Бюджетна система Великобританії

Вступ

1.Бюджетна  система Великобританії

1.1 Державний бюджет. Його витрати і прибутки.

1.2 Спеціальні урядові фонди.

1.3 Фінанси місцевих органів влади.

1.4 Державні підприємства

2. Система міжбюджетного вирівнювання Великобританії

Вступ

Бюджет – це фонд фінансових ресурсів, що перебуває в розпорядженні  органів виконавчої влади першого  рівня й використовується для  виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією.

Економічна природа  бюджету полягає в тому, що виникає об'єктивна необхідність у розподілі, перерозподілі ВВП продукту між галузями економіки, міністерствами, населенням і територіями з метою збільшення ефективності економіки й добробуту громадян.

Бюджет, в основному, відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу ВВП на основні його складові здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету населенню суспільних благ і послуг.

Надання населенню суспільних благ стає однієї з функцій держави  в економіці вільної конкуренції, фінансування яких здійснюється за рахунок державного й місцевого бюджетів. Економічна природа бюджету проявляється в тому, що при його допомозі держава надає суспільству унікальні блага, які значно впливають на рівень благополуччя і якість життя.

1. Повна офіційна назва країни — Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії. До складу Об'єднаного Королівства входять Англія, Шотландія і Уельс, розташовані на острові Великобританія, а також провінція Північна Ірландія, що складається з 6 округів і міститься на острові Ірландія. Крім того, Об'єднане Королівство має тісні політичні й економічні зв'язки із самоврядними територіями — такими як острів Мен в Ірландському морі і Нормандські острови, що лежать біля північно-західного узбережжя Франції, у протоці Ла-Манш.

Бюджетна  система Великобританії містить  у собі 4 традиційних ланки:

державний бюджет;

позабюджетні  спеціальні фонди;

фінанси місцевих органів влади;

фінанси державних  корпорацій.

Головною  ланкою є державний бюджет, йому належить основна роль у забезпеченні політичних і економічних умов відтворення виробничих відношень капіталізму, через державний бюджет перерозподіляється біля 40 % національного доходу країни. Він виступає як головну зброю державно-монополістичного регулювання і стимулювання економіки країни. За рахунок ресурсів бюджету здійснюється мілітаризація господарства і капіталовкладення в ряд нових галузей, що потребують значних витрат.

На сучасному  етапі в розвитку окремих ланок  фінансової системи спостерігаються нові явища і процеси, це насамперед виражається в усе більшій концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті й в інших централізованих урядових фондах.

У той же час  у загальнодержавних витратах значне місце займають місцеві бюджети. Витрати на соціальні цілі, особливо на освіту / крім системи вищої освіти/. Крім того, із місцевих бюджетів фінансуються витрати на житлове і шкільне будівництво, спорудження доріг, мостів і інших об'єктів місцевого господарства. Більш половини витрат місцевих органів влади покривається за рахунок субсидій із державного бюджету, істотний вплив робить бюджет і на фінанси державних підприємств. Таким чином, основні фінансові ресурси Англії поєднуються в державному бюджеті, що впливає на всі ланки фінансової системи, на всі сторони економічного і соціального життя.

Бюджетний рік  Великобританії охоплює період з 1 квітня по 31 березня наступного року. Бюджет є найважливішим із законів, які  щорічно приймаються. За його основу береться Бюджетне послання Канцлера казначейства, з яким він виступає в жовтні-листопаді кожного року. У посланні викладається аналіз розвитку економіки за минулий рік і думка уряду щодо перспективи економічного розвитку на середньострокову і довгострокову перспективи, а також проголошується валютна і фіскальна політика держави, розглядаються питання стану державних фінансів і з'являються зміни в податковій та інших фінансових сферах. Детальний розгляд державних витрат проводиться в спеціальних комітетах Палати громад (наприклад, Комітет з рахунків державних установ) і в установах, яким делеговані відповідні повноваження.

