Бюджетна система Великобританії

Витрати Національного  фонду позик включають відсотки по державному боргу і керуванню  ним, довгострокові кредити на капітальні вкладення державним корпораціям і місцевим органам влади.

1.2 У Великобританії нараховується більш 80 значних спеціальних урядових фондів:

фонд національного  страхування;

пенсійні  фонди державних підприємств;

зрівняльний валютний фонд (для підтримки курсу  Фунта стерлінгів);

фонд Департаменту гарантії експортних кредитів;

фонд національної корпорації по розвитку наукових досліджень і ін.

Найважливіше  значення має фонд національного  страхування, він створюється за рахунок внесків трудящих, підприємців  і державних дотацій, внеску трудящих у цей фонд являють собою відрахування з заробітної плати. Внески підприємців за формою є також прямими відрахуваннями з їхніх фондів, проте по істоті - це непряме обкладення споживачів оскільки надалі через механізм цін ці суми як правило  перекладаються на широкі росшарки населення.

Внески сплачуються  по одному з чотирьох класів. До першому, основному, класу ставиться ліга найманої праці і їх роботодавців. До Другого класу - особи, що не складаються  у відношеннях по найманню /фермери, торговці, особи вільних професій/. По третьому класі внески добровільно сплачує непрацююче населення або особи, що не можуть бути віднесені до перших двох класів. У четвертий клас включаються особи, що сплачують внески по другому класі, якщо їхній прибуток перевищує визначену суму. У цьому випадку для них установлені додаткові внески.

Клас внесків  визначає право на відповідні виплати. Так посібник по безробіттю одержують  тільки особи, що вносили внески по першому класу, посібник через хворобу  і материнство - особи, що сплачували внески по першому і другому класам.

Основні кошти  фонду національного страхування /біля 70 %/ витрачаються на пенсії за віком. Особа не одержує право на пенсію, якщо число внесених внесків менше  встановленого.

Положення пенсіонерів  у Великобританії значно гірше, ніж в інших країнах Західної Європи. Розмір пенсії самотнього чоловіка складає менше четвертої частини середнього заробітки промислового робітника. Це змушує багатьох пенсіонерів обертатися за додатковим посібником, що виплачується лише після «перевірки потреби».

Значною видатковою статтею фонду національного  страхування є посібники через  хворобу. Право на повний посібник мають  особи, що за рік до захворювання сплатили не менше 50 тижневих внесків; розмір посібника

скорочується, якщо виплачене менше число внесків, при внесках менше чим за 26 тижнів посібник не виплачується.

У зв'язку із широкими масштабами безробіття важливе  значення одержують посібники по безробіттю. Проте для його одержання  необхідно сплатити 26 тижневих внесків  у поточному році і мати 50 тижневих внесків у році, що передував настанню безробіття. При внесках від 26 до 49 тижнів розмір посібника скорочується. Протягом перших трьох днів посібник по безробіттю не виплачується. У результаті різноманітних обмежень посібник, як правило, одержують менше 50 % офіційно зареєстрованих безробітних.

1.3 Як вже було сказано, у адміністративно-територіальному відношенні Великобританія ділиться на Англію, Уельс, Шотландію і Північну Ірландію. Центральною частиною, де мешкає 87 % населення країни, є Англія й Уельс.

У період із 1973 по 1975 р. у Великобританії була проведена  реформа місцевих органів влади, у результаті якої замість трьохланкової  стала діяти в основному двухланкова  система керування місцевими  органами влади /розподіл на графства й округи/.

Хоча реформа  місцевого керування не супроводжувалася реформою місцевих фінансів, проте   вона не могла не позначитися на стан місцевих адміністративних одиниць, особливо фінансів міст. Значно скоротилося  число місцевих бюджетів, збільшився їх обсяг, розширилися соціальні функції, а також використання для проведення регіональної політики, особливо , у районах розвитку, посилився контроль центрального уряду за витратою засобів місцевими органами влади. Все це підвищило регулюючу роль місцевих фінансів і їх використання для втручання в процес відтворення.

