Державна контрольно-ревізійна служба

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Декабря 2012 в 12:11, реферат

Краткое описание

Державна контрольно-ревізійна служба України створена в 1993 р. на базі Контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів України і є його правонаступницею у частині майнових прав та обов'язків.
Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 керівний орган державної контрольно-ревізійної служби — Головне контрольно-ревізійне управління — віднесено до складу центральних органів виконавчої влади зі статусом державного комітету. Пізніше цей статус було закріплено Указом Президента України від 27 серпня 2000 р. № 1031 «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» та Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України.

Прикрепленные файлы: 1 файл

DKRS.doc

— 68.00 Кб (Скачать документ)

Для забезпечення закріплених  за органами державної контрольно-ревізійної служби функцій створені окремі спеціалізовані підрозділи.

Функціональний розподіл обов'язків між ними відповідає напрямам контрольно-ревізійної роботи у сфері  матеріального виробництва та послуг, соціального захисту населення, освіти, науки і культури, в агропромисловому комплексі, фінансово-кредитних установах та фондах, у сфері використання природних ресурсів та екології, діяльності органів державної виконавчої влади та оборони. Так, контроль у сфері матеріального виробництва здійснюється у розрізі як базових галузей економіки, так і форм власності. Контроль у сфері соціального захисту населення охоплює соціальне забезпечення, установи охорони здоров'я і спорту, державні цільові фонди соціального призначення. Створено підрозділи, що відають плануванням, координацією та удосконаленням контрольно-ревізійної роботи, її інформаційним забезпеченням, взаємодією з правовими органами.

З метою повноцінного запровадження аудиту ефективності управління державними ресурсами у  складі ГоловКРУ створено спеціалізоване управління, що відає організацією і проведенням аудиторських досліджень у виробничій і бюджетній сферах. Логічним завершенням такої організаційної роботи стало створення у регіональних контрольно-ревізійних управліннях відповідних відділів, а також розроблення Методичних рекомендацій про проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми.

Державна контрольно-ревізійна  служба у процесі виконання покладених на неї функцій взаємодіє з  Державною податковою адміністрацією, Рахунковою палатою, Антимонопольним  комітетом, Держказначейством, Пенсійним фондом та іншими органами державного контролю у сфері фінансів та економіки. У разі необхідності можуть бути підготовлені разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади спільні акти, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Ревізії і перевірки  можуть проводитись за дорученнями  правоохоронних органів, а також  в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Посадові особи державної  контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади і під час виконання своїх службових обов'язків перебувають під захистом закону.

Поряд із правовими рамками  діяльності контролюючих органів потрібні і строгі професійні параметри, обов'язкові для тих, кого перевіряють, і тих, хто перевіряє. У розвинутих країнах професійні вимоги до контролю фіксуються у стандартах, які розробляються компетентними організаціями і спеціалістами в межах чинного законодавства. Головним контрольно-ревізійним управлінням України також розроблені основні загальні стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Після їх затвердження продовжується  робота з розроблення і введення в дію безпосередніх процедур контролю — внутрішніх нормативних документів або регламентів контрольної діяльності конкретних органів державного фінансового контролю, які мають відповідати законам, загальним стандартам контролю і положенням про контрольні органи та розкривати розподіл обов'язків, функції і взаємодію їх структурних підрозділів та черговість відповідних контрольних заходів. Дані процедури являють собою послідовність цілеспрямованих дій, якої повинні дотримуватися державні контролери для досягнення поставленої перед ними мети.

У Головному контрольно-ревізійному  управлінні України напрацьовано ряд  інструкцій і методик для забезпечення контрольно-ревізійної діяльності. Серед  них: інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби та про організацію проведення ревізій і перевірок за зверненнями правоохоронних органів; методичні рекомендації щодо порядку проведення ревізій і перевірок за зверненнями місцевих державних адміністрацій; про проведення перевірок цільового використання бюджетних асигнувань, передбачених для надання населенню житлових субсидій; щодо порядку проведення ревізій (перевірок) цільового та ефективного використання коштів на будівельно-монтажні та ремонтні роботи; про порядок проведення тематичних ревізій і перевірок у системі житлово-комунального господарства; щодо перевірки ефективності використання та своєчасного повернення іноземних кредитів, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України; з питань документування органами державної контрольно-ревізійної служби ревізійних дій та їх результатів.

Ці та ряд інших  нормативних актів приводяться  у відповідність із Бюджетним  кодексом України, а також — із стандартами контролю.

 

Література:

  1. Гусак Т. М., Мірошниченко Н. О. Посібник з аудіювання (англ. мова). Ч. І для студентів. 160 с. (З комплектом касет).
  2. Гусак Т. М., Мірошниченко Н. О. Посібник з аудіювання (англ. мова). Ч. II для викладачів. 144 с. (З комплектом касет).
  3. Гужва В. М., Постєвой А. Г. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі. 458 с.
  4. Дворецька Г. В. Соціологія праці. 244 с.
  5. Дворецька Г. В. Соціологія. 472 с.
  6. Денісова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. 316 с.
  7. Джога Р. Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах. 483 с. Дудчак В. І., Мартинюк О. В. Митна справа. 310 с.
  8. Драб Н. Л. Техніка і мова презентації. (Нім. мова). 102 с.
  9. Дяченко В.І. Система правоохоронних органів. 320 с.
  10. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. С. Ф. Покро-пивного. 468 с.
  11. Економіка підприємства. За ред. С. Ф. Покропивного. Рос. мовою. 608 с.
  12. Економіка: Навч. посіб. для загальноосвіт. навч. закл. / За ред. С. В. Степаненка. 306 с.
  13. Єріна А.М. Організація вибіркових обстежень. 127 с.
  14. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування. 170 с.
  15. Єжова Л. Ф. Інформаційний маркетинг. 560 с.

Информация о работе Державна контрольно-ревізійна служба