У бюджетному процесі вирішальна роль належить уряду  в особі Казначейства, тоді як проходження  бюджету в Парламенті зводиться, власне кажучи, до формального схвалення дій уряду. Депутати не можуть вносити, а Палата громад не може приймати законів про збільшення загальної суми бюджетних витрат, запропонованої урядом. Таке правило розширює можливості уряду впливати на мінливу економічну ситуацію в країні. Палата громад формально має право відхилити законопроект про бюджет, але практично це ніколи не робиться. Незважаючи на тривалу процедуру, Парламент завжди затверджує бюджет у сумах, запропонованих урядом.

Особливість бюджетного процесу полягає в  тому, що замість єдиного бюджетного закону Парламент щорічно приймає так званий «фінансовий закон», який фіксує зміни, внесені в систему бюджетних доходів, а також один чи кілька законів, які уповноважують уряд витратити протягом року з тією чи іншою метою певну кількість грошей. При цьому бюджет виноситься на розгляд по частинах і в різний час (спочатку по витратах, потім по доходах). Після схвалення Палатою громад бюджетний законопроект передається на схвалення Палати лордів, підписується главою королівської влади і стає законом. Звіт про виконання бюджету доводиться до відома Парламенту, але ним не затверджується.

1.1 Державний бюджет Великобританії містить дві частини: Консолідований фонд, за яким проходять поточні доходи і витрати, і Національний фонд позик, за яким відбиваються витрати на капітальні вкладення.

Основна частина  бюджету — Консолідований фонд. Перевищення доходів над витратами Консолідованого фонду зараховується в дохідну частину Національного фонду позик. Якщо ж у Консолідованому фонді присутній дефіцит, то він покривається позичкою з Національного фонду позик, і на цю суму уряд збільшує свій борг.

Основними доходами Консолідованого фонду є податки (табл. 7.1).

Серед прямих податків основне місце займає прибутковий  податок з фізичних осіб і стягується за трьома ставками 10, 22 і 40% (у залежності від рівня річного доходу). Стягується з усіх видів доходів фізичних осіб-резидентів у формі заробітної плати чи прибутку. Дозволяється відраховувати з доходу певні види збитків і необхідні для діяльності витрати; надаються знижки окремим категоріям платників податків. Нерезиденти   обкладаються податком з доходів, отриманих у Великобританії, для них діють спеціальні знижки.

 

Таблиця 7.1 Структура податкових доходів і витрат державного бюджету, %

Доходи	100	Витрати	100
Прибутковий податок	25-30	Військові асигнування	23
Податок на прибуток корпорацій	11	Витрати на втручання  в економіку	7
Податок на реєстрацію автомобілів	15	Допомога  місцевим органам влади	16
ПДВ	15	Витрати на соціальні  цілі	43
Податок на соціальне страхування	20	На утримання  державного апарату	3
Неподаткові надходження від держпідприємств	7	Внески в  бюджети Європейських країн	2
Інші доходи	4-6	Інші витрати	6

 

 

Податок на прибуток корпорацій (юридичних осіб): обкладаються корпорації за податковою декларацією на центральному і місцевому рівнях.

Ставка податку для  дрібних компаній (прибуток менше 300 тис. ф. ст.) становить 19%, для великих  компаній — 30%. Звільняються від податку компанії, чий прибуток менший 10 тис. ф. ст. Стягується з усього прибутку компаній-резидентів (крім дивідендів та інших доходів, отриманих від інших компаній-резидентів). Дозволяється відраховувати витрати, пов'язані з бізнесом і прискореною амортизацією деяких видів капіталовкладень. Особливий податковий режим застосовується відносно інвестиційних, страхових, будівельних, промислових і ощадних компаній, капіталовкладень. З нерезидентів податок стягується з прибутку, отриманого від операцій у Великобританії.

Податок на приріст капіталу: ставки з фізичних осіб еквівалентні ставкам прибуткового податку (від 10 до 40%), а з компаній — ставкам податку на корпорації (від 19 до 33%). Стягується з фізичних і юридичних осіб, резидентів і нерезидентів, що займаються комерційною діяльністю і мають представництво у Великобританії, при продажі, обміні чи безоплатній передачі капіталомістких активів. Фізичні особи-нерезиденти сплачують податок з власності, що переводиться у Великобританію. Компанії можуть виключити з оподатковування збитки протягом року чи звітного періоду.

