дія закону конкуренції на певному етапі розвитку капіталізму призводить до виникнення монополій.
Для реалізації закону концентрації в Україні необхідний реальний плюралізм типів і форм економічної власності, часткова демонополізація виробництва, формування структури та інфраструктури ринку, перехід від адміністративно-командних до економічних важелів управління економікою, досягнення оптимального співвідношення між державним регулюванням економіки і ринковими важелями саморегулювання, розвиток підприємництва, науково обґрунтоване антимонопольне законодавство та механізм його реалізації тощо.
Якщо дотримуватись вимог діалектичного методу дослідження при з'ясуванні сутності економічних категорій, то монопольний прибуток в аспекті суспільної форми слід визначити як найважливішу форму економічної реалізації процесу панування монополістичного капіталу у всіх сферах суспільного відтворення над іншими типами і формами власності. З погляду речового змісту монопольний прибуток — це найбільша маса і норма додаткової вартості, що виникає внаслідок процесу монополізації найдосконаліших продуктивних сил і передусім людини-працівника. Синтез цих двох аспектів дає змогу комплексно розкрити сутність монопольного прибутку.
Список використаної літератури
Информация о работе Конкуренція і монополія в ринковій економіці