Витрати місцевих бюджетів у даний час складають  ЗО % витрат бюджетної системи Великобританії і І/б частину валового внутрішнього продукту країни. У залежності від  характеру використання засобів  і джерела їх фінансування витрати підрозділяються на поточні і капітальні. До поточним ставляться витрати на утворення, деяка частина витрат на охорону здоров'я, утримання поліції, суду, виплату відсотків по державному боргу, експлуатацію житлового і комунального господарства, місцевого транспорту, охорону навколишнього середовища. Капітальні витрати включають інвестиції на житлове будівництво, а також будівництво шкіл, лікарень, шляхів. Поточні витрати фінансується за рахунок місцевих прибутків, а також субсидій із державного бюджету; капітальні витрати покриваються в значній частині позиками.

Самою значною  статтею поточних витрат місцевих бюджетів /біля 40%/є асигнування на освіту. У Великобританії з місцевих бюджетів фінансується більш 85% всіх видатків на освіту. В умовах науково-технічної революції все більше коштів з місцевих бюджетів направляється на професійну освіту й перепідготовку кадрів.

1.4 Державні підприємства Великобританії поділяються на 3 види:

державні  корпорації;

змішані підприємства;

відомчі підприємства.

Державні  корпорації здебільшого функціонують у націоналізованих галузях промисловості. Діяльність державних підприємств  Великобританії відповідає стратегічним інтересам держави і не завжди ґрунтується на ринкових механізмах, унаслідок чого вони, як правило, збиткові.

Схема бюджетої системи Великобританії представлена на мал.1

 

Мал.1 – Схема  бюджетої системи Великобританії

2. Система міжбюджетного вирівнювання Великобританії досить складна і різна у всіх частинах країни. У той же час фінансова допомога заснована на принципах, єдиних для всієї країни. Існує два основних види фінансової підтримки – блоки-гранди (які в Англії й Уельсі називаються грантами для збільшення доходів) і гранти на спеціальні цілі.

Гранти для  збільшення бюджетних доходів виділяються щорічно. Перед визначенням суми фінансової допомоги центральний уряд виходячи з проекту центрального бюджету і прогнозу макроекономічної ситуації установлює видаткові нормативи для місцевих органів влади на планований рік. Потім об'єкт фінансової підтримки визначається як різниця між сумою витрат бюджету муніципального користування, розрахованої на основі видаткових нормативів, і сумою доходів місцевого бюджету від закріплених за ним дохідних джерел. Якщо центральний уряд бачить пріоритетним фінансування якої-небудь конкретної статті місцевого бюджету, то засоби виділяються в рамках гранта, тобто вони можуть бути витрачені тільки на обговорені цілі.

ВисновокБюджетна система – це сукупність взаємозалежних і взаємодіючих частин, ланок і елементів, які безпосередньо взаємодіють між собою і беруть участь у фінансовій діяльності і сприяють її здійсненню.

Бюджетна  система складається з інститутів (організації, установи, які здійснюють регулюючу та фінансову діяльності) і інструментів, які створюють необхідні умови протікання бюджетнихих процесів.

Бюджет Великобританії складається з державного бюджету, місцевого бюджету, спеціальних  позабюджетних фондів та фінансових ресурсів державних підприємств.

Система міжбюджетного  вирівнювання Великобританії досить складна і різна у всіх частинах країни. Існує два основних види фінансової підтримки – блоки-гранди і гранти на спеціальні цілі.

Економічна природа  бюджету полягає в тому, що виникає  об'єктивна необхідність у розподілі, перерозподілі ВВП продукту між галузями економіки, міністерствами, населенням і територіями з метою збільшення ефективності економіки й добробуту громадян.

Список використаних джерел

1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие.- 4-е изд., перераб. и доп.- М.: ИВЦ "Маркетинг", 1999 - 264 с.
2. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. – 2-е изд., испр. М.: ИНФРА-М, 1999. 479 с.
3. Фінансово-кредитний енциклопедичний словник. Під ред. А.Г. Грязновой. Вид-во «Фінанси і статистика». - М.,2002
4. Фінансово-кредитні системи закордонних країн. / К.В. Рудий. - М.: 2003
5. Шамова І. В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 195 с.