Податок на майно: стягується з власників чи орендарів нерухомого майна, включаючи землю; ставка податку різна по графствах і містах.

Підприємницькі податки: стягуються з орендарів земельних  ділянок і будівель, які належать нерезидентам і використовуються у підприємницьких цілях. Ставки податків щорічно міняються в залежності від потреб місцевого бюджету.

Податок на реєстрацію автомобілів. Ставка податку при реєстрації легкового  автомобіля становить 130 ф. ст. на рік.

Серед непрямих податків найбільш розповсюджений універсальний акциз, що діє в багатьох країнах у вигляді податку на додану вартість {ПДВ). Стандартна ставка на сьогодні — 17,5%. Стягується з підприємців, які мають оборот понад 54 тис. ф. ст. у рік. Нульова ставка встановлена на продовольчі товари, друковані видання, ліки, дитячий одяг і взуття, енерго- і водопостачання для побутових потреб, а також на деякі операції з золотом, цінними паперами, комунальні платежі, будівництво і реконструкцію житла, пасажирський транспорт, страхові і деякі інші послуги. ПДВ у розмірі 5% стягується з оплати палива та електроенергії для житлових приміщень і застосування енергозберігаючих матеріалів при реалізації певних урядових програм.

Акцизи стягуються з  нафтопродуктів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, вина, пива, сидру, а також з грального бізнесу. Ставки залежать від видів підакцизних товарів.

Гербовий збір стягується при оформленні правових і комерційних документів; ставки податку залежать від характеру документа: наприклад, при продажу акцій та інших цінних паперів — 0,5-1,5% від продажної ціни, при оренді землі та іншої нерухомості — 1-4% від щорічної вартості оренди в залежності від її терміну.

Внески у  Фонд соціального страхування платять  і роботодавці і працівники, якщо загальний заробіток працівника на тиждень становить 89 ф. ст. і вище (мінімальна заробітна плата у Великобританії на сьогодні становить для працівників віком від 18 до 21 року 3,20 ф. ст. за годину, а для працівників, старших 21 року, — 3,60 ф. ст. за годину). Внесок працівника при заробітку від 89 до 585 ф. ст. на тиждень становить 11%. Роботодавець сплачує 12,8% з суми виплати працівнику в 89 ф. ст. на тиждень і вище.

Витрати Консолідованого  фонду включають дві групи: -  витрати щорічно затверджувані  Парламентом:

- витрати з Консолідованого фонду для постійного обслуговування, не розглянуті в Парламенті.

У затверджувані  входять основні витрати: військові  асигнування, що підрозділяються на прямі і непрямі військові витрати; цивільні статті, у яких відбиваються витрати на промисловість, сільське господарство та інші галузі, утримання апарату управління, соціальні витрати, субсидії місцевим органам влади і країнам, що розвиваються (див. табл. 7.1).

До витрат з втручання в економіку належать і витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) — 0,6%.

У витратах на соціальні цілі 15% припадає на пенсії, ^Г11% — на допомогу особам з низькими доходами і по безробіттю, 13% — на медичне обслуговування, 4% — на всі інші витрати.

Витрати на утримання державного апарату управління включають: витрати на утримання органів законодавчої і виконавчої влади, суду, прокуратури, поліції, різних міністерств і відомств.

Витрати для  постійного обслуговування включають:

відсотки  по державному боргу (ці кошти передаються в Національний фонд позик і виплачуються з нього);

витрати по цивільному листу (утримання королеви та її найближчих родичів; у 2000 р. вони становили 9 млн. 385 тис. ф. ст.).

Друга частина  бюджету Великобританії — Національний фонд позик, за яким відбиваються витрати на капітальні вкладення.

Дохідна частина  Національного фонду позик створюється  за рахунок відсотків, які надходять  від державних корпорацій і місцевих органів влади за надані Казначейством довгострокові кредити, прибутки емісійного департаменту Банку Англії, коштів, наданих з Консолідованого фонду для постійного обслуговування.