Банковская система Украины

            Дворівнева банківська система будується на взаємовідносинах між банками в двох площинах: по вертикалі та по горизонталі. По вертикалі відносини підлеглості між центральним банком (як керівним, управляючим) і низовими ланками — комерційними банками. По горизонталі — відносини рівного партнерства між будь-якими низовими ланками. У дворівневій структурі банківської системи повинні чітко розрізнятися нормативно-регулюючі та контрольні функції центрального банку з одного боку, і функції комерційних банків — з іншого.

В Україні існує дворівнева банківська система.

До функцій банківської системи  відносять:

— створення грошей і регулювання  грошової маси;

— трансформаційну;

— стабілізаційну.

             Функція створення грошей і регулювання грошової маси реалізується шляхом оперативної зміни маси грошей в обігу залежно від існуючого попиту. При цьому керівне місце відведено центральному банку, на який покладено здійснення грошово-кредитної політики в країні. Встановлення облікових ставок, ризиків, емісія грошей, регулювання касових розрахунків — усе це відноситься до реалізації зазначеної функції. Зрозуміло, говорячи про зазначену функцію, не слід обмежувати кількість її носіїв лише центральним банком. Усі елементи фінансово-банківської системи істотно впливають на питання регулювання грошової маси. В Україні спостерігається постійний процес нарощування грошової маси, передусім через емісійні випуски Національного банку України.

             Щодо трансформаційної функції, то її реалізація залежить від рівня розвитку ринку позичкових капіталів у країні. Банківські установи залучають вільні кошти підприємств та населення (зокрема, приймають депозити) та вкладають їх на свій страх і ризик у розвиток суб'єктів господарювання, впливаючи таким чином на величину, якість, вартість та строки грошових капіталів. Отже, відбувається трансформація фінансових ринків. На відміну від більшості розвинутих банківських систем, в Україні залишається незадовільною ситуація по залученню коштів від юридичних осіб порівняно із населенням.

             Говорячи про трансформаційну функцію, потрібно розуміти, що йдеться не лише про трансформацію ризиків банківської діяльності, а й про трансформацію строків. Оскільки більшість вкладників надає перевагу пов'язуванню свого капіталу на короткі строки, а фінансування капіталовкладень в економіці вимагає тривалих термінів, банки повинні забезпечити узгодженість між різним поглядами щодо строків зв'язування капіталу.

             Ще одним завданням трансформації банків є адаптація вкладів різних розмірів один до одного, оскільки можливо, що велика кількість невеликих вкладів протиставляться невеликій кількості великих вкладів, а також навпаки — для фінансування невеликих кредитів у розпорядженні є невелика кількість великих вкладів. Трансформація ризиків, строків і розмірів вкладів є центральною функцією банків в економіці.

             Щодо останньої, стабілізаційної, функції, то вона є однією із суттєвих характеристик банківської системи в цілому. Вона характеризує сталість банківської діяльності та грошового ринку і залежить від ризиків, які є досить високими для банківської діяльності. Фактично банки як посередники грошового ринку беруть на себе відповідальність перед інвесторами за банківський ризик своїх позичальників.

             Саме стабілізаційна функція найбільш врегульована на законодавчому рівні, оскільки її виконання регламентується правилами діяльності всіх ланок банківської системи та встановлюється чітка система банківського регулювання та нагляду, яку переважно реалізує центральний банк.

 

ТЕСТИ:

7. До основних елементів  грошового обігу належить:

а) Грошовий ринок; е) Кредит.

с) Особисті заощадження населення;

17. Чи впливає на величину  процентної ставки комерційних  банків ризик?                                        

а) Так; 

27. Ліквідність комерційного  банку буває таких видів:

b) Короткострокова і поточна;

37. У якому з положень  дано неправильну відповідь щодо  наслідків запровадження паперових  грошей у більшості капіталістичних  країн:

b) Зникла можливість обертання  неповноцінних грошей;

47. Пасивні операції  комерційного банку:

а) Створення власного капіталу;

b) Залучення депозитів;

с) Залучення вкладів;

57. Залучення кредиту  е свідоцтвом слабкого фінансового  стану підприємства:

b) Ні.

67.Під грошовою масою  слід розуміти:

b) Всю сукупність грошей, що знаходиться  в обігу.

77. У чому полягає  найсуттєвіша відмінність між  векселем і банкнотою?

а) Вексель має лише часткову оборотність, а банкнота - загальну;

87. Чим паперові гроші  відрізняються від кредитних?

с) Паперові гроші мають примусову  купівельну здатність, а кредитні - це векселі емісійного банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література.

 

1. Банківська справа. Навчальний посібник.// За ред. проф. Р.І.Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001 р. –236 с.
2. Операції комерційних банків / Р.Коцовська, В. Ричаківська та ін. – 3-тє вид. К.:Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 500 с.
3. Финансы. Денежное обращение. Кредит.Учебник. под ред. чл.-корр. РАЕН Л.А. Дробозиной и акад. Г.Б. Поляка. Второе изд. М., «ЮНИТИ»,2001.–512с.
4. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. // ВВР, 2001. – N 5-6. – Ст. 30.
5. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит.: Навч.посібник. – 2-ге вид. – К.: ЦУЛ, 2002. – 336с.
6. Деньги, кредит, банки, ценные бумаги. Практикум. Под ред. д.э.н., проф.Е.Ф. Жукова. М., «Юнити». 2001. 310 с.